Сценарій вечора – реквієму до Дня пам“яті героїв Небесної Сотні «Уклонімось низько до землі тим , хто в серці буде жити вічно…»

 

 

 

Сценарій вечора – реквієму до Дня пам“яті героїв Небесної Сотні

 

 

 

 

«Уклонімось низько

до землі тим , хто в серці буде жити вічно…»

 

 

 

( сценарій заходу пам’яті

Героїв Небесної Сотні)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: збагачувати знання учнів про події в Україні в епоху Євромайдану, Революції гідності, про людей, які стали на захист інтересів України; розвивати в учнів почуття патріотизму, любові до свого народу; сприяти пробудженню бажання вивчати історію своєї держави, вболівати за її майбутнє, виховувати повагу до людей, які полягли за незалежність країни.

 

Обладнання: відеоролик пісні «Гей, пливе кача», фотоальбом «Революція гідності», фотографії пам’ятників Небесній сотні, прислів’я і приказки про героїзм, пам’ятки «Юному патріоту України».

 

 

Ведучий: Доброго дня, дорогі друзі, шановні педагоги і всі присутні!

 

Ведуча: Захід, присвячений пам’яті героям Небесної Сотні «Уклонімось низько до землі тим , хто в серці буде жити вічно…», оголошується відкритим.

 

Звучить гімн

 

Ведучий: Вже 8 рік на території України триває неоголошена війна, війна, яка забрала життя тисячі українців. Початком важких для України випробувань стали події Майдану.

 

Ведуча: Ніхто не в праві забути морозні дні 2013 – 2014 року, коли від напруги закипала в жилах кров, коли в ім’я віри і правди один за одним падали від куль майданівці.

 

Ведучий: Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей.

 

Веуча.:Справжні бої розгорталися в центрі Києва на вулицях Інститутській,  Грушевського, на Європейській площі, майдані, у Маріїнському парку.

 

 Ведучий:  Першою жертвою від поранення свинцевою кулею став 21-річний Сергій Нігоян, який народився та проживав у Дніпропетровської області. Сергія було застрелено близько шостої години ранку, в момент, коли ще тривало перемир’я між мітингувальниками та «Беркутом». В той же день жертвами стали ще декілька осіб.

 

Ведуча: День за днем тисячі поранених … більше 100 людей було вбито снайперами та бійцями спецпідрозділів міліції. Серед них – науковці, викладачі, студенти, вчителі, художники, архітектори, театральні режисери, громадські активісти.

 

Ведучий: Країна почала дізнаватися все нові і нові імена своїх героїв. Кожна історія викликала гострий, пронизуючий біль, всеохоплюючий гнів та безсилля.

 

Ведуча: Кожна нова сповідь закарбувалася в пам’яті, прийшло розумінні, що героїчні подвиги цих звичайних людей не можуть бути забутими. Так з’явилася Небесна Сотня.

 

 

Пісня «Небесна сотня»  М. Гайдук

 

Ведучий: Їх назвали Небесною Сотнею –  українців, які загинули у Києві на Майдані. Гинули за честь, за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній державі, за країну, в якій не страшно жити і народжувати дітей.

 

Ведуча.: За нашу з вами свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали – найкращі. І більшість із них – молоді та сильні, ті, що тільки починали жити.

  Їх назвали Небесною Сотнею -  українців які загинули у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній державі, за країну, в якій не страшно жити.

 

Ведучий: Ніхто не в праві забути морозні дні 2013 - 2014 року, коли від напруги закипала в жилах кров, коли в ім’я віри і правди один за одним падали від куль майданівці, аби прорости в наших серцях червоними квітами пам’яті.

 

Ведуча: Небесна Сотня – то в серцях вогонь.

               Він гаряче палав за Україну.

               Віднині тихим співом заспокой

               Ти, земле рідная, свою дитину.

 

Ведучий: Їх в мирі, Господи, прийми до себе

                 І шлях високий Боже, освяти.

                 За чисті душі, що злетіл

                 Небесній Сотні шана й молитви.

 

 

(Під кліп Небесної сотні «Пливе кача» вчитель запалює свічку

і передає її учням по колу. Свічку передають з рук в руки)

 

 

 Ведуча: Хай палають свічки пам’яті загиблих героїв «Небесної Сотні» у наших серцях, а розмірений бій хронометра викарбує час скорботи, душевного болю і жалю…  Ми закликаємо вас сьогодні згадати у молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

… Тож хвилиною мовчання вшануємо невмирущу пам’ять про загиблих героїв Небесного Війська, героїв АТО..

 

Хвилина мовчання.

 

Ведучий:А як все починалось?

Учень 1:Під вечір 21 листопада, незадовго після оприлюднення рішення уряду про призупинення процесу підготування підписання Угоди асоціації України з ЄС, люди стали самоорганізовуватися через соціальні мережі. Перша акція розпочалася у Києві на Майдані Незалежності близько 22:00. 21 листопада 2013 року студенти Києва вийшли на Майдан Незалежності. Спочатку – це була виключно мирна акція молоді з гаслами: «Україна – це Європа», «Ми – вільні» «Ми хочемо в ЄС». Під кінець доби учасників мітингу нараховувалось близько 1500 осіб. На Майдан прийшли журналісти, громадські активісти, опозиційні політичні лідери. Стали з'являтися міліція та посилені загони Беркуту. Частина активістів пішла під Адміністрацію Президента України, після чого повернулась на Майдан Незалежності. Люди вирішили лишатися на ніч. Цього дня суд прийняв рішення заборонити встановлення наметів, кіосків, навісів під час проведення акцій на Майдані Незалежності, вулиці Хрещатик та Європейській площі до 7 січня 2014 року.

Цього дня з'явилась інформація про те, що небайдужі люди вийшли на «євромайдан»  також у Донецьку, Івано-Франківську, Луцьку, Харкові, Хмельницькому та Ужгороді

 

                                      Презентація фото Небесної сотні

Учень 2: Люди вийшли на мирну акцію протесту проти рішення уряду. Вони не планували ніяких збройних сутичок. Вони просто відстоювали свої права.

 

Учень 3: У ніч проти 30 листопада   українська влада силами «Беркуту» влаштувала силовий розгін, жорстоке побиття студентів в Києві. Внаслідок розгону було травмовано десятки протестувальників.  Частина людей, що втекли від Беркуту, заховались у Михайлівському золотоверхому монастирі на Михайлівській площі.

Збурення в суспільстві наростає.

 

Учень 4: Шоковані замахом на основоположні права і свободи людини та побиття мирних студентів, сотні тисяч українців вийшли на Майдан Незалежності, наголошуючи на права людини та принципи демократії, вимагаючи покарання винних у побитті студентів та відставки злочинної влади.

 

Учень 5: Люди вийшли на Майдани по всій Україні не просто відстоювати своє право на Євроінтеграцію,  а право на життя в країні, де поважають честь і гідність кожного громадянина, де немає насильства, де кожна людина має захищені права.

 

Учень 6: Не спи, моя рідна земля!
Прокинься, моя Україно!
Відкрий свої очі у світлі далеких зірок.
Це дивляться з темних небес
загиблі поети й герої –
всі ті, хто так вірив у світле майбутнє твоє.

 

Учень 7:  І вони не спали.  Вийшли і повстали, тому що вперше в історії незалежної України були прийняті закони, які як висловилася Міжнародна організація Transparency International: «знищать будь-які прояви громадської непокори в Україні, покладуть початок репресій і перетворять Україну на диктатуру".

 

Учень 8: Активісти  закликали жителів міста Києва і всіх українців відзначити новорічні та Різдвяні свята на Майдані Незалежності і тисячі людей святкували Новий 2014 рік разом.

 

Учень 9: Події, що відбулися з 19 по 22 січня 2014 року на Майдані, ще називають «Кривава водохреща», або «Вогнехреща». Це була найгарячіша фаза у протистоянні народу і влади.

 

Учень 10: 22 січня на вулиці Грушевського перші загиблі. Із вогнепальної зброї вбито Сергія Нігояна та Михайло Жизневського, білоруса з Київщини. За тиждень від ран у лікарнях помирають Роман Сеник зі Львівщини та родом з Волині Олександр Бадера.  Вони стали першими в ряд Небесної сотні.

 

Учень 11: На деякий час після цих кривавих подій оголосили перемир’я.

Після двох місяців мирних протестів підтримка мітингувальників зростала. На ранок 18 лютого було заплановано «Мирний наступ» — багатотисячну ходу учасників Євромайдану до Верховної Ради України, де мала відкритися чергова сесія, на якій планувався розгляд питань щодо змін до Конституції України щодо обмеження повноважень Президента. Близько 8.30 ранку мітингарі почали збиратися на майдані Незалежності, звідки десятитисячною колоною рушили до будинку Верховної Ради на вулиці Грушевського, з метою донесення вимог щодо повернення до Конституції зразка 2004 року та покарання винних у знущаннях з активістів Євромайдану.

 

Учень 12: Проте на противагу «Мирному наступу» майданівців влада використала силу та зброю. Замість того, щоб мирно врегулювати ситуацію, 18 лютого тодішня влада віддала злочинний наказ застосувати зброю і зробити «зачистку» Майдану, використовуючи водомети, бронетранспортери і вогнепальну зброю.

 

Учень 13: Проти мирних мітингувальників кинули внутрішні війська, спецпідрозділ «Беркут», на дахах будинків розмістили снайперів, завозили проплачених «тітушок».

 

Учень 14: В один день тисячі мирних людей стали солдатами свого народу.

Вони йшли голіруч проти озброєних, вишколених беркутівців. А у них під ногами зривалися світло-шумові гранати, довкола свистіли кулі. Бійці підрозділу «Беркут» застосовували спецзасоби, декого розстрілювали впритул, захоплювали і добивали поранених.

 

Учень 15: Мітингувальники ж «відповідали» камінням, бруківкою, яку розбирали прямо з-під ніг, петардами та «коктейлями Молотова». Із засобів оборони у мітингувальників були саморобні дерев’яні щити, дерев’яні палиці, барикади, створені з підручних матеріалів та палаючі автомобільні шини і їдкий дим, що густою хмарою оповив серце України – Київ…

 

Учень 16: Постріл, другий, розірвалася тиша і нестерпний біль… Кров, вогонь, стрілянина на ураження… Знову смерть, поранені, покалічені жінки, поранені священики.

 

Учень 17: Справжні бої розгорталися в центрі Києва 18-20 лютого на вулицях Інститутській, Грушевського, на Європейській площі, Майдані, у Маріїнському парку! Навколо вибухи, стогін, горе…Так до нас прийшла війна…

 

Учень 18: Найстрашнішими і найважчими стали події 20 лютого в «Чорний четвер». 20 лютого людей, які вийшли на мирний протест, щоб висловити свою громадську позицію, почали без розбору обстрілювати снайпери. Силовики розстрілювали активістів бойовими набоями. Цілились в голову та шию. Того дня загинула найбільша кількість людей. Їх назвали «Небесною сотнею»

 

 Відеоролик Небесна сотня «Юні Ангели».

 

Ведуча: Ми Єдина країна! Незважаючи на усі негаразди, що відбуваються зараз, всі ми прагнемо одного – миру, спокою, міцної, квітучої держави та чистого неба над головою.

Я дякую Вам, хлопці, за життя,
Я дякую Вам, хлопці, за свободу.
Пробачте нас. Пішли ви в небуття,
І більше не повернетесь додому.
Ви йдете в бій, йдете на вірну смерть,
Ви не лякаєтесь нікого і нічого.
Ви захищаєте своїх жінок й дітей,
Ви знаєте що робите й для чого.
Вас пам’ятати будемо завжди,
І з вами боремось за рідну країну.
За ту країну, де нема війни,
За нашу й вашу вільну Україну!

 

Ведучий: Безсмертні душі вбитих відійшли у небеса, але вони вічно житимуть в народній па'мяті, бо «Герої не вмирають!»

 

РАЗОМ. Герої не вмирають!

Учень 6. Вони йдутьу небо.

РАЗОМ. Герої не вмирають!

Учень 7. Вони стають янголами-охоронцями.

РАЗОМ. Герої не вмирають!

Учень 6. Вони залишаються у наших серцях.

РАЗОМ. Герої не вмирають!

Учень 7. Вони є у пам'яті народу.

РАЗОМ. Герої не вмирають!

РАЗОМ. Їх подвиг та слава житиме вічно!

 

Ведуча: Загиблі хлопці віддали свої  життя за всіх нас. Це має пам’ятати кожен! Сьогодні, завтра, завжди! Без цього ми не зможемо відбудувати свою країну!

 

 Ведучий: Захід, присвячений пам’яті героям Небесної Сотні «Ангели, які тримають небо», оголошується закритим. . Ми вам бажаємо всім світлих днів, мирного неба  і нехай вам щастить. Дякуємо за увагу!

 

Звучить гімн

 

Ведуча: Слава Україні! Героям Слава!