Сценарій випускного свята для дітей різновікової групи " Пригоди на випускному балі "

 

 

 

 

 

 

ПРИГОДИ НА ВИПУСКНОМУ БАЛІ

СЦЕНАРІЙ ВИПУСКНОГО СВЯТА

 ДЛЯ ДІТЕЙ РІЗНОВІКОВОЇ ГРУПИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета:

• Вправляти дітей у вживанні поставлених та автоматизованих звуків
  на мовленнєвому матеріалі (віршики, чистомовки, пісеньки,
  мовленнєво-рухливі ігри, пальчикова гімнастика, загадки);
•  - поглиблювати уявлення дітей про весняні явища в природі, поведінку диких тварин і птахів;   
•  вчити передавати їх образи та
  основні риси поведінки;
• збагатити словниковий запас дітей згідно з
  даною лексичною темою;
• продовжувати роботу над розвитком
  точності та чіткості рухів, загального і м’язового тонусу, дрібної
  моторики пальців рук, мовленнєвих і мімічних рухів;
•  розвивати фонематичний слух, слухову увагу, мовленнєвий, мовленнєво-
  слуховий контроль, почуття темпу і ритму, координацію слова з
  рухами;
• виховувати позитивне ставлення до логоритмічних занять.

 

 

                                                            Матеріали:

• великі площинні зображення дерев, ялинок, кущів, пеньки,
  трава;
• дитячі рукавички з забораженням героїв;
• рухома ширма для дітей (тканина)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(До залу під музику вальсу «Танець з голубами» заходять діти)

 

Вихователь:    Святково вбраний наш садок

    Зрання гостей вітає.

    І пісня кличе у танок,

    Та сум нас огортає…

 

    Прийшов прощатися нам час

    З дітьми, що тут зростали.

    На них чекає в школі клас –

    Дорослі зовсім стали…

 

    Неначе зовсім нещодавно

    Їх привели до нас батьки,

    А вже навчились всього гарно:

    Читці, артисти, співаки!

    Вітайте, це – випускники!

 

(Пісня «Що таке наш дитсадок»)

 

 

Діти:    День сьогодні особливий –

    Він буває лише раз.

    Нині всі за нас радіють:

    Ми йдемо у перший клас.

 

    Ну ось і все, настав той час,

    Якого всі чекали.

    Зібрались ми в останній раз

    У цій затишній залі.

 

    Садочку, ти нам – другий дім.

    Щоранку ти радів нам всім,

    А уночі ти сумував: зітхав,

    Не спав – на нас чекав.

 

    Ти для нас був рідний, любий,

    Ти виховував, навчав,

    Піклувався і голубив,

    Лікував, оберігав.

 

    У цій залі, мов артисти,

    Ми охоче виступали.

    І розігрували дійства,

    І вірші декламували.

 

 Та сьогодні наше свято   В нас усіх прощальний настрій.

 Вже останнє разом з вами.   Ми схвильовані украй.

 Ми тепер не дошкільнята,   Скажем разом: «Школо, здрастуй!

 А стаємо школярами.   Дитсадочку наш, прощай!»

 

    ( Пісня

 

 

Вихователь: Шановні гості! Сьогодні у нас особливе свято – ми вшановуємо наший випускників. За той час, поки ці діти відвідували наш дитячий садочок, з ними працювали педагоги, які зуміли виявити неабиякі здібності, відкрити таланти у своїх вихованців. Тож дозвольте представити вам наших педагогів (представляють усіх педагогів які присутні).

 

Випускник:   Ви  не сумуйте, прийдуть ще малята,

    Вам подарують і радість, і свято,

    Ви їх плекайте. Як нас ви плекали,

    Щоб на них ви дивились і нас пригадали.

(виходять діти молодші)

Малюки:   Ось які великі стали! Просто тьоті й дяді!

    І сходні ми, маленькі, вас вітати раді!

 

    Поздоровимо ми вас

    З переходом в перший клас

    І як менші дошкільнята

    Даємо такий наказ.

 

    Просимо, запам’ятайте:

    Нам в усьому приклад ви,

    Не лінуйтесь, не пустуйте,

    Не втрачайте голови.

 

    Ми бажаємо вам щиро.

    Всім майбутнім школярам:

    Ви навчайтесь на «дванадцять»,

    Не підводьте тат і мам.

 

(пісня «Ви йдете у перший клас»)

 

 

Дитина (дор.)  Погляньте, ось ляльки засумували,

    Ведмедики похнюпившись сидять,

    Адже ми з ними гратись перестали,

    Не зможемо до школи їх узять.

 

    І все ж не варто, друзі сумувати,

 Шановні іграшки, ми любимо всі вас!

 І нашу дружбу нам не треба забувати,

 Станцюємо ми разом ще не раз!

 

 (Таночок з іграшками) 

 

Вихователь: Любі діти! Сьогодні ми з вами відправимося…

(Звучить музика, і до зали забігає Баба Яга під фонограму)

 

Вихователь: Ви хто така?

 

Б.Яга: Я? Мені аж смішно! Я настільки відома, що мені і не треба називатися. Дітки, хто я така? (Діти відповідають)Так, я  - Баба Яга. Молодці!

Вихователь: А скажіть, мені, будь-ласка, шановна, як ви тут опинилися?

Баба Яга: Та оце пролітала мимо, чую – музика грає, пісні співають. Оце й подумала: мабуть тут свято відбувається. А я така компанійська – люблю шум, гам. Яке ж без мене свято? Оце й завернула. І бачу, що правильно зробила, нема без мене ніякого діла. Всі сидять, мовчать. Ніякого галасу,шуму. Веселощів. Ну то нічого! Зараз повеселимося. (Біжить до гостей,до дітей – кривляється, смикає, щипає, лякає змійкою.)

 

Вихователь: ні, ні зупинися! Такі веселощі нам непотрібні. У нас сьогодні особливе свято.

 

Б.Яга: Що за особливості?

Вихователь: Ми проводжаємо дітей до школи.

Баба Яга: Ну от і добре, то я піду з ними. Куди мені сідати? (замислюється). А чого я туди піду? Я і так усе знаю!

Вихователь: Невже все?

Баба яга: Абсолютно все.

Вихователь: А давайте, діти, ми зараз перевіримо знання Баби Яги. Запитання перше: на одній березі росло три груші, а на другій – чотири. Скільки усього груш росло на двох березах?

Баба Яга: Сім.

Вихователь: Діти, правильно: (діти відповідають). Запитання друге:

 Нумо, спробуй без вагання

 Розв’язати ці питання:

 Скільки ніг у карася?

 Скільки крилу поросят?

 Скільки лап у індика?

 Скільки рук у їжака?

 

Вихователь:  Запитання третє:

 Якось бігли через ліс вісім кіз.

 П’ять з них білі-білі.

 Ну, а решта – сірі-сірі.

 Скільки бігло через ліс

 Чорних кіз?

Баба Яга: Які ж бо ви злі, вередливі. Бабуся до вас із чистою душею. А ви насміхаєтеся! Груші у них

(Плаче)      на березах ростуть! А де їм рости, як не на березах? Що, посміятися вирішили над   бабусею? Думаєте. Що я не зможу постояти за себе? Помиляєтеся. Дорогенькі мої! Зараз я влаштую вам свято! (Починає чаклувати)

 Хвостик мишки, липки жабки – все складу і перетру.

 Зараз вам влаштую свято, щоб не кривдили Ягу!

(Звучить музика,Баба покриває педагогів, що сидять на перший стільцях, покривалом і вони  виходять із зали.)

Баба яга: Ось вам і будь-ласка! Тримайте своє свято! А я пішла!. (Іде до виходу, помічає, що ведуча на місці). Не зрозуміла… Невже на ведучу цього свята  мої чари не діють?

Вихователь: Так, на мене твої чари не діють.

Баба Яга:  Ну і добре. Ви одна мені не завадите!

Вихователь:  А це ми ще побачимо. Хоч я і не чарівниця, та багато чого вмію. І педагогів у наш дитячий садочок поверну!

Баба Яга:  І не сподівайтеся на це. Повернути їх можна, лише склавши чарівне слово . Та ось літери з цього слова я розкидала по всьому білому світі. І саме ваші педагоги їх охоронятимуть. Ха-ха-ха !!! (вибігає з зали).

Вихователь: Діти, ви готові вирушати на пошуки педагогів? Не злякаєтеся труднощів? Тоді вирушаємо! А щоб у дорозі нам було веселіше, давайте заспіваємо.

 (пісня «Ми в потяг швидко сіли…»)    

Вихователь: Погляньте, яка чудова лісова галявина1 Давайте відпочинемо трішки. (сідає на пеньок. Чути голос «Ой-ой-ой»). Хто тут?

Лісовик: Хто, хто… прийшли до лісу і питають «Хто?». Звичайно, я – Лісовик.

