Сценарій вихователя Іванівської спеціальної школи Гаврилюк Н.П. "Андріївські вечорниці"

Мета: познайомити дітей із з обрядом проведення вечорниць ; традицією випікання калити; привчати до господарювання і з повагою приймати гостей; навчити дівчат ворожити, як у давнину; ознайомити дітей з українськими народними піснями та виховувати любов до пісенних скарбів народу; надати дітям можливість виявити свої таланти, відчути себе справжніми акторами;виховувати бажання відроджувати і оберігати народні звичаї; виховувати почуття любові до рідного краю

Вчитель.   13 грудня одне з великих та улюблених свят — день святого Андрія Первозванного або, як у народі називають, свято Калити.   

 (Прибрана світлиця. На столі глечики, миски з їжею.) Муз.супровід.

 Господиня. І коли вже я впораюсь біля печі. Вже скоро звечоріє, гості прийдуть (повертається до залу). Ой, людоньки добрі, гості дорогії, здрастуйте! Зі святом вас, будьте здорові з калитою та святим Андрієм! Я рада, що ви завітали до мене на свято.

 Господар. (входить з оберемком дров) Ось, жіночко, і дровця я тобі приніс, випікай скоріш калиту.

Господиня. Почекай, ти бачиш, що люди до нас завітали. А ти не привітався. Господар. А що ж ти мені відразу не сказала. Доброго здоров’ячка! Радий бачити вас на святі, у своїй хаті. Тож випікай швидше калиту.

 Господиня. Та не вчи мене, любий, я вже вчена.

Господар. Та я знаю, моя голубонька, що ти у мене господиня. (обіймає) Господиня. Та що ти, люди дивляться.

Господар. Ну то й що. А пам’ятаєш нашу молодість ? А яким я парубком був?

Господиня.   Господи, господи! Як подумаєш, коли це ми дівували, зачуєш де-небудь вечорниці, так аж тини тріщать. А тепер... От чекають, поки ніч настане. Ні, що не кажіть, а світ змінився.  От скоро треті півні заспівають, а вечорниці ще й не починалися. Ой-ой-ой, куди це все подівалось?

(до господаря) А ти пам’ятаєш, яка я була молода?

Господар: Була – була!

Господиня: А красива яка була?

Господар:  Була – була!

Господиня:  А яких пісень ти мені співав! Пам’ятаєш?

Господар:  Співав – співав!

(Хтось починає стукати в двері. Чути сміх. Господиня схоплюється з місця, бере в руки хліб на рушнику, який лежав на столі.)

       ( Заходять дівчата)

Добрий вечір вам, господине, і вам, господиня.
Чули, що в оцій хатині будуть вечорниці?

Господиня. Добрий вечір, добрий вечір, любі гості! Просимо, просимо.
В нашій хаті раді гостям!

 Дівчата сідають, виймають рукоділля, вишивають і співають).

                   Пісня « Ой гарна я гарна».

Дівчина. Досить жартів, прийшов час гадання. Гілки з вишні ми поставимо і на них погадаємо: Як розпустяться листочки – Заміж вийде чиясь дочка.

 Дівчина. Якщо пустить пагінець – Через рік йде під вінець.

 Дівчина. А зів’яне ‒ то погано... Але в нас все буде гарно, Мерщій гілочки беріть І за мною повторіть Дай, Боже, вишні зацвітати. А мені долі дочекати. У воду гілочки вмочайте, до Різдва тепер чекайте.

 Дівчина. Ото, дівчата, я вчора ворожила! Стала під вечір від воріт стовпці рахувати. Вдівець, молодець, вдівець, молодець. Раптом чую – хтось іде. Я заховалася під кущем та й думаю: Раз не вдалося поворожити на стовпцях, то хоч дізнаюсь, як судженого звати буде. Та як заверещу: – Дядьку, як вас звати? А дядько з переляку аж присів. Втікав швидше вітру;

Дівчина. Дівчата, а давайте на хустках погадаємо. От чия хустка випаде першою, та й вийде швидше заміж. (гадають)

Дівчина. А бабуся мені говорила, що вони в молодості так гадали. Підходиш до тину і починаєш рахувати кілки. До 9 доходиш і придивляєшся, який кілок, такий суджений. Кривий – старий, рівний – молодий, з корою – багатий, без кори бідний.

