Виховний захід до Дня Соборності У нашій рідній Україні ми всі – український народ (усний журнал)
Відеоряд « Моя Україна»( красивий кліп про Україну) З-за сцени лунають слова : Юнко! Хто ти? Дівчина в українському вбранні: Я - українка ! Вигодувана й випестувана материнською піснею , бабусиною казкою. Понад усе в житті люблю лагідну й щиру мову, отчий край, де я виростала, рідну мою Україну. Голос з-за сцени : Юначе! Хто ти? Хлопець в українському вбранні: Я – українець! Добрий господар, вірний заповітам батьків і дідів наших, славний захисник свого роду й Вітчизни. Учитель: Шановні учні! Пропонуємо вашій увазі усний журнал під назвою « У нашій рідній Україні ми всі – український народ» . І перша його сторінка « Що таке Батьківщина?»
1.Читець. Є багато країн на землі , В них – озера, річки і долини Є країни великі й малі , Та найкраща завжди - Батьківщина.
Хлопець в українському вбранні: У всьому світі , кожен зна, Є Батьківщина лиш одна Дівчина в українському вбранні : І в нас вона одна – єдина - Це наша славна Україна .
1. Ведучий. Україна – наша рідна країна. Древня легенда розповідає , що на світанку нашої землі Бог оглядав творіння рук своїх і, натомившись, вирішив перепочити . Земля, де опустилися Бог з ангелами, була вельми багатою на сонце, звірів та пташок. А найбільше сподобалися Богові люди того краю. До якої хати він не заходив зі своїми супутниками , - всюди їх зустрічали хлібом та сіллю. Так сподобалася Богові та місцина, що він став часто сюди навідуватися зі словами: « Рушаймо у край» . Кажуть, що з того і пішла назва нашої держави – « Україна». 2.Ведучий. Україна – це прекрасна, чудова земля , яка розкинулася на тисячу кілометрів із заходу на схід і сотні кілометрів з півночі на південь. На такій території і велика різноманітність природи : тут є і гори, і низовини, і височини, і балки , і яри , і багато – багато малих і великих річок.
2.Читець. Куди не глянь, де не спитай, Рідніше їм своя пустиня, Аніж земний в чужині рай. Їм красить все їх рідний край, Нема без кореня рослини, А нас , людей, без Батьківщини. (пісня про Україну ( за вибором організатора). 1.Ведучий. Складною та бурхливою була твоя доля, рідна земле ! Топталися по тобі орди чужинців, ворожі пазури роздирали твоє тіло, свистіли гостродзьобі стріли, чорною смертю дихали жерла гармат, шугали залізні круки, вирували нескінченні битви за твою свободу й честь. 2.Ведучий. Та не скорилася Україна. Кістьми синів і дочок наша свята земля вкрита, щедро кров’ю та сльозами полита. 30 років минуло , коли Україна під жовто – блакитними знаменами вийшли на майдани та площі міст та сіл, святкували День Незалежності. Сердець торкнулася надія : починали будувати соборну самостійну Україну. Друга сторінка нашого журналу - « Проголошення незалежності України» . 3.Читець. Чому це весняним світлом Людям осяяло лиця? Зацвіла синьо – жовтим цвітом України давня столиця. Довго була в нарузі Історія наша багата. Шикуймося в лави, друзі! 4.Читець. Сестро, стань ближче до брата! Пісню слави полеглим, Живим – відродження пісню, Хоч і було нам нелегко, Та ми народились не пізно. 1.Ведучий. Виходячи із смертельної небезпеки , яка нависла була над Україною у зв’язку з державним переворотом 19 серпня 1991 року, Верховна Рада урочисто проголошує незалежність нашої Батьківщини та створення самостійної держави – України. А територія її є неподільною і недоторканою. 2. Ведучий. Здійснилася віковічна мрія українського народу , який сказав тверде й остаточне : « Так». Україна стала вільною. Слава нашій Україні – вільній, воскресаючій , Соборній ! (відеосюжет « Мирослав Скорик. Українська історія») 5.Читець. Одна Батьківщина, і двох не буває. Місця, де родилися, завжди святі . Хто рідну оселю свою забуває, Той долі не знайде ніколи в житті. Чи можна забути малому ту пісню, Що мати співала, коли засинав? Чи можна забути ту стежку до хати, Що босим колись протоптав? Тут мамина пісня лунає і нині, Її підхопили поля і гаї. Її вечорами по всій Україні Співають, співають в саду солов’ї . І я припадаю до неї устами, І серцем вбираю, мов спраглий води, Без рідної мови , без пісні , без мами Збідніє, збідніє земля назавжди. 1.Ведучий. Кожна країна світу обов’язково має свої символи : Гімн, Герб, Прапор. У статті 20 Конституції України записано : « Державними символами України є Державний прапор України, Державний герб України , Державний гімн України. 2. Ведучий. Прапор – полотнище певного кольору чи поєднання кольорів, часто із зображенням. Символами України є чисте небо – символ миру та пшеничне поле – символ достатку. 1. Читець. Прапор – це державний символ, Це для всіх - ознака сили, Це для всіх – ознака слави. Синьо – жовтий прапор маєм: Синє – небо, жовте – жито. Прапор свій оберігаєм - Він святиня, знають діти. Прапор свій здіймаєм гордо, Ми з ним дужі і єдині. З ним навіки є народом Українським в Україні. 1.Ведучий. Герб – розпізнавальний знак держави, офіційна емблема, що зображується на прапорах, грошових знаках, документах. Герб держави Україна символізує мир, творчу працю і спорідненість поколінь. 2.Читець. Наш герб – тризуб - Це воля, слава, сила. Наш герб – тризуб. Недоля нас косила, Та ми зросли, ми є, Ми завжди будем. Добро і пісню Несемо ми людям. 3.Читець. Довго нас недоля жерла, Досі нас наруга жре, Та ми крикнім : « Ще не вмерла, Ще не вмерла і не вмре.» 2.Ведучий. Так, ви не помилились, мова далі йтиме про національний Гімн України. Пісня – душа народу, національний Гімн – прояв його волелюбних прагнень. 1.Ведучий. Яскравим виявом патріотично – національних почуттів українців єдиної нашої землі стала поява вірша поета та етнографа П. Чубинського « Ще не вмерла Україна…». Музику написав М. Вербицький. 4. Читець. Слова палкі, мелодія врочиста. Державний гімн ми знаємо усі. Для кожного села, містечка, міста - Це клич один з мільйонів голосів. Це наша клятва, заповідь священна. Хай чують друзі й чують вороги, Що Україна вічна, незнищенна, Від неї ясне світло навкруги. (Звучить Гімн України) 2.Ведучий. Майже в усіх народів є улюблені рослини - символи . У нас це верба, калина, барвінок. Калина – символ кохання, краси, щастя. Навесні вона вкривається білим цвітом , а восени палахкотить грозами червоних плодів. Калиною уквітчують весільний весільний коровай, оселю. 1. Ведучий. Почувши слово «Україна», зразу ж уявляєш вербу над водою, тополю в полі. 2.Ведучий. Барвінок. Ця рослина, коли ще не мала своєї назви заздрила запашній фіалці, бо та була у великій пошані серед людей. І тоді квітка звернулася до богині Флори, щоб та подарувала їй аромат, красу і людську любов. Але богиня не була всесильною - не могла вона нагородити рослину великою красою. Зате дала їй назву « вінка», що означає перемога. І люди подарували рослині свою любов. (відео « Державні і народні символи України) 1. Ведучий. На долю нашого народу випало багато героїчного і водночас трагічного. Згадаймо славні імена тих , хто віддав своє життя за щастя народу та свободу : Дмитро Байда – Вишневецький, Петро Сагайдачний, Іван Сірко, Богдан Хмельницький, Максим Залізняк, Іван Мазепа, Олекса Довбуш, Устим Кармелюк. 2.Ведучий. За кращу долю народу боролися відомі всьому світові діячі культури : Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Михайло Грушевський. 1.Читець. Є щось святе в словах « мій рідний край» Для мене - це матусі пісня ніжна, І рідний сад, від квіту білосніжний, І той калиновий у тихім лузі гай. Для мене – це твої стежки й мої , В містах і селах стоптаних любов’ю, Й пісень людські прозорі ручаї. 1.Ведучий. Та сьогодні нашу землю знову рвуть на шматки, плюндрують українські міста й села, позбавляють життя людей. Уже не один день над нашою державою стоїть багрове зарево, чути ревище гармат: буки, гради і плач матерів, жінок та дітей. – Чому? За що? Для чого? – таких запитань безліч, а відповіді немає. 2.Ведучий. Рашисти, чеченці, антиукраїнці спустошують українські землі, українські серця та душі. Та наш народ вже не раз був під чоботом загарбника та терпів наругу. Сподіваємося, що і сьогодні ми вистоїмо, не віддамо Україну. 2. Читець. Прихилюсь до тебе я уклінно, Побажаю щастя і добра. Тільки вірю: не вмре Україна, Бо співочий народ не вмира. (пісня «Заспіваймо пісню про Україну)