Сценарій виховного заходу, присвячений Дню Захисника України

Сценарій виховного заходу, присвячений Дню Захисника України.

Марш козацтва

 Мета: розширювати знання про Україну як незалежну державу з давньою

славетною історією, багатою культурною спадщиною, власними традиціями;розвивати у дітей прагнення бути свідомим громадянином України, її патріотом; виховувати почуття гордості й любові до Батьківщини.

Ведучий 1Доброго дня, шановні учні, вчителі, гості!

Ведучий 2Доброго дня, дорогі українці!

Ведучий 1Сьогодні ми зібралися, щоб відзначити свято, яке, з огляду на ситуацію в країні, є одним із найважливіших.

Ведучий 2Наша держава відзначає День захисника України – день, який щорічно святкують 14 жовтня.

Ведучий 1Саме цього дня Україна вшановуватиме тих, на чиїх плечах тримається наша державність і незалежність, тих, хто ціною власного життя оберігає наше мирне сьогодення і наше щасливе майбутнє.

Народе мій, пишаюся тобою:

Моя душа – частинка твого «Я».

Красою правди у святім двобою

Понад Майданом сонця лик сія…

 

Є нація! Хай знають всі у світі:

Ми є! Народ піднявся із колін!

І переможно сонце правди світить,

Співає гордо наш ДержавнийГімн.

 (Звучить Державний Гімн України)

Ведучий 2Для українців 14 жовтня пов’язують з багатьма подіями. Перш за все, 14 жовтня православні та греко-католики відзначають свято Покрови Пресвятої Богородиці. Його суть – ідея заступництва Божої Матері над християнами.

Ведучий 1Вважається, що в цей день військо давніх русинів на чолі з Аскольдом взяло в облогу центр православ’я – Константинополь, намагаючись захопити місто. Мешканці столиці Візантії у гарячій молитві звернулись до Богородиці з проханням про порятунок. І Богородиця, за оповіданнями, з’явилася перед людьми та вкрила їх своєю покровою, зробивши їх невидимими для ворогів.

Ведучий 2За легендою, вражений Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення та стали християнами.

Ведучий 1Вшанування Пресвятої Богородиці Покрови – захисниці від ворогів та покровительки українського війська – має глибоке коріння в Україні. Ця традиція прийшла до Русі з Візантії разом із запровадженням християнства, а потім перейшла від руських князів до козацтва.

Ведучий 2Свято Покрови Пресвятої Богородиці було одним з найголовніших свят козаків, за що воно отримало другу назву – Козацька Покрова.

Ведучий 1Крім того, за офіційною версією саме на Покрову 14 жовтня 1942 року було створено Українську повстанську армію. У цей день воїни УПА святкували також і День Зброї.

Ведучий 2 УПА – єдина військова сила у Другій світовій війні, яка визначала стратегічною метою своєї боротьби створення незалежної Української держави, відповідно боротьба розгорталася проти усіх держав, що намагалися завадити цьому.

Пісня« Ми  навчились літати»

Ведучий 1У літописі українських земель є славний період козаччини, який тривав майже триста років. Козацтво стало організованою військовою силою, яка боронила наші землі від варварських нападів турків і татар.

Ведучий 2Січовики були сміливими, дисциплінованими, витривалими, гордими і вільними людьми.

Ведучий 1 Наш народ завжди пам’ятатиме цю героїчну сторінку української історії, а хлопці завжди наслідуватимуть козаків.

Козацька доба – то є світла епоха,

Коли українці орлами літали.

Нікого вони не боялись нітрохи,

Від них вороги у бою відступали

 

Так слався, велика козацька родино,

Живе у віках хай звитяга твоя!

Стоїть в оборон і Матусі-Вкраїни

Козацька єдина і вільна сім’я!

 

Пісня «Вишенька-черешенька»

 

 

 

Україна – це мати, яку не обирають,

Україна – це доля, яка випадає раз навіку,

Україна – це пісня,

Яка вічна на цій землі.

Ведучий 1 Україна охоплена війною. Справжньою. Реальною. Нехай її називають неоголошеною, але гинуть наші хлопці.

Відео «Білі лебеді».

«Вантаж 200» отримують в усіх куточках України. Не оминув він і наш  район.

На сцену виходять учні зі свічками.

Ведучий 1 Малиш Віталій Васильович (2 червня 1991, с. Павлівка Перша Тальнівський район Черкаська область —  29 серпня 2014, с. Чумаки Старобешівський район Донецька область) — учасник АТО, солдат. 51-а окрема механізована бригада. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) 

Ведучий2 Дмитро́ Олекса́ндрович Ове́рченко (уродж. Кужелівський, 24 січня 1989, с. Вишнопіль, Тальнівський район, Черкаська область, Українська РСР — 29 січня 2017, м. Авдіївка, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, солдат Збройних сил України. Загинув під час російсько-української війни. 

