Сценарій відео привітання "З днем захисників та захисниць України"

Стас: Шановні друзі! 14-го жовтня, вся Україна відзначає День захисників та захисниць України і День українського козацтва. Де про славу козацьку згадаємо. Аби не забути історію роду, аби бути гідними свого народу.

Максим: Козацтву належить особливе місце в історії України й історичній пам’яті українського народу. Саме козацтво було тією силою, яка активно впливала на історію України 17-18 століть.

Артем: Улюблена Богом перлина для всіх українців одна – козацька моя Україна, хлібів золотих сторона.

Саша: як відомо, людина нерозривно пов’язана з минулим свого народу, його історією, і сьогодні ми перегорнемо одну зі сторінок нашого славного минулого.

Іванка: День захисників та захисниць України – свято не тільки військових.

Стас: Це свято нескорених, свідомих громадян, які вболівають за долю нашої країни, день усіх небайдужих, які своєю професійною діяльністю, сумлінною працею, волонтерською роботою забезпечують Україні захист.

Ян: Ми можемо пишатися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а вміло захищала себе від ворогів.

Ян: Як сьогодні наші захисники і захисниці боронять незалежність та територіальну цілісність нашої держави.

Саша: Перегорнімо сучасну сторінку історії України, подивімось в обличчя наших героїв – захисниць та захисників України! Революція гідності, події на Донбасі, і наше сьогодення… Вони тривожать наші душі і не залишають байдужими жодного громадянина України та інших країн.

Іванка: Напевне, кожен із нас. Навіть у глибині душі, не міг подумати, що буде жити в часи, коли повсюди чути слово війна.

Артем: Воно так непрохано увірвалося в наш словник, його чути як із вуст найменшого українця, так із вуст дорослого громадянина.

Стас: Війна це горе не однієї людини, а цілого народу. Це наш біль і наша гордість, це наші сльози і наш душевний щем вдячності за все, що зробили ці люди для нас. Вони – теперішній голос нашого сумління, своїм прикладом показують силу та незламність українського духу.

Максим: Згадаймо наших героїв. Хлопці, батьки, брати, сини, дівчата, матері, дочки загинули за нашу свободу і залишаться назавжди в нашій пам’яті.

Саша: Повертайся, будь ласка, живим, Я прошу не багато й не мало.

Кожен вечір молюсь всім святим,

Щоб нещастя тебе не спіткало,

Щоби янгол закрив від біди

Над тобою розправивши крила,

І щоб куля лихої орди

Не побачила, не зачепила

Ясним ранком та днем дощовим Я шепочу у синєє небо: Повертайся, будь ласка, живим, Батьківщина чекає на тебе.

Іванка: Друзі! Хочеться, щоб кожен із нас завжди почувався частиною нашої славної держави.

Стас: Зрозумійте, що ви її сьогодення і майбуття, саме ви творите долю Батьківщини.

Максим: У кожного з нас є можливість зробити свій внесок у її розвиток.

Саша: Якщо ми житимемо у злагоді, братерстві, поважатимемо, розумітимемо,   підтримуватимемо одне одного,

Іванка: якщо у кожного в серці буде гордість і любов до своєї землі - наша Україна розквітне.

Артем: Тож побажаймо всім нам жити в Україні – єдиній вільній суверенній країні!

Стас: Україна - наш спільний дім!

Максим: Україна – це я!

Саша: Україна - це ти!

Іванка: Слава Україні!

Разом: Героям Слава.