Сценарій виступу "Візитівка команди на тему «Ми – кияни-науковці»"

Сценарій виступу команди «Мандрівники за розумом»

 на фестивалі-конкурсі «Свою Україну любіть!»

Візитівка команди на тему «Ми – кияни-науковці» 

Хід виступу

- Команда Гімназії  «Мандрівники за розумом» вітає вас!

Лунає фонова музика https://www.youtube.com/watch?v=IxkLWflvXD4

Сценка.

По черзі заходять  «хімік» (Учень 1), «археолог» (Учень 2), «математикиня» (Учения 3), «письменниця» (Учениця 4) та стають спиною до глядачів, за ними входить  дівчинка (Учениця 5), яка розглядає їх і не розуміє хто це такі?

Вона підходить до «хіміка», доторкається його, він розвертається-«оживає». На столі із різними колбами вони проводять (імітують проведення) дослідів.

 Закадровий голос (Учень 6) розповідає про науковця:

«Одним із відомих київських науковців, який уже в четвертому поколінні підтримує династію політехнічних науковців-хіміків, є професор, доктор хімічних наук Андрій Артурович Фокін. Його прадід, професор Сергій Олексійович Фокін, завідував у 1913–1917 рр. кафедрою технології органічних речовин хімічного відділення КПІ. Син, доцент, Артемій Сергійович Фокін завідував кафедрою в Київському інституті легкої промисловості. Дружина також працювала на кафедрі технології паперового виробництва, а потім очолювала наукову лабораторію Київського науково-дослідного інституту паперу. Їх дочка Зоя Артемівна Фокіна, була членом вченої ради з присудження вчених ступенів.

Перебуваючи в такому “хімічному оточенні”, А.А.Фокін уже в шкільні роки захоплювався хімією. У квартирі, на підвіконні, він розмішував суміші в склянках, використовував прилади і проводив свої перші хімічні дослідження.»

Дівчинка (Учениця 5) розуміє, що це хімік і переходить до іншого учня-«археолога», торкається і він розвертається-«оживає». Вони починають проводити імітацію археологічних розкопок (працюють рулеткою, кисточками,  щось креслять).

Закадровий голос (Учень 6) розповідає про науковця:

«Відомий київський археолог Гліб Івакін - учений у галузі історії та археології Київської Русі та пізньосередньовічної України. Брав участь у розкопках археологічних пам'яток Києва X—XVIII століття на Подолі, Печерську, у Старому Києві, Гончарах і Кожум'яках та в інших історичних місцях. Очолював архітектурно-археологічні дослідження під час відновлення Михайлівського Золотоверхого собору, Успенського собору Києво-Печерської лаври, церкви Успіння Пресвятої Богородиці Пирогощі.

Одним з перших звернув особливу увагу на необхідність археологічного дослідження одного з «темних» періодів історії України – післямонгольских часів (2-а половина XIII–XVII ст.).Займався створенням заповідних та охоронних зон Києва та інших історичних центрів України.»

Дівчинка (Учениця 5) розуміє, що йдеться про археологію і переходить до іншої учениці-«математикині», торкається і вона розвертається-«оживає». Вони починають розглядати сферу з кульками, а «науковиця» (Учениця 3) .

Закадровий голос (Учень 6) розповідає про науковицю:

«Українка Марина В'язовська отримала найпрестижнішу математичну нагороду – медаль Філдса, яку вручають раз на чотири роки. В’язовська, яка народилася і виросла в Києві, стала другою жінкою в історії, яка отримала цю премію.

Українка отримала нагороду за розв’язання задачі з пакування куль у восьмивимірному просторі. Пакуванням куль математики почали займатися ще у 1611 році. Попри те, що це інтуїтивно проста задача, яка просить знайти найкраще пакування для першого шару куль, а потім вкладати у доступний простір наступні, довести, що певне пакування є найкращим — набагато складніше. Тому до 2016 року математики знали лише як пакувати кулі у коробки у двох і трьох вимірах. Марині В'язовській же вдалося спакувати їх у 8- і 24-вимірні «коробки».

Учениця 3 (математикиня):

«Мені подобається «абстрактність» математики, для мене це скоріше плюс, ніж мінус. До того ж, коли вже починаєш вивчати математику, то бувають різні рівні абстрактного, тому це не проблема.»

Дівчинка (Учениця 5) дякує за розповідь і переходить до іншої учениці-«письменниці», торкається і вона розвертається-«оживає». «Письменниця» (Учениця 4) дефілює по сцені, тримаючи в руках збірник поезії, а потім показує твори дівчинці.

Закадровий голос (Учень 6) розповідає про письменницю:

«Світлана Андріївна Йовенко - корінна киянка, поетеса, прозаїк, літературний критик. Автор багатьох книжок поезії, книги прози «Любов під іншим місяцем». Киянка, належиала до повоєнного покоління. Вищу філологічну освіту здобула в Київському університеті ім. Тараса Шевченка. Працювала редактором у видавництві «Дніпро», протягом тридцяти років завідувала відділом поезії журналу «Вітчизна».

Поезія Світлани Йовенко була неодмінною складовою культурного життя України. Ім'я поетеси було відоме за межами України, її поезії перекладалися мовами світу.»

Учениця 4 (письменниця):

«Так, я народилася в будинку біля Золотих Воріт, пам'ятаю зруйнований Хрещатик, пам'ятаю, як по Прорізній ходив трамвай... Так, серед членів київської філії Спілки письменників корінних киян небагато, її ядро складають ті, хто приїхали до столиці з усієї України. І саме так звані київські письменники найбільш «маловідомі».

Читає вірш «Бути!»:

Те, що було, що є, що буде,

уже в мені, іще в мені:

цього не візьме днів остуда,

час людства —мій він час олюднив

найменнями Любов і Гнів….

…. Так, я жива, я є, я буду!

Перемагаймо небуття!

Що в крихтах серць? —

Планета люду,

історії трударський будень,

прообраз чесний

майбуття!

Дівчинка (Учениця 5):

«Зрозуміло! Ми у цьому місті будемо жити, осмислювати минуле, дивитись у майбутнє!

В подальшому розвивати нашу наукову діяльність, адже для кожної нації розвинена наука є запорукою її існування й розвитку, її МАЙБУТТЯ!»

 Усі учні разом:

Наш Київ славився науковцями в давнину!

Наш Київ славиться науковцями сьогодні!

Учениця 6:

І серед нас присутні археологи, хіміки, математики, біологи, літератори ..

Всі разом:

І ми – КРАЄЗНАВЦІ!

Пісня «Хто якщо не ми?»

                      музика – «Гімн молоді»

«Час впливає на дні та події

Успіх диктує формати та стилі

Ми на порозі великого дива

Буде Вкраїна сильна й щаслива

Час міняти всі погляди нині

Доля дає нам ще один шанс

Люди ми вільні та надійні

Завтра країни залежить від нас.

Хто якщо не ми сила покоління

Хто якщо не ми учнівське управління

Хто якщо не ми прорив десятиліття

Хто якщо не ми народи і століття

Хто якщо не ми «Території» команда

Хто якщо не ми науки пропаганда

Хто якщо не ми піднімемо з руїни

Хто якщо не ми-майбутнє України.»