Сценарій заходу "Щаслива родина"

Вчитель початкових класів Серпневого НВК Тарасова Л.В.

ЩАСЛИВА РОДИНА — ЩАСЛИВА ДИТИНА

Родинне свято

Мета: формувати в дітей почуття поваги та вдячності до батьків; домогтися, щоб учні усвідомили потребу збереження честі сім'ї; учити осмислено творити добро; розвивати пам'ять, образне мислення, пізнавальні інтереси учнів, уміння виразно читати вірші; збагачувати словниковий запас; формувати ціннісне ставлення до сім'ї; виховувати шанобливе ставлення до всіх членів родини.

Матеріали до роботи: молитва за батьків, вірші, пісні, інсценізація, усмішки, балада, родинний експеримент прислів'я, вислови.

1 ведуча : Увага! Увага!

Спішіть, поспішайте!

Господарі й гості, на свято вас просим!

Гуртом, поодинці,

Чекають на вас тут чудові гостинці!

2 ведучий :Гей дорослі і малята,

Всіх ми раді привітати!

Всіх запрошуєм на свято!

Буде посмішок багато,

Буде радість буде казка,

Відпочиньте ви , будь ласка

1 ведуча

Яка хороша нині днина —

Зібралася уся родина.

— Так, так,— саме родина. Я не помилилася, бо ми, всі присутні,— це одна велика родина. Ми родина від того часу, як пролунав для нас перший дзвінок, з тих пір, як уперше ми переступили шкільний поріг. Поріднили нас усіх школа і цей клас. І сьогодні ми проведемо родинне свято «Щаслива родина — щаслива дитина».

2 ведучий

Нічого немає у світі дорожчого для людини, ніж її сім’я. Прекрасно, коли в сім’ї панують мир і злагода, взаєморозуміння й повага, кохання і вірність, тепло й затишок. Стосунки, що панують у сім’ї, відображено в дітях. Батько і мати в дитячій нашій долі — це два сонця гарячих, що зливаючись, підсилюють та доповнюють одне одного, зігріваючи все навколо любов’ю, теплом і радістю.

1 ведуча : Доброго дня, шановна громадо!

Ми раді всіх вас привітати.

Учень. Наш народ – добрий, гостинний і щедрий. Українці своїм обов’язком вважають пригостити людину, яка зайшла до хати, дати напитися перехожому. Ми завжди зустрічаємо друзів із хлібом-сіллю, підносимо його на вишитому рушникові – нашому оберегові. Так повелося з давніх часів і дійшло до нас.

Учитель. Тож і ми сьогодні прикрасили залу вишитими рушниками, щоб стелили вони перед нами лише прямі й щасливі доріжки, і з радістю вітаємо всіх гостей хлібом-сіллю на нашому класному оберегові-рушнику.

 (Учні виносять і ставлять на почесне місце коровай)

Учитель. Діти, а кому з вас мама чи бабуся вишили сорочку своїми руками? Підніміть руки ті, хто вже також вчиться вишивати.

2 ведучий : Дужче музика заграє,

Наше свято вже триває

Зараз всі ми потанцюєм,

Поспіваєм, пожартуєм!(Пісня «Вишиванко, моя» Діана, танець Лізи)

Вася

У рідній школі свят багато:

І музика лунає і веселий спів,

Та в нас сьогодні особливе свято,

Його проводимо на честь своїх  батьків.

Учениця. Українці дуже поважають і цінують свою сім’ю, свою родину, матір та батька. Навіть в прислів’ї говориться: «Шануй батька й неньку, буде усе гладенько». В свою чергу мати й батько зобов’язувалися ще змалку привчати дітей дотримуватися звичаїв, традицій та обрядів. Одне народне повір’я говорить, що у тих батьків, які не дотримуються звичаїв, народжуються діти, що стають вовкулаками. А вовкулака – це завжди понурий, незадоволений чоловік, який у день Святого Юрія перекидається на вовка і бігає в лісі з іншими звірами.

 

Учень. Українці – світлі душею люди. Вміють бачити, відчувати і творити красу. Тому серед нас так багато поетів, співаків, художників, казкарів… А скільки в нашого народу є казок, повір’їв, легенд, прислів’їв та приказок – на всі випадки життя! От, наприклад: «Із щастя та горя скувалася доля», «До свого роду – хоч через воду», «Чоловік у домі – голова, а жінка – душа». А пісень українських, як зірок на небі, не перелічити – в них звучить світла, добра і щира душа мого народу.

Ваня

Наші мами, наші тата,

Ми вітаєм вас на святі,

Ми вас любим щиро – щиро,

Вам бажаєм щастя й миру.

Женя

Ви нас  теж любіть ,рідненькі,

Бо ми  - діти дорогенькі.

Хочем бути на вас схожі

І, як ви , такі ж хороші.

Хай же наше добре слово

Розквітає веселково.

Ліза

Рідна мамо, живи!

Рідний батьку, живи!

Найдорожче для мене

На світі — це ви.

Свою славу дзвінку,

Своє щастя й біду

Принесу на поріг,

Вам до ніг покладу.

Діана

Дорогі мамо й тато!

Хай кожен ранок у житті

Приносить лиш удачі.

Всього найкращого та благ

І радості у хаті.

Хай наша матір Божа

Вас охороняє,

А Господь Бог

З неба щастя посилає.

Вероніка

Погано без тата,

Ще гірше — без мами!

Люблю я матусю

І тата так само.

Кажемо спасибі,

Рідні тата, вам,

І бажаєм щастя

Ми своїм батькам.

Яна

Ми часто у житті .

Звертаємось до мами.

Любові, тепла

Не висловить словами,

Бо кожна мама —

Роду берегиня,

А тато — це опора,

Приклад та сім’ї надія.

Ведуча: Що ж то за свято без пісні? Тож і ми давайте заспіваємо гарну українську пісню.

(Діти виконують пісню «Мама й тато».)

Софія

Навчи мене, тату,

Жити на світі.

Сонцю усміхатись.

Ранку радіти.

Навчи мене, тату,

Життя розуміти.

Щоб в радості, в горі.

Батьківщину любити.

(Пісня «Україно- край»)

Усе, що є в нас, в праці здобували,

Пройшли дорогу в світі нелегку.

Та завжди хлібом друзів зустрічали

На вишитому шовком рушнику.

Бо ж хлібові ціну народ наш добре знає,

Пройшов крізь голод, смерть і забуття.

Та доброту і щирість в серці має,

З теплом в душі й з любов’ю йде в життя.

Народ цінує землю цю єдину,

В якій коріння наше з правіків.

Вітчизну любить і свою родину,

Бо тут народжений й життя прожив.

1 ведучий : День сьогодні надзвичайний…

Сонце встало умите в росі,

І на це щорічне свято

запрошуються бабусі і мами усі.

2 ведучий : Всі веселі, щасливі, вродливі,

Маєте настрій веселий ви,

На обличчях усмішки милі,

І навкруг лунають пісні.

(Мамин вальс)

Христина Це чудо в усмішках чарівних,

 У морі квітів навкруги.

 Ми вас вітаємо чарівні,

 Найкращі, милі, дорогі.

Женя. На щиру розмову

Зібрались ми з вами.

Розмову сьогодні

Присвятимо мамам‚

А також бабусям і сестрам, дівчатам.

Усіх вас  вітаєм з родинним ми святом.

Ведучий. Саме в цей день ми вшановує жінку: жінку – кохану, жінку – господиню, жінку – трудівницю, жінку – берегиню життя на Землі.

Ведуча: Спасибі вам, рідні мами,

Що ви тут сьогодні з нами

Для вас наше щире слово:

Разом:       Матусі, бабусі! Будьте здорові!

Ведучий: – Хто вас, діти, щиро любить,

Хто вас ніжно так голубить

Як ви хворі цілі ночі

Не стуляє свої очі.

Разом:       Рідна матуся

Ведуча: – Хто колисочку гойдає

Хто вам пісеньку співає

Хто вам казочку розкаже

Хто вам лялечку покаже.

Разом:       Рідна матуся

Ліза

У світле та радісне свято родинне ,

Матусю свою привітаю я рідну. 

Вона в мене добра, вона в мене гарна

У домі ґаздиня вона бездоганна,

І слово підтримки для кожного має,

І завжди в очах її усмішка сяє.

В цей день я для мами несу у руці

Яскравого сонця тонкі промінці,

І запах зелених весняних гаїв,

І квіти з далеких казкових лугів,

- Зберу у долоні сріблясту росу

І рідній матусі її віднесу.

Дарую всю землю, ліси і моря!

Найкраща у світі матуся моя!

Яна. Маму дуже я люблю.

Їй палкий привіт я шлю.

Та не тільки їй одній

А й бабусеньці своїй.

Ведучий.

Ти тільки вслухайся: бабуся! Бабусенька! Бабуня-солодуня! Яке ніжне, красиве, лагідне, пестливе й тепле слово! А чому? Бо ти її – онучко, дівчатко чи хлоп’ятко.

Ведуча:

 Бо ти її пташенятко, ластів’ятко, козенятко. Нехай іноді телятко,

нехай іноді поросятко.

Ведучий. І коли це бабуся називала мене поросятком?

Ведуча:Напевно тоді, коли ти був бруднулею?

Ведучий:  Згадав! Це було тоді, коли я заляпав чоботята і щоб сховатися від

тата, - до бабусі утікав!

А вона посварить, покричить

Поцілує та й мовчить.

І щасливий той живе,

В кого бабця люба є.

Той біди вже не зазнає,

Бо бабусенька скрізь дбає.

Посміхніться милі, бабусі, ця пісенька для вас.

(Пісня про бабусю)

Ілля. І вас‚ наші рідні‚ кохані матусі‚

І вас‚ наші ніжні‚ ласкаві бабусі‚

Із святом родинним вітаємо вас!

Прийміть найщиріші вітання від нас!

Арсеній. Бажаєм вам радості, щастя й любові!

Бажаєм‚ щоб завжди були ви здорові!

Коля.

Кохані матусі і рідні бабулі‚

Хай довгі літа накує вам зозуля

Із святом жіночим

Вітаю я тата!!!

Ліза. Це ж хіба жіноче свято ? Це  - родинне, а тато – голова сім’ї !

Коля. Колись же потрібно його привітати,

Бо іншого свята у тата нема!

Ведуча. А тепер подивіться у виконанні учнів нашого класу невеличку п’єсу‚ яка так і називається:

«ЧИ ПОТРІБНЕ ЧОЛОВІЧЕ СВЯТО?»

На сцені — квартира. Мама протирає посуд‚ тато і син за столом жують печиво.

Син. Тату‚ хочу запитати

Поясни‚ прошу‚ мені.

Є чомусь жіноче свято‚

А для нас з тобою — ні!

Є, звичайно, для солдатів,

Вояків‚ фронтовиків,

А чому немає свята

Просто для чоловіків?

Тато. Як немає? Свят багато!

От Новий‚ наприклад, рік.

Навіть і жіноче свято

Хто святкує? Чоловік!

День народження додай ще...

Син. Але ж він є і в жінок!

Скривдили мужчин! А за що?

Тато (посміхається).

Ну й тямущий в нас синок!

Мама. Хочеш свята? В чім розмова?

Буде свято — день назви!

Тільки вже обід святковий

Готуватимете ви!

Арсеній

Наймиліші, найдобріші,

Дуже любимо всіх вас.

А тепер ловіть скоріше

Поцілуночок від нас!

Андрій. Щоб вас кохали наші тата

              І дарували квіти вам

              Немає бо в усьому світі

              Жінок чарівніших за мам. 

Софія (вірш і танець про маму)

Є у мене гарні друзі:

Це дідусь мій і бабуся.

Якщо довго їх не бачу,

То сумую я і плачу.

Дідусь мій і бабуся –

Два сивих голубочки.

Дідусь мій і бабуся –

Дві зірочки ясні.

Дідусь мій і бабуся –

Як квіти у віночку,

Дідусь мій і бабуся –

Ріднесенькі мої.

У мене найкращий дід –

Він очолює весь рід!

Ми йому бажаєм жити

Серед рідних не тужити!

Щоб збулося усе, як треба –

Ти рости, дідусю, до неба!

Ліза

Моя сім’я і дорога родина –

Це тато, мама, бабця і дідусь,

Сестричка, братик і любов єдина,

І я у них також любити вчусь.

Мені тут тепло, затишно і тихо,

Надійно, світло, радісно завжди.

Мене в родині оминає лихо,

З усім на світі я біжу сюди.

(Пісня про гнома)

(Пісня «Котик»)

Вчитель: Нелегкі часи переживає наша країна. На долю наших дітей і батьків випало тяжке випробування. До вашої уваги  (Відео файл «Запали січку» )      

Ведуча: Засвічу я свічку,

Щоб яскраво горіла.

Бо я дуже хочу,

Щоб мої тато й мама

Довго, довго не старіли.(запалюють свічки)

Й сама земля дала нам рідне слово,

Робочі руки й щирі почуття.

Й дитинну душу світлу, пелюсткову,

І мрії, що ведуть у майбуття.

Ми на своїй землі віки й тисячоліття,

Тут славний рід, родина і сім’я.

Коріння у землі, а в небі – пишне віття.

У світі — українці нам ім’я.

Іде в майбутнє рідна Україна,

У світле і високе майбуття.

І наш народ – одна свята родина,

А кожен з нас в родині цій дитя.

Звучить пісня Тіни Кароль «Україна – це я»

Ведучий: Щоб не сивіло в вас волосся

І щоб не морщилось чоло,

Щоб вам, кохані наші рідні

В усьому і завжди везло.

Наше свято добігло кінця. Дякуємо за увагу.

Література

1. Початкове навчання та виховання № 13-14 (413-414) травень 2015 р.
2. Відео файл «Запали січку»
3. У розробці були використані інтернет ресурси