Вихователь: А де ж ти? Ми тебе не бачимо(піднімають пеньок.) Ми шукаємо літери, які допоможуть нам повернути педагогів до дитячого садка.             

Лісовик: (виходить з-за дерева). Той шукайте. А до чого тут я ? Ідіть. Собі далі, не заважайте мені спати…

 Вихователь: зачекай, зачекай! Ти єдиний, кого ми тут зустріли. Можливо ти знаєш, де шукати літери???

Лісовик: Можливо, знаю….  Але скажу тільки тоді, коли казочку мені розкажете. Дуже вже сумно мені самому і лісі….

Вихователь: Ми тобі не просто казочку розкажемо, а ще й покажемо..

(театр - Казочка «Пригоди Капітошки.»)

Лісовик: Молодці! Впорались із завданням! Які талановиті діти. Ось тримайте свою літерую До побачення.

Вихователь: діти, а ви впізнали, кого Баба Яга перетворила на лісовика? (Діти відповідають) так, це наш інструктор з фізкультури Катерина Василівна. Ну що ж ідемо далі.

(пісня «Ми в потяг швидко сіли…»)

Вихователь: Ой як гарно, яке квіткове поле…. Як стало жарко(діти показують, що їм жарко). Погляньте, ось Криниченька стоїть. Давайте нап’ємося із неї прохолодної водички. Що це? (Стукає). Вода замерзла! Та хіба таке може бути?

Криниченька: Так. Мене зачарувала Баба Яга. Але цю кригу можна розтопити гарною музикою. Від чарівних звуків вода розтане.

 Вихователь: Не переживай Криниченько, ми тобі допоможемо. Наші діти зіграють тобі на музичних інструментах твір «Маленький жарт» і твоя крига розтопиться.

(оркестр «Маленький жарт»)

Криниченька: Молодці, діти, ви зуміли розвіяти злі чари і визволити мою воду від крижаних кайданів. У мене є те, що ви шукаєте (дає літеру). Бажаю вам скоріше зібрати усі необхідні літери і скласти чарівне слово, яке допоможе нам знову зустрітися і дитсадку. До побачення! (Іде).

Вихователь: діти, ви впізнали, кого баба Яга обернула на Криниченьку (діти відповідають, що це психолог). Вирушаймо далі, бо лишилося мало часу.

(Пісня «Ми в потяг швидко сіли…»і роблять вигляд , що заснули.)

Вихователь: Що це трапилося із нашими дітьми? Прокидайтеся , діти, ще не час відпочивати! Ми ж не всі літери знайшли! (під музику до залу залітає муха і виконує свій таночок)

Вихователь: Хто ти така? Чому тебе не знаємо?

Муха: Не впізнали? Та я ж муха!

 Усміхаюсь від вуха до вуха.

 Я частенько в краях цих літаю

 І гостей залюбки тут відаю.

Вихователь: мухи не бувають такі величезні.

Муха: А в Країні ледарів бувають!

Вихователь: То це Країна Ледарів? Як же нам врятувати від лінощів наших дітей?

Муха: Тихше ви, не репетуйте! Не кричіть і не співайте, бо покусаю! Ну навіщо їх рятувати? У нас у Країні ледарів так гарно! Лише їж та спи, спи та їж…

Вихователь: Ой. Ну, що ж нам робити…

Музкерівник:  А ми веселу пісеньку заспіваємо «Що таке наш дитсадок»

(пісня «Що таке наш дитсадок?»)

(Муха хапається за голову і тікає з залу)

Вихователь: Ось подивіться, Муха щось загубила… Та це якраз те, що нам потрібно… Літра. Ну що ж , вирушаємо далі у подорож..

(пісня «Ми в потяг швидко сіли»)Виходить Чорнильна Плямка і розкидає навколо себе «чорнильні ляпки»

Вихователь: Діти, обережно! Тут скрізь на підлозі чорнильні ляпки. Цікаво, звідки вони взялися?

Ляпка: Вони завжди зі мною – бо я головна ляпка! А  ви що тут робите?

Вихователь: Ми шукаємо літери, які допоможуть нам повернути наших педагогів у дитсадок.

Ляпка: Знаю, знаю… Бачила,  бачила… Є і в мене якась літера. Тут неподалік знайшла.  

Вихователь: То віддай , будь-ласка, її нам.

Ляпка: так віддала б … та її заслужити треба! Я ось малювала, малювала, а прийшли Ножиці і все зіпсували, Порізали мої малюнки на маленькі шматочки… Я ж не можу сама скласти. Так яу треба. І ніхто не може мені допомогти.(хлюпає носом)

Вихователь: Чому ж ніхто ? ми тобі допоможемо. Так, діти?