Дівчина. Ой, як цікаво! А ще як ворожили. Дівчина. А ще гадали на чоботях. Ставили в рядочок і крокували до печі. Чий перший, той швидше заміж вийде. Дівчина. А давайте спробуємо.                                                                          (Чути стукіт у двері.)

 Дівчина. Ой, дівчата, хлопці вже йдуть.

Хлопці: (стукають у двері)

Добрий вечір добрі люди!

Чули ми, що в цій хатині

Будуть вечорниці.

Господар: Просимо, просимо всіх до хати.

 А хто з вас смішне нам щось розкаже?

                        Читають народні усмішки.

Дівчина. От так диво – дивина:

Виріс ріг у кабана,

Льоха вбралася у пір’я,

Пси порили все подвір’я.

Хлопець.  А лаписько в курнику

Заспівав: «Ку-ку-рі-ку!»

Лізуть горобці на квочку,

Щоб сховатись в холодочку.

Дівчина .  А ягнята, мов коти,

Геть обсіли всі плоти.

Віл на яворі пасеться,

Кіт у кошику несеться.

Хлопець.   А індики на воді

Плавають, мов лебеді.

А тепер скажіть мені –

Де тут правда, а де ні?

Всі. Та тут все переплуталось!

Дівчина: Дівчата, щось ніженьки притомилися, гайда хоровод водити.

     Виконують танець.

Хлопець: Дівчата, щось нам їсти захотілось!

Дівчата: Так ми зараз вареників наваримо.

          Дівчата виконують  пісню «А мій милий вареничків хоче»

Дівчина. Та годі вам. Давайте поспілкуємось з гостями, загадки їм позагадуємо. Отже, перша загадка:

1.У хлів іде без шкіри, а  виходить із шкірою. (ХЛІБ У ПЕЧІ)

2. Наскакалось, навивалось, під припічком сховалось. (ВІНИК)

3. Стоїть дубина, на дубині соснина, на соснині коноплина, на коноплині глина, а в глині капустина, а в капустині свинина. (ГОЛУБЦІ  НА СТОЛІ)

4. Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла.  (КАРТОПЛЯ)

        Пісня «По дорозі  жук – жук».

Хлопець (співає). На дорозі жук, жук,
На дорозі чорний.
Подивися, дівчинонько,
Який я моторний! (танцює)
Дівчина.  По дорозі галка, галка,
По дорозі чорна.
Подивися, козаченьку,
Яка я моторна,
Яка я моторна.
Гнучка, чорнобрива.
Як побачиш, аж заплачеш,
Бо я вередлива! (танцює)

Хлопець. Годі грати, танцювати, давайте калиту кусати.

Дівчина. В народі кажуть, хто калиту відкусить, тому буде щастити цілий рік.

Вчитель.І ось настала година, коли молодь здійснювала головний ритуал Андріївських вечорниць – кусання калити.

Хлопець."Калита, калита, солодка була

Дівчина. В кожній хаті на Вкраїні

Вареники варять нині,
Це вареники знаменні,
Як їх родичі пельмені.
Вас чекають у макітрі

 Вареники дуже ситні -
Білолиці, круглолиці,
Із добірної пшениці.

Господар:  Любі друзі, поспішайте до нас в гості, завітайте,

Будемо ми вас частувати, варенички подавати.

І на салі, і сметані, і пшеничні,  і  гречані

Щоб цей вечір пам’ятали, ще й на торік завітали.

                      Пригощають гостей варениками.

 Хлопець: Було гарно у вас повеселитися

Та вже час прощатися.

Дівчина: Щиро дякуємо за хліб, за сіль

За теплу ласку.

Господар: Спасибі щире всім, хто сьогодні, в цьому залі брав участь у нашому святі.

Господиня: Шановні гості!

Все, що в серці мали

Вам подарували

Світлу мрію й казку

Нашу пісню й ласку

Щебет солов’їний

Славу України

                     Всі виходять, кланяються. Співають пісню.

Всі: Наші вечорниці  вже кінчати час

Кращі побажання ви прийміть від нас

І в вас, і в нас хай буде гаразд

Щоб ви і ми щасливі були.

Прощавайте, друзі, низький вам уклін

Доброго здоров’я зичимо вам усім,

І в вас, і в нас хай буде гаразд,

Щоб ви і ми щасливі були

Господиня і Господар: Бувайте здорові, живите багато

І ще приїжджайте до нашої хати.