Конспект уроку з історії України для 7-го класу на тему "Київська держава за часів князя Володимира Великого"

Про матеріал

Розробка уроку з історії України для 7-го класу

Тема: Київська держава за часів князя Володимира Великого

Мета: проаналізувати основні напрямки політики князя Володимира, визначити роль його діяльності для зміцнення держави, на основі аналізу причин і фактів, підкреслити прогресивне значення запровадження християнства; розвивати історичне мислення, формувати вміння аналізувати історичні факти та події, оцінювати їхнє значення; формування критичного мислення; виховувати почуття патріотизму на прикладі життя та діяльності історичного діяча.


Перегляд файлу

Тема: Київська держава за часів князя Володимира Великого

 

Мета: проаналізувати основні напрямки політики князя Володимира, визначити роль його діяльності для зміцнення держави, на основі аналізу причин і фактів, підкреслити прогресивне значення запровадження християнства; розвивати історичне мислення, формувати вміння аналізувати історичні факти та події, оцінювати їхнє значення; формування критичного мислення;

виховувати почуття патріотизму на прикладі життя та діяльності історичного діяча.

 

І. Актуалізація

M:\БЕРЕЗЕНь\editarea-38-4-1403166639.jpg

Методичний прийом «ЗаХіД»

Що Ви знаєте про Володимира Великого?

 

 

Що Знаю?

Про що Хочу дізнатися?

 

Про що Дізнався?

 

 

 

 

 

 

Третю колонку учні заповнюють протягом уроку

 

ІІ. Усвідомлення змісту

 

  1. Життя та діяльність Володимира Великого.

 

Самостійна робота учнів.

Методичний прийом «Хто швидше». Учні отримують одну картку з інформацією про життя та діяльність Володимира Великого. Аналізують її, записують у зошит. Після чого вони ходять по класу, спілкуючись зі своїми однокласниками та збирають якомога більше інформації.

 

Правила проведення гри:

  1. Отримавши картку, запам’ятай і запиши в зошит інформацію;
  2. Розкажи зміст своєї картки іншому учню;
  3. Збери найбільшу кількість матеріалу з теми;
  4. Пронумеруй тези в логічній послідовності;
  5. Під час роботи поводься спокійно та чемно;
  6. Після сигналу вчителя припини роботу.

 

Картка №1. Володимир – син Святослава і ключниці (дочки древлянського князя Мала) Малуші. Виховувала його сама княгиня Ольга, а потім брат Малуші – боярин Добриня.

Картка №2. Святослав, щоб зосередити всю владу в руках однієї династії, призначив на київський престол свого старшого сина Ярополка, у новгородську землю – Володимира, в древлянську землю – Олега. Після смерті Святослава між синами почалася боротьба за владу. У цій боротьбі переміг Володимир, який з 980 р. став княжити в Києві.

Картка №3. Підкорив в’ятичів, радимичів, хорватів і дулібів, завершив формування держави. Приєднав до держави міста Червенської Русі – Червень, Бузьк, Белз, Перемишль.

Картка №4. Київський дитинець, центральна укріплена частина міста, зріс у кілька разів. Його захищали потужні стіни, вал і рів. До «міста Володимира» – так називають дитинець, роз­будований Володимиром, – можна було потрапити через в’їзні ворота. Їх було кілька, проте парадними вважалися Софійські (таку назву вони дістали згодом), розташовані з південного боку. Археологам пощастило дослідити залишки Софійських воріт. Ворота були захищені високим валом і глибоким ровом, через який було перекинуто міст.

Картка №5. Окрасою міста була мурована церква Богородиці, будівництво якої тривало впродовж семи років від 989 р. На утримання церкви князь Володимир наказав віддавати десяту частину своїх прибутків. Ось чому, свідчив літо­ писець, її називали Десятинною.

Картка №6. На дитинці мешкали й найбагатші київські можновладці. «Місто Володимира» мало кілька вулиць, які пролягали від воріт до центральної площі – Бабиного торжка. Та хоч би як зріс дитинець за часів Володимира, він усе ж був лише частиною Києва – нехай і центральною, проте аж ніяк не найзаселені­шою. По-справжньому вирувало життя на київському Подолі. Археологи встановили, що серед його мешканців були купці та майстровий люд – гончарі, кожум’яки, ювеліри тощо. Велику частину Подолу займало київ­ське торговище, де сходилися гості, тобто купці, з різних куточків світу. Саме на Подолі швартувалися їхні кораблі, бо тут розташовувалася київ­ська гавань.

