Сценарій виступу до патріотичного свята. Тема «Різні ранки в Україні… Пам’ятай! На сході йде ВІЙНА !»

Про матеріал

Розробка підходить для святкування Дня захисника України як окремий виступ так і як частина сценарію іншого виховного заходу патріотичної тематики.

Перегляд файлу

Сценарій виступу до патріотичного свята

Тема: «Різні ранки в Україні… Пам’ятай! На сході йде ВІЙНА !»

Мета: виховувати почуття патріотизму, національної свідомості, почуття гідності бути громадянином України, любов до рідного краю, його історичного минулого і сучасності.

 

Обладнання: комп'ютер, прапор України, декорації, що імітують блок-пост ЗСУ, учні у військовій формі, у декого в руках макети АК-74.

Хід заходу:

I. Організаційний момент

II. Основна частина

(Звучить мелодія випуску новин «Факти». Голос ведучої  повідомляє про ситуацію у зоні ООС: кількість обстрілів, звільнені території, скільки бійців поранено, вбитих немає. Голос поступово стихає і звучить мелодія пісні «Мить» Океан Ельзи, під яку учні читають вірш та прозу)

Учень 1: Ранок… кава, тепла ковдра… 
Ранок. Бронік, кулі, «Град» ! 
Ранок…мила спить під боком… 
Ранок. Чищу автомат !

Учень 2: Ранок… сонце у віконце ! 
Ранок. Холод, дощ, окоп. 
Ранок….ще одну канапку можна, 
Ранок. З’їв вчорашній бутерброд.

Учень 1: Ранок…. вихідний, усе повільно… 
Ранок. Будень завше, все бігом ! 
Ранок… можна ж не спішити… 
Ранок ! Мить одна і ти ніхто !

Учень 2: Ранок…солодко і мило… 
Ранок. Пекло... Спокою нема ! 
Різні ранки в Україні… 
Пам’ятай ! На сході йде ВІЙНА !!

Учениця 1: Якщо, ти скаржишся як тобі важко та розказуєш що хочеш миру, то спочатку​ спитай себе, а що ти зробив для цього? Якщо ти переселенець чи біженець і кажеш як тобі погано, як тобі важко, то згадайте про тих, хто зараз там на сході, захищає твоє місто, твій дім, свою країну загалом. Там є мужні чоловіки та жінки з усієї країни які покинули свої сім'ї, аби захистити їх. Є сильніші духом і не переїхали в іншу країну чи місто, а воюють на своїй землі кожен день, захищають своє, не втікаючи і не скаржачись на життя та на все загалом. То подумай як же їм, як їм на душі і в житті, я особисто думаю, що важче ніж будь кому.

Якщо ж ти слабший духом та не зможеш воювати, тебе ніхто не змушує це робити, стань волонтером, допомагай воїнам всім чим зможеш, роби все що в твоїх силах аби знову повернути мир в Україну. Спитай себе ще раз, чи ти зробив щось задля миру, якщо ні, то коли розпочнеш?!

У час коли ти відвідуєш нічні клуби, випиваєш і постійно скаржишся на своє життя, хтось місяцями живе під градами і кулями, ризикуючи своїм життям. Коли ти говориш, що це тобі не потрібно, що воно тебе не стосується,- ти глибоко помиляєшся, адже лихо не пройде стороною. Ця рашистська навала буде руйнувати все, якщо ми не будемо чинити спротив і не піднімемось до боротьби.
    Стверджуючи, що ти не можеш і не хочеш воювати, ти сам себе принижуєш... Досвід здобувається в боях, тут представники різних професій і стилів життя стають кадровими військовими і успішно воюють на фронті. Їх єднає одна ідея – Ідея Нації.

Є безліч способів підтримати боротьбу, прикластись до цієї святої справи, але все стає марними коли у серці живе байдужість. Вона з’їдає тебе з середини і це болючіше куль, ножів і ударів.

   Пам’ятай своє коріння, своїх предків, їхню пролиту кров і віддані життя. Невже на це все можна начхати? Невже цим всім можна знехтувати?
Ти - частина великої нації, маленька шестерня великого механізму, який повинен функціонувати. Не дай знищити себе і свою державу, не залишайся байдужим.

Учень 3: Я прийду з війни і гляну в очі
Тому, хто каже, що жити не хоче.
Кому набридла робота, нудне телебачення,
Розповім трішки, що бачив я...

Кому надто зимно вночі, сильна спека днем,
Чекали задовго таксі, змокли під дощем,
Як ми боялись заснути, навіть на мить,
Від пострілів "градів", ще й гроза гримить.

Учень 4: Та ми звикли спати під шум мінометів,
Чергували, щоб інші "дрімнули"... не в наметі...
Ми спали, там, брате, у ямах холодних,
Де гріють лиш мрії і туга за домом.

Бувало, що пили воду з калюж,
Вечеря для десятка - один підсмажений вуж.
В нас не було простуд, а може й були.
Ніхто і ніколи про це не говорив.

Учень 5:Найстрашніше, до чого там звикаєш,
Це, що кожного дня когось втрачаєш..
І не знаєш... може завтра ТИ...
Але ми вже звикли... Змогли... Змогли...

Ми не герої, як ви говорите...
Тут люди дуріють, стають душевно - хворими...
Це все від війни... від великого горя,
Але більшість - сильна. Сильніша крові і болю...

Учень 6: Ми тут, бо ВИ там маєте жити у спокої,
Ми тут, бо так само хочемо миру...
І навіть, коли я лежу в окопі,
Ніколи не думаю про могилу...

Учениця 2: Я мрію про дім, про роботу, сім'ю,
Як же хочу скинути з себе броню...
Допоможи, полюби життя,
Там де мир, там - щастя.
Не шукай собі зла.

 

Пісня «Де був ти?»

 

Моя донька  підросте,

І задасть вона питання

Зовсім по-дитячому просте:

В час великої біди, |

Під навалою орди,   |

Тату, де був ти?..  | (2)

 

Приспів:

Як я донці відповім,

Як вкриває небо дим

Як заплаче на могилі

Посивілий побратим

Там, де спалена земля,

Там був я...

Йди в перед! Йди до мети!

Маєш крила, то лети

Тільки мужність май колись

Сам собі відповісти:

Коли гинули брати -

Що робив і де був ти?

 

Кожен має вибір з нас,

Хто ким є в цьому житті

Нам покаже тільки час.

Хтось по кабаках гуляв,

Хтось своє життя поклав,

Спокій донці дарував...

Хтось по кабакам гуляв,

Хтось своє життя віддав,

Спокій нам з тобою дарував...

 

Приспів.

 

docx
Додано
6 травня 2020
Переглядів
912
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку