Сценарій заходу, присвячений дню ЗСУ

Ведуча.

Сьогоднішня зустріч присвячена Дню Збройних сил України. В цей чудовий зимовий день  хочемо привітати  наших гостей зі святом Української Армії, яке ми святкуємо 6 грудня.

 

Традиція вітати усіх чоловіків з’явилась давно. І під час  війни на Сході України все змінилося, бо стало зрозуміло, хто є справжнім солдатом, захисником, оборонцем. Тому ми щиро вітаємо  з Днем Збройних Сил усіх, хто зі зброєю в руках стояв і  стоїть на  захисті України. Мужність, витривалість і професіоналізм, виявлені українськими солдатами, не можуть залишати байдужою  жодної людини. Вітаємо гостей, що є присутніми у стінах нашої школи, із  професійним святом. Дякуємо Вам за те, що маємо можливість ходити під мирним небом, сидіти у теплій хаті і не боятись гуркоту від вибухів. ЩИРІ ВІТАННЯ ВАМ, УКРАЇНСЬКІ ВОЇНИ!

 

Вкраїнська арміє, сьогодні твоє свято,

ми віддамо належне даті цій.

Вас, воїни, дозвольте привітати,

хто служить і служити буде в ній.

Хто клятву дав на вірність Україні,

не зрадив і не відступив в бою,

вклоняємося вам, Герої Батьківщини,

і вдячність кожному висловлюєм свою!

Нехай Господь усіх благословляє,

Пречиста Мати сили додає,

здоров*я вам й відваги посилає.

Ми горді тим, що ви такі в нас є!

(Соломія Українець)

 

 

 

 Ведуча 1: Українська армія! Шлях її утворення та формування такий же непростий, як і становлення самостійної держави України. Українські січові стрільці, Галицька армія, армія   УНР, Українська повстанська армія, Збройні сили України – так в свій час називалося українське військо, яке було призване боронити націю.

 

Ведуча2:  1 листопада 1918р. силами та розумом українських стрільців на чолі з отаманом Дмитром Вітовським, була створена Західно-Українська Народна Республіка. Галицька армія, створена на боці січового стрілецтва боронила молоду ЗУНР від захвату поляків, а армія УНР вела кровопролитні бої за утворення незалежної України з військами радянської Росії.

 

Ведуча 1: В період Другої світової війни війська української Повстанської армії вели боротьбу з фашистами та з поляками, які хотіли поневолити Україну. Мужньо боролися і гинули сини України за довгі роки боротьби за незалежність.

 

Ведуча2: Війна триває і дотепер. Вона вплинула на життя  мільйонів українців, тому що не реагувати на неї неможливо, оскільки вона стосується сьогодні кожного. В Україні гинуть люди, гине мирне населення, гинуть військові.

 

Кліп на пісню «Не твоя війна» С.Вакарчука

 

Ведуча 2: Материнська молитва,  молитва  із уст дитини, щира молитва небайдужої людини… Можливо, що хтось із нас, благаючи Бога  за  українських воїнів, зумів вимолити життя, захистити когось від поранення, вберегти від полону. Сила молитви є силою Бога, який чує її та відповідає на неї. Тому молімося за наших солдатів, молімося за мир в Україні та світі.

 

ТРИМАЙТЕСЯ...

Тримайтеся...

Молитва вас зігріє.

Молімося за них, хто вміє і не вміє.

За тих, хто йде у бій,

хто зараз у полоні,

у кого, в вісімнадцять, сиві скроні,

хто янголами в небо полетіли,

а тіло - без хреста, і без могили.

Молімося за них...

Чийогось сина, брата,

благаймо Господа за кожного солдата.

Хто бачить танець смерті й не боїться

перед іконою душею помоліться,

щоб свічка плакала сльозами, а не мати

Герої не повинні помирати.

Вони в окопах не за нагороди,

благословенні воїни свободи.

Нову історію своїм життям карбують...

Молімося...

І небеса почують

молитву нашу - щиру і єдину,

за тих, хто захищає Україну.

Колись за неї йшли діди на муки,

 І душу й тіло віддають правнуки.

Таки не будуть москалі прокляті

господарями у прадідівській хаті.

Молімося...

Дай, Боже , їм терпіння,

і сили, і своє благословіння.

Молитва зігріває їх єдина.

НАД НИМИ БОГ! ЗА НИМИ УКРАЇНА!

( Соломія Українець)

 

 

Ведуча 1: Ми, нинішнє покоління, повинні віддати шану героям, завдяки яким майорить сьогодні синьо – жовтий прапор свободи в нашій  Україні.

 

Вірш, присвячений українському солдату

Без імен

Нам невідомі всіх їх імена,

Хто їх чекає, хто за ними плаче,

Де їхній дім, як їм болить війна,

Яке в них серце - щире чи терпляче.

Як страшно їм, коли усе горить,

Коли руїни, смерть перед очима,

І як в бою важлива кожна мить,

Які в них білі крила за плечима.

Нам невідомі мрії й здобуття,

Всі їхні рани, всі слова прощання,

Вони - солдати, що кладуть життя,

Заради нас і мирного світання.

