Сценарій_Новий рік_5-7 класи_Новорічна казка Шахрезади

«2017 новорічна казка Шахерезади»

Передмова

♪ __________________________

Автор: В чудеса не вірять люди, бо відомо всім давно,

Що чудес ніде не стріти, крім казок і крім кіно.

Але раптом так буває: у найкращий день зими

Диво в гості завітає і повірим в нього ми!

Що за диво новорічне сталося із вами?

У нас сьогодні, любі діти, зустріч із казками.

Прийшла нарешті довгождана мить:

Герої казки нас усіх вітають.

І знову сміх тут радісно дзвенить,

І казка в залі знову оживає…

♪ _________________________

На сцені сидить султан і його донька Жасмін, за спиною у них стоїть слуга-мавр і махає опахалом. Звучить східна музика.

Автор: Десь далеко – далеко на сході. Де зимою не падає сніг, де замість яблук ростуть гранати, а замість звичних нам цукерок усі їдять рахайлукум та солодкі фініки. Де замість чорнозему - пісок. Живе своїм життям місто Багдад і править у ньому султан Аль-Бабет.

Була і донька у султана, принцеса-чарівниця.

Ще зовсім юна, ще дівча – рум’яна, білолиця,

За неї ладен був султан життя своє віддати,

Щоби вона не почала бува вередувати.

А дівчинка була у заміжній порі,

Вже й кавалерів орда стоїть у дворі.

Розумні, красиві, веселі, багаті,

І треба обрати із них кандидата.

І дія

Жасмін:

Я вийду заміж тільки по любові,

І ваших кавалерів не прийму.

Як тиснути ви будете на мене,

У королівстві галас я здійму.

♪ __________________________

Султан: (наспівує)

Состоянье у тебя истерическое

Скушай, доченька, яйцо ты диетическое.

Или, может, обратимся к врачу?

Жасмін: Ни-че-го я не хо-чу!

Султан: Ах ты бедная моя, трубадурочка,

Исхудала как твоя фигурочка.

Я заботами тебя охвачу.

Жасмін: Ни-че-го я не хо-чу!

Султан: Замуж выдадим тебя за богатого,

Непременно, чтобы был роду знатного.

Я и слышать ничего не хочу.

Жасмін: Вот сейчас я закричу.

Султан: Все, втомився з тобою сперечатися.

Жасмін: Нарешті, вгамувалися.

Султан: Та ні, придумав новий метод: нехай мої дружини, тебе розуму навчать. От тільки проблема, котра із моїх дружин моя улюблена. Так, склероз – це біда. Але нічого, зараз покличемо всіх і розберемося.

Жасмін: Нічого не вийде!

Султан: Візир!

Хлопає в долоні і з’являється, низько кланяючись Візир.

Візир: О, повелителю східних земель, світло моїх очей, ваш покірний слуга перед вами.

Султан: Швидко з’явився, молодець. Візир, організуй нам перекличку моїх дружин.

Візир: О, найсвітліший і наймудріший із наймудріших, ваше бажання буде виконано.

Хлопає в долоні і з’являються дружини, виконують східний танок.

♪ __________________________

Візир: Гарем, до переклички готуйсь!

Всі дружини вистроюються в шеренгу, лише Гюльчатай ховається за ними.

Візир: Рівняйсь! Струнко! Заріна! Джамалія! Гюзель! Саіда! Хафра! Зухра! Лейла! Зульфія! Гюльчатай!.. Гюльчатай!

Гюльчатай оговтавшись, з’являється перед султаном і стає першою в черзі, гордо піднявши голову і відкривши обличчя.

Візир: Ой, Гюльчатай, сховай личко!

Гюльчатай, неохоче закриває лице і плентається в кінець.

Султан: Поглянь, які гарні і слухняні дружини, і ти скоро будеш такою.

Жасмін: (Улесливо) Тату, я ще ж маленька, ще рано заміж, давайте краще послухаємо казку Шахеризади, будь ласка.

Султан: Візир, клич Шахерезаду, нехай, хоч вона порадує мою доньку.

Візир: О, великий правитель Багдаду, ваше бажання зараз буде виконано.

Хлопає в долоні і з’являється Шехрезада.

Шахерезада: Вітаю, тебе великий султан Аль-Бабет! Хай буде твій шлях вистелений пелюстками троянд і лілій!

Султан: Ну що ж Шахерезадо, сьогодні вже наступає 2017 ніч. Чим потішиш свого Султана і його доньку. Чи може казки вже всі закінчились? І більше казок не знаєш?

Шахерезада:

Звичайно знаю і ще не одну.

Але сьогодні я розкажу

Тобі особливу, чарівну,

Казку новорічну!

♪ __________________________

Звучить новорічна мелодія, всі розсідаються на подушках і Шахерезада починає говорити.

Шахерезада:

Рік новий! Чудове свято!

Рік новий! Чудес багато.

Казка зовсім поруч ходить,

Казка коло з нами водить.

 

Сніг яскравий на ялинці,

Під ялинкою – гостинці,

А у мене на вустах

Казка, зовсім не проста.

 

Бо у нашій дивній казці

Новорічні чудеса живуть .

Отже, слухайте тихенько

Та всідайтеся гарненько.

 

В Королівстві Сніговому

За узгір’ям Хмар і Грому

Дід Мороз добро творить –

Мрію кожного здійснить.

 

Допомагає йому Снігуронька –

Його люба, єдина онука.

Світле, чисте і миле дівча,

Снігу білого й Зими дитя.
ІІ дія

♪ __________________________

З’являється Снігуронька і підходить до Сніговика.

Снігуронька:

Тихо падає на землю білий сніг, як білий пух,

Одягає все навколо у засніжений кожух.

Як тут добре в лісі: іній на гілках блищить.

Час настав диво здійснити - Сніговика оживити.

Сніговик:

Дякую тобі, моя люба Снігуронько,

Що дала мені знову чистую душеньку.

Вже боявся, що без мене цей рік

Пройде свято – Новий 2017 рік.

Снігуронька:

Як добре, що знову настала зима –

Для новорічних свят казкова пора,

Я з Дідом Морозом всіх відвідаю,

З новорічним святом всіх привітаю!

Сніговик:

Ура! Новий рік зустрічатимуть всі

І великі, і малі - люди всієї землі!

Снігуронька: Звичайно ж, Сніговичок, ми з Дідусем Морозом веселе свято влаштуємо всім людям землі, і обов'язково привітаємо всіх хлопчиків та дівчаток, подаруємо їм подарунки, пограємо в веселі ігри та конкурси, навчимо новим новорічних пісенькам.

♪ __________________________

Звучить фонограма хуртовини, в зал влітає Снігова Королева.

Шахерезада:

Та прийшла біда у чарівну країну –

З’явилася там зла королівна,

Правити я у цьому царстві Снігу буду,-

Сніговою Королевою зватимуть мене люди.

Снігуронька: Добрий день, шановна, а ви, власне, хто?

Снігова Королева:

Як, ви досі нічого чули, не знаєте?

Я - королева зими - королева снігів.

Я єдина володарка холодних світів.

І перший наказ мій має зазвучати:

Новий Рік ми не будем більше стрічати!

Снігуронька: Стривайте, щось я нічого не розумію. Хто дозволив вам свято зіпсувати?

Снігова Королева: Повторюю, дитино, дозволяти мені не треба – я Королева, Снігова Королева.

Снігуронька: Дуже добре, шановна Королева. Тільки, ми вам не дозволимо зробити таку підлість. Підемо, Сніговичку, покличемо нашого Діда Мороза – він справжній господар царства Снігів і новорічного свята.

Сніговик: Правильно, він швидко вижене цю самозванку.

Снігова Королева: Ти, купа снігу, як смієш мені погрожувати!? Та я тебе… Та я вас зараз…

Сніговик: І не боїмося! І не боїмося!...

Втікають від Королеви.

Снігова Королева:

Зараз я все царство снігом замету,

Хаос і біду я людям принесу.

А сніжинку, ось оцю, я зачаклую,

І столітнім сном Снігурку усиплю.

Снігова Королева:

Нумо мої вірні слуги,

Кличу вас на допомогу,

Закружляйте, засніжіть,

Все навкруг заворожіть!

Снігова Королева: (розводить руками, ніби ворожить; говорить монотонно).Нехай холоне земля…

Сніжинки: Холоне земля…

Снігова Королева: Порожніють поля…

Сніжинки: Порожніють поля…

Снігова Королева: І сонце нехай хмари закриють…

Сніжинки: Закриють!

Снігова Королева: Нехай річки скує безжальний лід…

Сніжинки: Безжальний лід!

Снігова Королева: Холодні вітри завиють!

Сніжинки: Завиють!

Звучить музика, з’являються Сніжинки і ведуть з нею танок. Після цього Снігова Королева зникає.

Повертаються Снігуронька і Сніговик.

Снігуронька: Сніговичку, поглянь Снігова Королева зникла, тільки все засніжила навкруги. От і добре. Дуже скоро на свято прийде Дід Мороз і розправитися з усіма її злими намірами. Сніговичку, а новорічні подарунки для дітей ми вже зібрали?

Сніговик: Так все готово: мандарини і цукерки, іграшки та ялинки. Все готово. Буде веселе свято.

Сніговик підходить до ялинки і бере найбільшу Сніжинку.

Сніговик: Снігуронько, поглянь, я знайшов під ялинкою чудову сніжинку, я тобі її дарую.

Снігуронька: Дякую! (ніби вколюється і вигукує) Ой!

Сніговик: Що з тобою?

Снігуронька: Що зі мною!? Так хочеться спати

Снігуронька сідає на пеньок, і засинає

Сніговик: Ні, не треба, не засипай, час в дорогу. Будемо разом святкувати. Ні, Снігуронька, не спи, пора на свято нам йти. …

Снігова Королева: (визираючи) Ха-ха-ха! Не буде у вас свята тому, що Снігуронька 100 років буде спати, бо я її зачарувала! Сон-сніжинку вам підклала. Буду святкувати лише я, лютуватиме завжди зима. Проти мене ви безсилі, 100 років не буде свята нині. Ха-ха-ха!

Сніговик:

Ой, нічого не виходить,

Злії чари не проходять,

Нічого вдіяти не можу,

Може хтось інший допоможе?

Біда! SOS! Тривога!

Нам потрібна допомога!

♪ __________________________

ІІІ дія

Шахерезада:

В царстві Снігу тріщать морози,

Сипле снігом завірюха,

Спить столітнім сном Снігурка

Тому не прийде свято Нового року!

Жасмін: Так, це що виходить, Нового року не буде? (починає плакати)

Шахерезада: На жаль, без Снігурки свято не відбудеться. Нічого не вдієш.

Жасмін: Як не вдієш!? Я хочу свята, хочу подарунків, хочу Діда Мороза і Снігурку!

Султан: Тихо, тихо, моя люба! Ми щось придумаємо. Візир, пиши наказ: Я, великий, могутній, прекрасний султан Аль-Бабет, зоря Сходу та гроза Заходу наказую Сніговій Королеві негайно розчаклувати Снігурку і доставити до мого палацу Снігурку та Діда Мороза для проведення Нового року!

Шахерезада: О, великий Султане Аль-Бабет, ваша воля діє лише у вашому теплому султанаті, а в холодному царстві Снігів діють свої особливі закони – казкові.

Жасмін: (хниче) Я хочу свята, хочу подарунків, хочу Діда Мороза і Снігурку!

Султан: І що не можна нічого вдіяти?

Шахерезада: Я думаю, що можна. Якщо, ваша світлість, погодиться віддати заміж прекрасну Жасмін та в придане півцарства, то, я думаю, знайдеться сміливий, кмітливий та з чистим серцем юнак, який зможе здолати Снігову Королеву і виконає ваш наказ.

Султан: Доньку проміняти на Новий рік?

Жасмін: Тату, я згодна. (витирає сльози)

Султан: Візир, пиши новий наказ: Я, великий, могутній, прекрасний султан Аль-Бабет, зоря Сходу та гроза Заходу наказую з’явитися до палацу юнакові, який зможе здолати Снігову Королеву, розчаклувати Снігурку і доставити її та Діда Мороза до мене для проведення Нового року! Той хто виконає наказ султана отримає в дружини прекрасну Жасмін і півцарства в придачу.

Візир: Ваша воля буде виконана, о прекрасний султан.

ІV дія

Завішується сцена. Хлопчик-паж виходить на край сцени, розгортає сувій та оголошує наказ султана. Біля сцени цей наказ слухають Аладін та Джин.

♪ __________________________

Хлопчик-паж: Увага! Увага! Увага! Слухайте всі навкруги наказ Султана! Великий, могутній, прекрасний султан Аль-Бабет, зоря Сходу та гроза Заходу наказує з’явитися до палацу юнакові, який зможе здолати Снігову Королеву, розчаклувати Снігурку і доставити її та Діда Мороза до палацу для проведення Нового року! Той хто виконає наказ султана отримає в дружини прекрасну Жасмін і півцарства в придачу.

Аладін: Джин ти чув, султан віддає Жасмін в дружини тому, хто здолає якусь там Снігову Королеву. Це моя єдина надія хоч поглянути на ту дівчину неземної краси.

Джин: А ще дають півцарства. От, заживимо тоді, я на заслужений відпочинок піду.

Аладін: Чому це? Чим ти його заслужив?

Джин: Тяжкою багаторічною працею на вашу милість.

Аладін: Чий не заслужений працівник року. Виконав лише одне бажання, і то своє: змінив свою стару лампу на сучасні апартаменти – новий радіоприймач.

Джин: А це на благо спільного бізнесу: із цим радіо я завжди в курсі всіх подій, ще й поліцейську хвилю ловить. Чим не інвестиція у розвиток власної справи –  «Джин - приватний детектив №1»

Аладін: Джин - приватний детектив №1. Та ти повинен сам виконувати бажання інших, і перш за все мої. А ти вирішив на інших гроші заробляти.

Джин: Ти не правий, Аладін, в сучасному світі всі бажання виконає той, хто має зв’язки, завжди в курсі всіх справ і має в купу сучасних гаджетів.

Аладін: Ну, добре хочеш працювати приватним детективом, то твоя страва. Давай домовимося. Ти виконуєш для мене одне бажання, і будеш вільним.

Джин: Яке? Отримати 1 мільярд євро? Так вийде, бо в мене вже вичерпаний кредитний ліміт у Міжнародному Валютному Фонді.

Аладін: І на що ти його вичерпав? На розваги?

Джин: Ображаєш, на власну освіту.

Аладін: Хоча зараз це не важливо.

Джин: Ти хочеш отримати в дружини Жасмін? Ні я на це не підпишусь. Ту вередливу нюню не може розвеселити жодна людина на цій Землі. Я ще не хочу помирати від її скиглення, я ще молодий.

Аладін: Що ти сказав? На кого ти пругу гониш, радіо ходяче?!

Джин: Я сказав, що такий простий юнак, як ти, негоден руки прекрасної Жасмін.

Аладін: А це вже моя справа, ти допоможи лише виконати наказ Султана і будеш вільний.

Джин: Снігова Королева, хто вона така?... Це, напевне, льодяна бурулька з короною. Ну тоді ми її швидко розтопимо на сонці Сахари.

Аладін: Ну, що домовились? Твоя допомога в цій справі і ти вільний.

Джин: Домовились, якщо не розтане на сонці, то я її…

Аладін: Потім вирішим, що робитимем, зараз пішли до палацу.

♪ __________________________
V дія

Розвішується сцена-палац всі сидять засмучені.

♪ __________________________

Султан: Щось довго немає добровольців.

Візир: Я впевнений, мій володарю морів і пустелі, зараз з’являться.

Якраз з’являється Аладін із Джином.

Візир: Прибули, о повелитель! Аладін із Джином, предстаньте перед очима великого султана Аль-Бабета!

Аладін: Вітаю тебе, о великий і могутній султан Аль-Бабет!

Султан: Вітаю тебе, мій слуга Аладін. Ти чув мій наказ.

Джин: Та чули ми, чули. Треба якусь льодяну бурульку розтопити, а натомість Аладін отримає Жасмін у дружини, а я – півцарства. А скільки це у євро?

Візир: Що за нахабство, як ти смієш так говорити при найсвітлішому султані!

Аладін: О, великий султан, пробачте мого друга, він витратив стільки часу на освіту, а так не навчився культурно говорити.

Джин: Так говорить весь сучасний світ. (Аладін йому погрожує) Все мовчу, як риба.

Аладін: Що треба робити, мій правителю?

Султан: Ось, Шахерезада, веде вас у курс справи.

Шахерезада: Щоб потрапити до Царства Снігів треба пройти Королівство Казок і здолати всі труднощі та всіх злодіїв, що трапляться на вашому шляху, виручити казкових героїв їз біди і отримати чарівне зілля для боротьби із Сніговою Королівною.

Аладін: А як потрапити в Королівство казок?

Шахерезада: Той хто радіо і Джина має, той і дорогу туди знає.

Джин: Я ж тобі казав, що радіо – це потрібна річ. Зараз заб’ю в навігаторі адресок, налаштую необхідну хвилю і ми миттю опинимося в Королівстві Казок.

Шахерезада: Візьміть із собою чарівний напій, він в потрібний час допоможе. І пам’ятайте, часу у вас небагато, якщо до настання Нового року ви не повернетеся, то ви назавжди залишитеся в Королівстві Казок, а Жасмін назавжди залишиться нещасною.

Аладін із Джином зникає зі сцени.

Шахерезада: А ми подивимося їхні пригоди за допомогою супутникового відеозв’язку.

♪ __________________________

VІ дія

Всі герої зникають зі сцени, Аладін із Джином потрапляють в першу казку – Дюймовочка:

Шахерезада: Летіли вони понад горами високими, морями глибокими, понад лісами дрімучими, понад полями пахучими і зупинились вони біля дуги, небесної краси, яка символізує перехід між минулим та майбутнім. І пролетіли вони під нею і попали в чарівний світ під назвою Королівство Казок, потрапили до першої казки – Дюймовочка:

♪ __________________________

Болото. Сидять дві жаби – мама і син, біля них на листочку латаття – маленька Дюймовочка: Аладін і Джин прислуховуються до розмови.

Жаба-мати:

Та тут дівчинка маленька

А яка ж вона гарненька!

Жаба-син:

Ой, яке чудне створіння

Спить в горіховім лушпинні!

Жаба-мати:

А тонка, немов стеблинка…

Буде сину гарна жінка!

Дюймовочка:

Що це? Де я? Чи це сон?

Як багато тут води!

Як потрапила сюди?

Боже мій, та я ж на річці!

Як далеко до травички!

Жаба-мати. Ква-ква-ква, рожеві щічки.

Ох, гарнесенька яка!

Підеш за мого синка!

Тільки шкода, що не зелена.

Дюймовочка: Ой, жаби, геть ідіть від мене!

Жаба-мати:

Подивись, яка крикуха!

Буду я тобі свекруха.

Будеш жить серед латаття

І носить зелене плаття.

Ну, що скажеш, мій синок?

Жаба-син стрибає під музику навколо Дюймовочки і роздивляється її.

Жаба-мати:

Ох, скільки хвилювання!

Синочок мій рідненький,

Дивись, а раптом схуднеш?

Поїж краще ситненько.

Жаба-син: Ква-ква-ква! Не хочу, мамо, і не буду!

Жаба-мати: Тоді поспи, серденько.

Жаба-син: Не хочу, і не буду!

Жаба-мати: Ну то попрацюй хутенько.

Жаба-син: Та я не хочу, мамо. Не хочу!

Жаба-мати:

А звідкіля ти знаєш,

Що ти не хочеш сину?

Якщо не працював ти

Ні однієї днини.

Жаба-син: Не хочу і все!

Жаба-мати. А одружитися хочеш ще?

Жаба-син:

Не хочу, вже не хочу.

Вона така худа, і навіть не зелена,

Не схожа геть на мене.

Жаба-мати. Нічого, з нами поживе — і теж позеленіє.

Разом. Обов’язково позеленіє!

Жаба-мати (до Дюймовочки).

Ти поки що тут сиди

І нікуди не ходи.

Принесем тобі жучків

І маленьких черв’ячків.

Жаби виходять. Дюймовочка плаче. Підходить Аладін до неї.

Аладін: Дюймовочко, чом ти так плачеш?

Дюймовочка: Як тут не плакати, пане, сумно мені. За жабу бридку мушу заміж я вийти, позеленіти разом з ними і прожити все життя на болоті без сонця і квітів.

Джин: Шкода таку дівчинку, жаба їй не пара. Треба щось робити!

Аладін: Дюймовочко, ми тебе врятуємо.

Дюймовочка: Вельмишановне панство, а ви далеко прямуєте, може проведете мене до сонячної галявини, де ростуть надзвичайні квіти, а живуть у них квіткові феї. Вони мене кликали до себе, але сама дорогу я не знайду. Допоможете?

Джин: Ноу проблем! Допоможемо.

Аладін: Ми якраз прямуємо до Снігового Царства, шлях до нього проходить через квіткову галявину.

Джин: А звідки ти знаєш?

Аладін: Користуватися сучасними гаджетами вмієш не тільки ти. Навігатор маршрут як прокладав, я все і запам’ятав.

Джин: Дюймовочко, ти йдеш з нами до квіткової галявини.

Дюймовочка: Сердечно дякую вам, панове, і хочу на згадку про мене подарувати вам чарівну квітку. Пилок цієї квітки чарівний і може замінити будь-який інгредієнт в чарівному зіллі.

Аладін: Дякую, Дюймовочка, ми тебе пам’ятатимемо, і використаємо квітку у добрій справі.

Дюймовочка: Щасливої подорожі!

♪ __________________________

VІІ дія

Шахерезада: Недовго йшли наші герої, побачили квіткову галявину небаченої краси і залишили щасливу Дюймовочку там. А самі попрямували далі, та вже скоро на їхньому шляху постала цікава картина, як лиса Аліса та кіт Базиліо гроші виманювали.

♪ ____________Лунає тема кота Базиліо та лисиці Аліси. Ті в костюмах даішників.

Базиліо: Алісо, а ти впевнена, що так ми видуримо більше грошей?

Аліса: Навіть і не сумнівайся! Сьогодні даішники одні з найбагатших людей королівства! Тут тобі вистачить і на молоко, і на рибку…

Базиліо: І на «балакучого хом’ячка»?

Аліса: От на «балакучого хом’ячка» не вистачить.. а от мені на курочку, гусочку і півника – якраз! Не переймайся! Разом ми обов’язково впораємось!

Звучить пісня «Вместе» (Потап і Настя) . На останніх акордах біжить Буратіно: Аліса свистить. Базиліо зупиняє Буратіно.

Буратіно: Нє, ну камандір, ну шо такоє!

Базиліо: Перевищення швидкості!

Аліса: Їхав не пристебнутий!

Базиліо: І світло не включив.

Аліса: А де твоя аптечка?

Буратіно: По-перше, я завжди пристебнутий і добре все бачу! По-друге, яка швидкість, я ж на пішкарусі! Де ви бачите транспорт???

Базиліо: Точно (до Аліси) А де, між іншим , транспорт?

Аліса: А ви що, не знаєте, що згідно останнього наказу Тарабарського короля, хто перевищує швидкість навіть ногами ..

Базиліо: Тим більше ногами

Аліса: ….має неодмінно заплатити штраф!

Буратіно: Та в мене грошей нема!

Аліса: А це що? (показує на ключик у руці)

Буратіно: Ключик… звичайний…

Базиліо: (до Аліси) Був би звичайний, він так міцно б його в руці не тримав.

Аліса: Ну, якщо він таких звичайний.., то ти не вагаючись зможеш нам його віддати!

Базиліо: (не стримуючись) Віддавай!

Буратіно: Не віддім, це подарунок.

♪ __________________________ Тим часом підходить ближче Аладін та Джин.

Аладін: Доброго дня, шановні.

Аліса: Не заважайте, йдіть куди йшли.

Джин: О, шановна прекрасна пані, чому у вас такі засмучені очі. Такі прекрасні оці не повинні сумувати.

Аладін: Ми можемо допомогти вирішити ваш спір.

Базиліо: Як, цікаво знати?

Джин: У нас на батьківщині на далекому Сході є така гра: хто вгадає під якою чашою ключик, той і його отримає. Згодні зіграти?

Разом: Згодні.

♪ __________________________ Буратіно передає їм ключ, Джин розкладає на сцені чаши, але ключ перед тим непомітно передає Аладіну і мішає чаші.

Джин: Слідкуйте уважно. Раз, два, три. Готово. Ваш хід, пане.

Буратіно вибирає чашу, але не вгадує.

Буратіно: Цього не може бути! Я ж слідкував.

Джин: Вибачте пане, ви програли. Пані, ваш хід.

Базиліо: А чому не я? А коли я гратиму?

Джин: Пані перша.

Аліса: Поняв? (Аліса обирає чашу, але теж не вгадує.)

Аліса: Не поняла!

Базиліо: А шо тут понімать, треба вміти грати

Джин: Мені дуже шкода, панове, але й ви програли, тому ключ залишається в казино, тобто в мене.

Базиліо: Ну, давай ще разочок!

Джин: Ні не можну, договір дорожче грошей!

Аліса: А як же мій обід, моя курочка?!

Базиліо: А як же мій балакучий хом’ячок???!!!

Аліса: Це ти в усьому винен. Треба було ключ зразу забрати!

Базиліо: Я??? А хто на гру погодився і продув?

Кіт та лисиця починають битися. Залишають сцену. ♪ ____________________

Аладін: Шановний пане, ось тримайте, це належить вам.

Буратіно: А як класно ви їх обвели навколо пальця. Мені так не вдавалося, вони у мене всі гроші вже виманили. Дякую за допомогу і науку.

Джин: Та пусте, декілька років роботи в казино не пройшли даром.

Аладін: Професіонал, що скажеш. Панове, а куди ви прямуєте, може вам допомогти чим?

Аладін: Йдемо ми до Снігового Царства в замок Снігової Королеви

Джин: Треба і їй декілька фокусів показати.

Буратіно: Там фокусами не обійдетесь, треба застосувати важку артилерію.

Аладін: Що ти маєш на увазі?

Буратіно: Колись Снігова Королева була доброю і милою дівчинкою, але злі люди постійно насміхались із її доброти. Тому серце дівчинки охололо і перетворилось на крижинку. З тих пір її улюблене заняття серця перетворювати на лід, а якщо людина має палке серце, то її чари діятимуть лише 100 років.

Джин: І зовсім не багато, я просидів в лампі тисячі років і нічого.

Аладін: Джин, зараз не про тебе. І що не має способу здолати Королеву.

Буратіно: Є один. Але небезпечний…

Аладін: Небезпечно повертатися до Багдаду без Снігурки.

Джин: Це точно, той султан дістане з-під снігу.

Аладін: Тому виходу немає, будемо йти. Розповідай.

Буратіно: В дрімучому лісі, у найбільшій гущавині живуть чотири бабки-відьми з дивними іменами: Розумниця, Ягідка, Угуся і Лишенько. Люди кажуть що, то прекрасні сестри Снігової Королеви, яких вона перетворила на самотніх бридких старух. Ці сестри на передодні Кожного нового року варять чарівне зілля, яке розтоплює крижані серця. І мріють цим зіллям розтопити серце молодшої сестри. Але всі сміливці, які ходили до королеви з цією місією, не поверталися живими.

Джин: А може повернемося доки не пізно, я не хочу там замерзнути.

Аладін: І мови не може бути. Треба йти шукати тих відьом і просити в них чарівне зілля.

Буратіно: Візьміть, із собою цей ключик, він не простий, ним можна відкрити будь-які таємні двері. Прощайте, друзі, хай щастить.

♪ __________________________ Всі виходять із сцени.
VІІІ дія

♪ __________________________

Шахерезада: І вирушили друзі до лісу дрімучого, і в самій гущавині лісу натрапили на дивну хатину, біля якої чотири сестри над зіллям чаклували.

Одна з сестра Ягідка затягує на сцену великий казан. Треба зробити вигляд, що це їй дуже важко. Інша Угуся з'являється й танцює, брязкаючи ложкою й виделкою. Третя Розумниця приносить із собою книгу заклинань. Станцювавши танець, Чарівні ведучі сідають навколо казанка. Розумниця розкриває книгу, здуває віковий пил (золотаві блискітки) і починає перевіряти - чи все вони принесли для того, щоб зварити чарівне зілля.

Розумниця (рахує за списком): Так, казан!

Ягідка (вказує на казан): Одна штука!

Угуся: Угу.

Розумниця (роблячи якісь нотатки олівцем): Чарівні палички!

Сестри дивляться на свої палички й піднімають їх угору.

Хором: Три штуки!

Угуся: Угу.

Розумниця: Чарівне створіння!

Ягідка: Цієї дурниці назбираємо скільки завгодно! Хоч завалися! Ми ж у казковому лісі!

Угуся: Угу.

Розумниця: Вогонь!

Всі Відьмуськи шукають вогонь по кишенях, на сцені, одна на одній.

Розумниця: Так. Немає вогню! Ой, сестри!

Хором: Чаво?

Розумниця: Ні «чаво» - а чи всі на місцях?

Ягідка (вказуючи на всіх): Ти, Розумниця, на місці. Я, Ягідка, теж. А ось і Угуся. Ой, Лишенько!

Хором: Що?

Ягідка: Немає Лишенька! А вона повинна була вогонь здобути!

Шукають Лишенько.

Розумниця: Немає Лишенька! Ну от! Як же ми тепер без неї зілля варити?

♪ __________________________

Раптом до них вибігає Четверта сестра, наймолодша та найнепосидючіша. У неї в руках – кілька запалених бенгальських вогнів. Вона голосно тупоче, метушиться, не знаючи, куди покласти вогонь.

Лишенько: Вогонь!

Всі Відьмочки підхоплюються й починають безладно бігати по сцені. Усі кричать одночасно, але різне. Розумниця: "Швидше! Туди! Сюди!". Ягідка: "Горимо! Пожежа!". Угуся: "Ур-р-ра!". Нарешті, Лишенько кладе вогонь під казанок (гасить) і займає своє місце серед Відьмусьок.

 

 

Розумниця (витримано викреслює щось олівцем у книзі): Лишенько - одна штука. Почнемо чаклування! (Відкриває книгу, незрозуміло дивиться, потім показує усім нерівно обірваний аркуш – хтось його вирвав). Ага! Насіння лускали? (Три Відьмуськи зітхають і знизують плечима). Лускали! Аркуша немає! (Відьмуськи показують, як їм соромно). Ех ви! Немов діти!

Разом: Ми більше не будемо, чесно

Розумниця: Може й не будете, але рецепта чарівного зілля вже не має.

Лишенько: І що ж нам тепер робити? Кого запитати?

Розумниця: Спробуємо самі згадати. Хто пам’ятає якісь інгредієнти?

Ягідка: Треба мишачий хвостик.

Угуся: Угу.

Лишенько: Зміїну шкурку.

Угуся: Угу.

Ягідка: Кров дивного створіння.

Угуся: Угу.

Ягідка: А ще треба посмішку дитини.

Угуся: Угу.

Лишенько: А де ж ми візьмемо дитину?

Ягідка (піднімає чарівну паличку):  А давайте ми їх начаклуємо!

Угуся (піднімає чарівну паличку):  Угу! Нехай вони падають із неба, немов сніжинки!

Розумниця: Ні, вони тоді будуть мокрими і холодними.

Ягідка (піднімає чарівну паличку): Хай тоді ростуть із землі, немов морквинки!

Розумниця: Ні, це буде занадто довго.

Лишенько: Знаю, знаю. Нехай тоді вони прилетять як вітер... Фіть...

Розумниця зітхає, закочує рукава й читає заклинання:

Розумниця: Знову прийдеться все робити самій. (чаклує)

Бігли-бігли, стри-ба-ли!

Діти-діти, де-бу-ли?

Ігри… Миші… Торти… Квіти…

Хай… Бабай… Приходять… Діти!!!

♪ __________________________

Миготить світло, гримить музика. Коли світло знов з’являється, усі чотири Відьмуськи уважно дивляться на Аладіна і Джина.

Розумниця: Щось пішло не так, бо щось дивні діти.

Ягідка: Це ж сучасний спосіб самовираження.

Джин і Аладін: Доброго вечора, шановні пані!

Лишенько: Щось вони дивно виглядають і дивно говорять!

Ягідка: Але смачно пахнуть! Мені вони подобаються.

Угуся: Угу. Гарненькі, духмяні, пухкенькі, м’якенькі! (Щипає за щічку Аладіна)

Розумниця: Ні! Якщо ми їх зараз з’їмо, то нам ніяк буде зілля варити? Ви забули, що наша молодша сестра Сніжинка в біді, і з кожним роком її серце стає холоднішим. Ще рік і ми її не розчаклуємо ніколи.

Ягідка: Ну, добре. Треба зібратися і знайти всі інгредієнти зілля.

Аладін: Любі, пані, ми можемо допомогти, кажіть, що треба.

Джин: Ми маємо в запасі кілька чарівних речей.

Розумниця: Так, добре починаємо. Ну-мо, сестри, підходьте до казана – будемо чаклувати. Зміїна шкірка!

Аладін: А може підійдуть мої сандалі, вони із справжньої гримучої змії.

Розумниця: Добре, кидай у казан. Мишачі хвостики!

Лишенько: А ось бачу (підходить до Джина і вказує на шнурок). Дивний такий, шнуруєшся мишачим хвостиком. (розшнуровує, забирає) В казан.

Розумниця: Кров дивного створіння. (Всі погляди повертаються на Джина)

Джин: Я?! Я ще молодий, я не хочу помирати.

Аладін: Джин, заспокійся, в тебе є з собою кров дивного створіння.

Джин: Хух… Як я забув про напій Шахерезади.

Ягідка: Кого?  Шахерезади? Точно дивне створіння.

Розумниця: Підійде, в казан. Далі, посмішка дитини.

Угуся (вказує на Аладіна): А чим він не дитина, ходить у сандалях, в повзунках, (Аладін натягнуто посміхається), ось, і чарівно посміхається.

Розумниця: В казан!

Угуся намагається запхати Аладіна до казана, але її зупиняє Розумниця.

Розумниця: Зупинись! Лише посмішку! (Звертається до Аладіна) Подмухай у казан.

Аладін виконує, що йому сказали і Угуся його відпускає.

Розумниця: Але чогось не вистачає. Але не пам’ятаю чого? А хтось вирвав листок з рецептом.

Відьми роблять вид, що тут ні до чого.

Аладін: Шановні, в нас є чарівна квітка, її пилок може замінити бідь-який інгредієнт у зіллі. Ось, тримайте.

Розумниця: Може й спрацює. (Кидає в казан і промовляє).

Діб-ли да, Діб-ли ду,

Серце крижане я розтоплю,

На-на ні, на-на ні –

Зілля вже у казані!

♪ __________________________ Витягує з казана зілля в пляшечці.

Ягідка: Готово?

Угуся: Угу!

Аладін: Шановні леді, дозвольте цього року нам віднести це зілля до палацу Снігової Королеви і спробувати розтопити її холодне серце та розчаклувати Снігурку.

Лишенько: Ой, лишенько, це небезпечно , ще жоден сміливець не повертався.

Аладін: В тому і проблема, треба йти не самому, а з вірним другом, тоді всі труднощі можна здолати.

Розумниця: Можливо й ваша правда. Ось, тримайте чарівне зілля і швидше вирушайте.

Джин: Та будуть довгими і світлими ваші дні. Ми повернемося з перемогою, обов’язково.

♪ __________________________

ІХ дія

Шахерезада: І вирушили друзі до крайньої півночі, в царство вічних холодів і кришталевого снігу, в саме серце володінь Снігової Королеви – до Кришталевого палацу. І Лише міцна дружба та надія на гріли їхні серця і тіла. Тим часом в сусідньому місті двоє веселих діток раділи зимовому снігу та цвіту троянд у них на вікні, бо не знали вони стільки пригод і, головне, негод чекає на них попереду.

♪ ___________________ Лунає казкова музика. На сцені з’являються Кай та Герда. Діти поливають троянди у горщиках. Пізніше з’являється їх бабуся.

Герда: Кай! Кай! Подивися! Це диво! Узимку зацвіли наші троянди!

Кай: Не можу повірити! Які вони прекрасні!

Герда: Бабусю, на вікні квіти квітують, а на подвір’ї завірюха лютує!!! Сніжинки такий танок завели, – не видно ані хатини, ані людини!

Бабуся: Так, Гердо. Сніжинки цього року на диво красиві… Рояться мов білі бджілки …

Кай: А в них також, як у бджіл, є своя Снігова Королева?

Бабуся: І в них! Вона літає там, де найбільше сніжинок. Вона кружляє з ними, але ніколи не лишається на землі, а відлітає в чорну хмару. Інколи ночами пролітає вона вулицями міста і заглядає в вікна, от вони від того і вкриваються крижаними візерунками, як квітами.

Герда: Так, ми це бачили! А може Снігова Королева зайти сюди?

Кай: Нехай спробує! Я її посаджу у теплу піч, і вона розтане!

♪ __________________  Раптом чути віхолу. Кай підходить до вікна. У вікні з’являється обличчя Снігової королеви. Кай хапається за обличчя

Кай: Ой! Мене щось потрапило в око, і кольнуло в серце!

Герда дивиться Кай у вічі. Намагається побачити, що є в оці. Потім плаче.

Кай: Чого ти плачеш! Ти тепер така негарна! Зі мною нічого не трапилося! Фу! (Цю троянду точить черв'як! Дивись! А ця зовсім крива! Ні, справді, це зовсім погані троянди. Не кращі за ящики, в яких стирчать! (штовхнувши ногою ящики, вириває обидві троянди.)

Бабуся: Ти що наробив, Каю? Ти навіщо розбив горщик з квітами?

Кай: (передражнює Бабусю) Що ти наробив, ти навіщо розбив?

Бабуся: Та що з тобою? Чи є у тебе сором?

Кай: (передражнює Бабусю) Чи є у тебе сором?

Бабуся: (обурено) Нікчемний хлопчисько! Так ти нічого не розумієш! Підемо, дівчинко. Не треба плакати. Нехай сам залишається тут.

Пригортає Герду до себе і вони йдуть.

Кай: (байдуже). Ну і йдіть. Мені з вами нецікаво. Піду гратися на вулицю! А ще краще знайду Снігову Королеву і буду жити разом з нею. Білий кришталевий сніг, вічна мерзлота – оце безмежна краса.

Кай махає рукою, бере санчата і йде геть. ♪ ____________________

На сцені з’являється Герда. Сідає і починає плакати.

Герда: Бабусю, ви нічого не дізналися про Кая?

Бабуся: Сусідський хлопчик каже, що його забрала якась красива жінка. Але я цьому не вірю. Він пішов кататися на санчатах на річку та, мабуть, потонув. Нехай йому добре буде на тому світі. (Хреститься.)

Герда: Бабусю, я все одно хочу знати, що насправді сталося з моїм дорогеньким названим братиком Каєм.

Бабуся: Так як же ти, онученько, можеш дізнатися про це? Цього вже ніхто не дізнається. (Зітхає.)

Герда: А я подарую річці мої нові черевички і запитаю у неї, куди вона поділа Кая. Річка мені і відповість.

Бабуся: Не треба. Не ходи до річку.

Герда: (вперто). А я піду і знайду його.

Бабуся: (Безсило розводить руками.) Тоді Бог у поміч, мила дівчинко.
Х дія

♪ __________________________

Шахерезада: І вирушила смілива Герда на зустріч негодам заради порятунку Кая. Прийшовши до річки, дівчинка сіла в човна і поплила водою, через деякий час човен зупинився біля прекрасного саду.

♪ __________________________

Лунає лірична музика. Виконується танок квітів. З’являється господарка саду.

Господарка: Який щедрий подарунок робить мені річка. Яку славну дівчинку вона мені посилає. Іди сюди, моя дитино

Герда: Доброго дня вам, пані.

Господарка: Ласкаво прошу до мого саду. Хто ти, і що привело тебе до мене?

Герда: Я – Герда. Я живу далеко-далеко звідси. Я шукаю свого друга Кая. Він кудись зник. Ніхто не знає, де він. Кажуть, щ він міг втопитися в річці, коли катався на санчатах. Ось я і пішла за течією… Скажіть, будь-ласка, він у вас?

Господарка: Ах, бідна маленька дитинка! На жаль твого Кая я ще не бачила. Але я впевнена, що він скоро прийде сюди.  Сядь. Заспокойся. Покуштуй фруктів з мого саду.

♪ __________________________   Дівчата-квіти приносять Герді тацю з фруктами. Саджають її на гойдалку. Заколисують.

Господарка: Давно вже я хотіла мати таку милу маленьку дівчинку! Ото побачиш, як добре ми заживемо з тобою.

Квіти продовжують танцювати. Господарка залишає дрімаючу Герду. Вкриває її шалем. Вдягає на неї свій капелюх із трояндами. Герда прокидається дивиться на троянди на капелюсі. Раптом все згадує.

Герда: Які чудові троянди. Десь я вже бачила ці квіти… Чому так серце заболіло?…(нюхає троянду) Цей запах. Мої троянди. Я доглядала їх. Ні…ми доглядали… Кай!!! Мій милий Кай! Як я могла про тебе забути?! Скільки часу я тут?! Як я забарилася!!! Треба поспішати.

♪ __________________________

Дівчинка намагається втекти. Квіти перепиняють її та Герда виривається.

ХІ дія

Шахерезада: Ледве врятувавшись від підступної господарки чарівного саду, дівчинка бігла не оглядаючись. Втомилася Герда і сіла перепочити.

♪ __________________________   На сцені з’являється ворон і довго роздивляється Герду.

Карл: Кра-кра! Дррррастуй!

Герда: Ой, як ви мене налякали!! Я Герда. Шукаю свого друга Кая. Ви випадково не знаєте, де він може бути?

Карл: Можливо! Можливо!

Герда: Та невже? Справді?

Карл: Спокійніше, спокійніше! Я гадаю, що це був Кай. Але тепер він, напевне, забув тебе зі своєю принцесою.

Герда: Хіба він живе у принцеси?

Карл: А от послухай! У цій країні, де ми зараз з тобою сидимо, є принцеса, така розумна, що й сказати не можна. Вона прочитала всі газети на світі і вже забула все, що прочитала,- отака розумна. Нещодавно наша маленька Принцеса вирішила вийти заміж і дала оголошення, що кожен може прийти до неї на розмову. Ти можеш повірити кожному моєму слову, у мене є наречена, вона гуляє цілком вільно по всьому палацу і все мені розповідає.

Герда: Наречена? Як мило!

Карл: Зачекай! Зараз познайомлю!!! Кларо! Кларо!! А ну лети сюди негайно!

Клара: Ну що за галас! Скільки можна!.. Ой, яке миле створіння.

Герда: Герда. А ви, певно, Клара. Ви дуже гарна пара.

Клара: Дякую, дорогенька. Чим ми тобі можемо допомогти?

Карл: Вона шукає свого друга. Я думаю, що це наш принц!

Клара: Коли вийшло у світ оголошення, що принцеса шукає собі чоловіка, до палацу збігся цілий натовп кандидатів на руку принцеси. Та ніхто не міг їй догодити. Всі були не занадто розумні для нашої володарки…

Герда: Ну, а Кай, маленький Кай? - спитала Герда. Був і він у натовпі?

Карл: Чекай, чекай! Тепер ми саме дійшли до нього. Це було на третій день. З'явився невеликий чоловік, ні в кареті, ні верхи, а просто прийшов пішки, і прямо у палац! Його очі блищали, як твої. Волосся у нього було довге, але одягнений він був бідно.

Герда: Це Кай! Так, я знайшла його! (заплескала в долоні)

Клара: За спиною у нього була невеличка торбинка!

Герда: Ні, це, напевне, були його саночки, він пішов з дому з саночками.

Клара: Можливо, ми не роздивилися як слід.

Герда: А Кай, він сподобався принцесі?

Клара: Він з нею розмовляв так гарно. Він тримався вільно і дуже мило. Він заявив, що прийшов не сватати, а тільки послухати мудрі розмови принцеси. Ну, і от вона йому сподобалася, і він їй також.

Герда: Так, це, напевне, був Кай! Він такий розумний, знає усі чотири дії арифметики, навіть з дробами. Ах, проведи ж мене швидше в палац!

♪ __________________________  Заходять Принц з Принцесою.

Принцеса: Вороне, з ким це ти розмовляєш?

Принц: Ми почули твій голос. Познайом нас.

Карл: Принце, раніше ви мали ім’я Кай?!

Герда: О, це не мій Кай! Вибачте, ваші високосте Ні. Це не мій брат.

Принцеса: Ти шукаєш брата?

Герда: Так. Снігова Королева впустила холодний вітер у наш теплий дім і забрала Кая. Чи ви не знаєте, де її палац?

Принцеса: Ми покажемо дорогу, але спочатку візьми теплу шапочку і муфту, щоб ти не замерзла. Вороне, принеси.

Герда: Дякую за вашу доброту! Мені вже час поспішати.

Принц і Принцеса: Прощавай!
ХІІ дія

♪ __________________________

Шахерезада: Довго блукала дівчинка на морозі, доки не потрапила серед лісу, де жили розбійники.

На сцені з’являється Герда

Герда: (стомлено). Як мені вийти з лісу? Здається, що йому немає кінця-краю. Піду-но я прямо.

♪ __________________________

Раптом крики, вигуки, постріли. Вибігають розбійники і хапають Герду.

Розбійник 1: Золото!

Розбійник 2: Золото!

Розбійник 1: Яка ситенька, яка маленька, напевне, горішками відгодована!

Розбійник 2: Жирненька, як молоденький баранчик! Яка ж вона на смак!

