Сценарій "Виступ екологічної агітбригади"

Сценарій виступу екологічної агітбригади

 

Весь світ у нас в руках, їм керують люди.

Дізнатися хочемо зараз, що завтра зі світом буде.

 до ваc вітаннячка у нас.

.  Привіт,

.  Бонжур,

. Хеллоу.

Все, що розповімо вам зараз,

Хвилює нас давно. 

Підтримайте нас ви

Команда ми класна

 

Колись, зібравшись з останніми силами,

Створив Бог планету красиву

Дав їй форму кулі великої

І посадив там дерева, квіти,

 

Багато тварин там стало водитися

Змії, слони, черепахи й птахи

Ось вам дарунок, люди радійтеся

Землю оріть, хліба міхи

Всім заповідаю вам я відтепер –

Ви бережіть  її зараз і дотепер.

 

Поглянь на глобус-кулю ти земну,

Адже  зітхає, як жива й шепочуть нам материки:

Ти бережи нас, бережи!

 

В тривозі гаї та ліси

Роса на травах, як сльоза,

 і гомоном гримить гроза:

Ти бережи нас, бережи!

 

Дерева, трава, квіти й птахи

Не завжди уміють захиститись

Якщо будуть знищені вони,

На планеті ми залишимося одні.

 

Звучить пісня " ВСЕ, що є у мене» Музика: В. Добриніна

Світ не простий зовсім, не простий

Не можна в ньому сховатися від гроз і від сліз

Не можна в ньому сховатися від зим

 І від розлук від гірких розлук

Але крім Бід непроханих бід

Є в світі зірки і чудовий наш світ

Є  листя шум і тепло вогню

є у людей планета Земля.

Світло вимикається, чується Грім, звук техніки.

1

Що сталося? Що забулося? Що зламалося?

Все ясніше розумію: бути біді!

Скільки потреби Землі ігнорувалось,

Тож дослухайтесь до нашої розповіді.

2.

Все сильніш відчуваю біль втрати,

Зле із флорою і з фауною розлад.

А в салатах, кажуть, одні нітрати,

І нітрити в кожній рибині як клад.

3.

Все тривожніше на планеті рік від року!

І зрозуміло навіть-навіть комару:

Або будемо ми берегти свою природу,

Або вилетимо всі в озонову діру!

4.

Люди, люди, що ж ви зробили з планетою?

Самі не дотримуєтесь вірних істин.

Адже іншої такої ніде на світі не буде,

Та й немає у природи запчастин!

5

Схаменись, подивись навкруги,людино:

Не довгий на землі твій вік.

Чи не буде ця пісня лебединою?

І що залишимо ми по собі?

6.

Убитим птахом у багні?

Лісами чорними у вогні?

Чи річкою з мертвою плотвою?

Полями з випаленою травою?

1.

Ти, людина, люблячи природу,

Хоч іноді її жалій;

Вона віддячить в нагороду,

Ти зберегти її умій.

.

Діти йдуть

Виходять туристи

1-й турист :

Сьогодні ми прийшли гуляти,

Благо ліс – рукою подати!

Закупили все підряд:

Їжу, сірники, лимонад!

2-й турист :

Свіже повітря робудить

Наш здоровий апетит.

А пакети, банки, склянки…

Закладем як депозит.

3-й турист:

Розташуємось худчіше!

Тут вже не завадять нам:

Пали й сміти, вогонь гарячіше

Святкуй, що хочеш сам !

4-й турист :

Урни немає! Неси в кущі!

Ми з природою на «ти»!

5-й турист:

Банки в землю закопаєм,

Сміття птичкам розкидаєм!

В річку кинем всі пляшки –

Будуть рибкам іграшки!

6-й турист :

Ми царі! Мовчи, Природа!

Все тут наше – ліс і вода!

Все берем як з огорода

Для нас важлива вигода!

Казка

ДІЯ ПЕРША

Місце дії: кімната, де живуть Сіра Шапка і її Мати.

Автор.

У дитинстві кожному з нас

Казочку читали:

Червона Шапочка і Вовк,

Всі про них ми знали.

Вовк — поганий, його вбили,

Онуку з бабусею любили…

Багато років минуло з тих пір,

Про вовка і шапочку тут мова

Вам нова буде розмова.

А втім,послухайте все по порядку:

Жила-була дівчина Сіра Шапка,

Їй бабуся шапку в'язала ,

А шерсть вона з Сірого Вовка взяла.

Хто бабуся? Червона Шапочка це,

На фото на нас дивиться молоденьке лице.

А Вовк — це правнук Сіроманця,

Перетворивсь на вегетаріанця.

В лісі його люблять всі,

Захистить він звідусіль.

Мати

Донька, бабусю, піди навести.

Маслечка, торт їй пора віднести,

Ось мінералочка, дай-но пакет

І не забудь, збери їй букет.

Сіра Шапка .

Гаразд, букет надеру їй великий,

Та надягну я нові черевики.

ДІЯ ДРУГА

Місце дії: лісова галявина, усипана квітами, до і після відвідування Сірої Шапки.

Автор

Тим часом вовк

На галявині лежав,

Червону книгу

Із зітханням він  гортав.

Вовк .   

Скільки ж люди

Всього винищили!

Рідкісні трави,

Звіряток згубили.

Ось і книженцю собі завели.

До чого ж вони тут усе довели.

Ворона.

Лежиш, розмірковуєш,

А чи знаєш ти,

Що Сіра Шапка рве наші квіти?

Ні два і ні три, а великий букет.

Та ще й нариває собі у пакет.

Вовк.

Ох, ця Сіра Шапка противна !

Ворона.

Нищить природу вона дуже активна.

Музику на всю гучність включила,

Пташенят і звіряток в лісі сполошила,

Цукерки жує, а обгортки кидає…

Вовк.   

А вітер по лісі їх роздуває.

Піду ще раз поговорю посуворіше.

Ворона.

Чого говорити, краще з'їсти скоріше.

Вовк.   

З'їсти-не можна так,

Треба виховувати краще,

Не робити усюди бардак

Дитя це пропаще.

Ворона

А ось і вона.

Сіра Шапка.

Вовк, привіт, знову червона ?

Книжки гортать не набридло тут знову?

Вовк.   

По-перше,  музику зроби тихіше,

З коренем квіти рвати – ліс буде бідніше ,

Папірці розкидати також не можна.

Ворона .

Бабуся навчити тебе не спроможна?

Сіра Шапка.

Ну ось. В ліс прийдеш — знову, і знову

Вовк починає моралі читати.

З бабусей сьогодні вела я розмову,

Було б без вовків добре в лісі гулять.

Їх винищували, вони не заважали,

Люди спокійно в лісі відпочивали.

«Голосно не співай, не кидай

І не рви…»

Ліс-то ж загальний, квіти не твої.

Вовк.   

Ці нотації — не дурниця,

Є тут істини велика зерниця?

Музика вола тут мені возвістили

З гнізд із своїх усі птиці злетіли,

А в гніздах  у них пташенята —не їли.

Ворона.

А ваші пакети по всоьму лісі, дитино?

За ним  всі знайдуть Бабусі хатину.

У пакетах залишки продуктів гниють,

Шкідливим мікробам їжу дають.

І вздовж стежки, що до будинку веде,

Ніхто ні трави, ні квіток не знайде.

Сіра Шапка.

А я як стежиной додому піду.

Квітів ще більше на зло наберу.

ДІЯ ТРЕТЯ

Місце дії: бабусин будиночок, оточений сміттям.

Сіра Шапка.

Бабуся, привіт!

Бабка. 

Здрастуй, красуня,

Давно не була, ой яка в тебе сукня!

Сіра Шапка.

Я б і раніше  до тебе прийшла,

Але на свою голову вовка знайшла,

Квітів  мені пошкодував, довго свої моралі читав:

Птахів не лякай, не кидайте пакети…

Ворона.

Був дід би його, булоб аж два бенкети.

Бабка. 

Мисливців немає, ось йому б задали,

Сіру шкірку б точно з нього здерли.

Фотокореспондент. 

Господиня, дайте відповідь:

Де вовк ваш тут проживає?

Бабка. 

Так в цьому лісі,

Його кожен тут знає.

Сіра Шапка.

А ви хто? Мисливець?

Ну, нарешті, прийшли!

Противного Вовка

Нарешті знайшли.

Пустять його на шуби і шапки.

Будуть шкарпетки тепленьки для Бабки.

Фотокореспондент.

Ми фахівці з фотополювання,

Готуєм сюжет ми про нашу природу

Сіра Шапка (чепуриться).

Зніміть мене, а я вам нагороду .

Фотокореспондент (озираючись по сторонах).

Тут чистого місця, здається, немає,

З корінням квіток ви нарвали букет.

Та ще й щось воняє у вас ваш пакет.

Знімаємо  тих ми,

Хто з природою дружить,

Хто світ береже

 

Сіра Шапка.

А ось і ваш вовк (звертаючись до Вовка).

Що в мішку-то? Подарунки?

Фу! Це пакети, папірці і пакунки…

Вовк (зітхаючи, ставить мішок).

Я сміття по лісі ходив збирав.

А біля будинку всіх більше набрав…

Фотокореспондент (звертаючись до сірої шапці і бабці).

Подарунком для вас буде штраф, по порядку.

Який ви приклад подаєте нащадкам?

Вовк.

Та їм говорити, ви повірте, без толку!

Розвели тут хламу цілу барахолку.

Фотокореспондент.

Вовк, шановний, просим. Полиште бридоту,

Отримайте премію ви за роботу .

Вовк.

Ну, що Ви, навіщо  увагу таку?

Адже ліс-це будинок мій, а дім бережуть,

У ньому не смітять, не ламають, не бють.

Шкода, бабка і онука  це не розуміють,

У жителів лісу викликують лють.

Фотокореспондент.

А їм ми подаруємо «Правила гостів в лісі»,

Нехай же шанують їх ,знайдуть компроміси.

Сіра Шапка.

Ми гості, а хто ж господар же тут?

Фотокореспондент.

Господар же той, кому не байдуже.

Хто ліс захищає й тварин береже.

 

Екологічний загін нашої школи звертається до всіх, кому не байдужа доля нашої планети, хто хоче, щоб вона була чистою і зеленою.

4.

Заявляємо наше «ні!» битвам з природою, всьому, що загрожує біосфері Землі, загрожує людям, кожній людині.

Давайте не будемо байдужими, давайте бити в усі дзвони.

Хто це зробить, якщо не ми.

7.

Дивлюся на глобус-кулю земну,

І раптом зітхнув він, немов би живий!

І шепочуть мені материки:

“Ти бережи нас, бережи!”

8.

В тривозі гаї та ліси,

Роса на травах, як сльоза.

І тихо просять джерела:

“Ти бережи нас, бережи!”

9.

Сумує глибока річка,

Свої втрачаючи береги,

І чую голос я річки:

“ Ти бережи нас, бережи!”

 

Дивлюся на глобус-кулю земну,

Такий прекрасний і рідний край,

І шепочуть губи: " я не збрешу,

Я збережу вас, збережу!”