Сценарій виховної години на тему "Чарівна краса вишиванки".

 

Сценарій виховної години

Чарівна краса вишиванки

 

Підготувала:

вчитель української мови та літератури

Нагірненського ЗЗСО I-III ст.

Галина Кушнір

 

 

Луна  музика  , виходять ведучі

Ведуча 1:

 Вишивала  мама синіми  нитками,

Зацвіли  волошки буйно  між  житами,

Золотилось  сонце  у розлогій кроні,

Вишивала  долю, наче по  долоні,

Оберіг -  сорочку вишила  для  сина.

візерунком  стали  символ  Вкраїни,

І  верба й  калина , сонях  біля  хати,

Щастя  для дитини  вишивала  мати.

 

Ведуча 1. Українська вишиванка - це те, без чого важко уявити українську культуру, побут і історію. Кольоровими нитками вона вплетена у наші традиції. І найважливіше те, що українська вишиванка, маючи вікову історію, не втратила своєї популярності і до сьогодні.

 

Ведуча 2. Символічні кольори - червоне і чорне, як у пісні, ними пройнята вся історія нашого народу. Одним із безумовних феноменів вишиванки є те, що за багатовікову історію свого існування, попри всі історичні події, вона все ж таки зуміла зберегти свій первісний вигляд і пронести його крізь століття. Українська вишита сорочка здавна в Україні служила як прикрасою, так і оберегом.

 

Учениця1. Сорочку-вишиванку

До самого світанку

Вишивала дівчина в сиву давнину.

Схрещувались ниточки,

Розквітали квіточки:

Ружі та барвінок,

 вздовж по полотну.

Вишивала з піснею

Стало все барвистеє.

 

Ведуча1. Час ішов. На різних українських територіях вишивки зазнавали чималих змін у мотивах і барвах, однак при цьому не втратили оригінального власне українського стилю, тому їх не важко розпізнати серед вишивок інших народів - слов’янських і неслов’янських. Ведуча2. Орнаментальні мотиви українських вишивок сягають своїм корінням у місцеву флору та фауну. У давнину основні орнаментальні мотиви відображали елементи символіки різних стародавніх культів.

Дитина   Біле поле полотняне,

                Рівно ткане, чисто пране,

                А по ньому голка ходить,

                За собою нитку водить.

                 Покрутиться так і сяк

                 Зацвіте червоний мак.

 

Ведуча 1: Вишиванням споконвіку займалися жінки. Цей вид рукоділля відтворює душу і характер жінки, бо у вишивку вона вкладає свої почуття та мрії, щоб принести радість собі та людям.  Українська сорочка-вишиванка. Вона ввібрала в себе теплоту сонця і запах трави, шум гаїв і голубінь небес, всю розкіш землі і смуток чарівної пісні.

 

Ведуча 2. В основі рослинного орнаменту лежить прагнення перенести у вишивку красу природи. В українській вишивці часто використовують такі мотиви, як ,,виноград”, ,.хміль”, ,,дубове листя”, ,,барвінок” тощо. Деякі з них несуть на собі відбиток стародавніх символічних уявлень народу. Ведуча 1. Дуб і калина - мотиви, що найчастіше зустрічаються на парубочих сорочках і поєднують у собі символи сили і краси, але сили незвичайної, а краси невмирущої. Про калину ми вже згадували як про дерево роду. Отже, хлопці й молоді чоловіки мали на собі чудодійний оберіг життєдайної сили свого роду. Символіка винограду розкриває нам радість і красу створення сім’ї. Сад-виноград - це життєва нива. Мотив винограду бачимо на жіночих та чоловічих сорочках Київщини, Полтавщини.

 

Учениця 2. На полотно лягли малюнки:

 І рожі, й квіти і листки.

У хрестик шиті візерунки

 Із кольорів сімох нитки.

Як дивишся на вишиванку –

В ній бачиш гори, поле, ліс,

І промінь сонця рано-вранці,

І гай розплетених доріг.

Високих полонин простори

І золоті хлібні лани,

 І голубе хвилясте море,

А в ньому ген пливуть човни…

 

Ведуча 2: 

Нині ми сприймаємо мову вишитої сорочки здебільшого як сукупність візерунків, гру кольорів, майстерність вишивальниць. А вона, між тим, народилася не тільки, як витвір мистецтва, а й як наш оберіг. Бо закодована  була одвічними життєвими  знаками сонця, землі і води. І захищала така сорочка, й сили додавала, і кохання берегла…

Дитина  Сорочку-вишиванку                                                                                                                                   

               До самого світанку

      Вишивала дівчина в сиву давнину.

      Схрещувались ниточки,

      Розквітали квіточки:

      Ружі та барвінок, вздовж по полотну.

Дитина  Вишивала з піснею

      Стало все барвистеє.

      Чи на дворі дощ був, чи холодний сніг.

      Вишивала ружу

      Та вкладала душу,

      Щоб на довгі роки вийшов оберіг.

  Дитина  Барви кольорові:

        Зелень – то діброви,

        Молодість, надія, злагода і мир;

        Жовтий – то колосся,

        Й плодовита осінь,

        І ласкаве сонце, що встає з-за гір.

 

Пісня  «Вишиванка»

 

Ведучий 2:

Кожен птах, кожна квітка, що прикрашає вишиванку, має своє символічне значення, спрямоване на добре та щасливе життя. Важливими є також правильно підібрані кольори: червоний, зелений, чорний. Створена руками, така  вишиванка  всотує  не  тільки  частинку душі того, хто її зробив, а ще  це наше  минуле, його традиціями і цінностями, та сучасністю.

( ведуча показує символи)

1.Зірка – символ сонця, неба, землі, повітря, вогню й води;

крапочки – небесні світила.

2. Калину – дерево нашого народу. В рушниках вона стала символом любові, щастя та невмирущого роду.

3. Виноград. Символіка винограду розкриває нам радість і красу створення сім’ї.

4. Вишивали маки. Вірили, мак має чарівну силу, яка захищає від усілякого злого.

5. Вишивали квіти:мальви, троянди, чорнобривці, ромашки, волошки.

 

Дидактична гра «Прикраси вишиванку»

( діти по черзі на великій сорочці викладають візерунок )

 

Дитина  Квiти розцвiтають , ось на рукавах,
                З iрiю далекого, повернувся птах – 

               Дивнi вiзерунки , сяють, мов живi –
               Мама вишивала , оберiг менi! 

Дитина

Внучечці маленькій,
Дівчинці Ганнусі,
Новеньку  сорочку 
Вишила бабуся. 
Швидко-швидко голку
Нитка здоганяла,
Бабця від веселки 
Всі узори брала..."

Дитина  

Мама вишила мені
Квітами сорочку.
Квіти гарні, весняні:
- На, вдягай, синочку!
В нитці – сонце золоте,
Пелюстки багряні,
Ласка мамина цвіте
В тому вишиванні.

 

Танок «Вишиванка»

Ведучий 1:

 Хай у ваших оселях розквітне калина, оживуть птахи й квіти на полотнах! Ми з вами усі - українці, яких об'єднує у велику родину любов до рідної землі, до пісні, до вишивки.

                    Нехай слова і пісні милозвучні

   Для вас лунають знов і знов,

   Хай будуть в серці нерозлучні

   Добро, надія, віра і любов!

   Хай вам сміється доля журавлина,

   Поля розлогі колосом цвітуть,

   Нехай червоні ягоди калини

   На  вишиванках осявають путь.

Ведуча 1: 

Давайте завжди будемо пам'ятати: Якою би не була в кожного з нас доля, як би не складалися обставини життя, яким би не було становище в Україні та у світі, яка пора року не була би за вікнами наших осель, нас поважатимуть доти, доки ми поважатимемо самих себе, доки ми пам'ятатимемо про своє коріння і шануватимемо наші традиції!

Ведуча2:

                  Людське  безсмертя  з  роду і  до роду
                     Увись росте з коріння родоводу.
                     І тільки той, у кого серце чуле,
                     Хто знає, береже минуле
                     І вміє шанувать сучасне, -
                     Лиш той майбутнє
                     Вивершить прекрасне!