Сценарій випускного вечору для 9 класу

Сценарій 9 клас

В1: Доброго дня!

В2: Доброго дня усім, хто зібрався сьогодні на нашому святі!

В1: Вітаємо вельмишановних учителів, батьків, які неймовірно хвилюються за нас,своїх дітей, і усіх-усіх небайдужих, веселих та життєрадісних!

В2: Сьогодні у нашій школі свято, яке дороге нам, героям. Ми кажемо «героям», а не «випускникам», тому що ми подолали найперший етап на великому шляху під назвою «життя».

В1:  Все, що зустрінеться на цьому шляху, буде завтра, а сьогодні - незрівнянне свято, свято молодості і краси, дружби і вірності!

В2: Отож, до слова запрошуємо випускників,учнів 9-го класу.

 

Учень:     Як кажуть, час - найкращий лікар:

                  Усе вгамовують роки,

                  Та вечір розкидає блики

                   І все міняє навкруги.

 

Учень:    Свіча гарячий віск проронить

                  Раптовим подихом чудес –

                  Здається, можна у долоні

                  Піймати зірку із небес.

 

Учень: І між майбутнім і минулим,

Дитинством і безмежжям мрій,

Неначе міст, ми протягнули

Сьогодні вечір випускний!

 

В1: Облич, подій знайомих коло

Перед очима постає –

Ти прожила із нами, школо,

Іще одне життя своє.

 

В2:    Легенди, славою повиті,

          Складуть про нас чи не про нас,

           Ми в долі школи - тільки миті,

           Ті миті, що складають час.

 

Учень: Ну от і все. Уже перегорнули

Підручників останні сторінки.

І лиш сьогодні раптом ми відчули,

Що плине час скоріше від ріки…

 

Учень:    А час летить від вечора до рання

В минуле вже немає вороття,

Наш лайнер мчить з Республіки навчання

В Республіку дорослого життя.

 

Учень:  Невже це дійсно сталося? Скільки мріялося про цей останній урок, останній дзвоник, останню сторінку в щоденнику... А тепер не віриться ...

Учень:  І так чомусь сумно.. .і тривожно. Як складеться наше життя далі?

Учень:  У школі все простіше - уроки, іспити і заповітна мрія – свідоцтво.

Учень:  До речі, свідоцтво нам вже вручили, тому заповітна мрія вже здійснилася. Отже, у нас ще є час, та й не можна нам просто так зникнути і все.

Учень:    Легко сказати. А що ж ми можемо залишити? Квіти?

Учень:  Красиво, але цього замало - вони зів`януть.

Учень:   Хороші слова подяки?

Учень:  Вже краще, але вони забудуться.

Учень: Фотографії!

Учень: Але ж вони мовчать!

Учень:  Придумала! Тоді ми можемо спробувати зняти фільм про нас, про наші шкільні роки, а в ньому…

Учень:  А в ньому будуть і квіти..

Учень:  І найтепліші слова..

Учень:   І наші обличчя..

Учень:  І пісні..

Учень:  Прекрасно! А назвемо ми його «На причалі прощання».

Учень:  Ні, нічого не вийде!

Учень:  Чому? Давай спробуємо?

Учень:   А сценарій? А режисура? А спонсори? А декорації? Ні, не вийде!

Учень:  Все у нас вийде! Що ж ми даремно вчились стільки років у школі?

Учень:  Твори писати вчились? А шпаргалки? Отже, і сценарій напишемо!

Учень:  До вечорів шкільних готувались? От і режисера знайдемо!

Учень:  Малювати вчились? От і декорації намалюємо!

Учень: А спонсори?

Учень:  Та всі ці роки нашими вірними спонсорами були наші батьки. Невже підведуть у такий святковий день? Із таким грандіозним проектом?

Учень: А актори?

Учень: Та всі ж ми!

Учень:  Добре! Досить балачок! Приготувались! Пішли титри!

 

Пісня Скрябін "Випускний".

В2: Знято! А що ж далі?

В1: Пригадаємо з чого все починалося?

В1: А ось і 1 вересня

Хвилювались, як ніколи,

Хвилювалися весь час,

Бо тоді прийшли до школи

Перший раз у перший клас.

В2:  Дубль 1-ий, серія 1-ша «Перший раз у перший клас»

В1: Що відрізняє першокласника від усіх школярів?

В2: Маленький зріст і великий портфель.

В1: Один учень і куча родичів.

В2: Радісна усмішка і беззубий рот.

В1: Зуби сипляться дощем – Значить в школу ми ідем!

Ведучі відходять.

Учень: Якими смішними і безтолковими ми були! Скільки безглуздих запитань сипалось на голову наших перших учителів! І для всіх у них була щира посмішка, добре слово.

 

Учень: Дорога наша перша вчителька,_Рипік Світлана Михайлівна________________________________!

Ви повели нас у країну знань,

Нам дарували щирість і любов,

А скільки вилилось старань,

Щоб ми спішили в школу знов і знов!

 

Учень: Спасибі, що усіх ви нас любили,

Хоч і суворими були не раз,

За те, що ви нас думати навчили,

Вам дякує увесь наш дружний клас.

 

Учень: Ой, нема де правди діти,

було всяке серед нас:

той - у школі звик шуміти,

 той - запізнюється в клас.

Та такого не було,

Щоб робив це хтось на зло,

Бо усі ми повсякчас

Дуже-дуже любим вас!

Дарують квіти першій вчительці.

 

В1: А далі? Що ж було далі?

В2: А далі – знову школа.. І йшли роки…

В1: Дубль 2-гий, серія 2-га «Пролетіли роки».

 

В2: А чи пам’ятаємо ми, дорогі випускники, як страшно було переходити в таку невідому середню школу, знайомитися з новими вчителями, опановувати нові навчальні предмети, з острахом дивитися на височезних старшокласників,які вчилися поруч?

В1: Давайте пригадаємо  ці, напевне, найважчі, але  найцікавіші роки.

 

Виходять випускники.

Учень: Ох, як ми тяжко працювали.

Контрольні й заліки складали,

Було «один», було і «два»,

Боліла часто голова,

Косило око через парту

Кажу вам щиро і без жарту.

 

Учень: Наук багато ми вивчали:

Про Піфагора пам’ятали,

І по-французьки говорили,

І формули напам’ять вчили,

Історію не забували,

А у футбол найчастіше грали.

Учень: Не все судилося нам вчитись –

Любили ще й повеселитись,

Після уроків розважались,

До свят всіляких готувались.

Учень: Отож  за п’ять років навчання у середній школі ми навчилися: у 5 класі  відрізняти вчителів від старшокласниць, навіть запам’ятали по іменах, вміли знаходити потрібні кабінети і, звичайно, їдальню.

Учень: У 6 класі ми вміли ховати крейду, щоденники, а деякі навіть своїх батьків.

Учень:  Будучи семикласниками, ми добре вже знали, що похід до медсестри  під час уроку можна зробити значно цікавішим і тривалішим, включивши до маршруту прогулянку коридорами, зупинку  на спортмайданчику або  в магазині.

Учень: У 8 класі ми вміли користуватися одним зошитом на всіх уроках і вчити домашнє завдання, не відкриваючи підручника.

Учень: За  9 років ми навчилися закохуватися і навіть не один раз на рік.

Учень: Ну а підказувати, підглядати, списувати, робити шпаргалки, прогулювати уроки ми уміли завжди!

 

Учень:  Сьогодні день, останній день прощання,

Пробачте нас за наші побажання.

Ми хочемо, щоб ви були здорові,

Щоб не сивіли ваші скроні.

Ми дуже вдячні всім учителям,

За ті знання, що ви давали нам.

 

Учень:  Ти - учитель, Ти - сіяч недремний

І невтомний мудрий садівник.

Знаєш ти предивні таємниці,

Розум твій розпалює вогонь.

Лікар ти, котрий лікує душі.

І до сонця повертає всіх,

Капітан - у морі, а на суші

Ти наставник юних, молодих,

Ти - коваль, поет і будівничий,

До дітей тебе веде і кличе

Світлий образ нашої мети.

І в день такий святковий, урочистий,

Дозвольте вашу працю вшанувать.

І квіти всі, принесені сьогодні,

Від всього серця вам подарувать.

 

В1: Так, скільки чудових учителів було поруч із вами! І кожному хочеться сказати «Спасибі!»

 

Вручення квітів. (Пісня 5)

 

Пісня  Наталій Май Вчителі

 

В2: У хвилину радості й печалі

У нас був вірний помічник.

Ми дружню руку його відчували,

Бо поряд був ваш класний керівник.

Ділити печалі та радості звик

Наш класний, наш рідний такий ,керівник!

 

В1: А наступна серія називається «Класний керівник від слова «клас».

 

Учень:  Дорога наша Олена Володимирівна_!

Хороших слів сказали ви немало,

Ще більше добрих справ зробили ви,

Ви нам любов свою подарували,

 Ми стали вам, мов рідними дітьми.

 

Учень: А ми... Ми вам нелегко діставались,

Тікали із виховних годин,пустували,

Тож сили, що ви втратили на нас

Дозвольте зараз вам компенсувать!

 

Виходять інші 2 учні з горщиком каші, пряниками та квітами.

Учень:   Щоб себе ви з кожним днем

Почували краще,

В подарунок вам даєм

У горщику кашу.

 

Учень: З нами вам було не мед -

Хто з дітей не ледар?

Тож до каші додаєм

Цілу ложку меду!

 

Учень: А щоб ви усе ж за нами

Сумували трохи,

То у кашу ми поклали

Ще й півложки дьогтю.

 

 

Учень: Щирим серцем в знак любові

Ще додати мушу:

Оці пряники медові

Засолодять душу!

Вручають горщик каші, пряники, квіти. Виступ класного керівника.

 

В2: Знов у сценарій ми свій зазирнемо,

            Немає в нім ні днів, ані років,

            Коли б із вами поруч не бувало

           Турботливих і люблячих батьків.

В1: Дубль 5-ий, серія 5-та  «Завжди із нами тато й мама».

 

Учень:  Матусю рідна, я молюсь за тебе,

                  Твоя любов мене обігріва.

                  Мені в житті нічого більш не треба,

                  Лиш ти була б здорова і жива.

 

Учень: Тебе цілую і тобі вклоняюсь

             І відчуваю рук твоїх тепло

             Багато мам на світі, та я знаю –

             Такої ще ні в кого не було.

 

Учень: Хай ніколи не болять у вас руки

               Старість хай обходить повсякчас.

Учень: Тільки радість хай приносять діти,

              І журба хай не торкнеться вас.

 

Пісня. Ірина Федишин Батькам

 

В2:Країна дитинства - країна казкова,

І часто дорослих вона вабить знову.

І часто дорослі літають у мріях,

Вернутись в дитинство живе в них надія.

 

В1: Прощай, школо… Прощайте, любі вчителі..

В2: Стоп, стоп! Це ще не кінець фільму!

В1: Друзі, ми ж зовсім забули про наш фільм. А що там далі у сценарії?

В2: А далі серія про однокласників.

 

В1: Найкращі роки – шкільні! Скільки всього відбулося, скільки запам`яталося!

 

Учень:  Однокласники, однокласниці,

                 Не забудемо друзів ніколи.

                 На вітрилах життя не погаситься

                 Світлий вогник рідної школи.

Учень:  Хай вам усім усміхається доля

                 У науці, у праці, в сім`ї. 

                 Я бажаю вам щастя і волі,

                 Однокласники щирі мої!

 

В1: Все! Знято останню серію фільму! Кошти вичерпані! І час теж.

В2: Як останню?

Учень:  Невже беремо курс у відкритий океан життя?

Учень:  В далеку путь сьогодні вирушаєм,

В минуле вже не буде вороття,

З чарівними вітрилами чекає

Нас корабель із назвою «Життя»

Співаємо   Скрябін "Випускний"

 

В1: Хай школа, як пам`ять про ваше дитинство, висвітлює наш життєвий шлях.

В2: Мріємо, кохаємо, прагнемо до кращого, і все у нас буде добре!