Сценарій виховного заходу До дня пам'яті та примирення

Про матеріал

Сценарій виховного заходу до Дня пам'яті та примирення. Присвячується річниці Перемоги над нацизмом та завершення

ІІ Світової війни ". Сценарій містить матеріал, який допоможе провести лінійку.

Патріотичне виховання - це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується

В. О. Сухомлинський

Перегляд файлу

С Ц Е Н А Р І Й

В И Х О В Н О Г О З А Х О Д У

Д О Д Н Я П А М’ Я Т І Т А П Р И М И Р Е Н Н Я

СЦЕНАРІЙ

виховного заходу присвяченому

“7… річниці Перемоги над нацизмом та завершення

ІІ Світової війни ”

Актова зала святково прикрашена.

Наче птахи летять невблаганно літа,
Залишають свій стрій дорогі ветерани.
У минуле пішла найстрашніша війна,
Та про неї постійно нагадують рани.

З кожним роком все менше і менше стає
Тих людей, які нам здобули Перемогу.
Лише пам'ять забути про них не дає,
Пам’ятаймо про них і молімося Богу.

Нехай Вічні вогні на могилах горять,
Перед ними завжди на коліна ставайте.
Пам’ятайте живих і померлих солдат,
Схиліть голови – шану віддайте!

Номер художньої самодіяльності: Довоєнний вальс

Читці:	Це на світанку сталося колись: Стривожений, із муками і жалем Світ стрепенувся, кров’ю вмить заливсь. Залився болем, плачем, жалем.
	Пройшла війна стежками долі Там де тепер цвітуть сади Де хліб росте на мирнім полі, Війна залишила сліди.
	Вогонь війни спалив чимало І юних доль, і чистих мрій. Лише надія не вмирала, Коли солдати йшли у бій.
	Вітчизну рідну захищали Вони від хижих ворогів, Життя любили та вмирали За рідній дім, за матерів.
	Ми пам’ятаєм, хто в лиху добу В броні важкій віддав останні сили Ми зараз квіти і терпку журбу Приносим на засмучені могили.

Ведучий 1:	Чимало свят дарує нам весна, Як в рідний дім повернення з дороги. Та є найбільш хвилюючим для нас Величне свято Перемоги. Це свято не затьмариться в віках. В цей день нестимуть люди завжди квіти, Не обміліє пам’яті ріка – В серцях нащадків буде вічно жити. Вже минув 73 рік з тієї травневої ночі, коли замовкли останні постріли гармат, настала тиша, прийшов мир, довгожданий, вистражданий, оплачений найвищою ціною, ціною крові і сліз.
Ведучий 2:	Ми пам’ятаємо про тих, хто не вернувся з битви. Ми думаєм про вас, хто серед нас живих. Ми будемо за вас свій отчий край любити І на землі своїй лишати добрий слід.
Ведучий 1:	Все менше й менше у такі свята Ми бачимо тих, хто вистояв в броні Тому говорим кожному сьогодні: Дивись і слав їх в рідній стороні
Ведучий 2:	Бо це не просто люди, це – Герої, Це наша слава, гордість і краса. Вони в житті не гнулись долі злої Й зірками душ встеляли небеса.
Ведучий 1:	Вони свої найкращі юні роки Лишали на тяжких шляхах війни. Щоб на землі царили мир і спокій, Щоб всі країни в розквіті жили.

Номер художньої самодіяльності.

Пісня «Примиріться сини»

Ведучий 1:	9 Травня – день смутку і печалі 9 Травня – і пам’ять ожива.
Ведучий 2:	Майже 7 млн. українців воювало в складі Червоної Армії в роки війни. 100 тисяч українців боронили рідну землю від агресора в рядах Української Повстанської армії.
Ведучий 1:	Від 9 до 10 млн. українських людей загинули під час Другої Світової війни Відео «Внесок України»
Ведучий 2:	Війна нагадує про себе тисячами обелісків і братських могил. Вони - святиня нашої пам’яті . Сьогодні ми віддаємо данину пам’яті тим, хто загинув на фронтах Другої Світової війни, хто віддав життя, щоб ми жили щасливо.

Шановні друзі! З вітальним словом до вас звертається директор коледжу Авраменко Олександр Іванович.

Читці:	Ми свято шануємо пам'ять усіх, Хто власним життям нашу юність зберіг, Хто впав за свободу у грізну годину, За землю священну, за Україну!
	Вони у бронзі й камені звелись, Летять роки і хмари понад ними. Все менше тих, хто бачив їх колись, Все менше тих, хто бачив їх живими.
Ведучий 1:	День пам’яті полеглих у Другій Світовій війні - це лише часточка великої данини пошани полеглим і живим ветеранам, які своєю кров’ю відстояли нашу свободу. Мало залишилось учасників тих подій, але всі ми щиро вдячні їм.
Ведучий 2:	Право покласти квіти до Меморіальної дошки присвяченої пам’яті викладачів та студентів мукомольно-елеваторного технікуму, що захистили країну та здобули перемогу у Великій вітчизняній війні, надається студентам відмінникам:

Покладання квітів до Меморіальної дошки.

Ведучий 1:	27 років Незалежності Україна, на щастя, не знала війни. Наш народ пишався тим, що у складні 90 – ті Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер.
Ведучий 2:	Ще три роки тому ми з вами не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною, тепер же мирне небо опалене полум’ям війни. Ще три роки тому ми не особливо звертали увагу на слова «Слава Україні - Героям Слава!», а тепер вони набули нового святого змісту.
Ведучий 1:	Слова «Слава Україні - Героям Слава!» перестали бути лише вітанням. Нині це віддання особливої шани тим, хто у напружений, найкритичніший і найважливіший момент життя нашої країни не відступив і пожертвував собою заради своєї Батьківщини.
Читці:	Свічками стали на Майдані слави Ті, хто поліг від снайперських атак. За справедливу вільну Україну Струною обірвались їх літа.
	Десятки матерів не дочекались сина В небесній сотні славні імена . Дай бог, щоб не забула Україна, Яка за правду сплачена ціна.
Ведучий 1:	В результаті бойових дій за даними ООН з середини квітня 2014 року по квітень 2018 року задокументовано 34 766 постраждалих на Донбасі, серед них військові, цивільні і члени збройних груп.
Ведучий 2:	За цей період було вбито 10 225 людей і 24 541 – го поранено. За весь період конфлікту загинуло не менше 2 505 цивільних людей. Серед них – 1 382 чоловіків, 837 жінок, 90 хлопчиків і 47 дівчаток

Читці:	Біля братської могили тихо стоїмо, І спогад приходить, мов тихе зітхання, Пливе, наче вічність, здобута в бою Хвилина мовчання.
	Натягнуті нерви, немов тятива. Пронизує пам'ять скорбота прощання, І сумно згасає, і тяжко сплива Хвилина мовчання.
	І подвиги мужні, і дружнє плече, І роки надій, перемог , сподівання, І серце сльозою нараз опече Хвилина мовчання
Ведучий 1:	Вшануємо світлу пам'ять тих, хто поклав свої життя на вівтар Перемоги, хвилиною мовчання.

Ведучий 1:

З березня 2014 року наша країна знаходиться в стані неоголошеної війни. Багато страждань випало на долю нашого народу за цей час, але він проявив свій незламний дух.

Ведучий 2:

Сьогодні на Сході України йдуть військові дії, точаться криваві бої. Там вирішується доля і майбутнє України. Весь народ нашої держави об’єднався нині проти російського агресора.

Ведучий 1:

Сили АТО намагаються протистояти терористам. На полі битви - захисники, мужні, сміливі, хоробрі. Не шкодуючи власного життя, захищають неньку Україну. Це лікарі, які повертають поранених в АТО до життя, це - волонтери, які допомагають

Номер художньої самодіяльності.

Пісня «Білі лебеді у небесах»

Читці:	Устань з колін і очі підійми!... Ми не герої на чужій картині, Ми вільні люди, ми захисники Своєї рідної Вітчизни - України!
	Згадай, яку ціну ми заплатили, Щоб жити в мирі - без війни та горя. Якою платою здобули ми Свою свободу, незалежність, волю!
	Обов’язок наш - мир щоб був навіки, Щоб вже ніколи не було війни, Жорстокість, ненависть ми знищити повинні: Війна з їхньої сталася вини.
	Ми маємо щодня боротись з цим І світло миру світу показати, Війну забути , як жахливий сон, Але її героїв пам’ятати!
	Прийшла в нашу хату тривожна година. Хай кожен збагне собі в безлічі справ: Все треба зробить, щоб жила Україна, Щоб ворог підступний її не здолав.
	І хай доведеться колись недоїсти, Чи буде в кімнатах поменше тепла, Але не дамо ми лихим терористам Чіплять в нашім небі чужого орла.
	В цей день хай єднає нас думка єдина, Ми зло в нашім домі долали не раз. Все треба зробить, щоб жила Україна. Прийміть цей заклик, як Божий наказ!