Сценарій випускного вечора

Про матеріал
Сценарій проведення випускного свята для учнів - випускників 11-х класів, мета якого - урочисто та святково провести вручення атестатів; привітати випускників та їх батьків із закінченням навчання у школі; виховувати почуття відповідальності при підготовці та безпосередньо у процесі свята
Перегляд файлу

Сценарій випускного вечора  

Ведучий: Добрий вечір, шановні вчителі, батьки, випускники та гості нашого свята!

Ведуча:  Ми раді вітати вас в цій залі на нашому урочистому святі!

Ведучий:  Як кажуть, час – найкращий лікар,

   Усе вгамовують роки,

   Та вечір розкидає блики,  

   І все  міняє навкруги.

Ведуча:  Свіча гарячий віск проронить

   Раптовим  подихом  чудес -

   Здається, можна у долоні

   Піймати зірку із небес.

Ведучий:  І між майбутнім і минулим,

   Дитинством і безмежжям мрій,

   Неначе міст, ми протягнули

   Сьогодні вечір випускний.

Ведуча:  Розпочинаємо улюблене травневе свято - 

   Єднання учнів, вчителів, батьків.

   Вітаймо щиро винуватців свята –

   Наших чарівних випускників.

(Лунає музика, до зали заходять випускники)

11-А-клас - керівник   __________________________________

11-Б-клас - керівник   __________________________________

Ведуча:  Україно!

   Під небом твоїм калинові пливуть острови,

   У зелених вітрилах вишневі гудуть заметілі.  

   Україно! Я – промінь живий

   В твоїм сонячнім тілі!

Ведучий:  Нероздільні земля і небо,

   Нероздільна моя сім’я,

   Нероздільна любов до тебе,

   Дорога Вкраїно моя!

Ведуча:  Нероздільна шкільна родина,

   Наша дружба і наша кров.

   У єдиній моїй Україні –

   Нероздільна моя любов!

Ведучий:  Школо! Увага! Випускний вечір оголошується відкритим!

(Звучить Гімн України)

Ведучий:  Облич, подій, знайомих коло

   Перед очима постає –

   Ти прожила із нами, школо,

   Іще одне життя своє.

Ведуча:  Легенди,славою повиті,

   Складуть про нас чи не про нас.

   Ми в долі школи - тільки миті,

   Ті миті, що складають час.

(Художній номер )

Ведучий:  Дитинство – це пора казкова:

   Цікава, добра, золота

   У ньому вічність дріб’язкова,

   Живе лиш мрія молода.

Ведуча:  Ми там раділи кожній миті,

   Співали радісно пісні

   І духом щастя оповиті,

   Летіли дні наші ясні.

 

Ведучий:  Робили перші свої кроки

   У пошуках життя мети.

   В дитинстві ми лічили роки

   І мріяли добро знайти.

(Під звуки пісні про чарівника з’являється фея з чарівною паличкою у руці.)

Фея: Добрий вечір, дорогі, шановні наші випускники, батьки, вчителі та гості! Мабуть, в цьому залі не знайдеться сьогодні жодної людини, яка б не хвилювалася в цей святковий вечір! Кожен з вас переживав такі хвилини прощання зі школою, із шкільним життям. Але ж, шкільні роки – це 3 тисячі днів, це цікаві зустрічі і вечори, КВК та вікторини,               найулюбленіші уроки та вчителі, веселі шкільні перерви, перші радощі               та перші розчарування, перше кохання.

Ведуча: А цікаво було б дізнатися, якими наші випускники були в дитинстві!

Фея: Ви мрієте повернутися в минуле і подивитися, як все починалось? В цей святковий та незвичайний день все можливо. Я завжди мріяла стати чарівницею і зараз покажу вам свої можливості за допомогою цієї чудової палички!

(Фея робить помах чарівною паличкою, і випускники під мелодію показують сценки)

Фея: Ось бачите, так все і починалось: у когось легше, у когось важче.

Ведуча: А пам’ятаєте, деякі учні ніяк не могли звикнути, що на уроці не співають, і тому, мугикуючи, наспівували веселі мелодії.

Ведучий: А як наші випускники вчилися, пам’ятаєте? Наприклад, деякі учні рахували на пальцях, ховаючи руки під парту.

Ведуча: А інші стверджували, що перерва втричі більша від уроку, бо встигали за неї зробити купу справ.

Фея: Так, школа багато чому вчить. Вчить поважати один одного, вчить гуманності, добру, дає міцні знання. А в полоні шкільного життя трапляється різне: інколи уроки недовчив, а зізнатися соромно. І викручуєшся тоді, як тільки можеш. От тоді-то і трапляються смішні                                                         історії.

(Фея робить помах паличкою у повітрі і всі уходять зі сцени. Починаються сценки «Шкільні уроки». Додаток 1)

Ведучий: Мама, матінка, матуся… Був день, коли це слово кожен з вас вимовив вперше.

Ведуча: А давайте-но, любі матусі, повернемось років 16-17 назад. Тоді на ваших руках лежали рожеві і блакитні згорточки, кліпали оченятами, плакали, а ви – молоді та вродливі наші мами – торкалися теплої дитячої щоки і наспівували колискові.

Фея:     День за днем проходив в щоденних турботах. У вас було багато радощів: перший зубик, перші кроки, перше слово.

Ведуча: А було і так, що ви сиділи довгими ночами біля ліжечка хворої дитини і шепотіли: «Боже, поможи!»

Фея: І він почув. Ми в чудовій формі, вже майже дорослі, сьогодні хочемо вклонитися вам за те, що носили нас під серцем!

Ведуча:  За любов і ласку. За ніжність, тепло і терпіння!

Ведучий: Дякуючи вам, сьогоднішні наші випускники бачать сонце, чують спів пташок, милуються росою на квітах!

Фея: І де б ми не вчилися, де б не працювали, ми будемо любити і поважати вас!

Ведучий: Слово для привітання від батьків випускників  надається Бондаренко Ларисі Анатоліївні.                                                                                     

(Виступ батьків)

(Художній номер )

Ведуча: Пам’ятаєте , у дитячому мультфільмі мамонтенятко шукало маму? І не змогло найти. А нам пощастило в житті! У нас мам – дві!

Ведучий: Одна – рідна, любляча,та що дала життя. І друга - теж любляча, та, що вела нас з 5-го по 11 клас шкільним марафоном.

Ведуча:  Мова йде про наших класних керівників.

Ведучий:  Уже не будуть нас тривожить дзвінки,

   Оцінки ж нас не обминуть ніколи,

   Але не буде мрій таких легких,

   Які плелись за партою у школі.

Ведуча:  Не стане в списках и журналах нас,

   Тривог в житті нам випаде чимало,

   І вже ніколи нас не буде захищати 

   Турботлива й сувора класна мама.

Ведучий: Існує таке дивне прислів’я: « Діти – це наші гості. Вони, як птахи, прилетіли, і, як птахи, відлетять».

Ведуча: Мабуть справедливість цього прислів’я особливо гостро відчувають класні керівники , все життя яких сповнене зустрічами та розставаннями.

Ведучий:  Навесні, улітку, восени, зимою,

   У близькій чи дальній стороні,

   Будете завжди переді мною,

   І радітимете щиро ви мені!

Ведуча:  Пам’ятаю, як ви нас ростили,

   Як усіх, мов мати, берегли.

   Заспокоїть кожного уміли,

   І для всіх товаришем були!

Фея: Так, мова йде саме про наших других мам, класних мам. Саме з ними відбувалися найяскравіші події нашого життя, саме вони сиділи з нами годинами, готуючи вечори, конкурси, розважальні програми. Саме вони годинами виховували нас, переживаючи через те, щоб з нас виросли люди! 

Ведуча:  Дорога, невтомна наша трудівниця,

   Нас учила працю поважать,

   Тож дозвольте вам за все вклонитися,

   Сотні років жити побажать!

Ведучий: Слово для привітання надається класному керівнику 11 класу __________________________________________

(Виступ класного керівника)

Ведуча:  Юність чудова, найкращії роки,

   Квітне як сад навесні,

   Робимо ми самостійнії  кроки,

   Перші складаєм пісні.

Ведучий:  І в житті все ж настане хвилина,

   Та вирішальна, одна.

   Рішення мусить прийняти людина

   І відповісти сама!

Ведуча:  Буде багато залежать від того

   Правильно вирішить, чи ні,

   Чи підніметься до сонця ясного,

   Чи буде завжди на коні.

Ведучий:  Чи під конем, на розбитому полі

   Чи на колючій стерні.

   Скажуть, що так заманулося долі…

   Важко судити мені.

Ведуча:  Я розчинюся у безслів’ї і розстану,

   Як ніжний сніг, котрий вмирає навесні.

   Але минулого шукати вже не стану,

   Нехай залишиться воно у теплім сні.

(Художній номер )

Ведуча: Знаєш, Максиме, я також, як і всі наші випускники, хочу дістати зірку з неба, дійти до своєї мрії, хочу чесно прожити життя , багато пізнати, і, нарешті, як і кожна дівчина, знайти щастя в коханні.

 

Ведучий: Так, Вікторіє, мріяти не заборонено. І кожен наш випускник, мабуть, вже намалював у своїй уяві картинки дорослого самостійного життя свого незвіданого майбутнього.

Ведуча: А уявімо собі, що одна дуже розумна людина нарешті дійшла до вершин у сфері нанотехнології, винайшовши машину часу.  І ми маємо можливість зазирнути у далеке майбутнє та переконатись,чи всі мрії наших випускників здійснились.

Фея: А навіщо ж уявляти? Адже в своїх руках я тримаю ось цю чарівну паличку, яка й допоможе нам зазирнути в майбутнє наших випускників. Сподіваюся, те, що ми побачимо, нам сподобається!

Ведучий: Отже, м. Суми, СЗОШ І-ІІІ ступенів № 6, 2032 рік, 20 років потому.

(Фея робить помах паличкою і випускники показують сценку «Прибиральниці». Додаток 2)

Фея: Ну ось, минуле наших випускників ми згадали, в майбутнє також зазирнули. Здається, там у них також все в порядку, адже наші випускники найкращі, найкрасивіші, найдобріші. 

Ведуча: Знайти себе, своє місце в житті, вирости і стати людиною – що є святішого!

Ведучий: Тому, хоч де б ви не були, хоч куди б не закинула вас доля, отой солодкий та терпкий дим рідного краю, рідної домівки, рідної школи не полишатиме вас!

(Художній номер)

Ведуча:  Ні! Немає щасливіших на світі,

   Ніж ті, кому 17 літ!

   І слова, любов’ю обігріті,

   Вони всій школі промовляють вслід!

(Випускники читають слова-привітання вчителям)

Ведуча: Шановні наші вчителі! Прийміть від нас в знак подяки за вашу турботу, за вашу працю ці квіти!

(Привітання вчителів випускниками.  Додаток 3)

 

Ведуча:  Ось і настала та мить довгождана,

   Коли дорослість шле вам свій привіт,

   Вже зараз ви отримаєте атестати,

   Про які мріяли на протязі 11 літ!

Ведучий:  Наближається найурочистіша  мить. Атестати про повну загальну середню освіту вручає директор школи Новик  Людмила Вікторівна.

(Виступ директора школи)

Ведучий: Слово для зачитання наказу надається заступнику директора _________________________________

(Виступ заступника директора, вручення атестатів)

Ведуча: Шановні випускники! Ось і здійснилась одна із ваших дитячих мрій – нарешті ви отримали атестати, ті довгоочікувані квитки, які відкривають вам двері у доросле життя! Але сьогодні – ви випускники, вас – останній шкільний бал!

Ведучий:   Останній день дитинства в школі,

   А завтра жде доросле вас життя.

   За всі роки ви збережіть казкові

   Дитинства чарівного такі дзвінки літа.

Ведуча:  Болючим видається час прощання –

   Ми опинилися в розлуки на краю.

   Нам зустрічати ще нові світання,

   Та школу не забудем ми свою.

Ведучий:  Бо в школі ви зробили перші кроки,

   В країну знань і перші відкриття,

   У пам’яті  залишаться уроки,

   З якими ви підете в майбуття.

 

 

Ведуча:  До побачення, школо! Вже час вирушати в дорогу,

   Десь наші стежки загубились в житах,

   Десь чекає кохання, десь чекає тривога,

   То є наш, ніким не торований шлях.

Ведучий:  Нехай роки спливатимуть по волі,

   І від дитинства віддаляють долі,

   Все ж оберегом, що ніколи не згаса,

   Залишиться ця школа – нашого життя краса!

(Художній номер)

Ведучий: Школо! Увага! Урочиста частина випускного вечора оголошується закритою!

(Звучить Гімн України)

Ведучий:  Сьогодні вам лягли дороги дальні,

   Світять зірки і вабить висота,

   У залі вальс відлунює прощальний,

   Над залою окрилено зліта!

Ведуча:  Кружляє світ, хвилює і підносить,

   І наближа щасливу нашу мить,

   Твоє «люблю», не вимовлене й досі,

   У вальсі цім прощальнім прозвучить.

Ведучий:  Притихне сад у буйному цвітінні,

   Замруть гілки, хитнувшись на стіні.

   Нехай в одну зіллються наші тіні

   В одчиненім освітленім вікні.

(Випускники танцюють вальс)

Ведучий: Нехай щастить вам, випускники 2011-2012 навчального року на берегах життя!             

Ведуча:  На все добре!

 

Сценки «Шкільні уроки». Додаток 1

Урок истории

Учитель: Дети, кто взял Измаил?

Ученик 1: Я не брал! Может, это он взял?

Ученик 2: Я? Я – точно не брал!

Заходит завуч

Учитель: Вы представляете, я спрашиваю у детей, кто взял Измаил, а они говорять, что не брали!

Завуч: Ну что вы, это же дети, поиграют и отдадут!

Заходит директор

Учитель: Вы представляете, я спрашиваю у детей, а они… Я говорю завучу, а он…

Директор: Какой это класс?

Учитель: 11-Б.

Директор: 11-Б? Эти – не отдадут! 

 

Урок математики

Учитель: Дети, сколько будет, если кусок мяса разрезать пополам, а потом ещё кардую часть ещё на пополам?

Ученик1: Четвёртая часть.

Учитель: Хорошо, а потом?

Ученик 2: Восьмые.

Учитель: А потом?

Ученик 3: Шестнадцатые.

Учитель: А потом?

Ученик 4: 32 части.

Учитель: Ну а ещё?

Ученик 5: А потом будет фарш!

Урок географии

Учитель: Дети, покажите мне на карте Красное море.

Ученик: Здесь такого нет. Вы что не видите, на карте только голубые моря!

 

Урок физики

Учитель: От тепла тела расширяются, а от холода сужаются. Дети, не приведёте мне пример?

Ученик 1: Зимой дни короче, потому они сужаются от холода, а летом тепле. Потому что расширяются от горячего солнца.

Учитель: Тогда назови мне вещество, которое никогда не замерзает?

Ученик 2: Горячая вода!

 

Просто урок

Учитель: Ты почему опоздал?

Ученик 1: У меня часы поламались.

Учитель: А ты?

Ученик 2: У меня очень боліла голова!

Учитель: Ну а ты? Сразу дневник даёшь?

Ученик 3: Да просто все уже всё сказали, а я не знаю, что бы ещё придум

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сценка «Прибиральниці». Додаток 2

Пр. 1:  Ой, втомилася я, замучилась! Зовсім ніякого відпочинку нема.

Пр. 2:  Ой, і не кажи, Михайлівна… Що за діти тепер пішли? Жах! Натопчуть, нагадять, а ми – прибирай… Ось, раніше, які діти були, не діти, а золото!

Пр. 1:  Та отож, не те! Взяти хоча б випуски Світлани Юріївни та Людмили Борисівни!

Пр. 2: Це які випуски? Світлана Юріївна вже стільки випусків повипускала – що той конвеєр! Якби їй кожен випускник по паличці ковбаси подарував, так вона б уже давно свій ковбасний магазин відкрила б!

Пр. 1: та навіщо тобі всі випуски! Ти пригадай випуск 2011-2012 навчального року! Кращих у неї після того і не було! Що вже, виховані були діти!

Пр. 2: Пам’ятаю, пам’ятаю! Всі, як один, у змінних чоботях до школи ходили! Деякі навіть місцями і зовсім не ходили, щоб багнюки по школі не місити!

Пр. 1: Та прямо диво, а не діти!

Пр. 2: Як телевізори лампові! Ну, в тому смислі, що таких тепер не випускають!

Пр. 1: Так, виросли вже… Іноді, щоправда, заходять, розповідають, хто ким став…

Пр. 2: То розкажи! Цікаво вже дуже!

Пр. 1: Ну, я про всіх одразу і не згадаю… Ну, ось, наприклад, Грищенко Влад. Він у нас в розвідці тепер працює, шифрується, щоб його ніхто не бачив…

Пр. 2: Ти диви, а у школі такий публічний був, увесь час на першому поверсі сидів! Ну а Кригер Герман, пам’ятаєш? Ким він став?  

Пр. 1: А він тепер відомий підприємець. Робота в нього прямо як у казці!

Пр. 2: Як це, як у казці?

Пр. 1: А так! Сидить собі у хатці, торгує ніжками.

Пр. 2: Чиїми, своїми?

Пр. 1: Та ні, курячими!

Пр. 2: А як їхні дівчата влаштувались? Такі красуні були!

Пр. 1: Та, Ігнатущенко Віку страшно і зустрічати!

Пр. 2: Чого, некрасивою стала?

Пр. 1: Та ні, навпаки, ще гарнішою! Але ж вона – відомий хірург.

Пр. 2: Ну і що?

Пр. 1: Що, що! Вона людей ріже скальпелем, досліди різні проводить!

Пр. 2: Оце так. Ну а Самойленко Катя? Стала педагогом, як і її мама?

Пр. 1: Та борони Боже! Вона – відомий інженер-архітектор. Ти що, не чула, скоро в Сумах хмарочос на 100 поверхів будуватимуть за її проектом.

Пр. 2: Та ти що! І хто в ньому жити буде?

Пр. 1: Та казали, що педагогам, нарешті, квартири даватимуть.

Пр. 2: Та ти що? Це добре… Але, головне, щоб ліфт не забули побудувати, а то половина педагогів будуть на уроки запізнюватися.

Пр. 1: Ну а Дігтяренко Катя чим займається?

Пр. 2: О, Катруся, Катя… Це у школі вона тихенькою була, спокійною, відсиджувала тихенько уроки, нічим не цікавилась. А тоді як блиснула своїми знаннями! Зайнялась кібернетикою, таких роботів понавигадувала! І посуд помиють, і страви різні приготують, і дітей виховують! Правда, для чоловіків нічого не вигадала.

Пр. 1: Та невеликий клопіт, аби кращій половині людства добре жилося. А я знаєш кого бачила? Наталку Корнющенко! На обкладинці популярного журналу… Вона тепер відома фотомодель!

Пр. 2: Та я також цей журнал виписую, то не Наталка, а Клаудія Шифер.

Пр. 1: Шифер, Михайлівно, в тебе з даху з’їхав! Кажу тобі, Наташку нашу бачила, вона на показі мод в Парижі дефілює!

Пр. 1: Може й так. А я тобі ще про Бондаренко Вікторію розкажу…

Пр. 2: Та хто не знає імені Президента України! Пам’ятаєш, ще Павло Глоба передбачав, що в Україні розквіт настане за жінки-президента. Так обрали нашу Вікторію президентом України. А прем’єр-міністр при ній знаєш хто?

Пр. 1: Хто?

Пр. 2: Наумкіна Анастасія! Отак! Ти хіба не бачиш, як життя покращилось! Як і передбачалось!

Пр. 1: Та, бачу, бачу. Головне, щоб швабри з комп’ютерним управлінням обіцяли доставити.

Пр. 2: Так, так… Слухай, а ти про Закорко Мішу нічого не чула?

Пр. 1: Та ні. А ти ось про Мамедову Іраду нічого не знаєш?

Пр. 2: Та ні…

Разом: А може ви чули?   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Слова на випускний вечір. Додаток 3

Випускник 1:   Як часто, дуже часто ми хотіли,

     Щоб раптово всі ми захворіли,

     І щоб на місяць чи на рік один

     Оголосили в школі карантин.

Випускник 2:   Щоб математичка забула про урок,

     Щоб швидше на перерву пролунав дзвінок,

     Російська щоб десь зошити забула,

     А українська на уроці щоб заснула.

Випускник 3:   І щоб на фізиці всі прилади зламались,

     На хімії всі колби підірвались,

     І щоб перерва 45 хвилин тривала,

     А на урок щоб 10 вистачало.

Випускник 4:   Щоб прилетів Горинич Змій – дванадцять глав,

     І інформатику з комп’ютером украв,

     Поніс у замок свій, і щоб вона

     Сиділа там з комп’ютером одна.

Випускник 5:   А як частенько ми бажали,

     Щоб наших завучів бандити вкрали,

     Їх десь далеко завезли,

     Щоб ми без розкладу жили.

Випускник 6:   Щоб воєн рук взяв протигаз,

     І з ним поїхав на Кавказ!

     Щоб він назад не повернувся,

     І наш урок щоб не відбувся.

 

 

 

Випускник 1:   Щоб усі трудовики взяли сокири й пилки,

     Пішли в тайгу і ліс рубали,

     І назавжди, на довгий час, навіки,

     Щоб школу всі позабували!

Випускник 2:   Історики щоб в Спарту всі пішли,

     Й назад дорогу довго не знайшли.

     Щоб англічанка загубила словники,

     Нехай у них гніздяться павуки.

Випускник 3:   Щоб географічна так-сяк,

     Зібравши карти у рюкзак,

     Пішла в пустелю чи у гори,

     Ну, в крайнім випадку, на море!

Випускник 4:   Щоб дощ на фізкультурі йшов,

     Або щоб вчитель не прийшов,

     І завалився щоб спортзал,

     Але у нас сьогодні бал!

Випускник 5:   Сьогодні день останній, день прощання,

     Пробачте за наші ті побажання.

     Ми хочемо, щоб ви були здорові,

     Щоб більше не сивіли ваші скроні.

     Чекайте завжди від нас вістей,

     І обіцяйте щиро нас зустріти,

     Коли ми в школу приведем своїх дітей!

Випускник 6:   Назавжди не прощаємося з вами,

     Ми ще зустрінемося, вірте, не раз!

     Тож всміхніться до нас на прощання,

     І прийміть оці квіти від нас!

Завантаження...
doc
Додано
24 лютого 2021
Переглядів
1182
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку