Сценарій виховного заходу "Слава незламним захисникам"

Виховна годинау 7-11 класах «Слава незламним захисникам»

Мета:  пробудити почуття відповідальності перед наступним поколінням; формувати в учнів розуміння єдності і цілісності України, усвідомлення себе українцем, почуття особистої відповідальності за долю держави, готовність служити Батьківщині своєю працею та стати на захист державних інтересів країни, виховувати глибоку повагу до воїнів, які віддали своє життя в ім’я майбутнього людства, розвивати почуття гордості за минуле нашої Батьківщини, прищеплювати любов до неньки – України.

Наочне оформлення: національна символіка: Державний Герб, Державний Прапор, Державний Гімн, вишита карта України.

Я сьогодні молюся,бо маю у серці надію,

Що моя Україна здолати тривоги зуміє.

Я молюсь, аби Бог від війни оберіг  наше небо,

Ти  - солдат України ,і я помолюся сьогодні за тебе.

 

Вед.1.  Доброго дня усім присутнім.

Вед.2. Саме молитвою ми почали наш захід,аби сьогодні щиро,родинно об’єднати свої думки і почуття навколо такого важливого і надзвичайно актуального в теперішній час поняття «Захисник своєї землі-солдат України».

Вед.1. «Ти - солдат України» таку назву має захід, який ми присвячуємо Дню збройних сил України…

Пісня ти солдат укр.

Ведуча Дорогі захисники Української держави! За вікном шостий день зими, шостий день грудня, а це означає, що весь український народ вшановує своїх захисників і відзначає  День Збройних Сил України.

Ведуча Це свято мужності, сили, впевненості, надійності, міцності, шляхетності, вірності, тобто тих якостей, які асоціюються у нас зі справжніми чоловіками. Це свято сильної, відкритої , безкорисної і непідкупної дружби, яка проходить перевірку небезпекою і ризиком.

Ведуча І разом з тим – це  свято  всіх нас, бо всі ми, українці,   є причетними до наших збройних сил.  Адже всі ми    не лише любимо Вітчизну, а й пишаємося нею, отже,  вважаємо себе зобов’язаними її захищати.

Розцвiтай, Україно, 
Ти квiтками калини
I рости, Україно, синiв,
Щоб вони тебе милу
Захищати зумiли 
Вiд усіх чужакiв-ворогiв.

Ведуча:Щиро вітаємо всіх військовослужбовців з Днем Збройних Сил України та бажаємо Вам усім незламної волі в подоланні труднощів військового буття, надійного родинного тилу, богатирського здоров’я та звершення всіх ваших мрій і побажань. Також з великою гордістю не можемо не сказати що поміж нас сьогодні є справжній герой, який мужньо стояв на захисті нашого спокою, який не задумуючись пішов обороняти нашу Батьківщину. Сьогодні ми низько вклоняємось мужності нашого героя вчителя нашої школи Гавриш Ростиславу Ігоровичу, низький уклін Вам і тричі Слава.

СЛАВА!СЛАВА!СЛАВА!

Воістину це так: в усі віки,
В усі часи, з початку світу-сонця
Попереду ішли чоловіки –
Захисники відважні, оборонці.
Йшли на війну, ішли орати лан,
Варити сталь чи зводити оселю,
Долали шторм, і спеку, й ураган,
І сина підкидали аж до стелі.
Біді назустріч свій робили крок,
І небо шматували літаками,
І обіймали ввечері жінок
Кремезними і дужими руками.
Відтак в усі часи, в усі віки,
(І буде світ повік на цім стояти),
"За мужем" бути мріяли жінки,
Із чоловіком долю поєднати.
Хай не зів’яне щирість цих рядків,
Вони любов’ю нашою зігріті, -
Цей вірш для дорогих чоловіків,
Що задля нас живуть на цьому світі!.

