Сократівські діалоги «Батьки є прикладом для наслідування у дітей»

БЕРДЯНСЬКА МІСЬКА РАДА ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ

ВІДДІЛ ОСВІТИ

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

(ЯСЛА-САДОК) №2 КОМБІНОВАНОГО ТИПУ «ЗІРОНЬКА»

Сократівські діалоги

«Батьки є прикладом для наслідування у дітей»

Підготувала: соціальний педагог

Манойлова Т. О.

Спеціаліст ІІ категорії

 м. Бердянськ - 2021

«Сім’я – це те первинне середовище,

де людина повинна вчитися творити добро. »

Василь Сухомлинський

Батьки – це перші найрідніші люди, які є в житті дитини. Взаємна любов виникає спонтанно, без всілякої на то причини. Батьки та діти просто щасливі, що є в житті один в одного.

В житті дитини батьки відіграють досить велику роль. Окрім того, що сім’я є обороною, захистом, вона дарує ніжність, любов, затишок, тепло… Дбає про її розвиток. Життя дитини сповнене різноманітних, складних для нього ситуацій та перешкод. І саме дорослі мають навчити знаходити вихід із них, почуватися впевнено й комфортно, бути готовими до труднощів, та їх подолання. Родина відіграє важливу роль у підготовці до життя своєї дитини. І саме вона є аналогом всьому. Адже чада беруть приклад, наслідують те, що відбувається в їхній сім’ї.

Ще в ХVІІІ столітті англійський філософ, психолог і педагог Дж. Локк давав пораду батькам: «Поки дитина маленька – вимагай з неї, коли підросте – дружи з нею».

        Прекрасно, коли батьки дотримуються цього правила. А от чи завжди ми поводимося так, щоб наші діти тягнулися до нас, потребували нас? На хвилинку давайте замислимось над тим, як ми спілкуємось зі своїми дітьми. Чи часто критикуємо їх, погрожуємо. Читаємо їм лекції чи моралі, висміюємо або ГАРЧИМО? А іноді це робимо тому, що не знаємо, як вийти із ситуації що склалася.

Залежно від того, як батьки спілкуються зі своїми дітьми, їх можна умовно об`єднати в групи:

• «командири» ;
• «моралісти»;
• «критикани»;
• «розрадники».

«Командири». Накази, команди, погрози – це способи, якими батько-«командир» тримає дитину під контролем.

« Моралісти». Такі батьки поводяться як проповідники, їхні способи спілкування – «читання моралі» про правила поведінки.

«Критикани». Такі батьки завжди вважають себе правими, їхні методи – постійна критика, образливі прізвиська, сарказм і жарти, які принижують дитину.

«Розрадники». Всі проблеми дитини – дрібниці. Що б не сталося, не варто засмучуватись і переживати, все якось владнається.

Вправа «Яка вона — моя дитина».

Мета: навести батьків на певні роздуми. Запропонувати батькам обвести контур своєї руки. На кожному пальці написати по букві імені дитини. Потім розшифрувати букви, зазначивши якості її характеру. В центрі долоні зобразити символ — ким є в сім’ї малюк (сонечко, зайчик).

Впливають взаємини батьків на дитину? Як впливають?

Безумовно, на формування особистості впливає, як поводяться батьки один з одним і з дитиною, що вони роблять і відчувають, як розмовляють. Дитина, вихована недбалою людиною, буде недбалою, похмурою — неговіркою, завжди не в дусі. Але навіть якщо людина знає свої недоліки, їх нелегко виправити, тому слід бути обережним у своїй поведінці. Якщо ми застудилися, намагаємося не підходити близько до дитини, надягаємо марлеву пов’язку. Але не всі з нас піклуються про те, щоб не передавати дітям свої недоліки. Вірус під назвою «нервовість» у батьків набагато більш заразний і сильний, ніж застуда. Пам’ятайте це і в присутності дитини звертайте увагу на свою поведінку, особливо коли у дітей найбільш наслідувальний вік. Трирічні діти імітують все: жести, манеру говорити, ходу і т. д. Ця схильність до наслідування впливає і на емоційний стан дитини. Дитина, погравши з нервовою дитиною, сама може стати нервовою. Наслідуючи, дитина не просто мавпує — вона проявляє свою творчість. Не сваріть її за це, щоб не вбити в зародку творчу особистість. Важливо розумно спрямовувати вчинки дитини, так як від цього залежить її майбутня  здатність до творчості.

З двох методів виховання — заохочення і покарання — який Вам здається найбільш дієвим?

Чому Ви віддаєте перевагу у своєму спілкуванні з дитиною. Справа в тому, що і похвалою, і осудом потрібно користуватися дуже обережно. Обговорення ситуації, наприклад:

— Дитина, якій хочеться в усьому наслідувати свою маму, бере склянку соку і несе його. Мама каже «не можна» і кидається в жаху до неї, боячись, що дитина проллє сік.

Які наслідки такого виховання? (надалі дитина не буде допомагати мамі).

Як би Ви вчинили, що б зробили?

Так, якщо дитина хоче щось зробити, але їй це дається важко, треба похвалити: «Який ти молодець, став зовсім дорослим, мені допомагаєш». При цьому відлити сік і дати донести склянку. З дітьми набагато легше, якщо їх не засуджувати, а хвалити. Зрозуміло, бувають випадки, коли необхідно і посварити, і змусити, але разом із тим краще у важкій ситуації надати дитині право вибору або спробувати її переконати. Здібності дитини будуть розвиватися настільки ефективно, наскільки успішно ви будете користуватися похвалою і осудом. Проте краще не надавати дитині повну свободу. Для неї небезпечно як замикатися на одному предметі (крайня форма цього стану — аутизм), так і не могти зосередитися на чому-небудь. В результаті може зрости легковажна людина.

Соціалізація – складний і багатогранний процес, який триває все життя людини, а його основи закладаються в ранньому дитинстві. Пам’ятайте, що дитина – це дзеркало життя своїх батьків. Як у краплі води відбивається сонце, так і в дітях відображається духовне багатство батька й матері. Робіть все, щоб дитинство й майбутнє ваших дітей було прекрасним. Любові та взаєморозуміння, успіхів і щастя вам, і вашим дітям!