Картка №7. Воював з печенігами (7 великих війн), де здобував перемогу. Одного разу печеніги підійшли до Києва, князь із дружиною виступив проти них. Як оповідає легенда, вождь печенігів запропонував князеві: «Не проливаймо крові наших воїв, але виберімо зі свого війська по одному силачу: я одного і ти – одного; нехай вони стануть до двобою. Як мій твого поборе – тоді ми вас воюватимемо три роки, а як твій мого поб’є – тоді ми покинемо Русь». Зажурився князь Володимир: чи знайде такого богатиря, щоб здолав страшного печеніга? Аж ось зголосився Кирило Кожум’яка і сказав, що буде битися з печенігами. І зійшовся Кирило з печенігом: та як скрутить його своїми руками, то тільки кістки у того хряснули – такий Кожум’яка був сильний!» Згідно з цією легендою на місці двобою виникло місто Переслав (переміг печенізького богатиря і «перейняв у них славу»).

Картка №8. Провів адміністративну реформу, суть якої полягала в передачі земель, якими раніше правили місцеві правителі, своїм синам, вірним великокнязівським посадникам і найближчим боярам; таким чином, на зміну родоплемінному поділу суспільства остаточно прийшов територіальний.

Картка №9. Здійснив військову реформу, суть якої полягала у формуванні боєздатного відданого князю війська з дружинників-слов’ян, а не з варягів; таким чином, було укріплено князівську владу, створено сильну централізовану державу.

Картка №10. Сприяння розвитку освіти (відкриття перших шкіл). Подбав князь і про створення в Києві першої школи. «І почав Володимир, – свідчить лі­тописець, – забирати дітей у нарочитих мужів своїх і віддавати їх на навчання книжне».

Картка №11. Початок карбування золотих і срібних монет (срібники і златники), на яких зображувалися образи Христа й Володимира та тризуб. На монеті робили напис: «Володимир на столі. А се його золото»,  «Володимир на столі. А се його срібло».

Картка №12. Зміцнення дипломатичних зв’язків із Польщею, Угорщиною, Чехією, Норвегією, Швецією шляхом укладення династичних шлюбів.

Картка №13. Укладено кодекс правових норм (усний) – «Закон земельний».

Картка №14. близько 980 р. — невдала спроба модернізувати язичництво з метою об’єднання племен навколо Києва, визнавши головним богом Перуна.

Картка №15.  У 988 році прийняття Володимиром хрещення за православним обрядом і запровадження християнства на Русі; хрещення Русі зрівняло її з провідними європейськими державами. Оборона Київської Русі від печенігів, для чого були побудовані застави з військовими

гарнізонами на кордонах держави.

 

  1. Запровадження християнства

 

Методичний прийом «Fishbone» («Рибна кістка»)

Після спільного обговорення проблемної теми під модерацією вчителя учні записують її чітке формулювання в полі «Проблема» - запровадження християнства.

Після аналізу інформації за темою (текст підручника, історичні джерела) учні виділяють причини та факти, що їх підтверджують.

«Повелів Володимир поскидати кумирів – тих порубати, а інших вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому узвозу на ручай, і дванадцятьох мужів приставив бити його палицями… І, приволікши його, вкинули в Дніпро… Потім же Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: «Якщо не з’явиться хто завтра на ріці – багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, – то мені той противником буде». І, це почувши, люди йшли, радуючись, і говорили: «Якби се не добре було, князь і бояри усього б не прийняли». А на завтра вийшов Володимир зі священиками цесарициними і корсунськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли – ті до шиї, а другі – до грудей. Діти ж не відходили од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили у воді, а священики, стоячи, молитви творили...».

 

Р.S. Дозволяю дітям малювати свою особливу рибку, виходить дуже креативно

 

 

 

Причини

C:\Windows\system32\config\systemprofile\Desktop\методичні прийоми\fish\chernaya-ryba-1-425x301.jpg

 

Проблема Висновок

 

 

 

  

 

    Факти

ІІІ. Рефлексія

 

Методичний прийом «Синкан»

 

  • 1-й рядок – Володимир Великий; 
  • 2-й рядок – кілька прикметників (зазвичай два), які характеризують перший рядок; 
  • 3-й рядок – дієслово/дієприкметник;
  • 4-й рядок – висловлювання не об’єктивного сприйняття теми, а суб’єктивного ставлення до неї; 
  • 5-й рядок – пишеться знову всього одне слово, яке є узагальненням, такий собі висновок, який робиться з усієї інформації попередніх чотирьох рядків і лаконічно виражає суть теми, як би закривши її та зацикливши зміст тексту.

Або

 

Методичний прийом «склади 3 речення»

Спробуй переказати однокласникам вивчену тему 3 реченнями. Збір інформації.

 

ІV. Домашнє завдання

Напиши міні-есе за допомогою метода «Гамбургер» (структура додається)

Історичне значення князювання Володимира Великого


 


Результат пошуку зображень за запитом "гамбургера" 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
6 березня 2018
Переглядів
1061
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку