Сценарій виховного заходу "А вже весна, а вже красна"

Про матеріал
матеріал знайомить учнів з народними традиціями та обрядами зустрічі весни. Призначений для використання у 1-2 класі
Перегляд файлу

Сценарій виховного заходу «А вже весна, а вже красна»

Мета заходу: ознайомити учнів з народними традиціями та обрядами зустрічі весни. Виховувати повагу до народних традицій, любов до України, до рідного краю.

 

Вчитель:

Велика і прекрасна наша земля. Погляньте навколо: ласкаво світить сонечко, від його теплого цілунку розкриваються пелюстки перших квітів,в голубому небі пропливають легенькі хмарки, а довкола щасливим співом заливаються птахи.

Весна - це  свято оновлення і пробудження природи. Коли приходить весна, кожному з нас здається, що ти народжуєшся на світ вдруге, що весна ця особлива, краща, ніж були попередні. Чи не правда, чудова пора року – весна!. Все прокидається народжується, радіє. Наша Україна багата на звичаї і традиції. Серед них обряди зустрічі весни.  Сьогодні ми і поговоримо про них.

Учні:

1.Це куди подівся сніг

З гірки біля дому?

Він струмочками побіг_

Не догнати нікому.

 

2. З ним втекла сама зима

По одній дорозі.

Гляньте, льоду вже нема

І нема морозів.

 

3. Бач трава зазеленіла,

Чуєш, річка зашуміла.

Пісня лине над полями,

Небо кличе журавлями.

То іде весна.

 

4. А весна та – чарівниця,

Щиро нам несе гостинці.

Пташка, риба, звір на волі,

Божа бджілка,квітка в полі.

Всі весною оживають.

Весну красну прославляють.

 

 

5. Весна іде, весна іде!

Весну вітаймо, діти!

Вона пісні нам принесе,

Вінки, чудові квіти!

 

(заходить дівчинка-Весна)

6. Заходь, заходь, веснонько,                                                                                           не барись!

Радістю весняною                                                                                                  поділись!

 

 Весна: А ось і я – весна-красна!

Куди ступлю, там сонце сяє!

Усе навколо оживає.

Іду, пробуджую від сну

Українську землю чарівну!

 

 

7. Гей, збираймось, любі друзі!

Погуляємо на лузі,

Бо скінчилась вже зима

І настала вже весна!

 

Пісня «Ой минула вже зима»

 

image-0-02-09-9c14cb54375fcfe49e39a2c0720bdd5b9ceb75f1af159bc82a0de5cbea9fccea-V.jpg

 

Вчитель:

-Уперше про весну наші пращури згадували ще 15 лютого – на Стрітення. Саме  в цей день зустрічаються Зима і Весна і починають змагатися. Якщо Зима переможе, то ще довго буде холодно. А якщо Весна візьме гору, то поверне на тепло.  

Інсценізація вірша

 

Дуже хвастав дід Мороз:

  •             Я страшніший бур і гроз!

       Вже кого залоскочу,-

Не до сміху – до плачу!              

Я нікого не боюсь!                                    

Всім дошкулити берусь!

 

Тут з*явилася весна,

Уклонилася вона

І сказала: - А мене?

Дід у ліс як дремене!

І кричить з кущів:

 

image-0-02-09-17ed10f7340115016706c27a99bc6bfcd779ef51abeba30cbf0d869651f1cbc2-V.jpg

 

 

  • Ой весно!

Зовсім це уже не чесно!

Ти мені, красуне мила,

Сиву бороду спалила!

 

А красуня, знай, сміється:

-Хай Мороз не задається!  

 

Вчитель:                                                                                                                              Ще це свято називали Зимобором і Громовицею. В церкві в цей день святили свічки. Таку свічку запалювали відразу, як поверталися з церкви аби весняна повінь не пошкодила посівів

та щоб мороз не побив дерева в садку. Запалювали її і літом під час сильної грози, як оберіг від блискавки.

Крім свічок святили і воду. Вона вважалася цілющою. Її зберігали цілий рік. Допомагала вона від різних хвороб.

Діти:

Ой громнице-свічечко!

Святая водичечко!

Від біди оберігай

Наш майбутній урожай!

Дай здоров*я нам усім

Та достатку в кожен дім.

Свічко-свічечко, гори,

На діточок укажи.

В щасті-долі щоб жили

І здоров*я берегли!

 

Вчитель:

  • Як тільки земля звільнялася від снігу, наші предки виконували обряд топтання рясту. Виходили в поле , відшукавши кущик рясту, босоніж топтали його. Це робили практично всі – і молодь, і літні люди. А хворих і немічних спеціально везли до того місця, де ріс ряст. Люди вірили, що ця магічна дія  принесе здоров*я і довголіття.

Діти виконують обряд топтання рясту:

  • Ой, дівчаточка, дивіться, вже й ряст онде зацвів!                                              Топчу, топчу ряст, ряст.

Бог здоров*я дасть, дасть.

І ще буду топтати,

щоб на той рік діждати.

Дівчинка:

Ой виходьте, дівчата,

Весну-красну стрічати!

Будем весну стрічати                                                                                                   та віночки сплітати!

А віночки сплетемо

Хороводом підемо!

 

 

 

Танець з віночками

                 image-0-02-07-758cac134a8e5833a68dee1676c121e08fe34f5805fec6623e2f1ad4063ddbb2-V.jpg

Вчитель:

  • 14 березня –свято Преподобної Мучениці Євдокії, або Явдохи. Ця жінка завідувала у бога весною. Вважали, що вона зберігає ключі від весняних вод. Щоб не розгнівити святу, люди в цей день не працювали. Саме 14 березня  вважається першим днем весни.

 

  • Від Явдохи починалися справжні дійства зустрічі весни. Хлопці та дівчата виходили на вулицю, співали веснянки, грали в різні ігри. Найчастіше це були жартівливі пісні, коли хлопці й дівчата дражнили один одного.

Пісня «По дорозі жук, жук»

Інсценізація обряду закопування каші

А ще у наших пращурів був цікавий обряд закопування каші.

  • Що робиться! Що робиться! Там до нас із сусідньої вулиці хлопці йдуть! Ховаймося!
  • Та навіщо ж ховатися? Краще посперечаймося та дізнаємося, хто кращий.
  • Да на нашу вулицю, на нашу

Принесли пшоно та кашу!

  • Ой накладу вогник

та наварю кашки

  • Що ж у тій кашці?
  • Ложечка масла.
  • Кому ж її їсти?
  • Дівчаткам, дівчаткам!
  • Ой накладу вогник та наварю кашки!
  • Що ж у тій кащці?
  • Жаб*яча ніжка.
  • Жаб*яча ніжка? Кому ж її їсти?
  • Парубкам, парубкам!

 

-Будем кашу варити, будем хлопців манити.

- Наша каша солона, щоб не було сорома!

-Наша каша із проса, наша вулиця хороша!

 

Чи каша вже готова?

  • Готова!
  • Ну тепер закопаймо! (імітують закопування каші)
  • Закопали горщик каші

Ще й кілком прибили,

Щоб на нашу вулицю парубки ходили!

Вчитель:

  • 22 березня – Сорок святих. Напередодні матері та бабусі випікали з тіста 40 обрядових птахів. Діти ходили з ними і славили прихід весни. Таке обрядове печиво називали «жайворонками» або «голубками».

 

  • Діти:

Благослови , мати.

Весну закликати!

Весну закликати,

Зиму проводжати!

 

Мати:

Діти-Боженята,

Йдіть до мене гурточком.

Виберіть жайворята.

Жайворонки беріте,

На високу гору ідіте.

Пісеньок гарних співайте,

Весну-красну величайте.

Просіть жита, пшениці,

Всякої пашниці,

Дощику дрібненького,

Сонечка ясненького.

Діти ходять з печивом. Закликають пташок:

Пташок викликаємо з далекого краю!

Летіть, жайворонки з теплої сторонки!

Летіть, соловейки, на наші земельки!

Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки!

 

Учень

Щоб усе зазеленіло,

Щоб радістю усе дзвеніло,

Щоб природу звеселяти,

Будемо веснянку співати.

 

Веснянка « Вийди, вийди, Іванку»

Вчитель:

Ось і закінчилося наше свято. Але весна ще тільки починається. Вона щодня приносить нові сюрпризи і радощі. Уважно придивляйтеся до природи і ви побачите справжню і дивовижну казку. Не пропустіть чарівних подій весни.

Любіть природу! Будьте їй добрим другом і захисником!

 

 

Діти:

1.Весна красу нам принесла,

   І пахощі, і світло.

   Пора підсніжників прийшла,

   І вся земля розквітла.

 

2. А наш обов*язок із вами -

    Оцю красу й чарівність берегти.

    Щоб милуватися полями і лісами.

    Бо більш ніде такого краю не знайти.

 

Діти пригощають присутніх обрядовим печивом

 

image-0-02-09-bac44e60a67ef78e54be69066ae5728efd31248569ee603c5852eaec4d5d7728-V.jpg

 

image-0-02-07-539eeb56eb177bd4e611a9cf79f4897f374379e37c59ab4eec0d4ff9c0dbc991-V.jpg

 

 

 


 


 


 

docx
Додано
17 листопада 2019
Переглядів
1706
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку