Сценарій "Зустріч спомин у рідному колі"

 

СЦЕНАРІЙ ПРОВЕДЕННЯ СВЯТА

ДО 70-РІЧЧЯ ЗАСНУВАННЯ ШКОЛИ

«Зустріч-спомин у рідному колі»

 

1.

Чому це стільки люду

Сидить ось тут повсюду?

2.

Невже незнаєш ти?

 - Ювілей сьогодні школи!

Вже аж 10 років має,

Ніби квітка розквітає!

3.

 - Ні, не так, не 10 їй.

Моя мама вчилась тут,

Потім був ще й інститут.

Далі я ще народився,

В цій же школі опинився.

Отже, їй не 10, точно,

Знаю я це остаточно!

4.

 - А татусь мені казав,

Що піонером в школі став,

Їй п’ятдесят було тоді,

Святкували в школі всі!

Поважні гості були тут,

На честь школи був салют!

5.

 - Тут училась бабця наша,

А бабусі 50.

Значить, школі 60.

 

Ведучий І

- Стоп! Не треба сперечатись!

В цьому треба розібратись.

Що за шум і що за гам?

Як не соромно всім вам?

Руку краще підіймайте,

Що не ясно – запитайте.

 

 - Де стояла наша школа?

 - Хто учився тут до нас?

 - Хто усі ці дяді, тьоті?

 - Привітать прийшов хто нас?

 

Ведучий ІІ

 - Запитань багато в вас.

Розібратись прийшов час.

Ви на свято завітайте

І історію пізнайте.

 

Виступ директора

Ведучий І

Вітаємо  друзі , день осінній цей  ,

Карбуємо в пам’яті  цю днину ,

Бо в мить оцю, оцю хвилину

Ми відзначаємо наш ювілей.

 

Ведучий ІІ

Ювелії бувають різні

У країн, і у міст , і в людей

Ми ж сьогодні зібралися разом ,

Щоб відзначить шкільний ювілей.

 

Ведучий І

Нехай в цьому залі, в оцей час,

Вогні засвітяться світліше.

Бо нашій рідній школі – 70

Тож усміхніться, друзі, веселіше.

(Музична пауза)

 

 

Ведучий ІІ

Ювілей школи - це не тільки свого роду історична віха, але і як би кордон, що дає можливість оцінити пройдений шлях, згадати добрим словом тих, хто присвятив своє життя, свій педагогічний талант рідній школі, і, звичайно, накреслити плани на майбутнє.

 

Ведучий І

За багато років у нашій школі змінилось кілька поколінь учителів. Проте незмінними залишаються і досі її чудові традиції. Вона не просто навчальний заклад, а друга домівка для нас, учнів, і для освітян. Усі ми – шкільна родина, у якій поважають одне одного, піклуються про молодших, допомагають старшим, діляться досвідом.

 

Ведучий ІІ

Сьогодні свято спогадів і свято сповідань

Минулого й майбутнього –

Прекрасна й світла мить.

Та в мить таку, ми згадуємо щоразу

Людей, котрі не з нами тут,

Тих, хто навіки перейшли життя межу,

Та в пам’яті живі і вічно будуть жити.

 

Ведучий І

Відійшли у небуття досвідчені педагоги, вихователі, наставники молодих вчителів, чудові люди, які присвятили все своє життя найважчій у світі професії - професії вчителя. Згадаймо їх справедливі оцінки, ласкаві погляди, веселі посмішки, дружні поради. Бо доки ми будемо їх пам’ятати, доти вони будуть серед нас.

 

У пам'ять про них нехай прозвучить пісня.

(Музична пауза) Свіча

 

 

Ведучий І

Кому завдячуємо тим, що шкільні традиції передаються з року в рік? Звичайно, нашим найстаршим і наймудрішим учителям. Скільки дитячих сердець пройшло через їхні турботливі руки, скільки широких шляхів відкрили ці люди для своїх вихованців!  Це – вчителі-ветерани.  Давайте їх привітаємо  бурхливими оплесками.

 

Ведучий ІІ

Минуле нашої школи тісно переплелося в особі вчительки української мови і літератури Оксененко Лідії Ісаківни. Все її життя нерозривно пов’язане з школою № 6: тут вона навчалась,  більше 50-ти років свого життя віддала вчительській роботі.

 

Ведучий І

Просимо Лідію Ісаківну розповісти про своє життя, а відтак і про життя школи, бо ці два поняття у нашої колеги нероздільні.

 

(Виступ Оксененко Л. І.)

(Музична пауза)

 

Ведучий І

Нашій школі – 70 років

Та вона ще молода,

Бо живе в ній і працює

Лиш завзята дітвора.

 

Ведучий ІІ

Сьогодні тут на святі гості урочисті-

Ми раді в нас на святі всіх вітать…

І, мабуть, у хвилину цю врочисті

Слова напуття хочуть нам сказать.

 

 

Ведучий І

Привітати школу з ювілеєм прибули представники влади міста.

Слово надається

 

(Виступ )

(Музична пауза)

Ведучий ІІ

Сьогодні в школі всі ювіляри: і першокласники, і сивочолі. Одні навчали, інші навчались. Для всіх наша школа – рідна домівка, яка радо зустрічає своїх дітей.

 

Ведучий І

Комфортно почувався у стінах нашої школи учитель історії, теперішній начальник управління освіти Бичковський Віктор Васильович.

Просимо Вас до слова, Вікторе Васильовичу.

 

(Виступ)

(Музична пауза)

 

 

Ведучий ІІ

70 літ від роду школа має

Та все молодіє, та все процвітає

Бо спонсори гарні та друзі надійні

Дають допомогу, ремонти постійні.

 

Ведучий І

 

 

(Виступ)

(Музична пауза)

 

Ведучий ІІ

Зібралася знову вся наша родина,

Бо звикли ми разом свята зустрічати

І радісно нам в цю врочисту годину

Хороших і щирих гостей привітати!

 

Ведучий І

До слова запрошуємо Почесного громадянина міста, поета, громадського діяча Анатолія Володимировича Семенюка, хорошого друга нашої школи.

(Виступ )

(Музична пауза)

 

Ведучий ІІ

Коли неправди біль стискає горло,

Порушений закон, до розпачу лиш крок,

Людина йде з надією у серці

Шукати захисту до профспілок.

 

Ведучий І

Слово надається голові Профспілкового комітету вчителів міста Сезьоміну Ігореві Вадимовичу

(Виступ )

(Музична пауза)

 

 

Ведучий ІІ

Шановним батькам

Спасибі хочемо сказати

Із щирим вчительським теплом

За ночі ті, що недоспали

Коли задачі ви рішали.

За вірність прикладів і вправ

І за малюнки з малювання.

Тут кожен батько участь брав.

 

Ведучий І

Спасибі, що ремонт робили,

Щоб школа кращою була

Бажаємо вам всім здоров'я

Достатку в домі і тепла.

Ведучий І

Слово для привітання надається 

 

 

(Виступ батьків)

(Музична пауза)

 

Ведучий ІІ

Коли людина ступає за шкільний поріг, майбутнє манить і тривожить її. А іноді так хочеться озирнутися, щоб знову і знову відчути себе в теплій атмосфері школи.

 

Ведучий І

І сьогодні така можливість є у нашого випускника. Слово надається

 

 

Як живете, вчителі?

Вже забули про нас, мабуть?

Скільки ж учнів таких неслухняних

Направляли на праведну путь!

 

Ви пробачте нам наші вибрики…

Ви простіть нам усі гріхи.

Ми були не такі вже шибеники,

Звичайнісінькі дітлахи.

 

Може, трохи з предметів плавали…

Що поробиш, дано не всім, -

Хтось виводить із формул гранули,

Хтось заносить їх під посів.

 

Та за нас вам не буде соромно,

Хай там кажуть, що ми не орли,

Справді космосу не підкоряємо,

До професорів не дійшли.

 

Та навчились плекать ужинки –

У роботі пізнали толк

Кожен має кохану жінку,

Має купу малих діток.

 

Живемо не лише для себе –

Оремо і жнемо для всіх.

Щоби мир на землі й під небом

Щоби в школі дитячий сміх.

 

Щира дяка Вам, вчителі,

За турботу… низький уклін.

Із любов’ю до Вас і шаною

Ваші учні – далеких літ.

 

 

Ведучий І

То ж 70– це багато чи мало?

 В рамках людського життя досить довгий строк, який вміщує народження, дитинство, юність,  досвідченість, зрілість. Все це ви побачили сьогодні в калейдоскопі поколінь випускників.

Ведучий І

Ми тепло тут зустрілись з вами,

І ще зустрінемось не раз,

Хай буде наше свято школи

Як добра пам'ять для вас.

А на прощання побажаємо

Хороших успіхів в труді,

В навчанні, в праці, і в дерзанні,

І в особистому житті.

 

(Музична пауза)

1.

Ми так уважно спостерігали

сьогоднішнє свято

І хочемо також всіх вас привітати.

 

2.

 Рідну школу я вітаю,
 Щастя й радості бажаю.
 Щоб було все в тебе гарно, 
 Щоб жила завжди безхмарно!

 

3.

Любій школі я бажаю
У святковий світлий день
Щастя-долі в ріднім домі,
сміху, радості, пісень!

 

4.

Ми будемо вчитись, дружити, трудитись,

Щоб ви могли нами завжди гордитись.

Наші любі друзі старші,

Обіцяємо вам завше

На відмінно тільки вчитись.

 

 

 5.

Всім вам хочемо сказати  на дорогу –

Не забувайте рідну школу

Не забувайте друзів та учителів

До зустрічі на святкуванні

Коли школі виповниться аж 100 літ.