Сценарій виховного заходу до 1000 днів повномасштабного вторгнення

                                        СЦЕНАРІЙ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ

ДО 1000 ДНІВ ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ

Вед. 1: Слава Україні!

Вед. 2. Героям слава!

Вед. 1: День Гідності та Свободи , який відзначається 21 листопада , став  для України історичним: Помаранчева революція 2004 року та Революція Гідності 2013 року.

Вед. 2:  Одинадцять років із часів майдану, а з 24 лютого 2022 року  вже 1000 днів і ночей…

Вед. 1:  1000 днів як Росія розпочала повномасштабний наступ на нашу святу Україну;

Вед. 2:  1000 днів нашого всенародного спротиву;

Вед. 1: 1000 днів  боротьби за кожен клаптик нашої землі, боротьби за волю , незалежність;

Вед. 2: 1000 днів стійкості, мужності та неймовірної єдності всього українського народу;

Вед. 1: 1000 днів, протягом яких кожен українець, незалежно від місця, віку чи професії, став частиною великої боротьби за свободу;

Вед. 2: 1000 днів боротьби за демократію, справедливість;

Вед. 1: 1000 днів Боротьби за мир, за рідну домівку, родину, батьків і дітей; боротьби за спокій і тишу, за рожеві світанки, за Чорне море, за степи широкі, за Крим, за кожне спустошене і знищене село і місто…А головне – боротьби за найцінніше – за життя, мир і майбутнє і перемогу.

Вед. 2: Виховний захід, присвячений 1000 днів війни росії  проти Україною оголошується відкритим.    

Звучить Гімн

Вед. 1: Червона калина, чому зажурилась?

 Вже скоро співуча весна.

Від сліз материнських гілками

 схилилась, синів забирає війна.

Вед. 2: Не плач, не журися,

 минеться тривога, дай Боже цієї весни,

Птахи сповістять, що уже перемога

 і більше немає війни...

Вед. 1: Схилилася калина у тузі, зажурилася, віти свої буйні похилила. Ягідки червоні на білий сніг зронила. Яскраво горять, пломеніють вони на білому снігу та нагадують нам про тих героїв, які кров’ю рідну землю окропили і життя своє у боротьбі із ворогом російським так рано віддали.

Вед. 2: Жертву найбільшу за наше з вами життя заплатили та світлими янголами на небо до Бога відлетіли. Плаче калина, що цвіт української держави  вже 1000 днів  гине у боротьбі із підступним ворогом.

(Виходить дівчина Україна у чорній вишиванці) Маринка

 

Вед. 1: Жила-була собі у центрі Європи

Незалежна, горда і красива.

Не думала, що ждуть ЇЇ окопи

І не чекала із неба вона дива.

Вед. 2: Здавалося , що вірну сестру має,

Яка лиш заздрила її в усьому.

Тепер від заздрощів її вона потерпає,

Щодня лишаючись без даху і без дому.

Вед. 1: Біда у тім, що ворогом сестриця,

Страшним, бездушним відкрилася її.

Постановила, що вона цариця.

Прийшла і розстріляла навесні

Вед. 2: Всі плани реальні та сподівання.

Тепер вона ранена і кров′ю стікає .

Тепер про інше всі її співання.

вона порятунку від дітей чекає.

 

Україна. (Марина)

Плаче небо гіркими сльозами—

за синами , що  в  вічність ідуть...

Янголята , з  сумними хмарками

супроводять  останній  їх путь!

Люди плачуть!  Від сліз  уже ріки.

Стугонить  українська земля.

Бо - найкращих  - прощає навіки,

хто її  захистив  від кремля!

Плаче вітер  !  Співає їм  ніжно....

колискову  на вічні  віки....

Хоч  лежатимуть хлопці  нарізно,

назва  спільна у них "КОЗАКИ"!

Плачуть  зорі  із місяцем  в парі,

душі  праведні  - серед святих:

українські -- і  світлі  і... гарні

прибувають  щомиті до них!

Плачуть  мами,  ламаючи  руки,

Їх зажура  без краю й кінця,

Їм   хотілось--  нащадків -  онуків  ,

а  не  Царства    СИНАМ   у   ТВОРЦЯ...

Гірко-  гірко зітхають кохані!

Не  обіймуть  соколів  своїх!

У вдовиць в душах- вічнії рани

і... любов  до дітей... за  двоїх!

Знов  хоронить  синів  УКРАЇНА!

Вед. 2:  І ми  хвилиною мовчання

Згадаєм всіх загиблих на війні.

Щоби спинилися  уже страждання,

 щоби живими лишалися доньки й сини.

 

Україна схиляє голову додолу, хвилина мовчання.

Сценка . Присвячується загиблому українському солдату

Автор " ... На місячній доріжці зустрілись дві душі,

Одна - до Бога пішки, а інша – в грішний світ.

Одна – душа солдата, загиблого в бою,

 А інша – немовляти, народжена в Раю.

 І так би розминулись… але душа бійця

 На іншу обернулась: знайоме щось з лиця.

 Сказала: «Гей, малеча, а нумо, хлопче, стій!

 А як ім’я, до речі, матусеньки твоїй?»

 Автор. Душа же немовляти була як чистий сніг:

 «Мене чекає мати, аби я вчасно встиг…

 Казав Господь, Галина - таке її ім’я,

 Ось-ось народить сина, а син її – то я!

 Мене на Землю жити Господь благословив,

 Я маю народитись…А ти вже там пожив?» -

 Так у бійця спитало майбутнє немовля

 (Воно ще знань не мало: що то таке – Земля?)

 

Автор.  А той боєць «Галина» повторював ім’я …

 Та це ж його дружина чекала немовля.

 Сплили перед очима щасливі ті роки:

 Як він , ще він  був хлопчина й просив її руки…

 Весілля і навчання, І пристрасті потік…

 Він всі її бажання виконував, як міг.

 Усе було чудово: вагітність – добрий знак!

 І взяв він з жінки слово, що родиться козак!

 А потім…сум в родині... в країну зло прийшло.

 Галини очі сині зробилися мов скло.

 «Не йди – вона просила – Бо смерть гуляє там.,

 Скількох вже покосила, та їй тебе – не дам!»

 Та він своїй дружині сказав приблизно так:

 «Як друзів я покину, який же я козак?

 Як гляну в очі сину, що з’явиться в цей рік?

 Скажу, що в злу годину я за спідницю втік?»

Поцілував Галину і рушив на війну…

 А потім..постріл в спину.. і запах полину….

 

Автор. Згадав боєць те стрімко й до немовля сказав:

 «Ти бережи Галинку що краща буде з мам.

 Пробач мені, дитино, вас з мамою підвів.

 Та буду я невпинно з тобою з перших днів!

 Дивитимусь із неба, як швидко ти ростеш,

 А все що буде треба в житті ти сам знайдеш.

 Обнімемося ж, сину, тобі час йти в життя

 А я прикрию спину тобі із небуття»

 На місячній доріжці невпинний душ потік:

 Одні – до Бога пішки, хтось – в протилежний бік.

 

 Автор. Народжуються діти, в воєнний час страшний,

 І щоб їх захистити хтось винен йти у бій.

 Але допоки в серці в жіночому любов,

 Життя не перерветься, відроджуючись знов!

 

Вед. 2: Національна єдність стала основою успішного спротиву. Наступ військ рф вдалося призупинити завдяки спільним зусиллям українців, які стали на захист держави в лавах Збройних сил України, Національної гвардії України та масового волонтерського руху.

Вед. 1: Перемога України – запорука світової стабільності. Героїчний опір українців – це не лише боротьба за фізичне виживання Українського народу та свободу країни. У цій війні Україна захищає свій європейський вибір, свої ідентичність і цінності як частину європейських. Українці проливають кров за вільну, демократичну Європу.

Вед. 2: Українці вистояли й довели свою спроможність перемагати російську військову агресію. У лютому 2022 року чимало політиків на Заході були переконані, що ми не вистоїмо проти цієї навали. Але Збройні сили України захистили Київ, вигнали окупантів з півночі України, провели успішні Харківську та Херсонську наступальні операції.

Вед. 1: Сьогодні Україна ефективно стримує російську збройну агресію завдяки зусиллям на військовому, дипломатичному, інформаційному . фронтах, а також потужній міжнародній допомозі.

Вед 2: Ми боротимемося, доки не звільнимо від окупанта останній сантиметр української землі. Тож наше суспільство має й надалі залишатися консолідованим для перемоги над агресором і розбудови демократичної правової держави в сім’ї європейських народів.

 ( Сценка)

Іванка Мовчан

ІСТОРІЯ. Сьогодні я вуаль зриваю остаточно.

Зриваю і затопчу з ордою.

Сідайте всі. Інформацію точну

Я розкажу із лютою війною.

Постукав лютий і торкнувся мене

1000 днів обстрілами в лоб.

1000 днів  криваве і вогненне

Життя триває, повне сліз й жалоб.

Дияволи, напевно, всі у шоці,

Бо нечисті страшнішої нема,

Яка прийшла до нас у двадцять другім році

Й воєнну операцію розпочала.

Потвора у людській подобі

О четвертій ранку, коли всі сплять,

З дитинства, певно, має люте хобі –

Людей вбивати, катувать, жахать.

А лютий в двадцять другім не такий вже й лютий.

Він особливо і не лютував.

Нема страшнішого у світі, як той путін,

Котрий у людей сплячих стріляв.

 

Вадим Маловічко

ЛЮТИЙ. Я очевидець всіх подій. Я свідок.

Із хлібом-сіллю Березень хотів зустріти.

Не дай нікому, Боже,Ти таких сусідок,

Як Україні довелося стріти.

Вранці 24 лютого росія розпочала широкомасштабне вторгнення в Україну по всій довжині спільного кордону і з території білорусі. Україна чинить запеклий опір. В Україні оголошено воєнний стан і загальна мобілізація. Плакала Україна і кровоточила. І в останні дні при своїй владі я плакав з нею. Плакав на аеродромах, військових штабах і складах у Києві, Харкові, Івано-Франківську, Луцьку, Дніпрі, Василькові, по яких були запущені крилаті ракети. Мене охопили безжальні розпач, паніка, страх і жах. І я просто зник. Розчинився. Лютого не стало ще у лютому.

 

Міша Ткачик 8 клас

СТРАХ. Я оволодів Києвом, Харковом, Одесою, Донбасом одночасно з вибухами, які там пролунали. 27 лютого я був в аеропорту Василькова , повністю заволодів Бучею. І запанував - таки на довгий час, відбираючи життя у мирних громадян.

 

Камінський Артьом

СТРЕС. Я охопив всю територію України о 7 годині ранку, коли президент В. Зеленський оголосив про запровадження воєнного стану, про закриття простору для цивільної авіації.

 

Крістіна.

РОЗПАЧ. Я оселився на острові Зміїному, який був захоплений окупантами.

 

 Олег Мельник

ЖАХ. Я оселився на ЧАЕС і взяв у заручники весь персонал.

 

 Святослав

БОЙОВИЙ ДУХ. Але я вас всіх взяв і прогнав( виганяє), адже виснажив російських військових запеклим опором ЗСУ. Я вселився у кожного свідомого українця та українку, котрі голими руками могли спинити ворожі танки, котрі кілька діб підряд могли плести маскувальні сітки, вводячи в оману ворога, котрі безперестанку колотили коктейлі Молотова, щоб гідно його зустріти на українських землях. Я зміцнив національну ідентичність українців на тлі невдач окупантів.

 

Ангеліна Храполович

ПАНІКА. А я подружилася із орками та їхнім ватажком, який планував Київ взяти за три дні, а вже 1000 днів воюють і нічого їм не під силу. Втратили більше 700 000  не знаю, як їх назвати, цих недолюдей, недоістот, зовсім необізнаних у військовій справі осіб, котрі постійно зазнають поразку. Я вже чую: пахне тут перемогою. Тому я на Україну ні за що не повернуся. Гудбай. Буду мешкати тільки в рф. Чао-какао.

 

Вероніка Шаповал

РОЗСТРІЛЯНА ВЕСНА. А я прийшла всім ворогам на зло.

А я прийшла, хоча в мене стріляли.

І хоч мені боліло та пекло,

А я цвіла. Про мене чули й знали.

Я сіяла побільше, де могла,

Від куль ворожих, де місця вціліли .

Я вірою й надією жила,

Хоча весну цьогоріч скоротили

 

 

Вед. 1: Сьогодні,   напевно,  кожен українець персонально знає хоча б одну людину, хто прямо  зараз відстоює  незалежність  України на передовій. І навряд тільки одну. Це рідна людина – син, чоловік,  батько, брат, друг, колега, знайомий.

Вед. 2:  Вже з перших днів повномасштабного вторгнення лави Збройних Сил України поповнили також наші односельчани - наші сини, татусі, дідусі, чоловіки, брати, сусіди, випускники нашої школи. Загалом  на захист України було призвано  68   воїнів-земляків.

