Свято Покрови

Мета: Навчити дітей шанувати народні традиції, пов'язані зі святом Покрови; прослідкувати історію появи свята в християнському та народному календарі; розглянути обряди, пов'язані зі святом Покрови; спонукати учнів замислитись над глибинною сутністю народних традицій; переконати дітей в необхідності берегти традиції, у яких втілюється самобутність українського народу;вшанувати у 2019році пам’ять героїв національно-визвольних змагань, мужності та героїзму сучасних захисників суверенітету і територіальної цілісності України – воїнів АТО; утверджувати ідеали свободи і демократії, збереження історичної пам’яті про доленосні події в Україні початку ХХІ століття та сприяти дальшому зміцненню патріотичного духу в учнівської молоді;привертати увагу  юних митців до глибокого осмислення героїчної історії України і рідного краю;виявляти обдарованих дітей, підвищувати їх художній та виконавський рівень

Свято розпочинається з перегляду відео

https://www.youtube.com/watch?v=u9KAEOknOog

 

Слово ведучим:

1.Вед.У нас сьогодні справжнє свято.

Гостей зібралось багато.

Традицій скарб ми пригадаємо,

Зі святом Покрови всіх вітаємо !

2.Вед.Улюблена Богом перлина
Для всіх українців одна —
Козацька моя Україна,
Хлібів золотих сторона.
Негодами лютими бита,
Віками ти йшла до мети,
Тобі в небі зорею світити,
І волю, і долю знайти

Пісня про Україну

2.Вед.Розселив Господь людей по всьому світу і кожному народові дав землю. Богом дана земля є святою і рідною, тому її захист — це найперший обов’язок народів.

1.Вед.Для українців такою землею є Україна. Вона полита потом і кров’ю сотень поколінь, їхніх працелюбних і героїчних предків. Шануймо героїчну історію нашого великого народу.

 

2.Вед.14 жовтня кожного року увесь християнський світ з глибокою любов’ю, вдячністю і надією славить Пресвяту Богородицю, Матір Спасителя світу Ісуса Христа. Шість разів у році наша церква урочисто відзначає свята на честь Діви Марії:
8 січня — Собор Пресвятої Богородиці;
7 квітня — Благовіщення Пресвятої Богородиці;
28 серпня — Успіння Пресвятої Богородиці;
21 вересня — Різдво Пресвятої Богородиці;
14 жовтня — Покрова Пресвятої Богородиці;
4 грудня — Введення в Храм Пресвятої Богородиці.

14 жовтня в Україні відзначається одне з найбільших шанованих свят — Покрова Пресвятої Богородиці в народі його ще називають Третя Пречиста.

1.Вед.Цього дня ми з вдячністю і вірою приймаємо заступництво і клопотання за нас перед Богом Пресвятої Діви Марії, згадуємо історичні події далекої Візантійської епохи, з якої походить коріння національного українського свята. “Покрова накриває траву листям, землю — снігом, воду — льодом, а дівчат — шлюбним вінцем”.
У Карпатській Україні до Покрови  поверталися всі пастуші отари з полонин і завершували останню мандрівку чумаки.
Для того, щоб усі члени сім’ї були здоровими, на Покрову старша господиня брала вишитого рушника, що був над іконою Богородиці, і розвішувала його над вхідними дверима.

2.Вед.Наша нинішня зустріч приурочена святу Покрови Пресвятої Богородиці. Для нас, українців, це свято християнське і національне, воно символізує зв’язок поколінь.Християни у цей день обов’язково відвідують церкву та моляться про захист оселі, міцне здоров’я та щасливу родину. Раніше, до Покрови усі мали закінчити роботу на полях, зібрати та укласти в комори урожай та починати готуватись до зими. Ця традиція має дохристиянське коріння, її часто приписують до язичницьких обрядових звичаїв. Також цей час вважався найкращим для одружень.

 

1.Вед. Серед народу свято Покрови мало значно ширший, ніж церковний, ареал дійств. Ясно, що це свято для народу більш загальне, духовне, щось далеко рідніше й вартісніше для душі християнина.

Тож щиро вітаємо всіх вас зі святом Покрови!

(Звучить пісня

2.Вед.Традицій скарб ми пригадаєм.

Зі святом Покрови всіх вітаєм.

З радістю, щирістю, Божою милістю.

З святом Покрови всіх вітаєм!

1.Вед.А в серці радість і тривога.

Чекаєм ми обрядів нових.

З радістю, щирістю, Божою милістю.

Чекаєм ми обрядів нових.

2.Вед.Шануйте всі традицій силу,

Щоб відродити Україну.

З радістю, щирістю,Божою милістю.

1.Вед.Щоб відродити Україну.

Ми гостей всіх вітаєм,

Долі щасливої бажаєм.

З радістю, щирістю, Божою милістю.

Долі щасливої бажаєм!

2.Вед.Сьогодні ми святкуємо одне з найбільших народних свят – свято Покрови Пресвятої, яке дотримується однієї дати -14 жовтня.

1.Вед.. Цікава історія пов'язана з цим святом. Виникло воно ще в X столітті у Греції, на яку в цей час напали араби. Городяни Константинополя зібралися на всеношну відправу до Влахернської церкви. Під час божої служби вони побачили в горішній частині хмару образ Божої Матері.

2.Вед.Сіяла Богородиця великою небесною славою, а покров у її руках виблискував яскравіше за сонячне проміння.

- Царю Небесний, - казала у молитві Діва Марія, - прийми кожного , хто молиться до Тебе, закликаючи ім'я моє у поміч, най не відійде від лиху мого нечутий Тобою...

Так згадували історію Покрови старенької бабусі.

1.Вед.Уперше, якщо можна так висловитися, національний культ богородиці увічнив Ярослав Мудрий при будівництві святої Софії та церкви Благовіщення на Золотих Воротах у Києві. Своєрідним символом національної опіки є величава запрестольна мозаїка матері Божої Оранти в Софії , на якій Марія, звівши руки вгору(як прообраз Макоші ), просить благословення вкраїнському народові. В конусі над нею багатомовний напис: „Бог посеред неї і не порушиться, помагає їй день-у-день." Це єдине найдавніше свідчення зображення Богородиці, що дійшло до нашого часу.

2.Вед.На Запорожжі культ Покрови з'явився значно раніше, ніж у Гетьманщині, й був суголосний з національними устремліннями. Першу церву на честь покрови козаки збудували 1659 року в Чортомлицькій Січі. Як стверджує Д.І.Яворницький, за час існування Січі на Запоріжжі було тринадцять церков Покрови :Богородиці, 8- святого Миколая і 3- архістратига Михайла. Тут культ Богородиці високо пошанувався, оскільки її покровительство цілком узгоджувалося з визвольним рухом. Для козаків Покрова була найбільшим святом, додались і свої традиції. У цей день було притаманно обирати нового отамана, вирішувати питання щодо будівництва нової церкви за кошти козаків. Також у цей день вояки святили свою зброю.

 

1.Вед. Серед народу свято Покрови мало значно ширший, ніж церковний, ареал дійств. Ясно, що це свято для народу більш загальне, духовне, щось далеко рідніше й вартісніше для душі християнина. Для того, щоб усі члени сім’ї були здоровими, на Покрову старша господиня брала вишитого рушника, що був над іконою Богородиці, і розвішувала його над вхідними дверима.В народі збереглося повір’я, що у Пресвятої Діви є опікун Покров, якого просили: “Батеньку Покров, накрий нашу хату теплом, а господаря – добром”.

2.Вед.Жінки вважали празник Покрови своїм святом. З особливим нетерпінням його чекали заручені чи ті юнки, які сподівалися на сватів. Традиційно свататися можна було з Семена (14вересня), а справляти весілля від Покрови і до пилипівських заговин (27листопада). Відтак до Покрови (14жовтня) дівчата вивішували під стріхою червоні пучки перцю чи калини, обмазували коричневою глиною тильні стіни хат, щоб у такий спосіб оповісти - тут є відданиця.

