Сценарій "ТОК-ШОУ «Водно-болотні угіддя: аргументи «ЗА» і «ПРОТИ»"

ТОК-ШОУ «Водно-болотні  угіддя: аргументи  «ЗА»  і  «ПРОТИ»

Цілі ток-шоу: привернути увагу до проблеми збереження водно-болотних угідь, поглибити екологічні знання учнів; виховати у школярів гуманне ставлення до природи, почуття відповідальності; переконання в можливості вирішення екологічних проблем, прагнення до поширення екологічних знань та особистій участі в практичних справах по захисту навколишнього середовища

                                                   Хід заходу

Вступне слово ведучого-координатора (він озвучує назву, мету позакласного заходу, знайомить глядачів правилами гри, проводить установчу бесіду на тему ток-шоу).

 Кожен з вас напевно придбав календар на новий рік, хтось знайомий з місячним календарем, календарем городника. Але люди, що займаються екологією, напевно знайомі з календарем міжнародних екологічних акцій.

         І 2 лютого в цьому календарі - «День водно-болотних угідь».

         А що ж таке водно-болотні угіддя або болота, як їх частіше називають?

Болота - це особливий тип наземних екосистем, для якого характерно надмірне зволоження, наявність вологолюбної рослинності і процес формування торфу (не менше 30 см).

         Чому ж цьому дню - «Дню водно-болотних угідь» було присвоєно міжнародний статус?

Та тому, що ситуація з водно-болотними екосистемами неблагонадійна, як в світі, так  і в нашій країні.

         І сьогодні ми з вами зібралися щоб обговорити цю проблему - взяти участь у ток-шоу «Водно-болотні угіддя: аргументи «за» і «проти».

         Дозвольте познайомити вас з його ведучими – першим, який відстоює точку зору «проти» і другим - «за».

Кожен з ведучих і запрошені ними експерти намагатимуться переконати вас у своїй правоті.

         Ваше завдання, - завдання залу, - активно брати участь в обговоренні, задавати ведучим і експертам питання, висловлювати свою точку зору і голосувати за допомогою сигнальних карток. А тепер - слово ведучим.

Вступне слово першого ведучого ( «проти») (він представляє точку зору про необхідність осушення боліт, їх освоєнні, наводить аргументи на її захист і знайомить глядачів з «експертами», які прийшли її підтримати - журналістом-соціологом, гідромеліоратором, представником міністерства охорони здоров'я і представником промисловості)

         Я представляю сьогодні точку зору про те, що болота необхідно осушити, освоїти. Не можна, щоб наші природні багатства в народному господарстві  не знайшли застосування. Адже в даний час болота - майже непридатні землі, хоча після осушення могли б використовуватися для сільського та лісового господарства. Вони ускладнюють дорожнє будівництво і негативно впливають на навколишні умови. При розвитку боліт підвищується рівень ґрунтових вод в прилеглій місцевості, що знижує якість сусідніх угідь, у зв'язку з чим знижується урожай полів і сіножатей, погіршується ріст лісу і т.д. Болота впливають також і на клімат. Загальновідомо, що болотні місцевості вважаються хворими. Передбачається, що болота негативно впливають і на режим річок, перехоплюючи і затримуючи вологу.

 І, нарешті, з давніх-давен існувало негативне ставлення до боліт. Саме в цих глухих місцях чутка селила невідомі і нечисті сили. Напевно, не дарма.

         Мою точку зору прийшли підтримати експерти.

         Дозвольте вам їх представити. Це журналіст - соціолог, гідромеліоратор, представник міністерства охорони здоров'я і представник промисловості.

Вступне слово другого ведучого ( «за») (він, наводячи аргументи, намагається переконати зал  в необхідності охорони водно-болотних угідь; знайомить зі станом проблеми в світі, країні  і також як і перший ведучий представляє «експертів» - гідролога, агроеколога,  біолога і промислового еколога).

 Мені б хотілося  сьогодні  переконати вас в необхідності охорони водно-болотних угідь, змінити традиційно негативне ставлення до них. Частково воно дісталося нам в спадок від далеких предків. Болото, місце важкодоступне і не придатне для людського житла, не представляло особливого господарського інтересу, а значить,  рідко відвідуване людьми. З болотами пов'язано багато забобон. «Згубне місце» - так в народі говорили про болота. А забобони, як відомо, живуть довго.

