Сценарій " Українські вечорниці"

Українські вечорниці

Світлиця. Стіл, лавки, піч, розмальована соняхами. В кутку на  стіні  висить ікона, прикрашена рушником. Солоха, чепуриться перед дзеркалом, чекає дівчат на вечорниці.

Солоха. Уже і вечір, а ні дівчат, ні хлопців немає! Коли ми дівували, то як зачуєш де-небудь вечорниці, біжиш аж тини тріщать, а тепер… Що не кажіть, а світ перемінився.

Стук у двері. Солоха відчинила двері. На порозі з’являється дяк.

Дяк.  Здравія і долголінія, благоденственого мирного життя.

Солоха. Спасибі Вам! А що на дворі місячно!

Солоха підносить дяку чарчину. Дяк очима показує на ікону. Солоха розуміє його, закриває ікону фіраночкою. Він п’є.

Дяк. Що Ви! Світа представленіє! Єлі добрів до Вас  лікаобразная Солоха! Стихії воспрапяствували цьому.

Солоха. Спасибі за ласку! Сідайте!

Дяк сідає, Солоха поряд.

Дяк. Одначе за такий подвиг уповаю некую мзду од вас получити.

Дяк старається обійняти Солоху, вона кокетує.

Солоха. Що це ви, бозна – що кажете, а ще письменні!

Дяк. Не розумієте мене: мзда – це нагорода, ліпообразная Солоха.

Солоха. Я й сьогодні не второпаю, про що ви кажете?

Дяк. Гм, гм, а що це у вас, веліколєпная Солоха

Солоха. Як що? Рука Пантелемоне  Нікіфоровичу.

Дяк. Гм. Рука? Хе…хе…хе… А це що у вас многоцінная Солоха?

Солоха. Х іба не бачите Пантелемоне Нікіфоровичу,  шия, а на ній моністо.

Чути стук у двері.

Дяк. Ох, Боже мій, стороннєє лице! Що як застануть тут особу мого званія? Дійде до…! Ох, мені лихо!

Солоха. Та не бійтеся, може, це ваша жінка?

Дяк. Ох, последнєє горше первого! Бога раді, добродітєльная Солоха, ваша доброта…стукає, їй Богу стукає! Ой, сховайте мене, сховайте куди-небуть!

Солоха. Лізьте вже.

Солоха  ховає дяка  під столом. Відкриває ікону.

Оце! Іще хтось! Мов змовилися!

Заходять дівчата.

Солоха. Заходьте дівчата .Прошу! Прошу! Заходьте будь-ласка!

Дівчата. Добрий вечір у вашій хаті!

Солоха. А де це ваші хлопці поділися? Чому їх нема?

Хлопці  за сценою співають «Ой дівчино, шумить гай»

Хлопець 1.  Пустіть нас до хати!

Дівчина1. Гарненько просіть!

Дівчина2. Агов! Хто такий?

Хлопець 2.  Пес рябий!

Хлопець 3.Баран круторогий!

Хлопець 4.  Ведмідь клишоногий!

Хлопці.  Пустіть нас до хати!

Хлопець 5. Пустіть, бо гірше буде!

Дівчина 4. Як чемно не попросите, не пустимо!

Хлопець 6. Дівчатонька-голуб’ятонька, та ми це прийшли не битися, та ми це прийшли миритися, і гостинець принесли, пустіть, будьте ласкаві!

Хлопці заходять – дівчата співають Хлопці пригощають дівчат цукерками, бубликами.

Дівчина 1.  Подратуймо хлопців, щоб не вихвалялися!

Полюбила коваля, така доля моя,

Думала – кучерявий, в нього губи нема.

Хлопець 2.  Галю, Галю, чорноброва,

Чого в тебе брова крива?

На козака задивилась,

Та й брівоньки іскривились.

Дівчина 3. Ти до мене не ходи,

Куций, коротенький,

Бо до мене ходить хлопець

Високий, тоненький.

Дівчина 4. Але це ти, Петре, дурний!

Хлопець 5. Зате я високий

Дівчина 4. Зате короткий

Хлопці та дівчата  сміються.  Хлопець забігає з вулиці.

Хлопець. Ходімо, там Мотря з Кайдашихою сваряться.

Дія проходить перед сценою.

Мотря. Брешеш не докажеш! Ти сама злодюга, бо обкрала мене! Ти злодюга, ти відьма!

Кайдашиха. Хто? Я? Я відьма? Я злодюга? Ось тобі на!

Дулю сунула в око! Мотря вхопила деркача і сунула між очі Кайдашисі.

Кайдашиха. Ой, лишенько! Виколола проклята звірюка мені око! Ой Боже мій. Мотря вбила мене! Рятуйте, хто в Бога вірує!

Мотря. Рятуйте мене! Як мене знайдуть  зарубаною сокирою, то нехай усі люди знають, що мене зарубала свекруха.

Кайдашиха. Рятуйте мене, вона мене вже вбила! Подивіться люди добрі, нагнало око, як куряче яйце! Господи, од чого це в нас почалася колотнеча в сім’ї. А хто це перебив спину малому кабанцеві?

Мотря. Я  перебила! Нехай не лазить в мій город! Це вам за мого півня.

Кайдашиха. Постривай же ти, суко! Скручу я голову твоєму півневі.

Кайдашиха. А навіщо ви, мамо, зайняли нашу конячку?

Мотря.  Оце б тягла твою дурну коняку через тин;  за те зайняла, щоб вона в наш город не скакала. Ще й наш тин твій кінь завалив. Заплати три карбованці та отдай нашого кабана, тоді візьми свого коня.

Мотря. Як то, за свого невірного, гнилого кабана та ви взяли нашого коня?

Кайдашиха. Не лайся, бо я тобі в вічі плюну.

Мотря. Отдай мені коня ,стара собако!

Кайдашиха з Мотрею штовхаються; хлопці й дівчата, стоячи на авансцені, регочуть.

Солоха. Заходьте, заходьте, послухайте пісень наших.

Кайдашиха разом з Мотрею йдуть до хати. Співають пісню «Ой у вишневому садочку».

Ганна( засмучено). А Степана не бачили?

Дівчина 1.Он він в хату заходить

Ганна відвертається, Степан насупився.

Солоха. (до Степана). Є ліки від твоєї печалі, Я тобі дати можу наговорений пряник.

Бере пряник і говорить на пряник.

Во ім’я Отця і Сина ,і св. Духа.

Народись, те, кохання,

В рабі Божій Ганні

Як в Різдво Христове народився

І у всьому світу об’явився

Во ім’я Отця і Сині і св. Духа

Амінь

Солоха віддає пряник Степану, той пригощає Ганну. Йдуть разом танцювати. Хлопці та дівчата танцюють танок з рушником.

Солоха. Дівчатонька! Анумо. Поворожімо.

Збираються ворожити, ллють віск у воду. Хлопці й собі заглядають, та лякають дівчат.

Солоха. О, тобі заміж йти в цьому році, бачиш віночок; а тобі – обнова нова буде – чоботи батько купить, бачиш дукач; а ти Олено, за чужого заміж підеш, дорога тобі виходить….

Дівчина 2.Тітонько, розкажіть «страшну» історію…

Солоха. Була у нас дівчина з одним оком. А її мати на Різдво поїхала з дому. І Катерина взяла дзеркало, 2 свічки з церкви і проти дзеркала поставила. А сама поруч сіла. І треба, щоб було в хаті тихо-тихо. А сиділи на лавці всі. Ну от, дзеркало потемніло. Вона нас тихенько позвала. У дзеркалі жито, трава колишеться. Виходить чоловік в піджаці, шляпі, а брови густі-прегусті. Все збулося. Катря поїхала в сусіднє містечко, заміж вийшла; я її чоловіка бачила і по бровам впізнала…

Щось зашаруділо. Дівчата здійняли вереск. З-під стола виліз дяк. Дівчата повтікали хто-куди.

Дяк. Куди ви, дівчата, це я . Я хотів вас злякати.

Дівчата вернулися, хлопці їх дразнять, регочуть з них.

Дяк. От молодь, хіба так гуляють, от ми гуляли, о-го-го, як гуляли.

Дівчина 2. І ви парубкували?

Дяк. А ви думаєте, я не був молодим. Ого, ми таке витівали, що вам і не снилося!

Дівчина 3. То розкажіть, панотче!

Дяк. Е ні! Мій чин воспрепятствуєт сєму.

Дівчина 4. Тітонько, а що Дяк у вас під столом робив?

Солоха. Ай ну вас ,дівчата, краще пригощайтесь.

Грає музика, закривається сцена.