Ведучий 1 Ярошенко Сергій Григорович

Дата та місце народження: 10 травня 1978 р., с. Лісове, Тальнівський район, Черкаська область. Дата та місце загибелі: 22 травня 2014 р., м. Рубіжне, Луганська область. Звання: Сержант. Посада: Командир відділення. Підрозділ: 30-а окрема механізована бригада.

Обставини загибелі: 22 травня 2014 року загинув від кульового поранення голови в бою з терористами поблизу Рубіжного на Луганщині. Бойовики, що перебували на обладнаних позиціях на березі річки Сіверський Донець, вчинили напад із застосуванням стрілецької зброї та гранатометів на колону механізованого взводу, яка рухалась через міст автошляхом  в напрямку Новодружеська.

 

 

 

 

Ведучий 2 Дібрівний Дмитро Олександрович ("Груша") авчався в ашій школі.

Дата та місце народження: 11 травня 1988 р., м. Сміла, Черкаська область. Дата та місце загибелі: 16 серпня 2014 р., с. Хрящувате, Краснодонський район, Луганська область. Обставини загибелі: Загинув 16 серпня 2014 р. під час виконання бойового завдання. Місце поховання: м. Сміла, Черкаська область Звання: Солдат. Посада: Стрілець. Підрозділ: 24-й батальйон територіальної оборони "Айдар".

 

Ведучий 1 Хай світло цих свічок  буде даниною тим, хто навічно пішов   від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!

Ведучий 2 Вшануймо ж хвилиною мовчання їх пам’ять та память всіх військовослужбовців, бійців Національної гвардії, прикордонників та добровольців, які загинули за Україну та мирних жителів, що стали жертвами терористів.

Ведучий 1Вічна пам’ять героям, вічна слава!

(Оголошується хвилина мовчання)

Болить мені …Ти знаєш як болить

Болить біда, що зараз в Україні.

Ця рана душу втомлену ятрить,

І сліз не можу втримати я нині…

 

Війна… Неоголошена ніким,

Вбиває і калічить українців.

І це наш брат Та і чи був він ним

Щоб убивати нас прислав чужинців.

 

Цей маразматик воювати звик.

Бо ж не своїх дітей кидає в пекло.

За хворий мозок, за імперський бздик,

Життя вже не одне навіки смеркло.

 

Болить мені…Ти знаєш як болить.

Ця рана не дає мені спокою.

І ця неоголошена війна,

Розв’язана «братерською» рукою…

Ліна Костенко

Відео «Мамочко,вибач за чорну хустину».

Ведучий 1Події останніх років об’єднали нас, пробудили в кожного почуття щирого й глибокого патріотизму, відчуття причетності до загальнодержавних справ. Боротьба за перемогу стала всенародним рухом.

Ведучий 2 І слова «Слава Україні  —  Героям слава» наразі набули особливого значення, вони адресовані тим, хто зі зброєю в руках захищає східний кордон нашої держави, але не тільки їм.

Ведучий 1 З огляду на гібридний характер війни на сході нашої держави, захисниками України є не лише військовослужбовці, а й усі громадяни, які своєю сумлінною професійною і громадською діяльністю забезпечують економічний, гуманітарний, освітній й інформаційний захист держави.

Ведучий 2 Активного розвитку набув волонтерський рух, до якого залучилися чимало українців як у межах нашої країни, так і за кордоном. Нерідко ціною власного життя вони допомагають українській армії, доставляючи до місця призначення технічне оснащення, харчі, теплі речі, амуніцію, ліки.

Ведучий 1 Вражає масштаб їхньої діяльності на допомогу пораненим воїнам антитерористичної операції, сім’ям учасників антитерористичної операції, родинам вимушених переселенців з Криму та територій, охоплених війною.

Ведучий 2  Ці люди стали мирними воїнами і надійними захисниками Батьківщини, а їхня діяльність – зразком самовідданості та патріотизму.

Як добре, що є в світі волонтер –

Це той, хто у душі байдужість стер,

 Хто помагає іншим без оплати,

У лікарняні харч несе палати,

Потрібні ліки, усмішки лежачим

Дарує без усякої віддачі.

Хто дух упалий вгору підіймає,

Вірші чита, танцює і співає

 

Для хворих, сиріт, воїнів на фронті,.

 Малює сонце їм на горизонті.

Хто не боїться час, тепло віддати,

 На благо інших вміє працювати,

 

Хто кошт збере, взуття, одежу, книгу

І тому дасть, кого скувала крига,

Хто нині без костюма і краватки,

Кого обсіли болі та нестатки.

Це той, хто нашу армію підтримав,

У кого «на» до «дай» – добірна рима.

­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­Ведучий 1 Нашу Батьківщину, нашу Україну зламати не можна, щодня вона відроджується, стає міцнішою, сильнішою. Один із політичних аналітиків при ООН сказав: «Після закінчення війни Україна отримає сильну армію, патріотизм на високому рівні, згуртовану націю».

Нехай ніхто не половинить,

Твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на всіх у нас одна.

Одна від Заходу й до Сходу

Володарка земель і вод –

Ніхто не ділить хай народу,

Бо не поділиться народ.

І козаки, й стрільці січові

За тебе гинули в полях.

У небесах сузір’я Лева

Нам світить наш Чумацький Шлях.

Стражденна чаєчко-небого,

Єдині два твої крила.

Виходим, нене, у дорогу,

Аби ти вільною була.

Нехай ніхто не половинить

Твоїх земель, не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на світі в нас одна.

Пісня «Україна – це ти»

Гарік Бірча

Я хочу сказати простими словами,

Про те, що турбує мене вечорами,

Про те , як в думках я малюю картину,

Якою я бачу свою Україну!

В моїй Україні ніхто не стріляє,

Ніхто не калічить, ніхто не вбиває!

В моїй Україні ніхто не воює!

Своє і чуже життя кожен цінує!

В моєї країни чудові сусіди,

Запрошують в гості і я до них їду.

Сусіди і самі в нас часто бувають.

Не брешуть, не крадуть, ніде не блукають!

В моїй Україні є чесная влада,

Про неї в народі складають балади.

Працює й працює, з ранку до ночі,

Щоб людям відкрито дивитись у очі.

В моїй Україні не плюють на підлогу,

Отримують і надають допомогу,

І молодь моя не п'є і не курить,

Займається спортом, співати так любить!

В моїй Україні чемні дівчата!

А хлопці вміють їх щиро кохати!

Навчаються жити, читають книжки,

І горді від того наші батьки!

В моїй Україні немає кордонів!

І море, і сонце, Дніпро, терикони,

Карпати зимою в засніжених шапках, 

Моя Україна! Люблю її! Крапка!

 

 

 

 

Нехай ніхто не половинить,

Твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на всіх у нас одна.

 

Одна від Заходу й до Сходу

Володарка земель і вод –

Ніхто не ділить хай народу,

Бо не поділиться народ.

 

І козаки, й стрільці січові

За тебе гинули в полях.

У небесах сузір’я Лева

Нам світить наш Чумацький Шлях.

 

Стражденна чаєчко-небого,

Єдині два твої крила.

Виходим, нене, у дорогу,

Аби ти вільною була.

 

Нехай ніхто не половинить

Твоїх земель, не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на світі в нас одна.

 

 

 

 

 

 

 

Як добре, що є в світі волонтер –

Це той, хто у душі байдужість стер,

 Хто помагає іншим без оплати,

У лікарняні харч несе палати,

 

Потрібні ліки, усмішки лежачим

Дарує без усякої віддачі.

 Хто дух упалий вгору підіймає,

Вірші чита, танцює і співає

 

Для хворих, сиріт, воїнів на фронті,.

 Малює сонце їм на горизонті.

Хто не боїться час, тепло віддати,

 На благо інших вміє працювати,

 

Хто кошт збере, взуття, одежу, книгу

І тому дасть, кого скувала крига,

Хто нині без костюма і краватки,

Кого обсіли болі та нестатки.

Це той, хто нашу армію підтримав,

У кого «на» до «дай» – добірна рима.

 

Болить мені …Ти знаєш як болить

Болить біда, що зараз в Україні.

Ця рана душу втомлену ятрить,

І сліз не можу втримати я нині…

 

 

 

 

Війна… Неоголошена ніким,

Вбиває і калічить українців.

І це наш брат Та і чи був він ним

Щоб убивати нас прислав чужинців.

 

Цей маразматик воювати звик.

Бо ж не своїх дітей кидає в пекло.

За хворий мозок, за імперський бздик,

Життя вже не одне навіки смеркло.

 

Болить мені…Ти знаєш як болить.

Ця рана не дає мені спокою.

І ця неоголошена війна,

Розв’язана «братерською» рукою…

 

Україна – це мати, яку не обирають,

 

Україна – це доля, яка випадає раз навіку,

 

Україна – це пісня,

Яка вічна на цій землі.

Козацька доба – то є світла епоха,

Коли українці орлами літали.

Нікого вони не боялись нітрохи,

Від них вороги у бою відступали

 

Так слався, велика козацька родино,

Живе у віках хай звитяга твоя!

Стоїть в оборон і Матусі-Вкраїни

Козацька єдина і вільна сім’я!

Народе мій, пишаюся тобою:

Моя душа – частинка твого «Я».

Красою правди у святім двобою

Понад Майданом сонця лик сія…

 

Є нація! Хай знають всі у світі:

Ми є! Народ піднявся із колін!

І переможно сонце правди світить,

Співає гордо наш Державний Гімн.