І без імен помолимось за них,

За трошки вдачі світлої, простої.

В час втрат гірких та  зрад страшних ,

І без імен вони для нас герої.

 

Автор: Невідомська Вікторія

 

Ведуча 2: Ну що б здавалося,  прості дитячі листівки, написані так по-дитячому щиро і невміло… Вони підтримували у важкі хвилини, додавали сили, вселяли надію у серця наших солдатів.

 

ЛИСТ БІЙЦЯМ АТО

Оля Стасюк

Мої любі! Не знаю, як вам розпочати листа.

Розбігаються літери, серце калатає в грудях.

Живемо ми спокійно в захищених вами містах,

Але так, як і ви, ще не знаємо, як далі буде.

 

Ми навряд чи збагнемо хоч краплю із ваших тривог,

Ми б навряд відстояли хоча б одну ніч на блокпості.

Але ми вірно молимось небу, щоб стримував Бог

Тих усіх, хто на нашій землі як непрохані гості.

 

Просто хочемо ще раз сказати «спасибі» бодай

За цю тишу вечірню, за краплю роси на долоні.

Знайте, віримо щиро: зруйнує те пекло наш край,

Ви зруйнуєте, милі, кохані такі, несторонні!

 

Хай вам в душах цвіте українська глибінь повсякчас,

Хай полон, не дай Боже, душі не зламає в солдата.

Ми чекаємо вас. І вже любимо кожного з вас.

Із присвятою кожному,Ваші вкраїнські дівчата.

 

 

ВЕДУЧА 1: Війна це завжди  втрати, біль і розпач. Це смерті дітей, батьків,чоловіків і коханих. Нехай ніколи не буде війни!

 

Пісня «Над землею тумани» (Вкінці запалюємо свічки)

 

Ведуча 2: Важко нашим солдатам на передовій, але думка про те, що їх чекають удома, моляться за них і благають  Господа про повернення із війни, зігріває і підтримує.  Нерідко буває так, що приходить звістка рідним, що солдат «безвісти пропав», а й навіть «загинув». Але якась Вища Сила не дає засумніватись , серце (не розум) сподівається  на зустріч… І стається диво…

 

Поезія «Ти чекай мене»

 

Переклад Юрія Гончаренка

 

Чуєш, ти чекай мене,

Над усе чекай

Коли смуток огорне,

Жовтий дощ стіка

І в спекотну каламуть,

В заметіль, у сніг

Коли інших вже не ждуть,

Вже й забувши їх.

І коли листів нема із далечини...

Інших вже не ждуть дарма —

Стомлені вони.

Повернуся, тільки жди

І не зич добра

Тим, хто каже далі йди

І забудь... пора.

Хай повірять мати й син,

Що нема мене

Друзі втішаться отим

"Було і промине",

Сядуть в коло при вогні

І ковтнуть вина.

На помин душі. Та ні.

Ти чекай одна.

Ти чеканням повернеш

Із смертельних лав

"Поталанило, еге ж?" –

Скаже, хто не ждав.

Не дано збагнути їм

В літо вогняне

Як чеканням ти своїм

Вберегла мене.

Як вцілів я? Вижив як?

Знаємо без слів.

Просто ти чекала так,

Як ніхто не вмів.

 

Бесіда з учасниками АТО (Запитання учнів)

• Чи страшно було на війні?
• Що найбільше підтримувало Вас в АТО?
• Що було би без волонтерів?
• Як Ви ставитесь до того, що війну називають АТО?
• Якщо б у вас була можливість прожити заново, Ви б пішли на війну?
• Що було найважчим  в АТО?

 

Ведуча 1: Попри те, що наші захисники перебувають на Сході у важких умовах,  вони не втрачають оптимізму, вірять, що ворог відступить

 

Можливо, знову загримлять гармати,

І танк зімне пшеницю на лану,

І буде плакать і журитись мати,

Коли сини ітимуть на війну.

 

І хтось востаннє поцілує милу,

І хтось сльозу непрохану змахне,

А може, дехто втратить віру й силу,

Своє життя рятуючи одне.

 

Але не я... Я квиснути не стану,

Хоч як не буде боляче мені,—

За нашу землю, дорогу й кохану,

Я рад прийнять на себе всі вогні.

 

За тих дітей, що бігають до школи,

За матерів, змарнілих у труді,

За рідні наші верби довгополі,

За наші дні прекрасні й молоді.

 

І тут ні сліз, ні відчаю не треба,

І тут не треба страху і ниття —

Живе лиш той, хто не живе для себе,

Хто для других виборює життя.

Василь Симоненко

 

Кліп «Біля тополі»

 

Ведуча: Молімось  за всіх … За тих, хто повернувся із пекла війни, хто був пораненим, хто зараз захищає нас з автоматом у руках, перебуваючи під кулями колись братнього народу, молімось за тих, хто не повернувся із бою…. Бо що ми без молитви?

 

Ведуча 2: Хай буде мир, завжди і всюди!!!

 

Кліп «В той день, коли закінчиться війна»