Сценарій загальношкільної лінійки: ,,ВАМ ВІЧНА СЛАВА, ВАМ ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ,,

ВАМ ВІЧНА СЛАВА,  ВАМ ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ

(загальношкільна лінійка-реквієм до Дня пам’яті Героїв Крут)

Мета: вшанувати героїчний подвиг захисників незалежності нашої України; виховувати почуття патріотизму,  любові до Батьківщини, народу; формувати в учнів потребу усвідомлювати себе патріотом і громадянином України.

(Ведучі та учні – всі учасники лінійки у вишиванках)

Ведучий 1.

Лінійка, присвячена пам’яті Героїв Крут, оголошується відкритою.

(Звучить гімн України)

Ведучий 2.

І знов, у котрий це вже раз,

Зійшлися ми в одній родині,

Щоб пом’януть той славний славний час,

Коли в офіру батьківщині

Себе принесли кращі з нас.

Нема любові понад ту,

Що окропила кров’ю Крути,

І ту гарячу кров святу

Повік Вкраїні не забути.

Ведучий 3.

Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України, спить в знаних і безіменних могилах, розкиданих по рідній і чужій землі, - присвячується.

Ведучий 4.

Тим, хто в розквіті своїх духовних і фізичних сил, віддали молодість і найдорожче, що є в кожного із нас, - життя, - присвячується.

Ведучий 1.

Тим, кого ми повинні були забути і викреслити із своєї пам’яті та історії, героям, що впали в страшному бою під Крутами, - присвячується.

Ведучий 2.

Вшануймо пам’ять про них хвилиною мовчання.

(Хвилина мовчання. Метроном)

Ведучий 3.

Давайте згадаємо, чому ми щорічно говоримо про день 29 січня 1918 року?

Ведучий 4.

Січень 1918 року в житті України ознаменyвався двома подіями: проголошенням Українською Центральною Радою IV Універсалу, за яким Українська Народна Республіка стала самостійною і незалежною, і бій під містечком Крути.

Ведучий 1.

Через віки, через страждання і муки, із мільйонами жертв йшла Україна до жаданої волі, проголошеної 22 січня 1918 року 4-м Універсалом.

Ведучий 2.

Проголошення самостійної України не сподобалось Москві. І тому 30-тисячне військо більшовиків рушило на Київ. Перегородили їм шлях 300 юнаків – патріотів молодої незалежної України.

Ведучий 3.

Бій під Кру́тами  відбувся 29 січня 1918 року на залізничній станції Крути під селищем Крути та поблизу села Пам'ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва. Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів.

Ведучий 4. Там з жорстоким ворогом,  у боротьбу стали юнаки, які ніколи не тримали в руках зброї – студенти Українського народного університету, Київського університету Святого Володимира та учні гімназії імені Кирило- Мефодіївського братства.  Їх було триста. І вони поклали голови за волю та незалежність України, за Українську Народну Республіку.

Ведучий 1.П‘ять годин безперестанку студенти стримували наступ більшовиків на Київ, втрачаючи молоді життя, під градом куль і гранат. У результаті бою загинули 260 молодих українських патріотів, 35 – потрапили в полон, із них - 28 закатовані та 7 поранені.

Учень 1.

…Зловісна ніч – її не позабути!

Пливла над полем, студеніла мла…

Лягла три сотня у бою за Крути,

За Україну у снігах лягла!..

Над Крутами сніг. І пронизливий вітер

У січні ридає, голосить, гуде;

Шукає могили, де воїни-діти

На вічнім спочинку. Немає ніде.

Ведучий 2.

Трагічна загибель студентів під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну. Уже в березні 1918 року було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві.  Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва, де 19 березня 1918 року відбулася громадська жалоба і поховання.

Ведучий 3.

На цю трагічну подію того ж 1918 року відгукнувся віршем молодий Павло Тичина.

(З обох сторін на середину лінійки виходять 15 учнів із запаленими 30 свічками в знак пам’яті 30 похоронених студентів)

Учень 2.

На Аскольдовій могилі

Поховали їх —

Тридцять мучнів-українців,

Славних молодих...

На Аскольдовій могилі

Український цвіт! —

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

На кого посміла знятись

Зрадника рука?

Квітне сонце, — грає вітер

І Дніпро-ріка...

На кого завзявся Каїн?

Боже, покарай!

Понад все вони любили

Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті

З славою святих.

На Аскольдовій Могилі

Поховали їх.

Ведучий 4.

У 1934 році могили героїв на Аскольдовому цвинтарі були зрівняні із землею. І лише у 1991 році ентузіасти із Спілки української молоді встановили на станції Крути березовий хрест із терновим вінком. А у 1996 році з’явився земляний пагорб Слави та меморіальна дошка.  25 серпня 2006 року відкрито меморіал Героям Крут.

Учень 3.

Жертовний Хрест під Крутами стоїть,

Людською пам’яттю приречений стояти.

Холодний вітер з верховіть

Цілує хрест, як сина мати.

Це поле обробляв сівач,

Щоб колосилось буйне жито,

Тепер на нім трагедії печать,

Це поле рясно кровію полите.

Тут України юнь свята

За Україну полягла в страшну годину,

Тут розпинали не Христа,

Тут вбили юну Україну.

Тут юних 300 полягло

За честь, за волю, Україну,

Щоб вільно, радісно жилось

На цій землі онуку й сину.

На грані двох тисячоліть

Чорніє хрест у білім полі,

Тут вмита кров’ю наша воля,

Для нас усіх хрестом стоїть.

Ведучий 1.

95 років тому 300 юнаків пішло в безсмертя.

Нехай пам’ять про наших героїв, які загинули під Крутами, буде вічною. І нехай їхня смерть буде для нас прикладом, як треба любити свою Батьківщину. Будьте ж певні, дорогі герої, ви загинули не марно. Золотаво-блакитні знамена, які застигли у ваших очах, коли ви падали на землю, стали державними символами і навіки залишилися для нас найбільшою святинею.

Учень 4.

О, Боже наш добрий,

З високого неба!

Молитву сьогодні

Заносим до Тебе.

За тих, що боролись

При станції Крути,

За нашу Державу

Із ворогом лютим.

Що в битві цій впали

В цю зиму криваву…

Прийми їх до Себе

Прийми в Свою славу!

А нам від цих Триста,

О, Боже, благаєм!

Любові дай вчитись

До рідного краю.

 

Ведучий 2.

Лінійка, присвячена 98-й річниці бою під Крутами, оголошується закритою.

(Звучить державний гімн України)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

…Зловісна ніч – її не позабути!

Пливла над полем, студеніла мла…

Лягла три сотня у бою за Крути,

За Україну у снігах лягла!..

Над Крутами сніг. І пронизливий вітер

У січні ридає, голосить, гуде;

Шукає могили, де воїни-діти

На вічнім спочинку. Немає ніде.

Учень 2.

На Аскольдовій могилі

Поховали їх —

Тридцять мучнів-українців,

Славних молодих...

На Аскольдовій могилі

Український цвіт! —

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

На кого посміла знятись

Зрадника рука?

Квітне сонце, — грає вітер

І Дніпро-ріка...

На кого завзявся Каїн?

Боже, покарай!

Понад все вони любили

Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті

З славою святих.

На Аскольдовій Могилі

Поховали їх.

Учень 3.

Жертовний Хрест під Крутами стоїть,

Людською пам’яттю приречений стояти.

Холодний вітер з верховіть

Цілує хрест, як сина мати.

Це поле обробляв сівач,

Щоб колосилось буйне жито,

Тепер на нім трагедії печать,

Це поле рясно кровію полите.

Тут України юнь свята

За Україну полягла в страшну годину,

Тут розпинали не Христа,

Тут вбили юну Україну.

Тут юних 300 полягло

За честь, за волю, Україну,

Щоб вільно, радісно жилось

На цій землі онуку й сину.

На грані двох тисячоліть

Чорніє хрест у білім полі,

Тут вмита кров’ю наша воля,

Для нас усіх хрестом стоїть.

Учень 4.

О, Боже наш добрий,

З високого неба!

Молитву сьогодні

Заносим до Тебе.

За тих, що боролись

При станції Крути,

За нашу Державу

Із ворогом лютим.

Що в битві цій впали

В цю зиму криваву…

Прийми їх до Себе

Прийми в Свою славу!

А нам від цих Триста,

О, Боже, благаєм!

Любові дай вчитись

До рідного краю.