Сценарій театральної вистави "Пригоди Настуні в казковій країні"

Театральна вистава  « ПРИГОДИ НАСТІ В КАЗКОВІЙ КРАЇНІ»         

        

Герої:

 Дівчинка Настя (маленька, старша)

 Мама дівчинки

 Фея

 Колобок

 Лисичка

Вовк

 Козенята (семеро дітей)

  Гноми (семеро дітей)

 Зла чаклунка

Декорації:

 для дому (стіл, стілець, телефон..)

 для Феї ( кольорова парасолька,  чарівна пір’їна)

 для лісу (ялинки, кущики), шапка – невидимка

для сценки з козенятами ( кущики, квіти, хатина, магнітофон)

 для сценки з гномами( мішечки, скриня)

для сцени з злою Королевою (елементи палацу, чарівне дзеркало, гарний                    гребінець, тканина )

 

Казкова музика звучить,виходить дівчинка Настя

Настя: Усім привіт ! Сьогодні я прийшла до вас, щоб розповісти одну незвичайну історію, яка зі мною трапилась. Ось як все починалося..

Дівчинка піднімається на сцену; завіса відкривається, Настя  сидить грається в телефоні(звук комп.ігор); заходить мама

Мама: Настуся, доню, подивись яку цікаву книгу я тобі купила.

Настя: Фу! Знову ці казки! Я ж тобі сто разів говорила, що я їх не люблю. Краще купила б мені комп'ютер.

Мама: Настя, адже всі діти люблять казки.

Настя: А я не люблю! Матусю, я не хочу бути дівчинкою, якій на ніч читають казки! Іди в магазин і поверни її будь ласка, або обміняй цю нудну книгу на що-небудь інше, хоча б на новеньку  приставку.

Мама йде засмучена,промовляючи:

-Як повернути любов до казки?.

Настя: Як можна любити якісь казки!

Звучить голос.

Фея: Ох, Насте, Насте!

Настя: Хто це?

Спускається зі сцени. Завіса закривається.

Фея: Я - фея з країни казок. Я почула, що є дівчинка, яка зовсім не любить казки

Настя: А за що їх любити? Адже в казках все не справжнє. Ось і ви, напевно несправжня. Голос є, а людини немає.(озирається навкруги)

Звучить музика Феї, з'являється Фея

Фея: Я - справжня Фея! Здрастуй, Настя.

Настя: Не може бути...Я, мабуть, сплю і мені сниться сон..(закриває очі долонями)Зараз прокинуся. ви не зникли?!

Фея: Звичайно, ні! Адже казки люблять дуже багато людей у всьому світі, тому ні я, ні моя країна казок не можемо зникнути.

Настя: Х(зверхньо), ніколи не повірю, що така країна існує.

Фея: А хочеш потрапити в казкову країну, та познайомитися з її жителями?

Настя: Так, цікаво було б на це подивитися.

Фея:  Але ти ще маленька для далеких мандрівок!

Настя:Я так і знала це все вигадки і мій вік це все відмовки!

Фея:Ні Настуню! Я можу виправити цю проблему,але тобі доведеться  спочатку повірити в чудеса!

Настя:Які  чудеса, що має відбутися?

Фея:На період  твоїх мандрів ти станеш дорослішою,а повернувшись додому знову маленькою. Ну що ти згідна?

Настя:Звісно, якщо це можливо?

Фея:В казках немає нічого неможливого, головне довірся мені, та вір в чудеса! Ближче до мене підійди,чарівну парасольку в руки візьми!

Чари починаються, зміни відбуваються!!!(відбувається заміна на дорослу Настю)

  Звучить чарівна музика

Настя:Яке диво, я  справді подорослішала!(роздивляється себе)

Фея:Ось бачиш, дива починаються! Готова вирушати в казкову країну?

     Настя :Звісно!!!

Фея: Ось тобі перо Жар-птиці. Ти повинна змахнути ним і сказати чарівні слова:

Чарівна пер’їнко мені поможи!

В казкову країну мене віднеси!

Потім, коли захочеш змінити казку просто змахни пером і промов слова, але пам'ятай, перо треба берегти. Адже без нього ти не зможеш повернутися додому. А якщо перо потрапить в руки злої людини, може статися біда - в казках завжди буде перемагати зло.

Одже ,будь обережна,я буду поруч,лише подумай про мене і я з`явлюсь . Щасливої дороги тобі, Настуню, а я буду чекати тебе в казковій країні.

Звучить мелодія,Фея йде.

 Настя змахує пером та промовляє чарівні слова,

 Завіса відкривається , дівчинка піднімається на сцену,на сцені ліс.

Настя: Ну і казкова країна... звичайний ліс!

 Вихід Колобка під музику

Колобок: ОЙ! (побачив Настю)

Настя:Ти хто?…Згадала  Ко-ло-бок?! Я в дитячому  садочку  про тебе казку чула!

Колобок: А ти, мабуть, внучка моїх бабці з дідом?

Настя (невпевнено) Напевно...Слухай, а ти справжній Колобок? З тіста?

Колобок: Звичайно, я нещодавно з печі. Ось, потрогай, я ще гарячий.

Настя: Ух! І правда, гарячий.

Колобок: Ну гаразд, я далі покочусь, а ти передай моїм, що я погуляю і повернуся.

Настя: Передам...(злякано) Ні, ні, почекай, Колобок. Ти бачив Зайця?

Колобок: Бачив

Настя: А з  вовком та ведмедем зустрічався?

Колобок:Так!

Настя:І вони хотіли тебе з'їсти ?

 Колобок: Хотіли, але я заспівав їм пісеньку ,та й  утік від них. А ти звідки знаєш?

Настя: Кажу ж в садочку чула. (схвильовано  ходить)  Ну все, ти пропав!

Колобок: Як пропав? Куди пропав?

Настя: Зараз ти зустрінеш Лисицю і вона тебе з'їсть!

Колобок: Ось ще! З'їсть...Від всіх втік і від неї утечу!

Настя: Ну ти і хвалько! Вона ж Лисиця...А Лисиця дуже хитра. Ти що, казок не читав? А, ну так, не читав. Одже, вона все одно тебе обдурить.

Колобок: (плаче): А що ж мені робити?

Настя: Не плач, зараз що - небуть придумаємо. Ех, сюди б шапку-невидимку...Я пам'ятаю мені мама таку казку читала. Та де її взяти? Треба Фею на допомогу позвати!

З'являється Фея(мелодія).

Фея: Здається, Настя, тобі потрібна моя допомога?

Настя: Мила Фея, я так хочу допомогти Колобку. От якби у мене була шапка-невидимка...

Фея: Є у мене така річ. Візьми і спробуй допомогти Колобку. Успіху тобі.

Фея йде.

Настя (роздивляється шапку): Так, я думала, що шапка іншою буде... Та, гаразд, лише б працювала.

Колобочку, візьми ось цю шапку – невидимку,  і коли зявиться лиска вдягни її, та пощипай лисичку.

Виходить Лисиця під музику. Колобок ховається за Настю.

Настя: Здрастуй, Лисичко!

Лисиця: А ти звідки взялася? Тебе в нашій казці не було!

Настя: А тепер є…

Лисиця: А хто це ховається за твоєю спиною?

Колобок одягає шапку і щипає Лисицю. Лисиця з криками від нього тікає.

Лисиця: Не хочу бути більше в цій казці, вона якась неправильна. Піду краще в іншу. (виходить теж під музику)

Колобок: (знімає шапку) Спасибі, тобі Насте, за допомогу. Я напевно краще повернуся додому. А можна я шапку собі залишу?

Настя: Забирай, мені не шкода.

Колобок виходить під свою мелодію; Настя спускається зі сцени; завіса закривається.

Настя: А ви знаєте, мені починає подобатися ця казкова країна. Спробую потрапити в іншу казку. Настя змахує пером, промовляє слова.

Чарівна пер’їнко мені поможи

До іншої казки мене віднеси.

Звучить музика, Настя відходить в сторону, присідає, ховається. З’являється вовк, йде залом до сцени.

Вовк: Ух  який я злий! Прочекав увесь день цю  Червону шапку, а вона не пішла до бабусі. Що ж я голодний буду? А, згадав...Сорока в лісі скрекотала, що Коза пішла з доми, а малі козенята одні вдома залишилися. Значить, у мене ситна вечеря буде. Йду їх пошукаю!

Під музику Вовк іде за завісу,там ховається; дівчинка виходить.

Настя: Ой, що ж робити? Адже Вовк з'їсть маленьких козенят. Як же їм допомогти? От якби у мене був  магнітофон...Ніяк не обійтись без Феї ! Фейо з’явись!

Звучить мелодія, з'являється Фея.

Фея: Чую,чую Настуню! Виконаю твоє  прохання. Ось тобі цей чарівний ящик - магнітофон. Сподіваюсь, він допоможе тобі врятувати козенят.

Настя: Дякую. Я теж  сподіваюсь.

Йдуть за ширму. Завіса відкривається,  під музикуна на сцену виходять козенята, виконують таночок, закінчивши стають півколом.

1 козеня: Братці, ходімо додому. Адже мама не веліла нам виходити з хатинки.

2 козеня: Вірно, а то  Сорока скрекотала, що по лісі ходить злий, голодний Вовк.

3 козеня: Мені страшно...

4 козеня: Та, якщо Вовк прийде, я його...(чути вовче виття) Ой!

5 козеня: Побігли  в хатинку  мерщій.

Козенята ховаються за хатинкою, під музику на сцену виходить Вовк.

Вовк: Ну ось, всі козенята на місці. Зараз я прикинуся їх мамою, вони мені відкриють двері і я їх з'їм. (стукає)

Козенятка маленькі, діточки рідненькі,

Відкривайтеся, відмикайтеся

Ваша мама прийшла, вам гостинці принесла.

6 козеня: Відкривайте швидше, мама повернулася.

7 козеня: Щось на мамин голос не схожий?

1 козеня: А давайте трішки відкриємо двері і подивимося хто там.

2 козеня: Але мама не веліла відкривати двері чужим.

3 козеня: Але ми ж трішки і відразу закриємо.

Вовк:  Відчиняйте швидше діточки. (потираючи лапи)  Я дуже їсти хочу(промовляє в бік тихо)

Настя включає магнітофон; чуються звуки стрілянини.

Вовк: Ой, стріляють! Мисливці! Рятуйся хто може!

Вовк тікає; Козенята відкривають двері , виходять під схвильовану музику,виходить дівчинка.

4 козеня: Дівчинка?! Це ти зараз стукала? Але тебе нема в нашій казці.

Настя: Та якби не я, то і вас би вже не було.

5 козеня: Це ще чому?

Настя: Тому, що ви не слухаєте маму. Вона не веліла вам відчиняти двері чужим. Адже це Вовк до вас стукав, і як би я його не обманула, він би вас з'їв, а потім і вашу маму.

6 козеня: Дякуємо тобі, дівчинко.

7 козеня: А ми йдемо в хатинку і більше нікому, крім мами, двері відкривати не будемо.Нікому!!! Допобачення!

Завіса закривається. Настя спускається зі сцени.

Настя: Мені все більше подобається. Цікаво, куди зараз мене перо перенесе?

Змахує пером, промовляє слова,та із-за завіси висовується рука і вихоплює перо;

тривожний звук.

Настя: Ой, що це було? Де моє перо? Як же я тепер повернуся  додому, до мами? (розгублено ходить , плаче , піднімається на сцену)

Музика звучить, виходять гноми(виконують таночок)стають по центру, пІвколом.

Настя: Ви хто?

1 гном: Ми  гноми з казки про Білосніжку. А ти з якої казки? Ми тебе раніше тут не бачили.

Настя: Я не з казки. Я просто Настя. Я подорожувала по казкам з допомогою чарівного пера. Але хтось його вкрав і тепер я не можу повернутися додому до мами.

2 гном: Так, біда! Чим же ми можемо допомогти Насті?

3 гном: Я, здається знаю, хто вкрав перо! Це зла королівна, мачуха Білосніжки! Насправді вона чаклунка!

4 гном: Точно! Вона ж недавно тут з’являлася, шукала Білосніжку,та ми її сховали.

Настя:Милі гноми, я пригадала вашу казку і мушу вас засмутити. Зла королева все ж таки знайде вашу Білосніжку!

1 гном: Ми мусимо її зупинити! Давайте допоможемо  дівчинці і врятуємо Білосніжку

5 гном: Ходімо разомі з Настею до злої королеви  і допоможемо відібрати чарівне перо.

Виходить Фея (мелод.)

Фея: Бачу, Настя ти вже знайшла собі друзів в нашій країні! Я дуже рада, але справа в тому, що перо ти повинна повернути сама.

Настя: Але я навіть не знаю, де шукати цю Королеву!

Фея: А у нашій казковій країні всі дороги ведуть туди, куди тобі треба. Йди прямо і обов'язково потрапиш до замку .

 

6 гном: Якщо тобі вдасться потрапити в замок, то запам'ятай – у Королеви є страшна таємниця - чарівне дзеркало.

7 гном: Ми випадково дізналися, що зла чаклунка  жахливо боїться його втратити .

8 гном: Здається від нього залежить її сила і краса .

Настя: Спасибі, друзі, за поради. До побачення.

Гноми  під музику виходять; Фея і Настя спускаються зі сцени; діалог з низу.

Фея: Ось що ти повинна знати для цієї подорожі.  Королева схиблена на своїй красі, і про це вона щодня запитує своє чарівне дзеркало. Воно для неї найдорожча річ, вірний показник її досконалості, в ньому сила її чарів. Дзеркало знаходиться в її кімнаті,та сховане від інших, постарайся його знайти і знищити. Разом з ним зникнуть і її чари. Успіху тобі, Настя! Я мушу тебе залишити, візьми з собою цей гарненький гребінець,ним ти спокусиш королівну.(виходить)

Всі йдуть. Завіса відкривається.

Настя: Йду, йду, а замку  все невидно. Який гарний цей гребінець!

(милується гребінцем,йде далі; завіса відкривається, на сцені зла Королева)

КОРОЛЕВА: (розглядає перо) Ну й пощастило ж мені! Тепер з чарівним пером я зможу потрапити в будь-яку казку. Захочу - відберу у Попелюшки кришталеві туфельки, і вона назавжди залишиться служницею. Захочу - чарівна лампа Аладина стане моєю, а золота рибка буде виконувати всі мої бажання. З цим пером я стану єдиною красунею в казковій країні, та наймогутнішою чаклункою! Так, куди ж мені податися спочатку?..

Заходить Настя.

Настя: Ой! Королева?!

КОРОЛЕВА: Так, це я!  А ти хто? (до залу) Так це ж та дівчина, у якої я перо в крала. Навіщо сюди завітала?

Настя: Віддайте мені, будь ласка, перо! Без нього я не зможу повернутися додому, до мами.

КОРОЛЕВА: Ось ще! І не подумаю. І не смій плакати, у  мене  не має жалю!

Настя: (до залу) Як же я забула! Дзеркало! Десь тут воно повинно бути? А ось воно! Як до нього дістатися? Згадала-грибінець!

Королево! Ви така гарна, а хочете я вам  поправлю зачіску? Щоб ви були ще краща! Погляньте, який я маю гарний гребінець!

Королева:(Так дійсно гарний! Ну гаразд, зачіску можеш поправити, але дуже обережно і ніжно, щоб не смикала моє розкішне волосся!

Настя: А навіщо вам потрібно перо, адже ви й так чарівниця.

Королева: Не розумне ти дівчисько! Я чарівниця тільки в своїй казці, а з чарівним пером я буду наймогутнішою і найгарнішою в цілій країні і скрізь буде перемагати зло і обман!

Настя: Так не бувати цьому!(штовхає,чи кидає дзеркало-звук битого скла)

Королева:(викрикує)Що ти накоїла, я ж пропаду(закривається руками, кидає вуаль, зникає)

Настя підбирає пір’їну, спускається зі сцени; виходить Фея.

Фея: Дякую тобі, Настя, ти врятувала всю нашу країну. Тепер ти можеш повернутися додому.

Настя: І вам дякую, добра Фея. Завдяки вам я багато чого зрозуміла і знову полюбила казки! Швидше хочу повертутися додому і переглянути мої книжечки!

Фея:Я дуже рада за тебе, змахни в останнє пер’їнкою і повертайся в свій світ!

Завіса закривається; перед ним Фея.

Фея: Бачите, Настя виявилася дуже доброю і сміливою дівчинкою, та змогла перемогти чаклунку! Допомогла козенятам та колобку, а головне знову полюбила казки! А ви любите казки?  Одже, і ви зможете коли - небудь побувати в нашій казковій країні!  А поки що до побачення! Буду чекати вас у себе в гостях.

Фея виходить під музику; заходить мама.

Мама: Настуся, доню, ти де?

Настя: Мамочко, я тут. Я так за тобою скучила!

Мама: Та мене не було лише 15 хвилин! Ти мене вибач, але  магазин закрився і я не встигла поміняти книжку.

Настя: Ой, як добре! Адже я так люблю казки! Спасибі, матусю, за чудовий подарунок!

Мама: Та що з тобою сталося, Настя?

Настя: Просто я зрозуміла, що казки нам дуже потрібні! Нам усім!

 (звучить пісня «Матусина казка», всі герої виходять на сцену )