Сценарій виховного заходу «Колодія величаймо — Весну зустрічаймо!» (Для старшокласників)

 

Департамент освіти і науки Київської обласної державної адміністрації

Державний професійно - технічний навчальний заклад

 «Богуславське вище професійне училище сфери послуг »

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відродження національних звичаїв та традицій минулого - складова патріотичного виховання                   (з досвіду роботи)

 

 

 

 

 

 

 

 

Дяченко Світлана Миколаївна,

вихователь гуртожитку ДПТНЗ

 «Богуславське вище професійне

училище сфери послуг»

 

 

Сценарій виховного заходу

«Колодія величаймо — Весну зустрічаймо!»

(Для старшокласників)

Мета:  Продовжити ознайомлення вихованців з традиціями, звичаями та обрядами  українського народу; зокрема святом проводів Зими і зустрічі Весни. Відтворити обряд проведення «Масниці» і показати його красу, викликати у його учасників відповідні почуття, настрої, переживання, створити у процесі його проведення морально-психологічну атмосферу, яка сприяла б засвоєнню соціального досвіду, котрий передається за допомогою даного обряду; відтворити й закріпити вже вироблені способи й форми праці, спілкування, сімейно-побутових відносин, суспільної дисципліни, регулювання взаємовідносин між людьми.

Формувати почуття патріотизму, поваги до українських традицій, обрядів, звичаїв та бажання пізнавати, відроджувати і оберігати їх; розвивати, зберігати і примножувати славні традиції українського народу.

Розвивати творчі здібності, усне мовлення, виховувати почуття любові до рідного краю, звичаїв, обрядів, традицій; сприяти розвитку індивідуальних здібностей і талантів вихованців.

Оформлення: оголошення – запрошення, інтер’єр сільської хати, лави застелені українськими  килимами, на столі скатертина в українському стилі, збоку – опудало Зими, рогачі, лопата, прядка. Стіни прикрашено вишиваними рушниками.

Страви:   вареники з сиром і сметаною, капустою і  картоплею; пироги з сиром, налисники.

 

 

Хід виховного заходу

 

У залі відтворено  інтер’єр  сільської хати.  У центрі на стіні вишиті рушники, хустки, стіл, застелений вишитою скатертино. На ньому  макітра з варениками,  тарілка з налисниками, глечик із узваром. У кутку опудало Зими. Біля стіни мисник із посудом.

Звучить пісня у виконанні дуетного проекту "Рожаниц" & "Zulu" - "Масляна",                                                   Н. Май «Масляна».  До зали заходять ведучі в національних костюмах.

 

1 кума. Гм -м-м-м! Подивись-но кумонько скільки навкруги народу зібралося.

2 кума. А чого вони тут зійшлися, мабуть і самі не знають. Краще б по кімнатах та кабінетах сиділи, або пішли б у місто. Так ні, тут зібрались.

1 кума. Напевно хтось із четвертого поверху проговорився…

2 кума. Мабуть!..  Слухай, кумо, а знаєш, що я чула… Їхав один мужик  із Миронівки лісом у Богуслав на базар… У яр спустився…, глядь – а на галявині лисиці хоровод водять. І такі всі прибрані. І чого б це вони?..

1 кума. Так, це ще що! А от що я чула... У бабки Марії, що в Медвині насінням торгує – миші так  розгулялись, так розгулялись, що і в день і в ночі бігають по хаті із кутка в куток і нікого не бояться. А коту Васькові, уявляєш, вуса збрили. Ось що робиться.

2 кума. І до чого б це воно?

Господиня 1. А я відповім вам що відбувається…І лиси, і миші ЗИМУ проводжають і ВЕСНУ відчувають. Ось і  народ тут зібрався, щоб Зиму провести й Весну зустріти. Свято проводів Зими і зустрічі Весни – це одне із свят, яке пов’язане з давнім народним звичаєм. Воно дуже поширене, але в різних країнах його святкують по-різному. Однак є чимало спільного.

1 кума. По-перше, це свято не має сталої дати, але його завжди святкують на межі зими та весни: лютий–березень, тобто останній тиждень перед початком Великого посту;

2 кума. По-друге, в тиждень перед Великим постом з раціону харчування виключалися м'ясні продукти, а ось молочні ще можна було вживати. Тому і називалось це свято «Масляна», «Масниця», Колодій та Бабин тиждень.

Вихователь: А як же воно проходить, як святкується?

Господиня 2. Традиційно це свято поділяється на два періоди:  з понеділка по середу можна працювати, а  з четверга  до неділі працювати заборонялось. Молодь щовечора збиралась на вечорниці. Гуляли аж до третіх півнів. В масляний тиждень панував достаток найрізноманітніших страв. Триває це свято тиждень. Кожен день тижня є символічним і мав свою назву та певні традиції.

