Сценарій випускного вечора 11 класу "Щасливої долі Вам, любі діти!"
Випускний 11 клас 2018 нр.
«Щасливої долі Вам , любі діти!»
Дівчинка: А що зараз буде?
Хлопчик: - Казка!
Дівчинка: - Казка? Яка? Весела?
Хлопчик: - Ні, казка сумна ця!
Дівчинка: - А у неї буде щасливий кінець?
Хлопчик:- Безумовно буде, всі казки ж мають щасливий кінець. А ще ця казка мала дуже цікавий початок. Багато, багато років тому, коли дерева були дуже великими, дорога довгою-довгою, а сходинки до школи страшенно високими, батьки привели до школи маленьких хлопчиків та дівчаток. Якимось дивом вони опинилися в одному класі, так почалась весела казка під назвою «Дитинство».
Дівчинка: - Я цю казку знаю, я сама в ній живу.
Хлопчик: - Але для випускників сьогодні ця казка закінчується і вони вирушають у дорослий світ.
Дівчинка: - І дитинство вже до них не повернеться?
Хлопчик: - Ні, не повернеться.
Дівчинка: - Ніколи-ніколи?
Хлопчик: - Ніколи-ніколи!
Дівчинка: - Тоді нехай запам’ятають сьогоднішню казку назавжди
Хлопчик: - Так, нехай запам’ятають. Але і ми колись будемо стояти тут на порозі дитинства і чарівної юності.
Дівчинка: - Давай подивимось як це все відбувається.
Ведучий 1. Надворі літо… Справжнє тепле літо…
У зелені втопилися сади,
Рясніють всюди різнобарвні квіти, аж серце завмирає від краси.
Ведучий 2. Надворі літо… Наше щедре літо…
Цей особливий неповторний час, коли дитинство з юністю у парі
Танцює з вами перший ніжний вальс.
Ведучий 1. Надворі літо…Наше тепле літо..
В якому радість й смуток водночас.
Ось-ось здійсниться заповітна мрія,
Світ невідомий кличе в далеч вас.
Ведучий 2. Доброго вечора, шановні присутні!
Ведучий 1. Доброго вечора всім, хто зібрався у святковій залі.
Ведучий 2. Вітаємо всіх тих, хто прийшов на наше традиційне свято - прощання з дитинством. Свято, що лежить на межі дитинства та дорослого життя. Свято, в якому переплелись радість і смуток, спогади і мрії, дитинство і юність. Воно зібрало сьогодні разом нашу дружну родину: учнів, вчителів, батьків.
Ведучий 2. Навчання в школі – невелика відстань в житті людини, але яка вона об'ємна! Незчулись, як за плечами залишилося дитинство, а на видноколі замайоріла юність. Новим змістом наповнилися слова: дружба, вірність, совість, честь, кохання…
Ведучий 1. Радісно розправляти крила і боляче залишати такі рідні місця, де було пережито стільки яскравих, неповторних моментів.
Ведучий 2. Червневий вечір підсумовує напружений навчальний рік -
Він є подією чудовою для тих, хто зветься «випускник».
І між майбутнім і минулим, дитинством і безмежжям мрій,
Неначе міст, ми протягнули сьогодні вечір випускний.
Ведучий 1. Червневий вечір, синь безкрая!
Цей день нам довго не забуть.
Випускників ми проводжаємо
У світ широкий, в добру путь!
Ведучий 2. Від хвилювання не забракне слів.
Стрічайте ж найдорожчих учнів,
Розумних і палких випускників –
Прекрасних, юних, мрійних і жагучих!
Ведучий 1. Випускники! Під рушниками оберегами хай перший ваш проляже шлях,
І хай біжить він не по тернах, а по квітучих стежках!
Ведучий 2. Вітаємо гучними оплесками та запрошуємо до святкової зали випускників 2018 року!
Вед. 1.Зустрічайте Хведенчука Тараса! Цей хлопець здобув собі репутацію ерудованого учня. Він розумний і дотепний, нестандартно мислить і чудово знає історію!
Вед. 2. Вітайте Чухілевича Василя! Василь наділений оригінальним мисленням, наполегливістю та високим інтелектом, раціоналіст, що має власну думку!
Вед. 1. Зустрічайте Вовчок Анастасію! Ця дівчина - природжений керівник, відповідальна, ініціативна активна і цілеспрямована!
Вед. 2. Запрошуємо Ткачука Юрія! Юра – стриманий і виважений хлопець з допитливим розумом, сумлінний, вихований і здібний!
Вед.1. Запрошуємо Савич Ірину! Ірину запам’ятають у школі як життєрадісну і кмітливу старосту класу. Вона працелюбна, комунікабельна і надійна!
Вед. 2. Вітаймо Купіча Віталія! Яскравий хлопець з організаторськими здібностями, душа компанії, допитливий і підприємливий. веселий, життєрадісний, наполегливий!
Вед. 1.Запрошуємо Гадзінську Ярину! Ярина життєрадісна і креативна, впевнена в собі і має багату уяву!
Вед. 2. Зустрічайте Романюка Павла! Павло хороший і надійний товариш, працьовитий і спокійний , любить спорт!
Вед. 1. Вітаймо Мельник Катерину! Катя спокійна, скромна і працьовита, відповідальна і надійна!
Ведучий 1. І зараз ми готові радіти за вас, неповторний 11 клас.
Ведучий 2. Клас розумників і розумниць.
Ведучий 1. Клас наполегливих дітей.
Ведучий 2. І ми віримо, що кожен із них у своєму житті доб’ється успіху.
Ведучий 1. Клас, де дівчатка і хлопці не втомлювалися дивувати свого класного керівника сюрпризами та несподіванками.
Ведучий 2. Клас, де кожен знає, що йому треба у житті.
Ведучий 1. Буяє літо в зелені, у цвіту,
Оновлюється вся наша країна.
Своє майбутнє, зміну молоду,
Випускників вітає Україна!
Ведучий 2. Випускний вечір оголошується відкритим!
Звучить Гімн України.
Ведучий 2. До святкової президії запрошується:
- Директор школи Купіч Лілія Анатоліївна;
- Заступник директора з виховної роботи Чухілевич Ольга Пилипівна;
- Голова сільської ради Горбатюк Борис Олексійович;
- Настоятель храму Святих Апостолів Петра та Павла отець Михайло;
- Класний керівник випускників Демидюк Ганна Хомівна;
- Перші вчителі – Драницька Ольга Йосипівна та Новосад Леся Олександрівна;
- Голова батьківського комітету Ткачук Олександр Степанович.
Ведучий 1. А зараз ми переходимо до найбільш хвилюючого моменту для кожного випускника – до святкового вручення атестатів про повну загальну середню освіту
Ведучий 2. Дорогі випускники! Потрудились ви на славу і результат клопіткої праці буде сьогодні у вас в руках.
Ведучий 1. Ці перепустки у самостійне життя є результатом зусиль багатьох років. А ще, мабуть, це символ звільнення від власної скутості, від опіки дорослих, від дитячої невпевненості у своїх силах.
Ведучий 2. А ще знак того, що ти можеш пізнати навколишній світ у всій його повноті і багатогранності.
Ведучий 2. До вітального слова та святкового вручення атестатів запрошуються директор школи Купіч Лілія Анатоліївна та заступник директора з виховної роботи Чухілевич Ольга Пилипівна.
Вітальне слово та вручення атестатів
Ведучий 2. Росте людина. Її життя починається світанком душі – дитинством. Залишається воно у пам’яті як потаємне і світле. І скільки б не пройшло років, берег дитинства притягує до себе, повертає з найвіддаленіших куточків людської пам’яті.
Вірш у виконанні Горобець Соломії «Росте дитина».
Росте дитина. Їй шляхи долати, летіти до зірок, в ясні світи.
Її любити треба й поважати, з батьками тільки в злагоді рости,
В гармонії, у щирості і світлі, у розумінні, в сонячнім теплі.
Щоб всі таланти й здібності розквітли, і щастя процвітало на землі.
Любити треба понад все дитину, бо це найбільша цінність у житті.
І виховати доброю людину, бо їй же йти по довгому путі.
Все закладається в сім’ї, в родині. Добро і зло, стремління до мети,
Що розцвіте і житиме в дитині, і буде завжди поруч з нею йти.
Усе найкраще і найгірше, може, ростиме з нею, у душі її.
І вже ніхто в житті не допоможе, якщо не буде ладу у сім’ї.
Поки дитя мале, то треба дбати не про дурниці й дорогі цяцьки.
Дитину треба вчити, розвивати, виховувати, слову завдяки.
Бо в кожнім слові є велика сила, яка і розуміння додає,
І мужності, і велетенські крила, що протягом життя в людини є.
А мамина любов і мудрість тата і те добро, що від батьків іде,
Залишиться в душі, неначе свято, навіки вічні і не пропаде.
А буде завжди вогником світити, і допоможе вийти з темноти.
Освітить душу, буде щедро гріти і виведе до мрії та мети…
То ж виховання має добрим бути, без лайки, крику і без побиття.
Усім батькам давно пора збагнути — від вас залежить діток майбуття.
Від вашої терплячості і ласки, від світла, що з душі у вас іде.
Від розуміння, ніжності і казки, що у чарівний світ дитя веде.
То ж пригорніть дитиночку до себе, віддайте всю любов свою земну.
І прихиліть їй синьооке небо, і поселіть в її душі весну.
Радійте і сумуйте разом з нею, діліть навпіл всі радощі й жалі.
Дружіть, живіть з дитиною своєю, бо ж ви найближчі люди на землі.
Ведучий 1. Багато людей ще пам’ятає наших випускників маленькими, дехто й досі вважає їх такими.
Ведучий 2. Самі випускники вважають, звісно, інакше. Та й хіба можна повірити, дивлячись на цих богатирів і красунь, що вони колись були маленькими.
Ведучий 1. Але ж були. І сьогодні ми хочемо, щоб згадали ви і перші літери букваря, перші слова на дошці, мелодійний дзвінок, що кликав на урок, і повернулися на мить у Дитинство.
Ведучий 2. Шановні випускники, а ви пам’ятаєте 1 вересня 2007 року? Одягнену новеньку шкільну форму, величезні букети квітів із-за яких вас не було помітно. Ви вперше переступили поріг школи.
Ведучий 1. І зустріла вас перша вчителька, з якою ви робили перші в своєму житті відкриття.
Ведучий 2 . Саме ваш перший вчитель відкрив вам світ і дарував свою любов і душевне тепло.
Ведучий 1. Ви згадайте, якою була ця перша осінь. Із маминої руки вашу долоню вчителька перша взяла. І ви їй довірились як своїй мамі, і все з нею ділили – і успіх і горе.
Ведучий 2. Тож сьогодні ми запрошуємо до вітального слова перших вчителів - Драницьку Ольгу Йосипівну та Новосад Лесю Олександрівну.
Ярина Гадзінська
Хоч проходять роки, хоч минають роки,
Та для нас, як тоді, ви й тепер молода.
Не забути той час, як прийшли в перший клас,
Як уперше в той день ми побачили вас.
Усміх щирий такий, ніжний дотик руки.
Ви — наставник для нас, ми ж усі — першачки.
Ви в нас добрі були і навчали нас так,
Щоб ми гарно вели першу букву і знак...
Ми зізнатися хочемо вам у цей час:
Люба вчителько наша, ми любимо вас!
Ведучий 2. Шановні друзі! Враховуючи пізній час, учні молодшої школи не змогли прийти на наше свято, але вони передали Вам вітальну телеграму-побажання.
Телеграма:
У вас сьогодні свято – ви дорослі, ми дуже, дуже вас хотіли привітати, тож вирішили телеграму надіслати.
Ми шлем привіт із Барвінкової країни, шкільного краю казки і краси. Ми знаєм – атестати вам вручили за вас радіють менші учні всі.
Хоч побажання наші ще дитячі, ми зичимо усім випускникам багато щастя, радості, удачі і щоб фортуна посміхнулась вам.
Щоб всі у вузи поступили, потім роботу, щоб знайшли, “Тойоту”, “Ауді” чи “Мерседес” купили,
У євро стилі затишну квартиру . Словом, в достатку, щоб жили. Щоб гривнів й доларів багато мали, їли щодня морозиво і шоколад.
Банани й ананаси, щоб не вибували, щоб друзів добрих і надійних мали, щоб посміхалися весь час.
Ну, а коли вже твердо станете на ноги, то в ролі спонсорів запрошуєм до школи.
З повагою і гордістю за вас вітання шле 4 клас!
Ведучий 1. У мистецтві людину, яка веде творчий клас, називають «майстер».
Ведучий 2. У спорті того, хто готує команду – тренер.
Ведучий 1. На підприємстві його ім’я – начальник.
Ведучий 2. У дитячому садочку – няня.
Ведучий 1. А ще його можна назвати опікуном, другом, адвокатом, психотерапевтом, бойовим командиром.
Ведучий 2. Ви всі, мабуть здогадалися, що мова йде про того, хто за всі роки навчання був найближче до наших випускників – про класного керівника.
Ведучий 1. Із початкової школи, із теплих і лагідних рук першої вчительки ви, сьогоднішні випускники, потрапили у велику школу, з великою кількістю кабінетів і такою ж великою кількістю вчителів.
Ведучий 2. Як легко було б вам розгубитися в цьому шкільному морі, якби вас не зустріли, не підтримали турботливі руки класного керівника.
Ведучий 1. Слово для привітання надається класному керівнику 11 класу Демидюк Ганні Хомівні.
(Виступ класного керівника). Купіч Віталій
День десятий вже минало, як я пішов у четвертий клас,
Коли, гуляючи по школі, зустрів у коридорі Вас –
Чарівну, молоду, струнку, одразу я собі подумав:
Нам треба вчительку таку! І все збулось!
Ви поруч з нами ділили радість і журбу,
Вели шкільними нас шляхами і вчили бачити красу.
Ви з нами сценки готували, в поїздки їздили, співали,
Ми навіть з вами танцювали, і завжди ви підтримували нас.
Ганно Хомівно, ми дуже любимо всі Вас!
Ведучий 2. Вишивала мама синіми нитками, — зацвіли волошки буйно між житами.
Узяла матуся червоненьку нитку, — запалали маки у пшениці влітку.
Оберіг-сорочку вишила дитині. Візерунком стали квіти України:
Маки та волошки, мальви біля хати. Долю для дитини вишивала мати.
Шила-вишивали хрестики зелені, — зашуміло листя на вербі й калині.
Золотилось сонце у розлогій кроні. Вишивала долю, наче по долоні.
Візерунком стали символи Вкраїни: і верба, й калина, сонях біля хати.
Щастя для дитини вишивала мати.
Білими по білім вишивала ненька, до ниток вплітала всю любов серденька.
Дрібно гаптувала росяні мережки, щоб не заростали у дитинство стежки.
З найкращими побажаннями до випускників звертається Злодюжко Анна.
Одягла сорочку-вишиванку… Я хвилююсь, як в житті ніколи.
Бо сьогодні я прийшла на свято, де випускники моєї школи
З юністю зійшлися попрощатись…
А назустріч сонечко сміється, І тріпочуть листячком тополі.
І зібрався світ увесь, здається, На врочисте свято в нашій школі.
Йде до неї стежечка знайома, мами вас по ній колись водили.
Тут вам кожна квіточка відома, — Підлітками бігали й ходили…
Тут ви свої весни зустрічали, і душа дитинства ваша квітла.
Пору юності ці стежечки вітали і вели до радості і світла.
От і збігли непомітно роки, наче й не було їх, пролетіли.
Робите в життя нове ви кроки, до якого прагнули й хотіли.
Зустрічай їх, небо синьооке, зустрічай їх, майбуття щасливо.
І не будь, життя, до них жорстоке, подаруй їм радість, світле диво!
Анна Злодюжко «Вишиванка».
Ведучий 1.Дмитре, знаєш, на чиєму місці я не хотіла б сьогодні бути?
Ведучий 2. Директора?
Ведучий 1. Зовсім ні. Спробуй ще вгадати.
Ведучий 2. Тих, хто змушений стояти ціле свято?
Ведучий 1. Знову ні. Я не хотіла б бути сьогодні на місці батьків. Думаю, батькам випускників зараз найважче.
Ведучий 2. Випускники! Попереду — незвідана даль. Позаду — батьківський поріг, протоптана стежка у шкільному дворі, незрадлива мамина усмішка зі сльозою на щоці…
Ведучий 1. Та де б ви не були, куди б вас не закинула доля, на вас завжди чекатимуть ті, для кого ви одні в цілому світі, єдині і неповторні, — ваші найближчі, найрідніші люди, мама і тато.
Ведучий 2. Це вони дали вам життя, піклуються про вас щодня, щохвилини. Друзі, погляньте на своїх батьків! Які вони молоді, красиві і горді сьогодні! Але за цими сліпучими усмішками і щасливими поглядами ховається стільки пережитих болей, виплаканих сліз, переборених труднощів.
