Сценарій виступу агітбригади "Казка Гадяцького краю"

Виступ екологічного театру «Казка ГАДЯЦЬКОГО КРАЮ»                             

Пісня «Україна» Рощук Зоряна

Гадяччино , рідний край, йду до Лесиного гаю,

Там де пролісків розмай, у таночку закружляю

Опинилась мов у казці, де чарівний диво-сад

І мене знов окриляє первоцвітів аромат.

 

Ой берізонько-сестрице, у гаю ти мов цариця

Ти струнка і білокора і красива як весна..

Я до тебе пригорнуся, у тобі я розчинюся

І зі мною затанцює гарна Мавка лісова.

              (з мавкою танцюють)

 

Дівчинка Чом сумуєш ти, сестрице, чи весна не в радість,

                   чи пісні мої не любі, чи то може … старість….?

                   І до танцю не ідеш, з жартів не смієшся,

                   Вся стривожена така, вся чомусь трясешся…

 

     Мавка   Чомусь тяжко на душі..

  Дівчинка Глянь – все розцвітає,

        зеленіють вже кущі і птахи співають,

        килим пролісків до ніг, вже весна встеляє,

        і підсніжники, мов сніг, в гаю розцвітають…

 

Так, недавно сніг зійшов , у моїх долинах

Купами лежить сміття -  лишила людина,

Пробудилася від сну берізка – сестриця,

І брудна стоїть вода у моїх криницях.

На галявах сон-трава, геть зовсім зникає,

І від бруду у гаю все живе вмирає…

 

Може квітку чарівну в лісі пошукати,

А чи падать на коліна і людей благати,

Зберегти оцю красу, що милує око,

І не кидати сміття в лісі з кожним кроком,

Не жбурлять в криниці бруд, а чистить джерельця,

ось ,подруженько, за це болить в мене серце.

 

Дівчинка Диво- квітку у гаю, кажеш пошукати

                  Тоді, подружко, тобі треба почекати

 

(вибігає шукати квітку-семицвітку, заходить Лукаш, хоче вточити соку)

                                          (Мавка і Лукаш)

 Не руш! не руш! не ріж! не убивай! 
Та що ти, дівчино? Чи я розбійник? 
Я тільки хтів собі вточити соку  з берези.
Не точи! Се кров її.  Не пий же крові з сестроньки моєї!
Березу ти сестрою називаєш?   Хто ж ти така?
Я - Мавка лісова. 

(вбігає дівчинка з квіткою)

 

Дівчинка Знайшла знайшла : ось квітка –семицвітка

Здійснити можу будь яке з бажань

Щоб не блукала ти у гаї мов сирітка,

І щоб душа не рвалась від страждань.

(зриває пелюсточку)

Лети , моя пелюсточко над світом

Хай і дорослі знають й немовля,

Що кидати сміття не можна в лісі,

Рослини кожен хай оберіга

 

І сік з берізки хай не точать люди,

Від цього білокора помира,

 

Криниці теж очистить слід від мулу,

І в них джерельна заблищить вода. (1)

 

Я щиро вдячна мої друзі щирі,

А то було життя зовсім не миле

 

 (Дзідзьо цьомаю)

Ти господиня в лісовому царстві ,

моє  життя дерева і гаї

ти звикла все купатися в багацтві

воно для тебе в матінці землі.

І Лесин гай обійми розкриває

Гостинно всіх запрошує сюди

Для нас землі ж бо кращої немає

Ти тільки, друже, не наклич біди

Я хочу тобі сказати ,-

Не треба дерев рубати

Не треба точити соку

І нищити первоцвіт

Тебе я прошу, будь ласка,

Повір , що життя мов казка,

Малесенька Батьківщина-

Це твій, друже, другий дім  Врятую, врятую… дім

• Твоє бажання, Мавко, ми здійснили,

Може в таночок, доки є ще сила?

 

• А може нам навідати Русалку

чомусь вона сумує спозаранку,

не перший день у неї плачуть очі

• Може кохання то прийшло дівоче?

 

Зривай пелюсточку, дізнаємося все,

Хай квітка до Русалки нас несе… (2)

 

(Русалка плаче, а дві жабки сортують сміття)

 

Пісня «Україночка»

 

 

Знову хтось сміття накидав в річку і ставок

Добре, що у сортуванні Жаби знають толк

Дружно все сміття в водоймах ми переберем

Рештки їжі у компостну яму покладем

 

Складу пластик – у корзиночку,

А папір – на скатертиночку,

Скло й консервні банки преберемо,

Буде сяяти знов наше дно!

 

 (Виходить Мавка, Лукаш і дівчина)

 

-Привіт Русалонько, стомилася, знов плачеш?

- Річки вмирають , -ти хіба не бачиш

В що люди мій перетворили дім

Хіба тепер тут можна жити в нім ?

 

Як пригадаю як було раніше:

Вода джерельна від сльози чистіша,

Тихесенько дзюрчать собі струмочки,

На березі дівчата з трав плетуть віночки,

І босоніж… бо тут трава й пісок,

А ти поглянь на берег, на ставок,

На озеро , що зветься Моховате,

На Грунь на Псел….- тепер не маю хати.

Все вкрилося сміттям і брудом,

Ції образи людям не забуду:

 

Річки вже заросли очеретами

Поглянь на воду – від мастила плями,

А скільки у водиці хімікатів,

Знов в річці риба стане пропадати

 

Брудні  мастила вже заслали води,

Ось нафти пляма, море он цвіте,

А промислові роблять що відходи,

О люди! Хто ж бо відповість за те.?

 

Мої річки геть зовсім обміліли,

А у воді чого лиш не знайти:

Сполуки цинку, марганцю і міді,

О ЛЮДИ! Як ви живите!?

Моя вода – багатство є безцінне

Нею вмиваєтесь, готуєте п’єте,

Її ж бо, прісної, запаси не безмірні

Не економивши, мене ви геть вб’єте!

 

-На дні водойм каміння, скло, бляшанки,

-Ми всі працюємо від ночі і до ранку,

 

А тут колись пісні були дівочі:

Оце  тому й не сохнуть мої очі.

 

-А вода в річках така, що вживаючи її

 Не буде людини із шлунком здоровим,

 

-А воду ту п”ють і качки і корови,

І ми оте м”ясо отруйне вживаєм,

Таким молочком і дітей напуваєм.

 

Ми вас не лякаєм і це не дрібнички –

Від цієї отрути, цієї водички,

Хоч як не жахливо, а сталося так –

Вже й діти маленькі хворіють на рак.

 

Від вживання отруєної води можна захворіть:

На гепатит, пневмонію і гастрит.

І таку ми воду п’ємо.

 Як же ми ще живемо

 

• Із цим треба щось робити, щоб перестали ми хворіти,

Русалка знов життю раділа, ти мене гарно зрозуміла!? (3)

 

• Лети , моя пелюсточко над світом,

І всьому людству , прошу, донеси

Щоб люди все ж навчились в світі жити

І не бруднили ріки і ліси.

 

Хай діти змалку правила вивчають

Як ті водойми треба берегти

Бо Гадяччина – наша рідна мати

Землі такої в сіті не знайти.

 

(жабенята танцюють )

 

• Чи то стомилася, чомусь так дихать важко
•   Пече у горлі, сльози на очах…
• Біда настигла й сестру Повітрулю,                                                       

Нещадний сморід, просто справжній жах.

 

Її негайно треба рятувати,

Русалко, ти лишайсь водойми доглядати,

А ми на допомогу вирушаєм

Із нетерпінням зустрічі чекаєм.

 

Моя, пелюсточко , ти нам допоможи,

На зустріч з Повітрулею спіши.(4)

Танок Повітрулі з сестрами (Макс Барских «Тумани»)

Знову диму пелена

Нашу землю покрива

Безліч міст і безліч сіл

Від роботи ТЕС і ГЕС

Ледве-ледве вижива.

 

Азс і «Укрбургаз»,

«Гадячсир» і «Агро-край»

Від законів відреклись,

Землю нищити взялись

Хімікати вивільняй.

І тільки мріяти лишилось про чудовий рідний край

Де повітря без оксидів – справжній рай

 

І в озоні нові плям-плями

І в повітрі диму хмари –хмари

І як цим дихати можна

Біди як відвернуть?

 

Скажи ,сестрице, зовсім нам не рада?

• Чи допомога треба,
• чи порада?

Ти кидай все, гайнемо у ліси…

• я не піду, пробач, і не проси.
• Як залишити край у небезпеці?

Забруднене повітря, чад і дим

Коли в нас сміттєзвалище палає,-

І Моховатого на видно вже за ним.

 

Нафтохімічна промисловість докучає,

А тут ще й вихлопи в повітря від машин,

 

А скільки навкруги людей що палять,

В повітря йде  іще і тютюновий дим

 

Моя маленька Батьківщина в небезпеці

Ця катастрофа до хвороб усіх веде,

У когось – рак легень, у когось серце…

Здоров’я ти не купити нам ніде.

 

Лети ,Пелюсточко, і  виконай бажання (5)

Сполуки цинку й діоксиди забери,

Очисть повітря від вуглецю і пилу,

Про цю проблему з людьми говори.

 

Ти розкажи , що ліс рубать не треба,

бо він повітря чисте нам дає

а вихлопи  машин щоб не летіли в небо,

слід переходити на еко всім пальне.

 

За порятунок, друзі, щиро вдячна,

Надалі буду й я ще більш обачна,-

Я про вміст шкідливий диму нагадаю

Усім, хто мешкає у нашім краю.

 

Вода, Повітря, й ти, моя сестрице,

Нам значно краще, тільки от Землиця…

геть зовсім занедужав дядько Грунт .

 

Його навідаємо ти не сумнівайся,

Ми летемо, а ти сестро лишайся

Лети, моя пелюстко , поспішай,

До дядечка у гості відлітай! (6)

 

(Сидить дядечко сумує)

Дивно , дядечку вас бачити самого,

А ми прийшли ж бо вам на допомогу,

Пелюстку чарівну не пошкодую ,

І від біди вас, дядечку, врятую.

 

Старий я став, зовсім не маю сил,

Вже стільки добрив я переварив,

А скільки в мене влито гербіцидів,

Себе й своє життя я зненавидів.

То було буйно колоситься поле,

То мишка шустра геть шмигне у нору,

За зайчиком ганяється лисиця,

Козуля ходить наче та цариця

Щипне травички, сполоха куріпку,

Я був тоді найщасливіший в світі…

 

Тебе,пелюсточко, остання я благаю,

Допоможи грунтам мойого краю,

Хай  не випалюють суху травицю люди,

Щоб мишка, і куріпка,… зайчик всюди,

Щоб менше гербіцидів, і фосфатів,

Азотних добрив, ядохімікатів,

Щоб на землі життя знов вирувало

І що дає природа – люди цінували.(7)

(Виходять всі учасники)

Чарівна квітка- лиш в казках буває

Та рід людський повинен пам’ятати,

Природа потребує охорони!

Її повинен кожен захищати!

 

До цього мабуть кожен звик – ми  живемо в бурхливий вік ,

У вік науки і прогресу, підвищеного інтересу.

І результат не забарився – в наше життя прогрес так влився,

Що ми без нього ні на крок , тому й дає він нам урок :

Він створює нові програми, здоров’я слабне наше з вами.

З’явились нові речовини – мало корисні для людини,

Природа захистить благає, бо НТП кінця не має,

Якщо й на далі так лишиться, ми не зумієм захиститься!

1.Серед бетону та неонових вогнів,

   В тяжких хвилинах буднів і в негоду,

   В запилиних проблемах сірих днів,

   Душа нестерпно рветься на природу!

 

 

 

2.І коли вже місто зникає за плечима,

  А шум моторів нам до вух не долітає,

  Тоді лиш краєвиди постають перед очима,

  Повітря свіже груди звеселяє!

 

3.І розумієш: варто проміняти місто

   На поле, де росте дрібна гвоздика,

   Де шелестить ожина ніжним листям,

   І де ховається тварина – полохлива й дика.

 

4.На крилах вітер нам приносить

   Думки здебільшого похмурі і сумні,

   Себе спитати треба: „Чи не досить?!

   Людині руйнувати все життя Землі! „

 

5.Чи вже не досить їй забруднювати воду,

   Рубати ліс, вбивати, нищити, не берегти?

  Адже безсила проти нас природа,

  Але безсилі і без неї ми!

 

6.Суспільство є всесильне та несправедливе

   Й не усвідомлює, що скоро прийде час

   Відповідати за усе шкідливе

    Майбутнє ж бо з минулого прийде до нас!...  

 фінальна пісня

Пісня (Вінник Счастьє…)

Стрімко наш світ міняється

Кожен нехай дізнається,

Як на землі поводиться

І може природа відновиться.

Дружно усі працюємо

Пластик давно сортуємо,

Макулатуру збираємо

Довкілля своє очищаємо

А я вас усіх благаю

Навіть в піснях співаю

Ви бережіть природу

Світло і прісну воду

Будуть тоді у світі

Раді дорослі й діти

Буде земля багата

Треба  все оберігати