1 кума. Понеділок – «зустріч».  Цього дня робили крижані гірки. Наші предки вірили, що чим далі їдуть сани і чим гучніший сміх над крижаною горою, тим кращим буде врожай.

2 кума. Вівторок – «загравання».  Цього дня організовували веселі ігрища та пригощали за розвагу млинцями.

1 кума. Середа – «ласунка».  У середу теща кличе зятя та інших гостей на млинці. Цього дня кожна господиня готувала безліч страв, накривала багатий стіл, основною стравою якого були, звісно ж, млинці. Кожна господиня мала свій особливий рецепт приготування млинців.

2 кума. Четвер – «розгуляй».  З цього дня починались гучні та веселі гуляння й забави з вечора й до світанку: музи´ки, співи.  

1 кума. П’ятниця – «тещині вечориˊ».  Цього дня зятіˊ запрошували тещ у гості та пригощали їх млинцями. Вважалося, що такий обряд сприятиме налагодженню стосунків у родині.

2 кума. Субота – «посиденьки зовиці».  Цього дня молода невістка приймала в гостях рідних та близьких чоловіка (зовицю). Пригощала їх смачними млинцями та ворожили.

1 кума. Неділя. Називалась вона «проˊщена неділя». За народною (та й релігійною) традицією у цей день потрібно було вибачитись перед близькими

та рідними і попросити пробачення, щоб увійти в Піст духовно чистим.

Вихователь. З понеділка ж наступного тижня веселощі припинялись – починався Великодній піст. Але наші пращури не так святкували це свято. Та й називалось воно по-іншому… Масниця, Сиропуст.

Масниця - тому, що страви були з маслом, масними - не пісними, а м’ясо вже заборонялось.

Сиропуст тому, що ще дозволялось вживати масло, сир, молоко.

Проте це свято мало ще декілька назв - Колодій та Бабин тиждень.  Етнографи вивчаючи, звичаї і традиції українського народу відмічають, що протягом цього тижня чоловіки повинні були слухатися жінок і терпіти їхні

насмішки, збиткування.

У понеділок молодиці збирались у шинку, сповивали колодку й святкували її «народження». У вівторок колодку «хрестили», в середу – справляли «похрестини», у четвер – колодка «помирала»,  в п’ятницю її «хоронили». У суботу ж жінки в шинку «оплакували» колодку, а в неділю колодку «волочили».

Господиня 1. Слов'янський обряд передбачав на Масницю дівчатам і неодруженим хлопцям прив'язувати до ноги дерев'яну колоду на знак засудження або покарання за те, що вони не одружилися в належний час. В цей тиждень  молодиці жартома «карають» тих молодих парубків, які протягом року не знайшли собі пари і не одружилися.

Таким був звичай наших Предків — усе живе повинно бути в парі. Тих, хто не знаходив собі дівчини, вважали що вони порушують гармонію і лад в природі.

Господиня 2. Неодруженим парубкам чіпляли до ноги колодку, яку робили спеціально для цього обряду, обплітали її стрічками, паперовими квітками. Цю відзнаку парубок повинен був волочити за собою, поки не дасть відкупного. Такі обряди мали виховне значення, примушували замислитись

про продовження роду, сприяли пошукам нареченої.

Вихователь. Як же це все відбувалося?

Господиня 1. Заміжні жінки в неділю збиралися «колодкувати». Вони ходили по селу і прив'язували сповиту Колодку до ноги парубкам та дівчатам які не скористалися весільним сезоном і не побралися.

 А також чіпляли їхнім батькам, що досі не одружили дітей. Особливо ж тим, які відмовили сватам. Звісно, що ніхто не бажав ходити з таким собі «ярликом», а тому одразу ж давали відкуп. Це могли бути кольорові стрічки, намисто або ж наїдки і солодощі.

Господиня 2. Дівчата також в'язали Колодку, але тільки парубкам, і вже не до ноги, а до лівої руки. Вона була також оздоблена барвистими стрічками та паперовими квітами. Парубки повинні платити дівчатам викуп за Колодку грішми або подарунками: намистом, стрічками, шовковою хусткою.

У подяку за це кожна дівчина вишивала перкалеву хусточку, оздоблюючи її квітками та ініціалами свого обранця, і дарувала йому на Великдень, тобто повертала Колодку. Такі обряди нерідко завершувалися укладанням шлюбу.

Вихователь. В обряді носити Колодку «законодавцями» були жінки. Ось тому і назва свята Колодій і Бабин тиждень. Це був, останній термін, коли ще можна  справляти весілля.

Головним частуванням на Масницю є вареники з сиром і сметаною капустою, картоплею, пироги з сиром, налисники.

На Масляну можна проводити і різні обряди. Зокрема ворожити. Ворожити на судженого.., на любов.., на багатство. Це робити можна в усі дні гулянь, окрім неділі. Найкраще ж ворожити на шостий день  тижня, тобто у суботу.

 Ворожіння під час приготування млинців. Перший млинець міг розповісти про майбутнє. Рівні краї у млинця обіцяли дівчині щасливе заміжжя, а нерівні - означали, що її суджений принесе їй сльози. Якщо у

дівчини перший млинець перевертався легко, це обіцяло їй швидке заміжжя, якщо він прилипав - ходити їй в дівках ще 3 роки. Рум'яний перший млинець обіцяв господині хороше здоров'я, блідий – хвороби, тонкий - до легкого року, товстий - означав складний рік.

 Заміжній жінці перший млинець міг розповісти про вірність чоловіка, якщо він пригорає посередині - чоловік буде вірним, по краях - чекайте зради. Кількість дірочок в млинці означало кількість дітей.

 Ворожіння на судженого. У всі дні Масляної, крім неділі, можна було проводити ворожіння на судженого з рушником. Рушник вивішують на ніч на вулицю і просять прийти судженого витерти обличчя. Вранці дівчата перевіряють його. Вологий рушник обіцяв весілля в цьому році.

 Ворожіння на стать дитини. Під час застілля жінки придивлялися до гостей. Якщо першим млинець зі столу брав чоловік - у господині будинку народиться хлопчик, якщо жінка - дівчинка.

 Ворожіння на багатство. Це ворожіння проводять під час смаження

млинців. Проговоріть: «Масляна прийшла, весну покликала. Печу млинці, знати правду хочу, якого достатку чекати в цьому році?» Налийте тісто на сковороду і спечіть млинець. Пишний і рум'яний - обіцяє хороший достаток. Блідий і тонкий - чекайте розтрати.

Ворожіння за останнім млинцем. Якщо на столі були млинці з різними начинками, то дівчатам варто звернути увагу, який останній млинець їм дістався. По начинці ворожать на чоловіка:

- з маслом - майбутній чоловік буде ласкавий і ввічливий,

- з сиром - господарський, домовитий, прекрасний батько,

- з варенням - веселий, душа будь-якої компанії ,

- зі сметаною - нерішучий, м'який,

- з ікрою - багатий, роботящий,

- без начинки - трохи занудний, але спокійний.

 Вихователь. Масляна - одне з найулюбленіших і веселих свят в народі. 

З Масляною пов'язано чимало різних прикмет, дотримуючись яких, можна залучити в своє життя щастя або вберегтися від біди. Отже, щоб в сім'ї панували достаток і благополуччя потрібно…

  Господиня 1. Відзначати його пишно і щедро, хто скупиться на  частування - той бідно проведе весь рік.

1 кума. На Масляну потрібно обов'язково зібрати за столом всю сім'ю, це згуртує родичів, принесе мир і розуміння.

 2 кума. Якщо у господині млинці виходять гарні і пишні, то рік буде дуже благополучним для сім'ї, а якщо немає, наприклад, прилипають до сковороди - то буде багато труднощів і випробувань.

 Господиня 1. Чим більше млинців напече господиня на Масляну, тим багатшим і більш вдалим буде життя. Наші предки асоціювали млинці з сонцем, тому вважається, чим більше млинців напекти, тим більше сонячних днів буде в році.

 1 кума. Якщо на Масляну нагрянули несподівані гості - радійте, вони принесуть в ваш дім щастя і удачу.

Господиня 2. У перший день Масляного тижня потрібно обов'язково

спекти млинці, вони присвячуються предкам. Перший спечений млинець - поминальний, його потрібно розкришити на вулиці птахам або тваринам, або покласти на підвіконня.

1 кума. Якщо перед Масляною вдарили морози, то літо буде холодним і дощовим.

2 кума. На Масляну теща обов'язково повинна запросити зятя на млинці і не шкодувати для нього частувань, тоді вони будуть жити в мирі та злагоді.

Господиня 1.  Ось і ожили перед нами традиції нашого народу. Тепер головне, щоб вони і надалі не пішли у забуття. Міцний наш  рід, жива у ньому пам'ять про минуле.     

 Господиня 2. Тож бережіть цю прекрасну, невичерпну скарбницю. У ній розум, кмітливість, гумор, надія і світло завтрашнього дня. Хай у вас завжди живим вогником світяться обереги пам'яті!

  Всі разом. До побачення, до нових зустрічей!

( Звучить пісня «Масляна» (Ой дорослі і малята…) О. Злотника )