З’являється маленька розбійниця. Відштовхує розбійників.

Розбійниця: Вона моя! Вона гратиметься зі мною і віддасть мені свою муфту, свою шубку і спатиме зі мною в моєму ліжку.

Герда: Спасибі тобі. Вони мене не вб'ють?

Розбійниця: Вони тебе не вб'ють, поки я не розсерджуся на тебе. Ти, мабуть, принцеса?

Герда: Ні. Я - Герда. Я шукаю мого улюбленого названого братика Кая. Дуже прошу, відпусти мене!

Розбійниця: Ти спатимеш цю ніч зі мною, коло моїх маленьких звіряток!

Герда: Хіба ти спиш з ножем?

Розбійниця: Завжди! Хто знає, що може трапитися. Та ти кажеш, що шукаєш якогось Кая?

Герда: Шукаю… дуже давно шукаю…

Розбійниця: Доречі, хлопці казали, що бачили якогось хлопчака. Якась розфуфирина чувіха в білому прикиді везла його у своїх санях… Вона поїхала, напевне, в Королівство Снігів, адже там завжди сніг і лід.

Герда: О, Кай! Мій милий Кай!

Розбійниця: Тисяча чортів! (Передражнює.) "Мій милий Кай". Ну, живий твій Кай. Живе у Снігової Королеви, в палаці. Либонь, не тужить. І тебе забув, а ти за ним по всьому світу мотаєшся.

Герда починає голосно плакати

Розбійниця: Ну, ти там…. Досить ревіти. Мені така іграшка не потрібна. Знаєш… я тебе відпущу. Візьми назад свою шубку, бо буде холодно. А муфточку я вже лишу собі, надто вже вона гарненька.

Герда плакала від радості

Розбійниця: Терпіти не можу, коли скиглять! Тепер тобі треба дивитися весело. Ось на тобі ще дві хлібини й окорок. Ти не будеш голодувати. Сідай на мого оленя. Він відвезе тебе в Лапландію.

Герда обіймає Розбійницю

Розбійниця: Ну, годі, годі. Йди, бо зараз передумаю!

Герда: Дякую, маленька розбійнице, прощавааай!!!

Розбійниця: Прощавай!

♪ __________________________

ХІІІ дія

Шахерезада: І знову вирушила Герда і дорогу, але біля самісіньких воріт палацу Снігової Королеви. Вона зустрілася із мандрівниками з далекого Сходу - Аладіном і Джином. Згодився і ключик Буратіно, бо крижана брама не піддавалася більш ніяким чарам. А тим часом в палаці мирно спала Снігурка, а Кай – складав із крижинок слово «Вічність».

♪ __________________________

Танець крижинок. Королева – на троні. Кай весь в білому вбрання, складає зі скелець слово «Вічність»

Королева: Кай, якщо ти складеш з крижинок слово «вічність», ти будеш сам собі володар, і я подарую тобі весь світ і нові ковзани.

Кай: Я намагаюсь, моя Королево. Але постійно не вистачає однієї крижинки.

Королева: Це нічого. Продовжуй. У тебе на це – ціла вічність. Вічність у моїх володіннях.

З’являються Аладін, Джині і Герда.

Аладін: Твої володіння не вічні, як і холод в твоєму серці чи серці цього хлопчика.

Королева: Як ви посміли сюди прийти, я вас зараз заморожу!

Аладін: Ми знаємо, що в тебе було добре серце і чиста душа, тебе до сих пір пам’ятають і люблять твої сестри.

Королева: Мої сестри…

Джин: Вони звуть тебе Сніжинкою.

Королева: Сніжинкою…

Аладін: Випий цей напій, його приготували твої сестри, саме для тебе. Прощу, випий і нехай повернеться до сестер Сніжинка, добра,…мила,… любляча,… молодша сестра.

Снігова Королева вагається, декілька раз протягує руку, але все ж таки бере і швидко випиває.

♪ __________________________ Звучить музика перевтілення і Снігова Королева перетворюється на добру Сніжинку.

Королева: Щось у мене в серці заболіло,

Щось у мене сльози забриніли.

Це ваша любов та віра злії чари розтопили

Бути злою, не хочу, не можу, вже не має сили.

Джин: От і добре, одну справу зробили.

Герда: Кай! Милий мій Кай! Нарешті, я знайшла тебе!

Кай: Відійди, дівчинко. Ти мені заважаєш. Я маю скласти якесь слово…. Вічність… Краса… Любов… Троянди… Герда, моя люба Герда. Я згадав, все згадав. Пробач мені.

Герда: Як добре, Кай, ти знову зі мною. Треба поспішати, порадувати і бабусю.

Джин: І з цим питанням все добре. А де Снігуронька?

♪ _________________Прокидається Снігуронька. Піднімається і сідає на сцені.

Снігуронька: Я так довго спала, мені наснився дивний сон. Ніби, Снігова Королева Захопила владу у Царстві Снігів і заборонила Новий Рік. Ой, ось і вона…

Аладін: Не бійся, це вже не зла королева, а добра Сніжинка.

Джин: Ну, нарешті, Снігуронько, ви ожили,

Хух, скільки доклали для цього ми сили.

Отже, Новий рік до нас точне прийде

Щастя й радість і подарунки принесе.

Аладін: Точно, Новий рік уже на носі, треба поспішати. Снігуронько, ми вас із вашими друзями запрошуємо на святкування Нового Року до прекрасного міста Багдад, буде багато солодощів, подарунків , танців та пісень.

Снігуронька: Чому б не побувати у прекрасному місті Багдад. Я згодна.

Аладін: Але є проблема. А як потрапимо, назад, до палацу султана до 12 години?

Снігуронька: Саме з цим не буде проблем, бо напередодні Нового року весь світ перетворюється на казку і будь-яке бажання здійснюється у святкову мить:

Раз, два, три, чотири, п’ять

Немає часу нудьгувать,

Час друзів, любих, зустрічати

І пісню новорічну заспівати.

♪ __________________________

Лунає врочиста музика. На сцені. Поступово з’являються всі герої казки.

Снігуронька: Щиро вас вітаєм з новорічним святом,

Хочеться багато всього вам бажати.

Аладін: Побажаєм миру, щастя і удачі,

Сміху, поцілунків ще й грошей в придачу.

Королева: Щоб кохання щире душу зігрівало,

Сльози, лиш від сміху, у очах сіяли. 

Джин: Хай свято ніколи ваш дім не лишає,

І радість, і щастя навколо лунали

Герда: Щастя ясного!

Снігурочка: Здоров’я міцного!

Аладін: Добрих новин!

Джин: Світлих стежин!

Всі:  З Новим роком!

♪ __________________________

Фінальна пісня