Сценарій "Традиції українського народу. Масляна чи Колодій?"

«ТРАДИЦІЇ

УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ»

Масляна чи колодій?

Мета: ознайомити учнів  з традиціями святкування Масляної в Україні та у світі, відтворити народні звичаї та обряди, формувати у дітей духовно-моральні цінності, розвивати увагу, пам`ять, уяву, артистичні та творчі здібності дітей, прищеплювати любов до рідного краю, до культури українського народу, гордість за українців та самобутність наших традицій.

Обладнання: роздатковий матеріал, презентація «Приготування млинців та вареників»

Млинці та вареники на столі, мед, сметана та варення, мультимедійна установка.

Дівчата в українському одязі вітають гостей піснею «Масляна»

(муз. О.Злотника - вірші О.Вратарьова)

Ведуча 1. Доброго дня вам, шановне панство! Вітаємо сіх присутніх на нашому святі! Масляна є одним з найстаріших свят слов'янських народів. Справжня забава, яка зберегла свої традиції в наші дні з язичницької культури. Це смачне й неймовірно ситне свято триває цілий тиждень, який передує настанню Великого посту. Це свято відмічають гучно, проводять різні ігрові забавляння, також пригощають млинцями, і звичайно, у неділю зпалюють солом'яну Масляну... А ще співають відповідних пісень, от наприклад, таких.

                                  Дівчата виконують пісню Наталії Май «Масляна»

Ведуча 2. Та багато українців задаються питанням – то що ж нам відзначати?  Сьогодні ми з вами спробуємо з’ясувати – Масляна то є українське свято чи все ж таки Колодій то є нашою давньоукраїнською традицією.

Ведучий 3. Тож занурюємося у історичні відомості з цього питання. Наші учні провели дослідження традицій українського народу і ось які цікаві факти вони нам можуть тепер розповісти.

Дослідник 1. В наш час відзначення свята Масляна(Колодій) перейняло багато російських традицій, які були нав’язані українцям в радянські часи. Зокрема, це звичай випікання млинців. Проте етнологи нагадують, що суто українським обрядом в це свято є ліпка вареників, які заправляли сиром, маслом і сметаною. Існує кілька гіпотез, чому називається це Свято Колодія. Одна з них пов’язана з тим, що літні гуляння відбувалися на колодках, і якщо ви не знайшли собі пару, то потім отримували за це покару – прив’язану колодку.

Дослідник 2. Інша гіпотеза, що це свято має глибокі язичницькі мотиви, що сягають, можливо, епохи матріархату, тому і вважається жіночим. У язичників був Бог шлюбу Колодій, тому в цей період карали саме неодружених хлопців та дівчат.

Дослідник 3.  Цього тижня також ворожили. В понеділок відбувалися Ніжкові заговини, коли бралися кісточки, а вже в неділю дівчата кидали їх до воріт. Якщо докинула кісточку – цілий рік дівка буде здорова, якщо перекинула – скоро вийде заміж, поганою прикметою було, коли кісточка просто падала посередині, що означало навіть смерть.

Дослідник 1.  Також робився акцент на останню скоромну вечерю. Брався останній вареник, із нього вибирався сир, який треба було зберегти цілу ніч в роті і не проковтнути. Якщо не проковтнули, то потім цей сир вшивали в тканину, і цілий піст потрібно було його проносити. Якщо мінявся одяг, воно перешивалося. Потім в ніч на Великдень, коли приходите в церкву, можете бачити всіх жінок, які є відьмами. Коли ви їх побачили, то розкрили, тож вони втрачають цю свою здатність. Крім того, після церковної служби приходили додому, лізли на горище і могли побачити навіть свого домовика.

Дослідник 2.  В сучасності це свято пов’язано більше із традицією зустрічі весни. Веселі гуляння на вулиці традиційне святкування, а саме шлюбні мотиви, покарання неодружених у нас зараз трішки втратилися. Але завдяки етнографам ці традиції повертаються. У музеї Гончара проводять вечорниці, Свято Колодія, де збирається молодь, і дівчата неодруженим парубкам прив’язують колодки.

Ведуча 3. Тож звідки беруть початок традиції святкування? 

Дослідник 4. Деякі науковці стверджують, що традиція Колодія згадується ще 4 тисячі років тому. Ясна річ, що це дохристиянська традиція. Домінуюча роль жінки в святочному дійстві – це також ознака давності, тому що це не може узгоджуватися з християнством, в якому підтримується патріархат.

Ведуча 4.  Що традиційно пекли українці – млинці чи вареники?