1.Вед.В народі існує безліч легенд про те, як ощедрює Покрова дівчат своєю ласкою. Вона милостива до тих, хто слухався й шанував батька-матір, переймав неньчину науку до праці, охайності, підтримував духовну і фізичну чистоту. Але Покрова була непоступливою, якщо юнка зневажала моральні звичаї, нехтувала традиційними законами суспільного життя, ці дохристиянські апокрифічні сюжети, що збереглися в народній пам'яті, позначені моралістичним і дидактичним характером, у них віддзеркалюють виховавчо-повчальні настанови до ідеалізованого образу жіночої статі як охоронниці родинного життя. Не випадково в українському побуті образ жінки завше посідав вагоме місце.

2.Вед.З Покровом колись в Україні були пов'язані дівочі мрії і сподівання , бо вона покровителька жіночої, а більш всього дівочої долі. Дівки чекали сватів і молилися: „Свята мати Покровителько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зістатися дівкою".

Дівчина. А мене моя бабуся навчила так молитися і приказувати:

Свята Покровонько,

Покрий мою головоньку

Оцею осінню.

Хоч і драною хустинкою,

Аби з хорошою дитинкою,

Щоб із сторони,

Щоб свекорко, як батенько,

До мене були,

Свекрівонька, як матінка,

Мене прийняли.

Щоб діверки та зовиці,

Мов братики і сестриці,

До мене були.

Щоб ділечко поробила,

Чужій сім ї угодила,

Всім мила була,

Не лаяна і не бита,

Нагодована і вкрита

Спатоньки лягла.

(Заглянула у вікно).

А до нашої хати йдуть свати! Мамо, тату, зустрічайте гостей! (Вибігає).

(У двері тричі стукають, входять два свати з хлібом, низько кланяються господарям і кладуть хліб на стіл).

Свати. Дай, Боже, вечір добрий господарям цього дому!

Батько. Добрий вечір і вам (кланяється гостям). Просимо сідати. А відкіля се Бог вас несе? Може ви мисливці які? Може рибалки, або, може, вольнії козаки?

Сват (тихо підкашлює). І рибалки, і вольнії козаки. Шукаємо звіриного сліду. Ходили, ходили, нічого не знайшли. Аж гульк — назустріч нам іде князь і говорить нам такі речі: «Гей ви, мисливці, ловці-молодці, покажіть дружбу. Трапилась мені куниця — красная дівиця; не їм, не пю і не сплю, а все думаю: як би її дістати. Допоможіть мені впіймати, тоді, чого душа ваша забажає, усе просіть, усе дам.

2-й сват. Ну, нам того і треба. Пішли. Бачимо сліди. Звір наш пішов у двір ваш. Тут застряла наша куниця, в вашій хаті красна дівиця. Оце ж нашому слову кінець, а ви дайте ділу вінець. Кажіть де ділом, чи віддасте, чи нехай ще підросте.

Батько. Що за напасть така! Галю! Чи ти чуєш? Галю, порадь же мені, що робити з цими ловцями молодими?

(Галя виходить на середину сцени, засоромишся, перебирає пальцями фартух).

Батько. Бачите, що ви натворили? Мене, старого, з дочкою пристидили!.. Гай-гай. Так ось що ми зробимо: хліб святий приймемо, доброго слова не цураймося, а щоб ви нас не минали, буцім, ми передержуємо куницю, вас пов'яжемо. (До Галі). Чи не­ма в тебе може рушників? Не придбала? Не вміла прясти, не вміла шити — в'яжи ж чим знаєш, хоч мотузком.

(Галя виходить і заносить на тарелі два вишиті рушники і кладе на хліб, який принесли свати. Підходить до батька, низько кланяється і цілує руку. Бере таріль і підносить сватам — спочатку одному, потім другому. Свати з рушниками в руках низько вклоняються батькові).

1-й сват. Спасибі ж батьку, що свою дитину рано будив і усякому добру учив. Спасибі й тобі, дівчино, що рано вставала, тонку пряжу пряла, придане дбала. (Галя через плече по черзі перев'язує сватів). —

2-й сват. Ну, а князя ти завтра зв'яжеш. Він сам прилетить, як зачує, що так вдало все склалося.

Батько. Проходьте в світлицю. Сядемо за стіл. Поїмо, вип'ємо та за все й Домовимось. (Виходять).

 

 

 

 Співають пісню «Лілея»

Не сама, не сама лілію садила.