(Проводиться гра «Склади картинку»)

Вихователь: Бачиш, Ляпко, наші діти впоралися із завданням.

Ляпка: Молодці діти, віддам я вам вашу Літеру. Тримайте.

Вихователь: ось і ще одна літера знайшлась. Діти, а ви впізнали хто її охороняв? (Діти відповідають). Вирушаймо далі.

(пісня «Ми в потяг швидко сіли..»)

Вихователь: Діти, а де це ми опинилися…??? Напевно у підводному царстві Водяного! О! А ось і сам він…

Водяний: Нудьга, та туга зелена…. А де ж це подівся мій мікрофон… (шукає, знаходить і починає виступати..)… «Сумно, сумно аж за край…»… Ось тобі маєш, і мікрофон поламався. Нема мені як розважитися. І придворні музики десь поділися…. Гей, музики!

Вихователь: Не сумуй, Водяний! Зараз ми тебе розвеселимо. У нас також є справжні артисти. Вони ще краще вміють співати, ніж твої придворні музиканти!!!

(пісня «Нова дівчинка»)

Водяний: Молодці! Призначаю вас головними музикантами мого підводного царства.

Вихователь: дякуємо тобі, Водяний! Та ми не можемо залишити цих дітей, бо вони всі разом ідуть до школи.

Водяний: Чим же мені вам віддячити? (Дістає всякий  непотріб, перебирає його.)Консервні банки потрібні вам у школі???

Діти: Ні!

Водяний: А сушена сардінка?

Діти: Ні!

Водяний: Рибальські сіті???

Діти: Ні!

Водяний: (дістає літеру)Ну а це, мабуть, і зовсім не потрібно…

Вихователь: Чекай, чекай! Ось це якраз і треба. (бере у Водяного літеру). Дякуємо тобі, Водяний! Ти нас виручив. До побачення! Не сумуй більше!.... Це була  остання літера нашого слова , треба повертатися нам до нашого дитсадка..(«Ми в потяг швидко сіли»)

(Діти крокують залою, а цей час залітає Баба Яга)

Баба Яга: Ну що, дорогенькі? Походили?, побродили?, лише дарма ноги збили? Ні з чим назад і повернулися!

Вихователь: Чому це ні з чим? Поглянь, ми всі літери зібрали.

Баба Яга: ну то й що? Літери самі по собі нічого неварті. Ви спробуйте з них чарівне слово скласти! А ось яке -  не пам’ятаю. Хі – хі ! Ну. Все, привіт! Більше тут мені нічого робити! Я пішла! (іде з зали).

Вихователь: Діти, треба скласти чарівне слово, і тут без допомоги наших батьків нам не обійтися. (звертається до батьків).Шановні батьки, ви цього року теж ідете до першого класу з вашими дітками. Тож допоможіть нам, будь-ласка, скласти з цих літер чарівне слово.

(усі разом складаю чарівне слово «ШКОЛА»)Звучить весела музика. До залу заходять переодягнені педагоги і звертаються до дітей.

Педагоги: Молодці діти, ви показали свої знання, вміння – все те, чому ми вас учили.

• Не злякалися труднощів,  показали, які ви дружні діти.
• Усі побачили, що ви у нас справжні таланти.
• Так. Ви гарно співали, танцювали. Грали.
• Ми завжди пам’ятатимемо вас, пишатимемося вами.
• Ми віримо, що ви знайдете свій правильний шлях й житті – той шлях, який розпочинається для вас у нашому чудовому дитячому садочку.(педагоги сідають на місця)

Діти:  вірші…. І завідуючій наші шле подяку дітвора:

 Бо садочок наш, мов казка,

 Бо кругом краса і ласка,

 Бо садочок нам усім

 Став немов наш рідний дім!

(Пісня «Випускний з «Фабрики»)діти дарують педагогам квіти. Вручення дипломів.

Вихователь: Ми старались, щоб вам добре тут було.

 Віддавали свого серця вам тепло.

 Разом з вами пізнавали щось нове,

 Але школа всіх вас жде.

Діти:  наш дитсадок будем ми всі пам’ятать.

 Ви нас з любов’ю навчали добро цінувать.

 Ми вам бажаєм здоров’я і сил.

 В серці – завжди ясної весни.

 Вам сьогодні говоримо «Прощавайте!»

(Звучить музика. Свято закінчується.)