Дослідник 3. Все-таки в українській традиції – це вареник, тому що він є не просто їжею, а символом місяця. Оскільки це жіноче свято, то ця вся масляна парадигма так чи інакше, але в контексті саме жіночої домінанти. Відповідно, в українців ритуальна страва і святочний символ – це вареник. Але також є згадки про те, що у нас смажили гречані млинці, які задобрювали смальцем.

Дослідник 1. Солярний знак проявляється в тому, що в неділю спалювали опудало зими Мару. Спершу її садовили на колесо (символ сонця), потім здіймали, палили, а попіл розвіювали. В такий спосіб немовби приносили в жертву цю ляльку, яка є уособленням зими

Пропонуємо переглянути презентацію

«Чому Колодій то не Масляна - Українські звичаї та традиції»

Ведуча 1. А що ж Масляна, слухаємо цікаві історичні факти  про неї.

Ведуча 3. Отже, святкування Масляної сягає своїм корінням у глибоку давнину, має язичницьке коріння. Стародавні слов'яни прощалися з зимою, здійснювали обряди, що забезпечують добробут і родючість. Ці обряди були звернені до жіночого божества, Лади, яка, на думку древніх, дарувала життя, процвітання, достаток. 

Ведуча 2.  Безперечно, ніщо так не об’єднує людей з різних куточків нашої просторої планети, як свята. Однак, зважаючи на те, що кожен народ має свої особливості і традиції, навіть таке, здавалося б, просте явище, як Масляна, набуло окремих особливостей у кожній країні.

У Шотландії на Масляну було прийнято пекти "пісні коржі". У складені  разом долоні насипали жменю вівсяного борошна, потім борошно стискали в долонях і занурювали в холодну воду, а отриману кульку випікали на вогнищі прямо в гарячій золі.

В одному з міст Англії вже багато років проводяться змагання з бігу жінок із млинцями.

У школах Данії в ці дні проводяться театральні вистави, концерти.

А в Чехії  молоді хлопці з вимазаними сажею обличчями під музику обходятьусе село, везучи за собою оздоблений дерев'яний брусок - "клатик". Він вішається кожній дівчині на шию або прив'язується до руки чи ноги. Бажаєш відкупитися - плати.

У Словакії під час святкування Масляної вас неодмінно посадять у свиняче корито і потягнуть по селу. А на даху власного будинку ви можете знайти фігуру солом'яне опудало.

У Вірменії Масляна називається Бун Барекендан (”Бун” означає “істина”, Барекендан – “добре житіє, радість життя”). За старих часів на Масляницю у Вірменії готували рясне пригощання, проводили святкові заходи, а люди бідні і незаможні були предметом загальної уваги і користувалися благами суспільного столу.

Пропонуємо вам переглянути цікаве відео

«Масляна. Традиції світу з Оленкою Корніло»

А тепер давайте перевіримо вашу  кмітливість та знання.

У ці дні млинці готують,
Ігри грають, і жартують.
Вже весна „не заспана!”
Ця седмиця – (Масляна!)

Прийшла до нас бабуся                                                 

У білому кожусі.

Поля причепурила -

Пухнастим снігом вкрила.

Вгадайте - хто вона

Бабуся чепурна? (Зима)

 Узори вишиває

 Без голки і без нитки.

 Улітку спочиває,

 А взимку - дуже рідко. (Мороз)

  Місили,місили,
  Ліпили, ліпили,
  А тоді - хіп
  Та в окріп!
  А вже на останку -
  Масло та сметанку,
   Хто зуміє відгадати
   Того будем частувати.                 (Вареники).

Влітку ягід так багато. 
 Їх спочатку буду рвати, 
 Потім з цукром перетрем
 Ось і вийде смачний   ...               ( джем )

Що на сковорідку наливають, 

Так вчетверо згинають?  (Млинці).
 

Що це за пан -
З тіста жупан,
Сир у жупані,
Сам у сметані. (Вареник)

Їх любить кожен,
На сонце схожі,
Смачнющі оці
Тоненькі... (млинці).

Ведуча 2. Виявляється, Масляна або Бабський тиждень в Україні є суто жіночим святом. І це не випадковість, адже весна, яку з особливою милістю закликають люди на зміну зимі, уособлює образ жінки. Таким чином, аби не розсердити «вибагливу» панночку-весну, на протязі всього тижня святкування Масляної чоловіки мали витримувати будь-які жіночі забаганки і намагатися у всьому годити своїм жінкам.

     Масляна, подивися!

До Великодня простягнися,

Від Великодня до Петра,

А від Петра та до тепла...

В Україні останній тиждень м'ясниць носив кілька назв – "Масляна", "Сиропусний тиждень", "Загальниця", "Колодій" .

У понеділок - в перший день - день «Зустрічі», усіх гостей вітають млинцями та оладками. До речі, першим млинцем у Масничний понеділок здавна прийнято пригощати батьків. А ще в цей день роблять опудало Марени, по домівках ходять ряджені та напрошуються на гостини.

Вівторок — «Загравання». Цього дня народ розважається. Катається на ковзанах та на льодових гірках. Хлопцям дозволялося загравати до дівчат.

Середа — «Ласуня». Найсмачніший день масляничного тижня. У всіх родинах до столу подають вареники із сиром, млинці, оладки, різні пиріжки.

Четвер - «Розгул». Приносить із собою цілу торбу різних розваг, веселощів та змагань.

П'ятниця — «Тещині вечори». Цього дня за традицією молоде подружжя відвідує усіх, хто був у них на весіллі. А найголовнішою подією є відвідини тещі зятем. Для цього теща готує святкову вечерю.

Субота — «Невістчині посиденьки». Цього дня молода невістка запрошує до себе на гостину усіх рідних та близьких. Частує їх смачним святковим обідом.

Останній день Масляної — «Прощена неділя». У цей день прийнято просити пробачення у своїх рідних, сусідів та знайомих.

 А головною стравою на Масляну в українців все ж таки  були вареники з сиром та сметаною.

Що у світі найсмачніше?
Може, краби чи ікра?
Може, ще щось, найдивніше?
Є багато різних страв.
Креми, соуси, салати,
Ще - рулети та супи...
В теплу українську хату
Завітай, будь ласка, ти.
Тільки в українській хаті
Покуштуєш диво з див:
Ось півмісяці у мисці, 
А над ними в'ється смак,
Бо гарячі - масло тане...
Чи ж ви знаєте, що це?
Це - вареники в сметані, 
Найсмачніші над усе!

Інсценівка пісні «А мій милий вареничків хоче»

А зараз таке завдання – про Масляну існує велика кількість прислів'їв та приказок, тож давайте добре поміркуємо і  поєднаємо початок та кінець приказок

Роздатковий матеріал

• Як на масляному тижні                              а Масляну проводити»
• «Без млинця               в стелю млинці летіли»
• «На гірках покататися             що й хліба не дадуть.
• «Не життя,               не маслена»
• Вареники доведуть,             Масляна, буде і Великий піст.
• Не завжди котові              в млинцях повалятися»
• Хоч з себе все закласти,            Масляна»

Ведуча 3. Масляна, Масниця чи Колодій  це веселі проводи зими, коли народ наряджає опудала і спалює їх, проводжаючи зиму, всіляко їй при цьому допомагаючи, сам млинець символізує сонце, яке сходить все раніше і раніше, подовжуючи день, наближуючи весну і літо, Вселенське світило, яке дає життя всьому сущому на землі, та його протилежність, від якої залежать припливи та відпливи життєвої енергії людей, рослин, океанів – два символи земного всесвіту, дві сторони одного Янусу діаметрально протилежні боки одного цілого: млинці – символ сонця та вареники – символ місяця.

Ведуча 4. Кожна начинка мала свій духовний символізм: сир – захист від зла, картопля – на здоров’я, мак – кохання та злагода. А загалом смачнючий вареник чи млинець – то насолода для української душі та тіла.

Ведуча 1.  Що ж, шановне панство, незалежно від того як ми назвемо це свято – Масляна, Масниця чи Колодій в душі кожен з нас залишається справжнім українцем, який знає, поважає, цінує і поширює національні традиції свого народу.

Ведучий 2. Адже назва свята не змінює особливий генетичний код нашої нації – ми українці і цим пишаємося.

Масляна прийшла –
Прийшла із млинцями. 
Пригощу смачненько 
Разом нас із вами. 
 

Млинці пече круглі 
До смачної сметани,
Щоб сонцю радіти могли 
Разом ми з вами.

Пригощайтесь діточки, 
Гості, тата й мами.
Зустрічайте весну-красну 
Всі разом із нами.
 

На плиті млинці печуться,

А весна вже на порозі.

Всі щасливі і сміються

Будем Масляну гуляти!

Хай вас Бог охороняє,

Хай удача буде з вами!

Всім достатку ми бажаєм

З Масляною вас вітаєм!

Ведуча 3. З Масницею всіх вітаємо, гарних свят бажаємо! Та запрошуємо всіх скуштувати наші смачнючі млинці зі сметанкою та варенички з сиром. Смачного всім!!!