Ведуча І сьогодні солдати і офіцери Збройних Сил України гідно продовжують традиції своїх дідів і батьків.  Призначення  власної армії,  захищати суверенітет та незалежність держави від зазіхань зовнішніх агресорів.

« Бажаєш жити в мирі – готуйся до війни», – говорить мудре народне прислів’я. Армія — це один з основних елементів стабільного і впевненого розвитку Української держави, а тому й рівень забезпечення військових має бути відповідним до покладених на них завдань.

 

Ведуча 6 грудня відзначається як День Збройних сил України з 1993 р. Ні, в цей день Українська армія не отримувала вирішальних перемог, і не захоплювала чужих територій, просто в цей день було прийнято закон про «Про Збройні Сили України».

Я дивлюсь на світлини бійців,
Щирі посмішки, втомлені очі,
Сиві скроні та безліч рубців…
А мій розум сприйняти не хоче:
Це не сон, не сіндром маячні,
Ця війна не в далекій країні,
Не в Ираку чи десь там в Чечні,
А в вишневій моїй Україні.
Саме зараз її вояки
Схід країни від зла захищають,
Б’ються на смерть мої земляки,
Кров’ю землю святу поливають.
Щоб країна ввійшла в майбуття
Вільна, сильна, без чвар та війни.
Віддають саме цінне – життя,
України найкращі сини!

 

Ведуча І ось уже 28 років Збройні Сили України стоять на сторожі територіальної цілісності і незалежності нашої держави. За ці 28 років сталось так багато  суперечливих подій.

Ведуча Українська армія пройшла шлях від третьої за чисельністю армії Європи, до повністю розграбованої , зрадженої, і знову відродженої загартованої, обстріляної і обпаленої.

Ведуча Коли запроваджували це свято, ніхто навіть уявити не міг, що воно стане майже найголовнішим у житті сьогоднішньої України. Що люди у військовій формі стануть звичним явищем на вулицях українських міст.

І що ми на них покладатимемо величезні надії і всією Україною молотимемось за них, щоб повернулись живими.

Ведуча Ще 5 років тому, неможливо було уявити, що нашу мирну, квітучу, гостинну землю, легко можна перетворити на театр бойових дій.

В нас були духмяні ночі, сніжні зими, веселі колядки і раптом:бойові втрати, залишені міста, поранені, біженці, переселенці, анексовані території і якесь дивне слово АТО.

 

Ведуча Всі війни починаються з першого пострілу. Такий перший постіл в нинішній війні пролунав 18 березня 2014 року. Від нього загинув на території українського Криму прапорщик Кокурін Сергій Вікторович, він є першим загиблим у цій війні.

Я дивлюсь на світлини бійців,
Щирі посмішки, втомлені очі,
Сиві скроні та безліч рубців…
А мій розум сприйняти не хоче:
Це не сон, не сіндром маячні,
Ця війна не в далекій країні,
Не в Ираку чи десь там в Чечні,
А в вишневій моїй Україні.
Саме зараз її вояки
Схід країни від зла захищають,
Б’ються на смерть мої земляки,
Кров’ю землю святу поливають.
Щоб країна ввійшла в майбуття
Вільна, сильна, без чвар та війни.
Віддають саме цінне – життя,
України найкращі сини!

2. Пісня «Не твоя війна»

Ведуча. За вікову історію української народності наша земля не один раз закликала своїх синів стати на її захист. І ніколи ці заклики до оборони рідного краю не залишилися не почутими.Боротьба за незалежність України продовжується і зараз. На Донеччині  і Луганщині на превеликий жаль гинуть наші патріоти – добровольці  та воїни української армії. 

Сьогодні Україна вся в плачу,
По всіх усюдах б’ють церковні дзвони.
Запалим в кожнім домі ми свічу.
І всі разом підійдем до ікони.

 Помолимось за тих, хто ради нас,
Йшов крізь вогонь і знищував гармати.
Когось забрала куля, когось убив фугас,
І не одна ридає зараз мати.

Запалим на вікні вогонь скорботи

За тих Героїв, що не впали духом.

І не дали країну побороти.

Нехай же Вам земля всім буде пухом

Ведуча Більшості з них ще не виповнилось і тридцяти. Яких вони могли народити дітей, якими вони могли бути щасливими, вони могли зробити щасливими когось…якби…

 

Ведуча Вони могли б зустрічати світанки, мріяти під зорями, цінувати дружбу, які б весілля вони могли відгуляти, якби… якби не загинули…

Я дивлюсь на світлини бійців,
Щирі посмішки, втомлені очі,
Сиві скроні та безліч рубців…
А мій розум сприйняти не хоче:
Це не сон, не сіндром маячні,
Ця війна не в далекій країні,
Не в Ираку чи десь там в Чечні,
А в вишневій моїй Україні.
Саме зараз її вояки
Схід країни від зла захищають,
Б’ються на смерть мої земляки,
Кров’ю землю святу поливають.
Щоб країна ввійшла в майбуття
Вільна, сильна, без чвар та війни.
Віддають саме цінне – життя,
України найкращі сини!

Ведуча В пам’ять про мирних мешканців і військовослужбовців Збройних сил України, які загинули на Сході нашої країни оголошується хвилина мовчання

Бій курантів

Ведуча З того часу болем віддаються у наших серцях назви Донецький аеропорт, Ілловайськ , Макіївка. Маріуполь, Мар’єнка…

Легендою стали захисники Донецького аеропорту. Їхню мужність визнали самі загарбники, назвавши цих сміливців кіборгами.

Вірш Кіборги»

Ця війна змінила багатьох,

Ця війна змінила Україну.

Кіборги. Донецьк. Аеропорт,

Що перетворився на руїну.

Трупний запах, порох і вогонь,

Смерть приносять гради, міни, танки.

Піт із чорних, випалених скронь…

Глина, гільзи, попіл і уламки…

Та стоять: Дев`ятий, Ворон, Гном,

Абрикос, Богема, Маршал, Цезарь…

А над ними – небо полотном,

А у них життя на вістрі леза.

То чиїсь батьки, брати, сини

З Харкова, і з Києва, зі Львова

Шахтарі, таксисти,… В час війни

Кіборгами стали тимчасово.

Каска, бронник, берці, автомат,

Друг надійний, що прикриє спину.

Доброволець, патріот, солдат,

Наш Герой і гордість України!

Легендарний Севастополь у роки Другої Світової війни оборонявся 250 днів. Кіборги, несучи втрати, стікаючи кров’ю, тримали розбитий, понівечений , уже більше не придатний для прийому літаків аеропорт 242 довгих днів і ночей… їхній мужності присвячується.

 

Пісня «Ніхто крім нас»          кліп!!!!!!!

Ведуча Жахіття ніколи не повинні повторитись. Дружини мають завжди дочекатися своїх чоловіків, а діти засинати спокійно, не хвилюючись за своїх батьків.  Тож скажемо «ні» всім війнам на Землі.

Пісня «Ні війні»

  Ведуча Збройні Сили України своїми славними традиціями зобов’язані козацтву. Багато століть лунають над нашою землею пісні, які уславлюють козаків. Тож хай живе і донині слава козацька, слава України.

Як говорив Тарас Шевченко: «У своїй хаті – своя сила і правда, і воля», тож маємо обов’язково шанувати тих,  чий святий обов’язок – захищати свою хату, боронити свою правду – своєю силою і своєю волею.

            Україно – мати,  бережи  синів, -

            Родове  коріння  кленів.  ясенів.

            Чуєш.  як  виводять  пісню  солов’ї.

            То  ж  твої  солдати,  сіячі  твої.

 

            Україно – мати,  долю  бережи,

            Щоб  не  впали  хлопці  на  твоїй  межі.

            Мамо – Україно,  ми  ж  не  цвіт – полин,

            За  твою  свободу  станем – як  один!

 Ведуча Українська армія! Шлях її утворення та формування такий же непростий, як і становлення самостійної держави України. Українські січові стрільці, Галицька армія, армія української народної республіки, українська повстанська армія, збройні сили України – так у свій час називалося українське військо, яке було призване боронити націю.

 Ведуча Армія січового стрілецтва боронила молоду Україну від захвату поляків, а армія української народної республіки вела кровопролитні бої за утворення незалежної України з військами радянської Росії. В період другої світової війни війська української Повстанської армії вели боротьбу з фашистами та з поляками, які хотіли поневолити Україну.

 Ведуча Мужньо боролися і гинули сини України за довгі роки боротьби за незалежність.

Ми, нинішнє покоління, повинні віддати шану героям, завдяки яким майорить сьогодні синьо – жовтий прапор свободи в нашій державі Україні. Українські юнаки повинні бути свідомими, що проходячи службу в армії, вони стають захисниками своїх матерів, сестер, коханих дівчат, рідного села чи міста,  де проходило дитинство чи юність.

Повстанцям України

Біжать роки, як той струмок,
Що витікає в річку,
І нерозривним ланцюжком
В життя лягають стрічку.
Усе буває на шляхах —
І гори, і рівнини,
Та подвиг ваш в людських серцях
Ніколи не загине.
Бо в ті далекі вже роки,
Коли земля горіла,
Щоби свободу зберегти,
Вас звала Україна.
А ви такі ще молоді
Назустріч вийшли долі,
Хоч вам співали солов’ї
Й світили ясні зорі.
На поклик серця і душі
Від рідних і від дому
Ішли повстанці вдень й вночі
Та по шляху крутому.
Бо мужні лицарі були,
Козацького ще роду.
Свободу в серці зберегли
І гідність для народу,
І подвиг той їх боротьби
Під тризубом держави.
Вони зробили, що змогли,
Для нас не ради слави.
Вже синьо-жовті прапори
Над нами майоріють,
А молоді дочки й сини
Зерно свободи сіють.
Стрімкий пливе у вічність час,
Сади цвітуть повсюди,
І світло волі гріє нас,
Ласкає серце й груди.
Прийшла відродження пора,

Прийшла пора творити
І, як вояки із УПА,
Для України жити.

пісня

Ведуча Сьогодні нам треба гуртуватися, допомагати один одному та нашому війську і державі, не піддаватися провокаціям та чут­кам, що розповсюджує пропаганда Кремля. Вони сіють злість, зневіру та брехню про нашу країну. Будьмо мужніми, збережімо державу, збережімо себе. Ми віримо, що скоро закін- читься АТО на Сході нашої неньки-України. (Учениця читає вірш.)

МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ
Україно, молюся за тебе,
Як за матір гріховно-святу,
За блакить твого вічного неба
І за ниву твою золоту.

Україно, молюся за славу,
За твою непокору століть,
За столицю твою златоглаву,
Що по груди в тополях стоїть.

Україно, молюся за мову,
За божественну мову твою,
І за вроду твою калинову,
Від якої добрішим стаю.

Україно, молюся за пам’ять
Убієнних за волю синів
І за тих, що у душах запалять
Пломінь правди, щоб край заяснів.

Україно, лише в милосерді
Час єднання синів настає.
То нічого, що ми не безсмертні,
За безсмертя молюся твоє.

Отче наш, у Твоїм часоплині
Все минає - ридай, не ридай.
Прости, Боже, гріхи Україні
І надалі грішити не дай.

Ведуча. Україна — мирна держава, україн­ці — толерантні, ввічливі люди, які з повагою ставляться до кожної нації і мови!

Яке майбутнє чекає нашу країну?

Кожний по різному бачить це майбутнє. Для одних – це Європейська країна з європейським рівнем життя, для інших просто щаслива країна з щасливими людьми, але обов’язково мирна…

Я хочу сказати простими словами,
Про те, що турбує мене вечорами,
Про те , як в думках я малюю картину,
Якою я бачу свою Україну!

В моїй Україні ніхто не стріляє,
Ніхто не калічить, ніхто не вбиває!
В моїй Україні ніхто не воює!
Своє і чуже життя кожен цінує!

В моєї країни чудові сусіди,
Запрошують в гості і я до них їду.
Сусіди і самі в нас часто бувають.
Не брешуть, не крадуть, ніде не блукають!

В моїй Україні є чесная влада,
Про неї в народі складають балади.
Працює й працює, з ранку до ночі,
Щоб людям відкрито дивитись у очі.

В моїй Україні не плюють на підлогу,
Отримують і надають допомогу,
І молодь моя не п`є і не курить,
Займається спортом, співати так любить!

В моїй Україні чемні дівчата!
А хлопці вміють їх щиро кохати!
Навчаються жити, читають книжки,
І горді від того наші батьки!

В моїй Україні немає кордонів!
І море, і сонце, Дніпро, терикони,
Карпати зимою в засніжених шапках,-
Моя Україна! Люблю її! Крапка!

Ведуча. Ми знаємо, що ми - єдині, що пе­ремога буде за нами. Єдина Україна - іншого шляху у нас немає.

Ведуча. Як говорив Тарас Шевченко: «У своїй хаті – своя сила і правда, і воля», тож маємо обов,язково шанувати тих, чий святий обов,язок – захищати свою хату, боронити свою правду – своєю силою і своєю волею. Як колись для козака почесним обов,язком була служба в Запорозькій Січі, так і сьогодні захищати рідну землю – це почесний обов,язок для наших юнаків.
Мільйони людей вірять, що небо нашої України-матері стане мирним, адже його оберігають славні воїни, їм довіряють найдорожче, найсвітліше – оберігати мир! Ми повинні розуміти, як важко нашим воїнам знаходитися далеко від своїх родин і друзів, як важко кожного дня переживати смертельні ризики та втрати побратимів. Ми повинні показувати нашим захисникам нашу підтримку, повагу, віру.

Ведуча. Ми знаємо, що ми - єдині, що пе­ремога буде за нами. Єдина Україна - іншого шляху у нас немає.

Нехай ніхто не половинить, твоїх земель не розтина,
Бо ти єдина, Україно, бо ти на всіх у нас одна.
Одна від Заходу й до Сходу, володарка земель і вод –
Ніхто не ділить хай народу, бо не поділиться народ.
Нехай ніхто не половинить, твоїх земель не розтина,
Бо ти єдина, Україно, бо ти на світі в нас одна.

1.Ми – унікальна нація.

2. У нас хліборобів морили голодом.

3.Режисери ставили спектаклі у концтаборах.

4.Поетів закопували у вічну мерзлоту.

5.У кого ще є атомний саркофаг? А у нас  - є.

6.А ви думали,що Україна так просто.

7.Україна – це супер. Україна – це ексклюзив.

8.По ній пройшли всі катки історії.

9.На  ній відпрацьовані всі види випробувань.

10.Вона загартована найвищим гартом.

11. В умовах сучасного світу їй немає ціни.

12.Україна – це випробування  Революцією Гідності , це вічність Героїв Небесної Сотні.

13.Україна – понівечений і зруйнований Донбас , окупований Крим.

14.Сьогодні Україна стікає кров’ю на вогневих рубежах фронту і хоронить, 

хоронить  своїх синів.

15.Лінію оборони тримають живі.

 

Народ мій є, народ мій завжди буде!

Ніхто не перекреслить мій народ –

Пощезнуть всі перевертні й приблуди

І орди завойовників – заброд!

Всі байстрюки катів осатанілих,

Не забувайте, виродки, ніде:

«Народ мій є. В його гарячих жилах

Козацька кров пульсує і гуде».