Сценарій вітання працівників освіти громади з початком нового навчального року

Ведучий 1:  Добрий день, шановні пані і панове!

Ведучий 2 :   Слава Україні! Героям слава!

Ведучий 1:  Вже третій рік є нелегким для нашої країни, яка бореться за свою незалежність, славу і волю.

Україна минулого: Я  Україна!
Дарована Богом родюча земля,
Тут цвіла  в лузі червона калина,
І вранці лунали пісні солов’я.
Погляньте навколо – вітер шепоче,
Квіти чарують і садочки цвітуть,
У небі блакитнім птахи кружляють,
Вони рідну землю завжди впізнають.
Я Україна, мала  добре я серце,
Справжніх людей і незабутню красу,
Бо сонце щодня мені в небі сміється,
Я для себе й людей лише  щастя прошу!
Я мала надію і мала я друзів
Сусідів найкращих, як думала я
Що сталось зі мною? Калина зав’яла у лузі
Й не чути сьогодні пісні солов’я.  

Україна сучасна: Я Україна і я  у вогні,
у земному раю стріляють.
Розлетілись, мовчать солов’ї –
темні ворони в небі кружляють.
Моя воля  кайдани рве,
кращі хлопці стають до зброї.
Лютим звірем душа реве,
не бояться вогню герої.
На порозі стоїть Орда,
сусід риє нам всім могилу –
Ми покажем всю міць і силу,
ми покажем, що країна  жива!
Розлилася в крові війна.
Нам вітання прислав диктатор. —
Ми на згарищі його зла
синьо-жовтий піднімем прапор!
Тепер наша прийшла пора,
Наша воля тепер настала.
Я Україна, вся горю , проте жива.
На майбутнє своє я чекаю.

Україна у майбутньому: Яке майбутнє нас чекає?
Лиш не кажіть: "Ніхто не знає".
Тому що знаєм ми чудово,
Що всі незгоди тимчасові.
А правда знищить всі страждання,
Здійснить всі мрії і бажання
Патріотичного народу,
Що так обожнює свободу.
Не буде війн, біди і болі,
Несправедливості й брехні.
Всіх нас чекає райська доля,
Порвуться утисків тенета,
Увесь наш світ, уся планета
Мені так заздрити всі  будуть ,
Бо тут живуть найкращі люди.
В нове життя ми всі ввійдем,
Для людства станемо взірцем,
І в світі мріятиме кожен
На українця бути схожим.
У нас немає вороття
Від цього кращого життя.
Ідуть до нас такі часи,
Які несуть лише плюси.
Іде до кожної людини
Благополуччя у родину,
Ідуть добробут і достаток,
А з ними радість на додаток.
На віки вічні мир настане,
Щасливі будуть наші діти.
Найбільш розвинені ми станем,
І найвпливовіші на світі.
Ніяких сумнівів немає:
Таке майбутнє нас чекає!
Воно наступить! Точно-точно!
І переможем остаточно!
 

Переробка пісні «Їхали козаки полем»  

Україно, моя доле! Зустрічає  рідна школа!

Там біля порогу на мирну дорогу

Школа радо зустрічає, нас усіх благословляє!

Україна – рай, наш квітучий край, Боже, миру й Перемоги дай, дай, дай!

Захищають нас герої, закривають нас собою,

Щоб жили всі діти, щоб цвіли всі квіти,

І веселі, й незрадливі, щоб були усі щасливі!

Україна – рай, наш квітучий край, Боже, миру й Перемоги дай, дай, дай!

Програш

Будем в щасті виростати, Україну захищати,

Щоб жила держава, її честь і слава,

І козацькі заповіти знали наші внуки й діти!

Україна – рай, наш квітучий край, Боже, миру й Перемоги дай, дай, дай!

Оплески в такт

Україна – рай, наш квітучий край, Боже, миру й Перемоги дай, дай, дай! – 4 рази

  Ведучий 2:

За мою Україну, за державу і волю

Гинуть герої на священному полі…

Падають, падають від ворожої руки,

Наче зрізані на українській ниві колоски…

          Пісня на вірш Лесі Данильчик

 «Стою на колінах, вмиваюсь сльозами»

Стою на колінах, вмиваюсь сльозами,
Не можу молитву сказати словами,
Та Ти наперед усе, Господи, знаєш,
І кожну сльозу із очей витираєш.

Мій Боже, молитва моя не за себе,
Не прагну даремно тривожити небо.
Усе, що потрібно, я, Господи, маю,
За інших людей Тебе нині благаю!..

За тих, хто сьогодні в підвалах ночують,
Хто вдень і вночі страшні вибухи чують,
Хто вже призабув запах свіжого хліба,
У кого від дому немає вже й сліду,

За тих матерів і батьків, що ніколи
Не будуть вести своїх діток до школи,
За доньку і сина, що плачуть ночами,
Бо вже не побачать ні тата, ні мами.

Сьогодні, мій Боже, до Тебе молюся
За діда старого, за сиву бабусю,
Що дні доживають в холодній квартирі
(Тікати стареньким від горя несила).

Молюся й за тих, хто, лишивши родину,
Пішов захищати свою Батьківщину,
За тих, хто людей від поранень лікують,
За тих, хто з вогню кожну душу рятують…

Молитву оцю я щодня в серці ношу,
І милості, милості, Господи, прошу.
Помилуй, утіш, підкріпи кожне серце,
Спаси й збережи від тенет злої смерті.

Зміцни, звесели, в кого руки охляли…
І тих, що про Тебе ніколи не знали,
Поклич за Собою, дай справжнє прозріння,
Хай кожному явиться, Боже, спасіння!

Благаю Тебе, щоб серця не стверділи,
Щоб вміли прощати й любити уміли,
Нехай душа кожна впаде на коліна
Й пізнає, що в Тебе є поміч і сила!..

Стою на колінах, тихенько шепочу,
За інших людей Тебе, Господи, прошу,
Нехай в небеса ця молитва полине:
Помилуй, мій Боже, народ України!

Ведучий 1:

Вшануймо пам’ять тих, хто нам подарував це свято,

Вшануймо полеглих сина, доню, батька чи брата…

Стихніть, синьо-жовті серця, в молитовнім чеканні…

Вічна пам’ять і слава героям … Хвилина мовчання…

 Звучить  хвилина мовчання 

Ведучий 2 :   В умовах сьогодення школи лишаються фортецями  незламності, адже вони не мають права зупинити свою роботу, тому розпочинатимуть свій навчальний рік попри війну.

Ведучий 1:  Дзвінок найперший продзвенить в усіх містах,
                         І від очікування подих відбирає.
Ведучий 2 :   Під вітром майорить наш український стяг,
                        І гордо гімн країни пролунає.

                                Звучить    Гімн України

Ведучий 1:  Загояться всі рани,

                      Закінчиться війна,

                      Ми прийдем до школи  квітучої всі знов.

Ведучий 2:   І мир святий настане,

                   І правда осяйна,

                 Бо гріє нас учителя любов…

Учень 1: 

Учителі моєї України!

Ви - Світочі, ви - Совість, ви - Душа…

Велике серце б’ється воєдино,

Жила щоб Батьківщина і цвіла.

Учень 2:

  Віват, Освітні Байрактари,

Триває вічний розуму ваш бій,

Тримаєте ви гордо стрій, життя удари…

Живи ж, Учителю, живи й зорій!

Учень 3:

  Ваша праця й любов до дітей – нерозлучні

Кожен – паростки вічності в серці плека.

Адже, всі вчителі – це ще трішечки учні,

Бо знання невичерпні, як мудрість людська.

Учень 3:

Адже, в кому покликання серця відчутне,

Усвідомлює навіть в теперішній час,

Що на терені школи зростає майбутнє,

А майбутнє сьогодні залежить від нас.