 Вед. 1: В молитві  складаємо руки і чекаємо гарних звісток та повернення з полону безвісти зниклих  РОТАРЯ ДЕНИСА, БОДНАРЯ СЕРГІЯ,  БОДНАРЯ В'ЯЧЕСЛАВА,  МАЛОВІЧКА СЕРГІЯ.

 Вед. 2: Усі воїни не обирали стати  героями, але , безперечно,  ними стали. Здається,  сама українська земля  думає про них кожен день і молиться, щоб вони вистояли  і щоб повернулися живими.

Відео про наших воїнів

(Діти запалюють свічки у руках)

1. Оксана

Я сьогодні у 1000–й день війни

Тихо прокажу молитви.

Візьму свічу, її я запалю,

Для себе в Бога я нічого не прошу.

2. Артем

Молюсь за Україну, людей,ЗСУ,

Щоб мужність, сміливість, відвагу всі мали,

І дух бойовий вони не втрачали.

Щоб ангел їх поруч завжди пильнував,

У важкі хвилини від бід захищав.

3. Вероніка

Ще попрошу, щоб не було лютих морозів,

Аби не померзли у солдатів руки й ноги.

Не треба завірюхи нам й снігів багато,

Хай буде тепло в бліндажах героям нашим.

4. Липецький Денис

А я сьогодні свічку поставлю у вікні

За тих, хто душу поклав уже на війні:

Військових, цивільних, дорослих, дітей,

Усіх , хто загинув за час страшний цей!

5. Ангеліна Дячук

А моя свіча за усіх, хто в полоні.

Нехай повертаються швидше додому.

Дай, Боже, їм сили, відваги й терпіння,

Здолати всі труднощі, страх і зневіру.

6. Файден Матвій

Свічку тримаю, щоб усім стало легше,

Хто зараз хворіє, прикутий до ліжка.

Хто має поранення, тяжко страждає,

З хворобою в бій за здоров’я вступає.

  7. Мельник Назар

Горить свіча в мене, і капає віск,

За тих, хто давно вже безвісти зник.

Їх досі шукає родина, сім’я,

Надії на зустріч не втрачає вона.

 

8. Єва Дячук

А цей вогник за весь добрий світ,

Який не байдужий до нас, наших бід,

Хто нам допомогу весь час надсилає,

Підтримує й ділиться тим, що сам має.

9. Невлад Артем

А ця для Бога свіча хай горить,

Молитва до Нього моя долетить.

Всевишній Владико, Милосердний Боже,

Нехай Україна скоріш переможе.

На світі тримає нас віра й надія,

Що скоро діждемось переможного миру.

10. Оксана

Нехай наші свічі яскраво палають,

А віра й надія у нас не згасають.

Хай кріпне завзяття в боротьбі з ворогами,

І Божа опіка панує над нами.

11. Вероніка

В ці дні хай тримає нас думка єдина,

Що скоро діждемось перемоги і миру.

Все маєм зробити. щоб жила Україна –

Єдина, незламна, велична і вільна!

Молитва пісня ( Вероніка Шаповал)

Вед. 1: Сьогодні для багатьох українців питання свободи та волі, як ніколи є важливим. Ми всі спільно боремося за те, аби Український Гімн лунав на всій території України, у кожному куточку нашої незламної держави. Він закликає українців пам’ятати про минулу й сьогоденну славу Батьківщини, про високу жертовність її синів і дочок у боротьбі за волю й незалежність.

Вед. 2: Війна не здолала українців, не злякала, не зломила, не знищила, не роз’єднала, а навпаки відродила силу, скріпила віру, надію воскресила, любов подвоїла, дух і волю загартувала, до всенародної боротьби проти зла російського об’єднала.

Вед. 1: Так, сьогодні українці об'єднані як ніколи, бо покірно мовчати не вміють. Кожен українець на своєму фронті самовіддано воює за свою країну, як волонтер, журналіст, учитель і учень, лікар та будівельник, сапер і поліцейський, пекар і водій... Кожен і дорослий, і малий робить свій вклад у загальну святу справу, щоб наблизити перемогу.

Вед. 2: Так, багато добрих справ робить сьогодні майже кожен українець, але б нічого могло б і не бути, якби не щоденний подвигом наших захисників і захисниць, які на передовій зупиняють ворога і дарують нам сьогодення та надію на майбутнє. Слава нашим захисникам і захисницям

(Речівка - Слава Україні!!!....)