Сценарій заходу, присвяченого Дню Пам’яті та Примирення "Ваш світлий подвиг незабутній"

Ваш світлий подвиг незабутній

(Сценарій заходу, присвяченого Дню Пам’яті та Примирення)

 

Мета: ознайомити учнів з бойовими діями за визволення України впродовж 1942-1944 рр.; на прикладі історичних фактів показати, якою ціною далась перемога над загарбником нашої Батьківщини; виховувати почуття патріотизму та національної свідомості

 

На дошці – тема заходу. (слайд 1)

Звучить воєнна музика. (слайд 2)

На сцену  виходять двоє ведучих.

 

Ведучий 1.

28 жовтня  по всій Україні відзначають День визволення України від фашистських загарбників, а 9 Травня – День Пам’яті та  Примирення.

 

Ведучий 2.

Наш народ пережив страхіття війни, мужньо витримав усі випробування і доклав величезних зусиль, аби наблизити бажану мить Перемоги.

 

Ведучий 1.

Однією із жахливих сторінок ХХ століття є Друга світова війна 1939-1945 рр., яка торкнулася і нашої країни. Саме під час цієї війни розпочалось довге і криваве протистояння наших співвітчизників за визволення нашої держави. Тяжкий шлях визволення України тривав з 1942 до 1944 рр., попри гіркоту поразок ми вирвали перемогу у ворога звільнивши нашу державу. Саме цим подіям і присвячена ця тематична година.

 

Ведучий 2.

28 жовтня вся Україна відзначає річницю визволення від німецько-фашистських загарбників.  72 роки тому останній фашист покинув землю нашої Батьківщини.

 

Ведучий 1.

Але до цього дня потрібно було пройти кілометри шляху, спочатку відступаючи, залишаючи фашистові наші краї, але потім з новими силами, зібравшись кинутися на ворога знову і вже гнати їх до кордону, незупиняючись.

 

Ведучий 2.

Україна.  Її безкрайні поля, зелені ліси і гори, блакитний Дніпро, все  вразила пухлина фашистської чуми.  Скільки українських хлопців і дівчат пішли на фронт, щоб захищати свою країну. Але на початку червня 41-го все ще було спокійно.

 

Ведучий 1.

Раптово запалала на величезних просторах, застогнала від жахливого болю земля. З світлої солов'їної ночі в чотири години ранку 22 червня на неї обрушилася незліченна кількість бомб і снарядів. Тисячі німецьких гармат відкрили вогонь по радянських прикордонних заставах, у вузлах зв'язку і районах розташування частин і з'єднань Червоної Армії.

 

Ведучий 2.

Тисячі танків з чорними хрестами прасували гусеницями російські простори. Машина гітлерівської агресії була запущена на повну потужність.

 

У запису звучить голос Левітана (оголошення про початок  війни). (слайд 3)

Внимание! Внимание…………………………………….!

На сцену виходить група учнів. (слайд 4)

 

Читець.

За наші ясні зорі,

На наші тихі води

Руїну, смерть і горе

Несуть вони, народе!

Та хай цей сон проклятий

Грабіжникам не сниться —

Довіку не топтати

Їм нашої пшениці.

 

Гей, сміло стань,

Гей, прямо глянь

Ти ворогам у вічі!

На славний бій,

Останній бій,

Усіх Отчизна кличе!

 

Читець.

У бій за наші ниви,

За ясний сміх дитячий,

За юний спів щасливий.

За славний труд гарячий,

Вперед, полки суворі,

Під прапором свободи

3а наші ясні зорі,

За наші тихі води.

 

Гей, сміло стань,

Гей, прямо глянь

Ти ворогам у вічі!

На славний бій,

Останній бій.

Усіх Отчизна кличе!

 

Читець.

За кров братів пролиту,

За кожен плач дитяти

Проклятим відплатити,

Розбійників скарати.

Щоб жити нам в спокої,

Щасливо і погідно,

Візьмімося до зброї

За землю нашу рідну.

 

Гей, сміло стань,

Гей, прямо глянь

Ти ворогам у вічі!

На славний бій,

Останній бій

Усіх Отчизна кличе! 

Ведучий 2. (слайд 5 )

22 червня 1941 року о 3 –й годині 30 хвилин Німеччина раптово напала на СРСР, розпочавши виконання плану “Барбаросса”. У наказі фюрера наголошувалося на загрозі з боку Радянського Союзу та необхідності превентивної війни, тобто війни, мета якої – попередити напад суперника.

 

Демонструється відеофільм «Священная война» (слайд 6)

 

Ведучий 1. (слайд 7)

Восени 1942 року на Волзі в районі Сталінграда розпочалася одна з найбільших битв Другої світової війни. У результаті наступу радянської армії 19-23 листопада в оточенні опинилося 330-тис. німецьке угруповання. 2 лютого 1943 року фашистські війська капітулювали. Перемога під Сталінградом відкрила можливість для наступу радянських військ в Україні. 18 грудня 1942 року фашистів вибили із с. Півнівка Міловського району (Луганщина). Того ж дня від нацистів звільнено ще декілька населених пунктів України. Першим районним центром, звільненим від окупантів, було м. Мілове. 1 066 солдатів і офіцерів загинули за визволення першого міста на українській землі.

 

Ведучий 2. (слайд 8)

Людина і метал, що міцніше? Що сильніше? Перемогла людина, але якою ціною? Як багато їх залишилося там, на полях, в низинах, в лісах і болотах! А скількох пам'ятають тільки найближчі люди, не завжди знаючи, під яким обеліском, в якому краю похований син, чоловік, батько, дідусь...

 

Ведучий 1. (слайд 9)

Улітку 1943 року (5 липня - 23 серпня) радянським військам удалося завдати поразки гітлерівським арміям на Курськійдузі. Загальний наступ під Курськом дав можливість визволити місто Харків (23 серпня 1943 року). Уперше за всю історію Другої світової війни Москва салютувала визволителям українського міста. Почався загальний наступ, який мав на меті повністю звільнитиУкраїну від німецько-фашистських загарбників. Першим етапом цього плану стала підготовка до визволення Лівобережної України.

 

Ведучий2. (слайд 10)

Протягом серпня - вересня 1943 року від німців звільнено Лівобережжя з його промисловим серцем — Донбасом. Операції на території Лівобережної України відбувалися в досить важких умовах. Відступаючи, нацисти в безсилій люті теж застосували тактику «випаленої землі» — знищували все, передусім промислові об'єкти й матеріальні цінності, які не можна було вивезти до Німеччини. У жовтні 1943 року радянські війська остаточно ліквідували німецькі плацдарми в районі Мелітополя та Запоріжжя й самі почали закріплюватися на правому березі Дніпра біля Києва та Кременчука. На черзі булла операція з визволення столиці України.

 

Ведучий 1. (слайд 11)

Замислімося над жорстокою статистикою, яку наводить один з учасників і очевидців тих подій. З 25 тисяч радянських воїнів, які спускалися з лівого берега у дніпровські води, правого берега діставалося не більше трьох-п'яти тисяч. Тільки при визволенні Києва загинуло більш як чверть мільйона бійців та офіцерів.

 

Ведучий 2. (слайд 12)

На вирішальному етапі битви за Україну радянські війська, зосереджені на теренах України, мали значну перевагу над ворогом. Так, у складі І, II, III та IV Українських фронтів налічувалося понад 2,3 млн. осіб, 28,8 тис. гармат і мінометів, 2 тис. танків і самохідних артилерійських установок (САУ), 2 370 літаків. Українські фронти, відповідно, очолювали відомі полководці (М. Ватутін, І. Конєв, Р. Малиновський, Ф. Толбухін).

 

 

Ведучий 1. (слайд 13)

З 9 вересня по 28 жовтня 1944 року радянськими військами булла здійснена Карпатська операція, яка закінчилась вигнанням фашистів з Карпат. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, а 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон. Уся етнічна територія України булла звільнена.

 

Ведучий 2. (слайд 14)

Сьогодні ми святкуємо  річницю звільнення  України  від фашистських загарбників. Довгих три роки випробувань стали страшною ціною сьогоднішнього миру.

 

Ведучий 1. (слайд 15)

Невимовно тяжких втрат зазнав український народ у тій страшній воєнній круговерті, що розметала, понівечила і розтоптала мільйони людських доль. Це була трагедія. Її принесли з собою гітлерівські орди, які без жалю топтали нашу землю, палили міста і села, грабували, гнали в німецьке рабство дівчат і хлопців, убиваючи на своєму шляху кожного, хто не хотів скорятися загарбникам.

 

Ведучий 2. (слайд 16)

Скільки безневинних людей зазнали нечуваних тортурів, знущань та принижень у концтаборах, тюрмах, на примусових роботах та пересильних пунктах!

 

Ведучий 1. (слайд 17)

Вклонися, моя Україно, цим людям величним і скромним,

що в назвах фронтів титанічних пронесли наймення твоє.

Ти словом достойним розкажеш своїм поколінням потомним,

чому їм довічну пошану твій вдячний народ оддає!

 

Лунає пісня «А закаты алые». (слайд 18)

 

За кулісами ведучий 2. (слайд 19)

Пам’ять загиблих на фронтах, закатованих у фашистських катівнях, спалених у пекельних крематоріях, замучених голодом, замордованих страшною війною, вшануймо хвилиною мовчання.

 

Упродовж  хвилини лунають звуки  метронома. (слайд 20)

 

Звучить фонограмапісні  "Бухенвальдский набат". (слайд 21)

 

Ведучий 1. (слайди 22-23)

Оборона Одеси (5 серпня — 16 жовтня 1941) — оборонна операція військ Окремої Приморської армії і Чорноморського флоту в роки Другої світової війни з метою утримання міста Одеса від німецько-румунських військ. 72-денна оборона міста завершилася евакуацією  радянських  військ.

 

Ведучий 2. (слайди 24-25)

Оборона Севастополя (30 жовтня 1941 — 4 липня 1942) — бойові дії між німецько-румунськими та радянськими військами за місто Севастополь під час Другої світової війни . Під Севастополем німці втратили близько 300 тис. вояків. Ця оборона тривала 250 днів  і зірвала плани німецького командування розгорнути наступ на Кавказ і Закавказзя.

 

 

 

 

Ведучий 1. (слайд 26)

У літопис Великої Перемоги навічно вписані імена тисяч і тисяч славних синів і дочок України. Воювали вони на різних фронтах, виборюючи Перемогу – одну на всіх. Багато хто загинув під час визволення нашої рідної української землі.

 

Ведучий 2. (слайд 2)

І сьогодні поруч із нами незримо присутні захисники і визволителі України, поховані у 28 тисячах братських могил на її території. Присутні полеглі, чиї імена загубилися в кривавій круговерті боїв, відступів та оточень, проривів та котлів, у гестапівських катівнях і концтаборах, на трагічних і скорботних біженських шляхах... Історія визволення України, як і всієї війни, писалася доблестю і самопожертвою воїнів, талантом полководців. Хто поліг за Дніпро, за Україну, буде, як співається в пісні тих літ, справді жити у віках. Жити в наших помислах і справах, нашій генетичній пам'яті.

 

Ведучий 1. (слайд 28)

Воїни-визволителі, працівники тилу, учасники Руху Опору  мріяли про творчий труд, про гаряче та чисте кохання, про світле життя на землі.

 

Звучить фонограма пісні  "Журавли". (слайд 29)

 

Ведучий 2. (слайд 30)

У лавах радянської армії воювало понад 7 млн. українців. Кожен другий з них загинув на фронті, кожен другий з тих, хто залишився живим, став на все життя інвалідом. Українці складали в радянській армії другу за чисельністю національнугрупу. Серед вищих офіцерів, зокрема командуючих фронтів та армій, було чимало українців. Найвідоміші з них — А.Єрьоменко, С.Тимошенко, Р.Малиновський, М.Ватутін, І.Черняхівський, П.Рибалко, К.Москаленко, П.Жмаченко, С.Руденко, І.Кириченко та ін.

 

Ведучий 1. (слайд 31)

Ратний подвиг багатьох українців на всіх фронтах Великої Вітчизняної війни відзначений найвищими нагородами. Серед них — 2072 удостоєні звання Героїв Радянського Союзу; 32 українці — двічі. А льотчик-винищувач Іван Кожедуб став тричі Героєм Радянського Союзу. Багато представників української землі стали і повними кавалерами ордену Слави. З 7 млн. орденів і медалей, вручених солдатам і офіцерам радянської армії, 2,5 млн. одержали жителі України.

 

Ведучий 2. (слайд 32)

Також 120 тисяч українців воювали в армії Антигітлерівської коаліції (США, Канади, Франції, Польщі, Чехословаччини).

На відзнаку мужності і героїзму українського народу, який захищав свою землю від поневолювачів, почесне звання "Місто-герой" було присвоєно Києву, Одесі, Керчі і Севастополю.

 

Читець.

О, як тебе ми виглядали
Крізь ніч, крізь морок, крізь туман,
Як ми для тебе засівали
Від ворога відбитий лан,
Які човни, які причали
Благословенній готували,
Яким напоєм наливали
Жадоби невтолимий жбан!

 

 

Клонилась мати при дорозі,
Простягши руку в далечінь,
Де на дощі і на морозі
Іржав синовній вірний кінь.
Земля здригалася в погрозі.
І омивали чисті сльози
Синів, що впали на порозі
Життя майбутніх поколінь.

 

Читець.

Серед німих воронок чорних

У сталінградському диму,

В ділах, як юність, неповторних,

В гостях у смерті, як в дому,

Ми, військо друзів непоборних,

З ланів, з хребтів високогорних

Мололи ворога на жорнах

І пастку ставили йому.
 

Читець:
Єдина воля нас живила,
Єдине сонце гріло нас,
Коли тупа ворожа сила
Отрути повіддю лилась,
Маляток білих кров'янила.
Дівчат неволею душила
І провіщала, чорнокрила,
Нам рабства час і смерті час!

 

Читець.
Та час настав, прийшла година,
Незнаменована пора,
Коли воскресла Україна,
Мов цвіт, обаполи Дніпра,
І грізна поплила лавина,
Злетіла зграя соколина
За батька мститись і за сина,
За те, що мучилась сестра.
 

Читець.

Що для безсмертя народилось,
Від зброї смертних не умре!
Ми всі збратались і зсестрились,
Новим овіявшистаре,
Ми всім народом ополчились,
Дніпро і Волга розгнівились —
І морем бурним покотились
До збаламученої Шпре!

Давним-давно закінчилась війна.

Лишила обеліски та кургани.

Під кулями ворожими сповна

За тишу заплатили ветерани.

 

Лунає пісня «Спасибо, деды, за победу!». (слайд 33)

 

Ведучий 1. (слайд 34)

Дорогою ціною дісталася нам Перемога. Минатимуть роки, змінюватимуться люди, покоління і настане той час, коли зовсім не залишиться живих свідків того страшного лихоліття, але пам’ять про них житиме вічно!

 

Ведучий 2. (слайд 35)

Визволена Україна сяяла посмішками щасливих людей, що зуміли вижити, вистояти, а далі відбудовувати мирне життя Батьківщини.

 

Звук незабутній перемоги

Лунає досі у серцях.

Блиск переможної дороги

Дарує радість у роках.

Героїв мало вже лишилось,

Покрила скроні сивина,

І щастя у серцях з'явилось,

Лише в душі гримить війна.

На грудях ордени, медалі,

В строю їх чутно тихий дзвін.

Ім’я їх в українській долі –

За це їм наш низький уклін.

 

 

Звучить «Молитва за Україну».  (слайд 36)