 Радянська індустріальна пропаганда так само завдала великої шкоди «моральному вигляду» боліт. Дуже часто можна було почути заклики осушити «гнилі комарині топи».

         Але в наші дні ставлення до боліт змінюється. Причина у тому, що  зростає інтерес до проблем навколишнього середовища, стан якого з року в рік стає все гірше.

 Підтримати точку зору по необхідності збереження та охорони водно-болотних угідь сьогодні прийшли наступні експерти: гідролог, агроекології, біолог і промисловий еколог.

«Журналіст-соціолог»: Моя газета провела соціологічне опитування серед школярів 6-9 класів нашої школи. Нами було задано два питання: 1. Чи потрібні на планеті болота? 2. Як ви ставитеся до водно-болотних угідь?

 В результаті було виявлено, що більшість вважає болота необхідними. Відноситься до їх існуванню позитивно тільки приблизно половина опитаних. Інші або проти, або байдужі. А байдужість часом страшніше, ніж сама негативна оцінка. Тому я приєднуюся до експертів групи «проти».

 Але мені б хотілося з'ясувати зараз думки присутніх в цьому залі.

А як ви ставитеся до проблеми збереження на планеті водно-болотних угідь?

Якщо ви голосуєте «за» збереження боліт, підійміть картку зеленого кольору, «проти» - червоного.

                                   (Голосування глядацької зали)

«Гідролог»: Водно-болотні угіддя - це природний акумулятор вологи в навколишньому його ландшафті. Болота підтримують вологість повітря і  його температуру. Незважаючи на високий рівень розвитку науки і техніки, люди до цих пір не здатні повністю захистити себе від повеней.

 Щорічно багато держав витрачають величезні кошти на відновлення зруйнованого невблаганною стихією. У той же час болота, як величезна губка вбирають надлишки такої води. В результаті вона стікає в річки поступово або ж переходить в підземний водоносний шар.

 У США було припинено осушення водно-болотних угідь Чарльз Рівер в штаті Массачусетс після того, як проведені дослідження показали, що в результаті осушення 40% цих угідь збиток, що наноситься паводком, збільшується, як мінімум, на 3 млн. доларів на рік.

 Болота впливають на хімічний склад річкових вод, поглинаючи багато шкідливих речовин; перетворюють «мертву воду» в «живу». За старих часів, збираючись в далеке плавання, російські мореплавці запасалися водою, взятою з верхових боліт, - вона зберігається набагато довше річковий, колодязної і кип'яченою.

«Гідромеліоратор»: На цей час Перелік водно-болотних угідь міжнародного значення  включає 2 221 водно-болотних угідь загальною площею 21,421 млн. га. Серед них і 33 українських водно-болотних угіддя міжнародного значення загальною площею біля 678 тис. га. З них 22 угіддя отримали статус міжнародних у 1995 році, а в 2004 році Бюро Рамсарської конвенції прийняло рішення про надання міжнародного статусу ще 11 природним комплексам України.

Незважаючи на труднощі, накопичено чималий позитивний досвід меліорації заболочених земель. В першу чергу це стосується боліт низинного і перехідного типу, коли осушення проводилося правильно, грамотно.

 Закономірний підсумок - високий економічний ефект. Вони тепер дають великі врожаї: сіна і багаторічних трав, капусти і кормової моркви; зернових. Під впливом лісоосушительной меліорації зріс приріст деревини, збільшилися її запаси в 3-5 разів в порівнянні з деревостанами заболочених грунтів.

 Тобто, розумно проведена осушувальна меліорація заболочених просторів, безсумнівно, є доцільною. З її допомогою розширюються можливості лісорозведення, збільшуються площі сільськогосподарських угідь. З'являються нові ділянки для промислового і цивільного будівництва.

«Агроеколог»: Доводи, наведені гідромеліораторів, справедливі. Однак часто осушення проводиться нераціонально і знижує грунтові води після меліорації. При цьому родючість осушених боліт падає: торф швидко окислюється, порушується структура грунту, дренажна мережа виносить родючі частки.

 Найбільші зміни відзначаються в річковому стоці. Це веде до обміління дрібних річок. При цьому родючість осушених боліт падає.

 Знижується продуктивність не тільки на неправильно осушеному болоті, але і на сусідніх територіях. При широких масштабах осушувальної меліорації важко уникнути всіх можливих її наслідків. Найбільші зміни відзначаються в річковому стоці. Це веде до обміління дрібних річок.

 Безсумнівно, сказане ні в якій мірі не заперечує необхідність проведення осушувальних заходів. Необхідно лише попереднє вивчення болотного масиву.

Ведучий-координатор керує дискусією залу і виступили експертів, проводить голосування серед глядачів.

«Представник міністерства охорони здоров'я»: Болота - місце проживання так званого «гнусу» - сукупності різних комах, що завдають хворобливі зудящі уколи. Це ґедзі, мошка, мокрець - двокрилі різних розмірів, пов'язані більшою мірою з неосвоєною заболоченій територією.

 Збитки від гнусу величезні, не кажучи про ті пригнічені дії, яке він справляє на працюючих, наприклад, в тайзі, людей - лісозаготівельників, геологів, будівельників.

 Ще небезпечніше ті кровососи, які переносять збудників різних захворювань. Тут вже заподіяна ними шкода обчислюється не в грошовому вираженні, а людськими життями. В Індії від малярії, збудник якої передається малярійних комаром, щорічно помирало близько 200 тис. чоловік.

 Велике зниження працездатності внаслідок захворювання малярією спостерігається і в країнах Азії. У тропічній Америці не піддається обліку кількість людських життів, що буря переданої комарами жовту лихоманку.

 Я вважаю, що болота необхідно скорочувати, як джерело небезпечних хвороб.

                     Відповідь на виступ медичного працівника (глядачі)

Учасник ток-шоу із залу для глядачів: Звичайно, комарі як і раніше в достатку водяться на величезних болотних просторах і приносять людям і тваринам масу неприємностей. Але як переносники інфекції вони вже не є небезпечними. Люди навчилися боротися з подібними захворюваннями, які раніше забирали тисячі життів. Крім того, полчища комарів і інших комах - необхідна ланка в природному харчового ланцюга. Їх самих поїдають птахи, а личинки, що живуть у воді, служать кормом для мальків багатьох риб.

 Відома оздоровча роль боліт, як знімають стресовий стан людини і в ФРН, наприклад, за вхід на болота стягується особлива плата.

         Низинні болота мають високі бальнеологічні властивості, на їх основі в ряді країн створені цілі курорти.

«Біолог»: Болота відіграють важливу роль як місце проживання багатьох видів рослин і тварин, в тому числі рідкісних. І навіть ті з них, які у людей часто викликають почуття ворожості, виявляється дуже важливі як елемент екосистеми.

         Щоб довести це я не буду багато говорити, а доведу практично, в ході гри.

 (Проводить гру «Павутина життя» з добровольцями із залу для глядачів)

Гра «Павутина життя»

         Гра заснована на знанні типів екологічних взаємодій. Ваше завдання - побудувати ланцюг харчування болотної екосистеми.

Правила гри:

         Для цієї гри були заздалегідь заготовлені: відрізок товстої нитки довжиною 2 метри. Також вам були приготовлені таблички з назвами різних тварин і рослин.

         Кожен учасник отримує табличку з назвою тварини чи рослини. Учасники повинні так взятися за мотузку, в залежності від того, хто є хто, або хто чим харчується. Необхідно встати так, щоб вийшов один єдиний ланцюг.

Варіанти назв тварин:

         Водорості, осока, муха, карась, ротан, квакша, тритон, лелека, журавель, енотовидная собака, лисиця.

         Біолог озвучує вибудувану ланцюг харчування, звертається до залу з проханням перевірити правильність виконання завдання.

 Отже, підіб'ємо підсумки. Що ми побачили?

Передбачуваний відповідь:

         Все різноманіття представників водно-болотної флори і фауни тісно пов'язані між собою; загроза навіть одного елементу ланцюга харчування веде до її руйнування і як наслідок - загибель всієї екосистеми

Ведучий-координатор керує дискусією залу і виступили експертів, проводить голосування серед глядачів.

«Представник промисловості»: Існування болотних драговин залишається серйозною перешкодою при спорудженні транспортних артерій, цивільному будівництві, пошуках і видобутку корисних копалин. Тому осушення водно-болотних угідь значно підвищить продуктивність праці. Торф, який раніше використовувався як одне з основних видів палива, втратив своє значення. Використовувати його в такій якості просто економічно не вигідно. Тому я вважаю, що неухильне розвиток науково-технічного прогресу неминуче призведе до повного знищення боліт

Відповідь на виступ представника промисловості (глядачі)

Учасник ток-шоу із залу для глядачів: Останні дослідження, проведені НДІ показують, що збереження боліт в природному стані набагато вигідніше, ніж подальша експлуатація осушених боліт.

         Ми вислухали думку гідромеліораторів, що осушені болота - прекрасні родючі сільськогосподарські угіддя, але, як показує практика, на місці осушених боліт хороший урожай збирають лише кілька перших років, а потім землі піддаються руйнуванню. Тому пильної уваги заслуговує унікальна болотна рослинність, що дає рясні врожаї ягід, 9/10 яких не збирається ні ким.

Торф, який, як це справедливо зазначив шановний представник промисловості, дійсно перестав розглядатися тільки як джерело палива, але зате відкрилися нові аспекти його використання.

 За допомогою торфу підвищують родючість грунтів. Торф використовується в поживних грунтах теплиць і для ліквідації нафтових розливів в північних морях, служить сировиною для отримання напівкоксу, горючого газу і газового бензину. Вперше в нашій країні з нього отримують торф'яної віск, який використовується у виробництві пластмас, він служить хорошим тепло і звукоизолятором, вихідним продуктом для отримання спиртів, ростових речовин і білкового корму. Уже сьогодні сфера застосування торфів досить широка, але далеко не обмежена.

«Промисловий еколог»: Якщо лісу часто порівнюють з легкими, а струмки і ріки з кровоносною системою планети, то роль боліт в біосфері можна порівняти з роллю печінки і нирок в організмі. Судіть самі.

         Природні запаси чистої води, придатної для пиття, швидко зменшуються. Токсичні речовини - добрива і отрутохімікати з полів, промислові стоки і фільтрати з багатокілометрових звалищ потрапляють з паводковими водами в водосховища і колодязі, а звідти - на наш стіл.

 Болота ж служать природним фільтром, який перекриває шлях отруйних речовин. Багато токсини, потрапляючи в каламутні болотні води, прикріплюються до поверхні дрібних часток осадових суспензій або вступають в хімічну взаємодію з частинками глини.

 Уповільнений водотік в більшості болотних водойм сприяє осіданню важких частинок на дно. Крім того, деякі болотні рослини, так, наприклад, широко поширений рогіз, здатні концентрувати в своїх тканинах важкі метали і деякі продукти згоряння автомобільного палива.

 Болота служать природним фільтром, який перекриває шлях отруйних речовин. У багатьох країнах болота давно вже з успіхом використовують для очищення сільських і міських стічних вод. Встановлено, що в штаті Флорида кипарисові болота видаляють 98% всього азоту і 90% всього фосфору з проходять по ним стічних вод. В індійському місті Калькутта взагалі не існує заводів з очищення стічних вод. Зате всі побутові стоки прямують в комплекс модифікованих водно-болотних угідь, які використовуються для розведення риби, продукція якої становить 2,4 т з гектара щорічно, а також для іригації рисових полів.

Ведучий-координатор керує дискусією залу і виступили експертів, проводить голосування серед глядачів.

Перегляд і обговорення відеофільму

Заключне слово педагога-координатора. (Після перегляду відеофільму та підсумкового голосування)

    Отже, обговорення цієї проблеми ще раз підтвердило її неоднозначність. Власне інакше і бути не могло. Але я рада, що присутні тут все ж керувалися сьогодні не людською споживчої логікою, а логікою природною, екологічною. Адже болота - це неодмінний елемент біосфери.

 Сьогодні це починають розуміти в усьому світі. Судячи з результатів вашого голосування, - розумієте і ви.

         Я дякую ведучим, експертам і всім, хто прийшов сьогодні на це ток-шоу за небайдужість до проблем навколишнього середовища.