Ведучий 1. Погляньте на своїх батьків і ви помітите, що на очах у них непрохані сльози. Сльози радості і сльози смутку. Бо де б ви не були, що б не робили, батьки завжди будуть думати про вас.
Ведучий 2. Материнське серце ніколи не стомлюється повторювати: «Хай щастить тобі, дитино».
Ведучий 1. А батьківське плече завжди приходить на допомогу у скрутну хвилину.
Ткачук Юра Не печалься, не журися, мамо, усміхнись і не корись жалю
Напинає доленька вітрила, шепчуть губи: «Я тебе люблю»
Любий батько – глава мого роду, ти навчив розуміти і зло, і добро,
Де не буду - до тебе прийду на пораду знайду вірну стежину, як би там не було.
Сім’я Хведенчуків. Діалог- вірш -пісня «Дай Боже тобі , сину»
Син: Розкажи мені, мамо, про квіти. Вони завжди і всюди цвітуть?
Мати: Воно так. Та морози невтішні Часом цвіт їх прекрасний зведуть.
Син: Розкажи мені, мамо, про юність вона ж вічна в душі. Чи не так?
Мати: З віком, сину, приходить лиш мудрість. Роки ж зупинити не зможеш ніяк.
Син: Розкажи мені, мамо, про друзів. Їм можна в житті довіряти?
Мати: Вірні друзі пізнаються в тузі. Будь розумним і вмій їм прощати.
Син: Розкажи мені, мамо, про долю. Чи людині підвладна вона?
Мати: Наша доля, мій сину, як море. Той пливе лиш, хто має човна.
Син: Розкажи мені, мамо, про серце. Чом страдає найбільше від слів?
Мати: У житті все пізнати прийдеться. Головне, щоб любити умів.
Син: Розкажи мені, мамо, про роки. Для батьків чом не вічні вони?
Мати: Роки, синку, не згаснуть допоки матерів пам’ятають сини.
Благословення батьків
1.Дорогі наші діти! Все, що визріло, мусить почати нове життя: насінина кульбаби, що полетіла за вітром, щоб засвітитися сонечком, упавши десь серед світу; яблуко, що відірвалось від гілки, обважніле від соків… Це неминуче. Це поступ невідворотний. Підносимо цей коровай над вами в благословенні на дороги у світі нелегкі, на любов до Вітчизни палку.
2.Благословляємо вас неспокоєм за долю вашу високу, поглядом у майбутнє тривожним. Оборонити хочу від лиха молитвою щирою, нелукавою, на прощення щедрою; освятити ваші помисли незрадливою вірою у людей, у добро.
3. Благословляємо вас святою маминою сльозою, що її ви не помітили, якраз на той час відвернувшись ненавмисне. Нехай та сльоза вам зблисне серед темної ночі невдач, нехай породить ридання-плач, що душу очистить.
4.Благословляємо вас зеленим яблуком вашого дитинства, що було символом доброти, цеглиною світобудови, щаблем, що піднімав до розуміння істини.
Якщо безвихідь наступить жорстокою ногою на серце, дотягніться рукою, заплющивши очі, до того далекого зеленого яблука – може, його кислинка до тями вас верне…
5. Благословляємо вас сонячним зайчиком, що жив колись на вашій парті; він інколи був посланцем вашим і перестрибував на сусідню, запалюючи рум’янці у дівчини, розцілованої сонцем… той зайчик любив ловити добрий погляд учителя і нести його вам для певності: все гаразд, ростіть!
6. Благословляємо вас дзвоном бджоли, що будила на вашім подвір’ї медами обтяжену липу. А липа зустрічала вас із недалеких доріг, плескаючи в зелені долоньки, даруючи мед, що був такий невтоленно-солодким. Гіркоти ані краплі не принесла вам мудра бджола.
7. Благословляємо вас болем у серці, бо вже не втримати вас, не спинити, від негоди не затулити. Сміло крокуйте вперед! Та назад оглядайтесь – там лишаються ті з кого ви проростали, хто наповнював любов’ю!
Вовчок Настя Проведи мене, мамо, будь ласка, Проведи до воріт.
Хай простелиться доля, мов казка, Мені, рідна, услід.
Відгородить вона мене всюди від нещасть і біди.
Проведи, мене мамо, між люди, В білий світ проведи.
Проведіть мене мамо і тату, між люди, В білий світ проведіть
Рідний тату, подай мені руку – І у танець мене поведіть
Попрощаємось разом з дитинством, вдячним серцем до ніг припаду.
Проведи, мене тато, між люди, В білий світ проведи.
ТАНЕЦЬ З БАТЬКАМИ
Ведучий 1. Випускний клас. Це не просто певна кількість учнів, які готуються отримати атестати і які 11 років йшли до цієї мети під керівництвом вчителів.
Ведучий 2. 11 років - разом! 5 днів в тиждень!
Ведучий 1. 7 годин в день!
Ведучий 2. 11 років, проведених... ні! – прожитих поряд!
Ведучий 1. Все це не проходить даремно.
Ведучий 2. Все це дорогого коштує ...
Ведучий 1. Все це варте того, щоб відчути себе справжньою шкільною родиною!
Ведучий 2. Сьогодні радіють за своїх учнів, проводжаючи їх на дороги самостійного життя ті, хто багато років розкривав перед ними таємниці наук, допомагав організовувати вечори, конкурси, змагання.
Ведучий 1. Ті, хто вболівав за них не менше, ніж батьки, хто радів їхнім успіхам і засмучувався через невдачі. Це – вчителі.
Ведучий 2. Шановні вчителі, сьогодні слова подяки вам хочуть сказати наші випускники.
Виступ випускників
Василь Чухілевич. Пробачте нас, часто ми бували винні. Переживань багато вам несли.
А часом були навіть грубуваті, образити вас інколи могли.
Мельник Катя. Бувало, навіть, ми сміялись над вашою працею важкою,
А ви нас завжди вибачали і лиш хитали головою.
Тарас Хведенчук. І кожен день уперто нас навчали, як відрізнити де добро, де зло.
І вірили, надію в те плекали, що проросте в душі у нас добро
Савич Ірина. Пробачте за все, що було неприємним, то було не навмисне, не зі зла.
І спілкування наше було недаремним. Вам зичимо здоров’я і добра.
Купіч Віталій. Шановні, наші вчителі! Бажаємо миру, добра, довголіття,
Хай вистачить щастя на ціле століття. Хай скрізь буде лад: на роботі, в сім’ї,
І радість на серці, і хліб на столі.
В.А. Хай легко працюється , добре живеться. Все вміється , множиться і додається!
Юра. Здоров’я міцного і щастя без краю, усього найкращого ми вам бажаєм!
Ярина. Тепер уже прийшла пора прощання і ми сьогодні трошечки сумні
За наше виховання і навчання .Спасибі. Дорогі учителі.
Ведучий 1. Впродовж шкільного життя наші випускники плекали та вирощували дерево. Дерево це не просте. Воно є символом прожитих яскравих моментів, хвилин радощів та сподівань. І власне зараз, наші вони познайомлять вас з плодами, котрі так старанно ростили.
1. Портфель. Ми вперше отримали звання «школярі» і дали школі шанс виховати з нас справжніх людей. Настя.
2. Серце. А цей плід називається «любов» – любов до рідної школи, до вас, учителі, до вас, рідні батьки, до тебе, наше рідне місто, і наша Україна. Катя.
3. Яблуко. А цей плід – яблуко спокуси – теж виріс на нашому дереві. Це всі наші негаразди, прогуляні уроки, невиконані домашні завдання. Зверніть увагу, воно червоного кольору. Це означає, що нам соромно. Іра.
4. М’яч. Є у нас і досягнення в спорті. Ми прославляли школу у спортивних змаганнях і показали досить хороші результати. А головне наше надбання – це здоровий спосіб життя. Т
5. Театральна маска. Ми приймали участь у всіх шкільних заходах. Навчилися бути акторами , танцівниками та музикантами. Віталій.
6. Літери Ая. По зернятку здобували знання. Почали навчання з алфавіту і цифр, а нині володіємо сучасними інформаційними технологіями і вже здали тестування по всій шкільній програмі. Василь.
7. Фото класу. За час навчання у школі ми стали однією сім’єю. У нас проблема – одна на всіх, і радість – одна для всіх. Ярина.
1. А зараз ми адресуємо слова щирої подяки тим, хто допомагав нам це дерево ростити, хто щоденно піклувався про нас і просто оберігав від усіляких негараздів. Юра.
1. Дорогі наші батьки та вчителі, підніміться, будь ласка, нехай усі побачать, які гарні, добрі, розумні ви у нас – випускників. Ярина
1. Друзі, привітаємо нашу велику, дружну родину гучними оплесками.
А в дарунок для вас пісня у нашому виконанні . Віталій
Ведучий 1. Як ти думаєш, хто в школі найкраще знає наших випускників?
Ведучий 2. Звісно ми, старшокласники! Коли, на коридорі у бік спортзалу чути гучний тупіт, від якого завмирають серця, з почуттям власної гідності безпомилково впізнаєш в учнях, кого? – хлопців 11 класу
ЄВА
Милуючись статичністю і вродою,
Хочу хлопці, вам щиро зізнатись
У вас не можливо не закохатись.
Вас не вистачатиме нам на волейболі
I на сцені, і в танцювальному колі.
Ведучий 1. Хто, починаючи з 1 вересня, із жалістю дивиться на свого класного керівника, ніби кажучи: «Так, недовго вам залишилось... радіти поряд із нами...» Так жаліти вчителя, щоб всім серцем, всією душею – можуть тільки дівчата-випускниці.
Дмитро Талантів в вас, дівчата, не злічити:
Танцюєте й співаєте, малюєте та навіть теніс граєте.
Ну як таких дівчат не полюбити?
Мабудь, не зможу я без вас прожити… .
Ведучий 1. Без сумніву, вчителі – це невід´ємна частина нашої шкільної родини, без мудрості і досвіду якої не було б нас, школярів такими, які ми є зараз.
Ведучий 2. Але, погодься, шкільне життя – не лише уроки, навчання і вчителі, це і перерви, позакласні свята, екскурсії. А їх неможливо уявити без однокласників, друзів.
Ведучий 1. Напевне, все ж завдяки їм наші випускники відчували себе у школі дружною великою сім´єю.
Ведучий 2. Це завдяки однокласникам уроки були не такими вже й довгими, а перерви здавались занадто короткими.
Ведучий 1. Це завдяки шкільним друзям закінчення канікул не ставало трагедією, генеральне прибирання перетворювалось на веселу розвагу, а контрольні вдавалося написати більш-менш нормально.
Ведучий 1. Тому, пригадаймо цікаві моменти із вашого шкільного життя.
Відеоролик про шкільне життя
Ведучий 1. Від чого ж цей смуток, який охоплює кожного випускника, хоч і схований за зовнішньою веселістю?
Ведучий 2.Навіть той, хто не любив школу і хотів якнайшвидше її покинути, сумує десь в глибині душі.
Ведучий 1. Тепер розійдетесь у різні сторони. Чи витримає дружба? Чи не згасне любов? Чи не розійдетеся ви назавжди?
Купіч Віталійу
Я вийду в світ. Закриє заклад двері,
Цю першу втрату я з тобою розділю.
Нехай лунає вальс. Візьмімся всі за руки,
І стане менше смутку і жалю.
Золотяться юні мрії,
Ритм вистукують роки.
Вальс одвічної надії,
Вальс для нас, випускники!
Вальс
Ведучий 1. Дорогі друзі ! Ще не раз у цьому залі лунатимуть сміх і спів , нові діти сідатимуть за парти і щороку школа прощатиметься зі своїми випускниками.
Ведучий 2. А ви, дорогі випускники, востаннє стоїте у цьому святковому залі. Запам'ятайте себе такими: молодими, гарними, романтичними, з іскорками довіри до життя, надії на сповнення всіх мрій і сподівань.
Ведучий 1. І, якщо у дорослому житті у вас траплятимуться хвилини відчаю і розлуки, якщо доля буде несправедливою до вас, якщо зустрінуться на вашому шляху лихі люди, згадайте оце свято, своїх друзів дитинства і вам стане легше, ви відчуєте себе не такими самотніми.
Ведучий 2. А наш вечір присвячений урочистому врученню атестатів про повну середню освіту закладу загальної середньої освіти села Піддубці оголошується закритим.
Гімн України
Ведучий 2.
Попереду ціле життя переліт,
Будуть шторми і спрага в дорозі.
Якщо стомишся й очі щипатиме піт,
Якщо ти засумуєш, затужиш в тривозі,
Згадай те гніздо, де ти ріс і мужнів,
Згадай село, і поле, і трави,
І вічну тривогу своїх матерів,
І школу, і друзів Своїх нелукавих.
Ведучий 1. Давайте гучними оплесками проведемо наших випускників у доросле життя!
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку