Сценарій творчо-мистецького конкурсу «Ватра» військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»)

ТВОРЧО-МИСТЕЦЬКИЙ КОНКУРС «ВАТРА»

 

Назва рою, району: «Довженківці-Соколята», Сосницький район

Назва творчо-мистецького звіту: Нащадки переможців

Тема: історичний зв’язок поколінь в боротьбі за Незалежність, віра в перемогу України

Мета: акцентувати увагу на героїчному історичному минулому нашої держави, одвічній боротьбі за свободу й незалежність українського народу, сучасній непростій ситуації в країні; підкреслити патріотичне налаштування молодого покоління, його готовність захищати територіальну цілісність України; розвивати творчі та фізичні здібності учасників рою; виховувати інтерес до історії України, її сьогодення, пропагувати оптимістичне бачення майбутнього Батьківщини.

 

Зміст:

Рій виходить під народну пісню «Ой на горі та й женці жнуть» в обробці українського рок-гурту «PROGREDIOR» (композиція створена спеціально для проекту Radio Roks «Народний Рок» до Дня Незалежності України 2015 року). Після козацького поклону, діти демонструють елементи бойового гопака та фехтування шаблею. Далі йде представлення рою.

 

З-над голубої, чистої ріки,

Що по-слов’янськи Убіддю зоветься,

Низький уклін вам і привіт палкий,

Що сонячно проміниться із серця.

 

Наш рій із Сосниці приїхав,

З собою радість всім привіз.

Козацький дух сюди покликав,

Змагатись чесно – наш девіз!

Служити Богові і людям,

Без нагород робить добро,

З відкритим серцем скрізь і всюди

Ми прагнем подолати зло!

 

Ми змалку тіло й дух свої гартуєм,

І впевнено крокуєм до мети.

Дідівську славу ми не заплямуєм!

Довженківці ми. Соколята. Козаки!

 

Звучить пісня «Зродились ми великої години» в обробці українського гурту «Тінь Сонця» (свою версію гімну українських націоналістів колектив вперше виконав на фестивалі «Голосіївська Криївка» в Києві у жовтні 2016 року).

 

Зродились ми великої години,

З пожеж війни, із полум’я вогнів,

Плекав нас біль за долю України,

Кормив нас гнів і злість на ворогів.

 

І от ми йдем у бою життєвому,

Вільні й міцні, незламні мов граніт,

Бо плач не дав свободи ще нікому,

А хто борець – той здобуває світ.

 

Не хочемо ні слави ні заплати.

Заплата нам – це радість в боротьбі!

Солодше нам у бою умирати,

Як жити в путах, мов німі раби.

 

Доволі нам руїни і незгоди,

Не сміє брат на брата йти у бій!

Під синьо-жовтим прапором свободи

З’єднаєм весь великий нарід свій.

 

Велику правду – для усіх єдину,

Наш гордий клич народові несе!

Вітчизні будь ти вірний до загину,

Нам Україна вище понад все!

 

Веде нас в бій героїв наших слава.

Для нас закон найвищий – то наказ:

«Соборна Українська держава –

Вільна й міцна, від Сяну по Кавказ».

 

Рій декламує уривки з роману у віршах «Берестечко» Ліни Костенко, котрі яскраво ілюструють чинну ситуацію в Україні.

 

Боролись ми. Боролись наші предки.

Вже наших втрат неміряне число.

А знов свободу починай з абетки.

А знову скрізь те саме, що й було.

 

Все як у прірву. Корсунь, Жовті води.

І що не шлях, то вічний манівець.

От тільки хопим дещицю свободи,

і знову, знову все іде внівець!

 

Ми, вільні люди вільної землі,

тавро поразки маєм на чолі.

 

Це ж треба мати сатанинський намір,

чаїть в собі невиліковний сказ,

щоб тяжко так знущатися над нами

та ще й у всьому звинуватить нас!

 

Бо ми такі. Ми прості. Ми в кожусі.

Не знаєм як. Не звикли до свобод.

То треба ж якось піднімать на дусі,

а не в болото втоптувать народ!

 

Та прийде час, як перед Богом свідчу,

ще буде Слово, більше за слова.

Але чи й справді ми німі для світу,

чи, може, трохи світ недочува?

 

Ми воїни. Не ледарі. Не лежні.

І наше діло праведне й святе.

Бо хто за що, а ми за Незалежність.

Отож нам так і важко через те!

 

Під акомпанемент гітари учасники рою виконують пісню ветерана АТО та російсько-української війни, музиканта, уродженця Сосниці Олеки Бика «Добровольці» з документального кінофільму «Добровольці Божої чоти» (режисери – Леонід Кантер та Іван Ясній).

 

Ще третій півень не співав,

Іще тебе ніхто не зрадив.

І вже на те немає ради,

Але тікати – Боже збав.

 

Усі епохи і світи

Як полотно на нашій голці,

Бо ми з тобою добровольці

Цієї божої чоти.

 

Сьогодні впишуться за нас

У цю шалену колотнечу

Загони смертників лелечі

І Котляревський, і Тарас.

 

Нехай ідуть під три чорти

Ті, хто відсидяться у скойці,

А ми з тобою добровольці

Цієї божої чоти.

 

Рій читає поезію Руслани Клюй (члена рою «Довженківці-Соколята») під мелодію «Desert Symphony» американського гурту «The Piano Guys».

 

Є країна, де світанки, мов чарівна казка.

Є там і веселі ранки, й материнська ласка.

Мальовничі краєвиди, мов вечірні зірки.

Мова вільна, солов’їна, і пісні всі дзвінкі.

Ніжна, добра і ласкава Україна-ненька.

Лине в світі гарне слава й бравих козаченьків.

І ніхто нас не здолає, бо разом ми – сила!

Кожен про це в світі знає, Україно мила!

І як кажуть, «Наша пісня не вмре, не загине!»

Буде жити, розцвітати рідна Україна!

 

Рій виконує «Народний гімн України» (слова – Аліса Плотініна) у рок-обробці Микити Рубченка.

 

Слава вільному народу,

Україні Слава!

Сильного, брати, ми роду,

В цьому наша справа!

 

Разом всі ми об’єднались

З заходу до сходу,

Довели, що ми нащадки

Козацького роду!

 

За свободу України

На смерть ми стояли,

Вороги на наші землі

Щоб не зазіхали!

 

Розквітай, моя країно,

Золотись колосся,

Щоб народу в нашім домі

Ще краще жилося!

 

На завершення свого виступу рій вигукує  патріотичне гасло.

 

Слава Україні! ‒ Героям слава!

Слава нації! ‒ Смерть ворогам!

Україна – понад усе!

Україна – понад усе!

Україна – понад усе!

Рій покидає «сцену» під уривок із пісні «Козакуйте, козаки» ансамблю «Водограй».

 

Використані жанри: вокальний; інструментальний; українська народна пісня; художнє слово; мелодекламація; бойовий гопак; фланкіровка шаблею.