Сценарій виховного заходу (краєзнавчого квесту) «Я вивчаю свій рідний край»

ЕКСКУРСІЙНИЙ КВЕСТ

«Я вивчаю свій рідний край»

(Виховний захід до Дня міста)

  Підготувала О. Степаніцька

ФАСТІВ 2023

Мета: формувати у вихованців інтерес до вивчення історичної спадщини міста, пізнавальну активність, сприяти розвитку історичної пам’яті, уваги, кмітливості, вміння працювати в команді; виховувати почуття патріотизму та риси справжнього громадянина своєї держави.

Тип заняття: виховний захід

Форма заняття: квест «Я вивчаю свій рідний край»

Матеріали та обладнання: бейджики для команд, маршрутні листи,  завдання для команд.

Хід заняття

1.                     Організаційний етап

17 вересня Фастів святкує день міста.

Фастів – одне з давніших міст України, яке має цікаву історію та архітектурні пам’ятки.

Історія Фастівщини бере початок із населення краю первісними людьми, які жили на Фастівщині 20-25 тис. років тому, в епоху палеоліту. По вул. Комарова під час будівництва загальноосвітньої школи № 4 було знайдено стоянку первісної людини — мисливців на мамонта та дикого коня.

 Свідками тих часів є пам'ятки археології: городища та кургани скіфської доби, поселення римського періоду, давньоруські поселення. Історичний шлях міста тісно пов'язаний з долею Києва. У стародавні часи саме територією нинішньої Фастівщини проходили кордони Київської землі.

 Дослідження історичних документів показали, що до 1094 року землі Сквира, Яготин, Триліси, Фущово (Фастів) та інші належали половському князю Тугортхану, який подарував їх київському князю Святополку, як придане своєї дочки в 1094 році. В інших літописних документах, що датуються 1390 роком Фощево (Фастів) згадується як населений пункт, через який проходять торгівельні шляхи, в ньому проводять ярмарки.

 Існує ряд народних версій про походження назви нашого міста. Одна з них пов’язана з варіантом в озвученні цієї назви – “Хвостів”. В ній розповідається, що Фастів – це місцевість, де колись відбувалося кровопролитна битва між військами київських князів і кочовиками. Ворог залишив тут велику кількість хвостів – своєрідних військових відзнак. Звідси і назва “Хвостово”.

 З кінця XIII століття Хвастів — містечко. Вперше воно згадується в літописі під 1390 роком. Тоді в грамоті литовського князя Володимира Ольгердовича стверджувалось право володіння Фастовом роду князів Рожановських. Є найбільш ранні літописні свідчення, за якими назва поселення могла виникнути за часів київських князів Олега та Ігоря, коли будувалась Київська держава.

Починаючи з 16 століття Фастів був резиденцією польських римо-католицьких священнослужителів. Так, за сприяння  єпископа Йосипа Верещицького в 1593 році  тут було побудовано перший костел. Згодом в містечку діяли вже декілька католицьких громад, зокрема єзуїти, бернардинці. Сучасний костел Воздвиження Святого Хреста у Фастові зводили за проектом архітектора Домбровського у період з 1903-го по 1911-й роки. За 2 роки після початку будівництва загальний проект культової споруди був дещо змінений, а до його виконання залучили відомого українського архітектора Федора Троупянського. Костел був урочисто освячений 18 вересня 1911 року. Після його освячення настоятелем Фастівської парафії став Леон Зеленський, першим деканом — ініціатор будівництва Станіслав Шептицький.

       У фінансуванні будови брала участь не лише громада, а й уряд. Великою благодійницею культової споруди була також графиня Браницька з Білої Церкви, чиїм коштом був встановлений у храмі орган. За радянської влади у 1934 році костел був зачинений, а найактивніші члени парафіяльної громади були в 1937 році або страчені, або ув’язнені. Останнім настоятелем перед Другою світовою війною лише формально був Францішек Андрушевич, якого також було засуджено на багаторічне ув'язнення. Незважаючи на репресії, меси продовжували відправлятися вдома у довірених парафіян. У повоєнний час у костелі деякий час діяла православна церква.

 У 1991 році розпочалися масштабні ремонтно-реставраційні роботи фастівського костелу Воздвиження Святого Хреста за проектом київського архітектора Юрія Дмитревича. 18 вересня 2004 року ремонт костелу було завершено.

В різні часи в нашому місті жили та працювали відомі на весь світ історичні особи: винахідники, поети, військові та політичні діячі.

Економічний та політичний розквіт міста пов'язаний з ім’ям відомого фастівського та білоцерківського полковника Семена Палія, який був одним з керівників повстання на Правобережжі проти Корони Польської.

 В середині ХІХ ст. на території українських земель активізувалися археологічні дослідження. Фастівщина не була вийнятком. Так  в 1846-1847 рр. були організовані археологічні розкопки них Тарас Григорович Шевченко, який приймав участь в археологічних розкопках давніх курганів на Фастівщині. Відоме на Фастівщині ім’я Миколи Бенардоса, який є автором близько 200 винаходів у галузях техніки, транспорту, сільського господарства, чимало з яких не втратили свого значення донині; винайдення дугового електрозварювання, нових оригінальних способів контактного електрозварювання.

Микола Миколайович Бенардос народився 8 липня 1842 року в Херсонській губернії, в сім'ї з багатими військовими традиціями. Вже в дитинстві майбутній винахідник виявляв величезний інтерес до різних ремесел, чому дуже сприяв той факт, що в його батька було кілька невеликих майстерень. Його улюбленими заняттями були слюсарну і ковальську справу.

У 1862 році за наполяганням батька Микола вступив на медичний факультет Київського університету. Його перший винахід — зубна пломба — припадає на студентські роки. Пломба була зі срібла. Першим пацієнтом Бенардоса був денщик, якого він позбавив від зубного болю за допомогою срібної пломби.

Чотири роки опісля він перевівся до Петровської землеробської і лісову академію в Москві по відділу сільськогосподарських наук. За час навчання він винайшов і випробував безліч пристосувань. Після трирічного навчання, Бенардос залишає академію, і весь свій час присвячує винахідництва, живучи в родовому маєтку.

Практично всі свої кошти Бенардос пускав або на технічне забезпечення своїх досліджень, або на пристрій життя навколишніх селян. Він надавав широку медичну допомогу жителям довколишніх сіл, організував аптеку, де безкоштовно видавав ліки.

Найважливішим винаходом, що принесли йому світову славу, став розроблений ним в 1882 році спосіб електродугового зварювання. Спосіб Бенардоса крім зварювання годився і для електричної різання металів.

Йому належить один з перших проектів ГЕС змінного струму на річці Неві (1892). У тому ж році на 4-й Електричної виставці в Петербурзі Бенардосу була присуджена вища нагорода Російського технічного товариства — золота медаль за успішне застосування дуги в винайденої їм електричне зварювання. У 1899 році він був удостоєний звання почесного інженера-електрика.

Помер Микола Миколайович Бенардос 21 вересня 1905 року в Фастові Київської губернії. Пам'ятник визначному винахіднику, що першим у світі обґрунтував спосіб електричного дугового зварювання, і який жив у Фастові до самої смерті, був встановлений у 1981 році — до 100-річчя саме цього винаходу. Автори пам'ятника — відомий фастівський скульптор А. А. Древецький та архітектор В. С. Тофан.

В часи Другої світової війни місто було майже півтора року під ворожою окупацією (1941-1943 рр.). Лише 7 листопада 1943 року, в ході важких та кровопролитних боїв місто Фастів було звільнено. В місті є чимало пам’ятних місць, присвячених вшануванню пам’яті загиблим захисникам. Серед них погруддя Йосипу Чайковському. Йосип Юхимович Чайковський (19 серпня 1923, Фастів, УРСР — 18 січня 1945, Познань, Польща) — в роки радянсько-німецької війни був командиром батареї 60-го гвардійського кавалерійського полку 16-й гвардійської Чернігівської кавалерійської дивізії, 7-го гвардійського кавалерійського корпусу 1-го Білоруського фронта, гвардії капітан. Автор погруддя — фастівський скульптор А.А. Древецький.

26 квітня 1986 року сталася страшна техногенна катастрофа, яка мала катастрофічні наслідки не лише для України, а й для екології всього світу. В цей день сталася аварія на Чорнобильській АЕС. Багато людей було залучено до ліквідації цієї катастрофи та її наслідків. Серед цих відважних герої були і фастівчани. Фастівські ліквідатори є активними учасниками громадського життя. За їх ініціативи у Фастові створено музей Героїв Чорнобиля, де зберігається пам'ять про героїзм українських ліквідаторів та про події, які відбувалися на Чорнобильській станції далекого 1986 року.

Місто Фастів має більш ніж 20 пам'ятників і пам'ятних знаків, що присвячені подіям воєн ХХ століття, видатним особистостям, пов'язаним з містом, відображають національну та міську історію.

Актуалізація опорних знань вихованців

1. Коротка екскурсія з історії міста

Бесіда за запитаннями

1. Які легенди походження назви міста вам відомі?

Правила квесту

1.                   Квест розрахований на участь 2 команд (Команда синіх та Команда жовтих).
2.                   Кожна команда отримує маршрут руху по локаціях, яких є 3 для кожної команди і розміщені вони  по території міста.
3.                   Кожна локація має свою назву.
4.                   На кожній станції  є помічник, який роздає командам завдання, за правильне виконання яких учасники отримують літери слів, з яких треба по закінченню проходження всіх станцій зібрати слова.
5.                   Перемогу отримає команда, яка швидше зібрала букви.

Локації для команди синіх: «Пам’ятник Т.Г. Шевченку»         «пам’ятник Семену Палію» «Пам'ятний знак на честь фастівчан - ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС»

Локації для команди жовтих: «Пам’ятник  М. Бенардосу»

«Фастівський костел Воздвиження Святого Хреста»            «Пам’ятник Й. Чайковському»

2.            Підсумок квесту

Керівник гуртка.  Сьогодні ви, під час виконання завдань квесту «Я вивчаю свій рідний край» показали, що цікавитесь історією нашого чудового міста. Команди працювали дружньо, креативно, злагоджено. Ви справжні юні громадяни свого міста, своєї держави.  Дякую за чудову гру!

(Нагородження переможців)

Також всім учасникам краєзнавчого квесту пропонується пройти онлайн-вікторину за посиланням https://www.fyrebox.com/play/7zylwpgvdpnrbzg4yb/

Використані джерела

1. Фастівщина: сторінки історії (від давнини до 20-х років ХХ ст.). Н.М. Кравченко, Л.Г. Чиговська,  Т.В. Неліна. – Фастів, 2004
2. Фастівщина: без права на забуття. В. Сухенко.  – Фастів, 2014
3. Українське козацтво. Славетний Семен Палій//Науково-інформаційний бюлетень «Прес-музей» №32-33 за 2010 р. – Фастів, 2011
4. Микола Бенардос. https://calendate.com.ua/person/2254