Не сама, не сама лілію ростила.

Ой ти, лілія, лілія, рости ж, моя лілія,

Рости ж, моя лілія, ти моя лілея. }2 р.

Ми удвох, ми удвох лілію садили.

Ми удвох, ми удвох лілію ростили.

Ой ти, лілія, лілія, рости ж, моя лілія,

Рости ж, моя лілія, ти моя лілея. }2 р.

Нащо брати, нащо брати мені пару з міста.

Що не вміє шити, прати, замісити тісто.

Ой ти, лілія, лілія, рости ж, моя лілія,

Рости ж, моя лілія, ти моя лілея. }2 р

Не сама, не сама лілію садила.

Не сама, не сама лілію ростила.

Ой ти, лілія, лілія, рости ж, моя лілія,

Рости ж, моя лілія, ти моя лілея. }2 р.

 

1.Вед.З 24 серпня 1991 року Україна нарешті стала вільною і незалежною.

Почалось відродження мови, традицій, звичаїв і народних свят. Відроджується і свято Покрови Пресвятої. Українці щиро вірять, що Пречистая Діва допомогла нам вибороти незалежність.

2.Вед.

Наша славна Україна,

Наше щастя і наш рай!

Чи на світі є країна

Ще миліша за наш край?

І в щасливі, і в злі години

Ми для неї живемо.

На Вкраїні й для Вкраїни

Будем жити й помремо...

Нас не зможуть супостати

Взяти в кайдани свої.

Ми боронимо наші хати,

Наші тихії гаї.

Сонцем правди, світлом згоди,

Боже, шлях нам освіти!

Хай забудеться неволя.

І неслава давніх літ,

Щастя ж рівне й рівна воля

Засіяють на увесь світ!

 

1.Вед. День захисника Вітчизни – мужності й геройства свято.

І ми вклоняємося тим, хто літ тому назад багато

І тим, хто нині з автоматом наш спокій береже і захищає,

Всю нашу велику родину, рідну землю свою – Україну.

Ведучий 2. Сьогодні ми зібралися, щоб засвідчити свою повагу всім, хто носить військову форму і відзначити свято –

Разом:         День захисника Вітчизни.

2.Вед.Це свято, згідно указу Президента України, буде щорічно відзначатися 14 жовтня. Воно є всенародним святом, бо захисниками Вітчизни є учасники національно-визвольних рухів ХХ століття, учасники Революції гідності, добровольці і військові, волонтери, діти і дорослі — всі ті, хто в різний спосіб наближають перемогу над російськими загарбниками.

1.Вед.Вітчизну зі святом вітаємо нині

І хочемо, щоб вона мужніла і цвіла,

Навіки слава, Слава Україні,

Її народу слава і хвала!

2.Вед.Як говорив Тарас Шевченко: «У своїй хаті – своя сила і правда, і воля», тож маємо обов’язково шанувати тих,  чий святий обов’язок – захищати свою хату, боронити свою правду – своєю силою і своєю волею.

1.Вед.Збройні сили України своїми славними традиціями зобов’язані козацтву. Багато століть лунають над нашою землею пісні, які уславлюють козаків. Тож хай живе і донині слава козацька, слава України.

2.Вед.14 жовтня козаки святкували свято Покрови Пресвятої Богородиці. Це був великий козацький день. Саме тоді відбувалася велика Генеральна січова Рада. На ній вирішували найважливіші питання козацького життя. Цей день історії запам’ятався всьому українському народу як найголовніше свято всіх людей, котрі відносять себе до козацького роду.

Танок гопак

ВИХОДЯТЬ КОЗАЧАТА (1-4 класи)

Ми любимо сонце і квіти, І сонце нам шле свій привіт,
Ми роду козацького діти. Землі української цвіт.

В яку б не пішли ми дорогу, – Ти, пісне, над нами злітай!
Крокуючи гордо і в ногу, Ми славимо рідний наш край.

Наш приятель – сміливий вітер, відвага – це наш заповіт,
Ми роду козацького діти, землі української цвіт.

 Живуть в нас батьків заповіти; – свободи палкий оксамит,
Ми роду козацького діти, землі української цвіт.

Поведу таку я річ: що ми знаємо про Січ

І про нашу Україну й нашу армію єдину.

Знаю, друзі, – славна Січ, ворогам ішла настріч,

Рідну землю захищала і народ наш прославляла .

Наші хлопці –козаки будуть гарні вояки.

Хай лиш трішки підростуть, тоді й в армію підуть .

Маленькі наші ноги, та знають свою путь.

На службу Україні, як виростуть підуть .

Маленькі наші руки та кріпнуть і ростуть .

На службу Україні всю працю віддадуть.

Дитячі в нас серденька та щире в них чуття.

Любити Україну будуть ціле життя.

Маленькі наші ноги та взуті в чобітки

На службу Україні йдуть хлопці – козаки.

Непереможну у бою ми славим армію свою

Бо всі на світі чесні люди: і дорослі  і  малі

Хочуть миру скрізь і всюди, хочуть миру   на землі.

 

1.Вед.Зупинись, людино. Поклонись,

Помолися щиро хоч хвилину

За героїв тих,що піднялись

Захищати рідну Україну.

Пройшли роки, пройдуть десятиліття,

Та не зітреться пам’ять, бо жива.

І житиме повік в серцях народу

Довічна вдячність воїнам УПА.

2.Вед.14 жовтня 1942 р. було створено УПА, яка відродила славні традиції козацтва в Україні. У світовій історії це було унікальне явище – діюча самостійна армія без незалежної держави. І сьогодні ми повинні пам’ятати, що воля, свобода і незалежність українського козака і повстанця є вічними, а українська нація – непереможною!

 

1.Вед.Достойними нащадками Української повстанської армії є сьогоднішня молодь, яка вже має право називатися захисниками Вітчизни, бо брала активну участь у Революції гідності,  допомагає і підтримує українську армію з початку війни з російськими загарбниками на сході.

 

МЕНІ НАСНИЛОСЬ…

Мені наснилось, що вони зустрілись:

Убитий в Крутах й вірменин Сергій.

В саду едемськім на травичці всілись:

“За що тебе? ” “За Україну, друже мій.”

«Ти знаєш і мене за неї вбили,

Та це було вже років майже сто.

Тоді померли ми, щоб ви нам жили.

А вас вбивають… Вас тепер за що?”

“Ти пам’ятаєш, друже. Звісно, пам’ятаєш,

Як біло-біло в нас цвітуть сади.

І ти цей запах п’єш. І ти його вдихаєш …

Я б все віддав, щоб хоч на мить туди.”

“А я ще ввечері узяв дівча за руку

Й тихенько так до серця притулив.

Тоді не знав, що Бог уже розлуку

Навіки на землі нам присудив.

Під Крутами стояли ми стіною.

В очах не страх, а злість до ворогів.

Більшовики готовились до бою,

Я йшов на смерть… а жити так хотів.”

“Мені твій попіл стукав, брате, в груди.

Я вірменин, а теж Вкраїни – син.

Не мав у серці й крапельки облуди,

За те й убив мене проклятий поганин.”

… Мені наснилось, що вони зустрілись.

Убитий в Крутах й бородач Сергій.

В саду едемськім на травичці всілись:

” За Україну нас вбивають, брате мій.”

відеопрезентація

ПІСНЯ «АНГЕЛИ МАЙДАНУ»

Слова: Богдан Пісний                                           Музика: Павло Дворський

https://www.youtube.com/watch?v=VIFAlHpHhb0

 

Виходять читці

1.Вед.За вікову історію української народності наша земля не один раз закликала своїх синів стати на її захист. І ніколи ці заклики до оборони рідного краю не залишилися не почутими. Боротьба за незалежність України продовжується і зараз.

2.Вед.На Донеччині  і Луганщині боронили і боронять зараз голубе над нами небо наші воїни

 

 

НЕ ПЛАЧ, КОХАНА!

Не плач, кохана, чуєш, я живий!

Не міг тобі раніше подзвонити.

То був страшний, запеклий, довгий бій,

Та ми не мали права відступити.

Скажи хоч слово, мила, не журись.

Утри сльозу й нарешті посміхнися,

А ще молись, за нас усіх молись.

І матері від мене поклонися.

Цілуй дітей і батькові привіт,

Скажи, його «Кобзар» тепер в нагоді:

Ми з хлопцями завчили «Заповіт»,

Під обстрілом читаємо відтоді.

Пробач, рідненька, знову мушу йти.

І не питай, куди тепер рушаю.

Мене чекають прокляті світи,

Коли вернусь я й сам уже не знаю.

Вона в сльозах стискає телефон,

Пусті гудки, в душі гроза лютує.

Та він живий, то був поганий сон,

Її любов його, таки, рятує!

А він десь там, де небо у вогні,

Боронить свою землю від навали.

Він вже давно не лічить ночі й дні,

Він робить все, щоб ми війни не знали!

 

ПІСНЯ ПРО АТО «Вбережу, я клянусь…» відео ютюб

https://www.youtube.com/watch?v=bVivVOANffE

 

ЛИСТ ДО БІЙЦЯ АТО

Світлана Александрова

Мій Любий солдате, пишу я до тебе

З подякою щирого серця,

Що маю сьогодні я мирнеє небо,

Й надію, що лихо минеться.

Ти зараз на Сході — мене захищаєш,

Щоб мирним у мене був сон,

І те, що молюсь я за тебе — не знаєш,

Навіть якщо не бачу ікон.

Я просто у небо звертаюсь до Бога,

Щоб він тебе крізь боронив,

Безпечною всюди була щоб дорога

І стало на все тобі сил.

Щоб ти повернувся вцілілим, благаю,

Молюся за тебе щодня,

І хоч особисто тебе я не знаю,

Мені відтепер ти — рідня!

 

 

2.Вед.Сьогодні ми закликаємо вас згадати у молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє.

Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного.

А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою.

У жалобі схилимо голови. Вони повинні жити в нашій пам’яті!

Тож свічку пам’яті засвітимо

І хвилиною мовчання пом’янемо

Всіх полеглих за волю України

Вірних синів і дочок Батьківщини.

 

ХВИЛИНА МОВЧАННЯ

 

1.Вед.

Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали,
Пам’ятайте про тих, що не встали, як впали.
Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі, —
Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.
Пам’ятайте про тих, що за правду повстали,
Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.
Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки...
Є в місцях невідомих невідомі останки.
Є в лісах, є у горах, і є під горою —
Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв.
Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні —
Хай відомими стануть всі герої безвісні.

 

Пісня «Свіча» (Марина Олександрівна)

https://www.youtube.com/watch?v=-pPs14uM9aM

Ніч і тільки зорі за вікном,
Ніч, усе поснуло тихим сном...
Тільки сон мій так далеко
Відлетів, немов лелека,
Я встаю й запалюю свічу...
Тільки сон мій так далеко
Відлетів, немов лелека,
Я молитву тихо шепочу...

Приспів:
Гори, гори, моя свіча,
За тих, хто ще живий,
За тих усіх, хто по землі
І досі топче ряст.
Гори, гори, моя свіча,
За рідних, дорогих,
За тих, хто вже пішов від нас...

Ніч, я знову Господа молю,
Ніч, за тих усіх кого люблю.
Знаю, сон мій так далеко
Відлетів, немов лелека,
Та горить у темряві свіча.
Знаю, сон мій так далеко
Відлетів, немов лелека,
І сльоза зрадлива на очах...

Приспів.

Тільки сон мій так далеко
Відлетів, немов лелека,
Я встаю й запалюю свічу...
Тільки сон мій так далеко
Відлетів, немов лелека,
Я молитву тихо шепочу...

Приспів. (2)

 

2.Вед. Мільйони людей вірять, що небо нашої України – матері буде мирним, адже його оберігають славні воїни, їм довіряють найдорожче, найсвітліше – оберігати мир!

ЯНГОЛ 

Людмила Удовенко

Тихо янгол над світом летів і згубив ненароком пір’їну,

Вже спустився , підняти хотів, та побачив в ту мить Україну.

Споглядав неймовірну красу, вся земля, ніби та вишиванка,

І не стримав сердешний сльозу, в небеса полетів на світанку.

Спозаранку до Бога прийшов і повідав недавню пригоду,

Розповів, як літав і знайшов край чудовий,з могутнім народом.

Знов до Господа він шепотів, все казав, як же мова лунає,

Кожне слово, мов спів солов’їв, кожен звук в серці слід залишає.

Потім він на коліна упав, і почав Бога щиро благати,

Щоб Він милість Вкраїні послав, щоб дав сили всі біди здолати.

Досі молиться янгол за нас, ця молитва свята не стихає,

На колінах стоїть повсякчас, Україну крилом захищає!

 

Вчитель.Давайте вже сьогодні будемо робити щось для майбутнього нашої держави. І напевно найголовніше — це виховати достойних українських громадян. Тому наше завдання потурбуватись про те, щоб наші діти знали своїх героїв, щоб вони прагнули хоч трохи бути схожими на них, допоможімо їм у цьому.

 

Пісня «Колискова Україні»

Засинає сонце, засинає небо

І зорить вечірняя зоря,

Засинає вітер за моїм віконцем,

Тільки чути шепіт солов'я.

 

Приспів:

Люлі-люлі, земле моя рідна,

Люлі-люлі, ріки і поля.

У долонях Божих Україна

Засинає, наче немовля.

Люлі-люлі, люлі-люлі,

Люлі-люлі, люлі-люлі-ля...

Люлі-люлі, люлі-люлі,

Люлі-люлі, люлі-люлі-ля...

 

Задивились в річку верби златокосі,

Нахилили віти до води,

І упала зірка в кришталеві роси,

І заснула в шовковій траві.

 

Приспів. (2)

 

Вчитель.Свята Заступнице! Пречиста Діво!
Ти оповий нас Покровом білим,
І під опіку візьми Вкраїну,
Не дай їй впасти знов на коліна.
Народ наш просить захисту в Тебе,
Бо Ти - Цариця Землі і Неба,
Прийми нас ще раз під свій Покров,
Вкотре благаєм Тебе ми знов
. Ти захисти нам Матір-Україну,
Не дай зробити з неї руїну,
З колін підвестись нам допоможи,
Вкраїну вільну нам збережи.

 

1 .Вед..Тож не дамо загинути, зів'янути, піти в небуття традиціям нашого народу! Збережемо! Піднімемо! Відродимо!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

Народні прикмети:

• Яка погода на Покрову, такою буде і зима.
• Якщо лист з берези та дуба на Покрову впаде чисто – до легкого року, а нечисто – до суворої зими.
• Якщо у вишні листя опаде до 14 жовтня – зима буде тепла, якщо ж вишня зелена – зима буде люта.
• Якщо до цього дня не спадає з вишень листя – на теплу зиму, а звільниться – на сувору.
• Зранку вітер з півдня, а по обіді із півночі – початок зими буде теплим, але згодом похолодніє.
• Якщо вітер з півдня низовий – зима буде теплою, з півночі горішний – холодною, із заходу – сніжною; коли ж протягом дня вітер змінюватиме напрямок, то і зима буде нестійкою.
• Якщо в цей день сніг не покрив землю – не покриє в листопаді та грудні.
• На Покрову вітер – весна буде вітряна.
• Відліт журавлів до Покрови – на ранню зиму.
• Якщо на Покрову сніг – буде багато весіль.
• Хто сіє по Покрові, не має дати що корові.
• На Покрову віє вітер з півночі – зима буде холодна і з великими снігами, з півдня – буде тепла зима.
• Якщо на Покрову випав сніг, то буде він і в Дмитрів день (8 листопада).
• Відліт журавлів до 14 жовтня – бути ранній зимі.
• Білка до Покрови змінить шубку – зима буде добра.
• Яка погода на Покрову, такою буде і зима.
• Якщо лист з берези та дуба на Покрову впаде чисто - до легкого року, а нечисто - до суворої зими.
• Якщо у вишні листя опаде до 14 жовтня - зима буде тепла, якщо ж вишня зелена - зима буде люта.
• Якщо до цього дня не спадає з вишень листя - на теплу зиму, а звільниться - на сувору.
• Зранку вітер з півдня, а по обіді із півночі - початок зими буде теплим, але згодом похолодніє.

 

 

Ілюстрації