________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

 

 

 

Загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів 5-6 класів,    які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти

 

Рівні результатів навчання	Бал	Загальна характеристика
І. Початковий	1	Учень/учениця розрізняє об'єкти вивчення
	2	Учень/учениця відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення
	3	Учень/учениця відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання
ІІ. Середній	4	Учень/учениця з допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, повторює за зразком певну операцію, дію
	5	Учень/учениця відтворює основний навчальний матеріал, з помилками й неточностями дає визначення понять, формулює правило
	6	Учень/учениця виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу; відповідає правильно, але недостатньо осмислено; застосовує знання при виконанні завдань за зразком
ІІІ. Достатній	7	Учень/учениця правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, наводить окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії
	8	Учень/учениця має достатні знання, застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність; відповіді логічні, хоч і мають неточності
	9	Учень/учениця добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, аналізує й систематизує інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією
ІV. Високий	10	Учень/учениця має повні, глибокі знання, використовує їх у практичній діяльності, робить висновки, узагальнення
	11	Учень/учениця має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, знаходить інформацію та аналізує її, ставить і розв'язує проблеми
	12	Учень/учениця має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійно аналізує, оцінює, узагальнює опанований матеріал, самостійно користується джерелами інформації, приймає обґрунтовані рішення

 

 

 

 

 

НОРМАТИВНО – ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

 

Методичні рекомендації щодо викладання історії, правознавства, громадянської освіти та курсів духовно-морального спрямування у 2023/2024 навчальному році

5 - 6клас

Громадянська та історична освітня галузь

 Визначені Концепцією Нової української школи пріоритети реформування загальної середньої освіти в Україні відображені в Державному стандарті базової середньої освіти. Привертаємо увагу, що з 01 вересня 2022 р. навчання   учнів   5 класів   закладів   загальної  середньої   освіти здійснюватиметься за новим Державним стандартом базової середньої освіти (далі – Державний стандарт), затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898 . Виконання вимог Державного  стандарту,  є   обов’язковим  для  всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів, форм власності. Упровадження Державного стандарту спрямоване на зміни в організації освітнього процесу, які мають забезпечити можливості здобуття ученицями/учнями   ключових   компетентностей,   формування   наскрізних вмінь та сприяти вихованню ціннісних орієнтирів відповідно до Концепції «Нова українська школа».

Для реалізації Державного стандарту Міністерством освіти і науки України затверджено «Типову освітню програму для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти» (наказ Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 р. № 235), що поетапно впроваджуватиметься з 2022/ 2023 навчального року.

Для реалізації громадянської та історичної освітньої галузі Державного стандарту з переліку назв навчальних предметів та інтегрованих курсів, визначених Типовою освітньою програмою, різними авторськими колективами створено 11 модельних навчальних програм, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795 «Про надання грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» модельним навчальним програмам для закладів загальної середньої освіти» зі змінами).

Модельні навчальні програми слугують основою для розроблення нової навчальної та навчально-методичної літератури для 5–9 класів.

Запропоновані в модельних навчальних програмах типовій освітній програмі різні варіанти навчальних предметів та інтегрованих курсів уможливлюють реалізацію закладами освіти академічної свободи.

Згідно з Державним стандартом курси історії України, всесвітньої історії і громадянської освіти об’єднані в одну освітню галузь «Громадянська та історична освітня галузь» та у два цикли вивчення. Обов’язкові, загальні й конкретні освітні результати сформовані таким чином, що дозволяють способом поступового накопичення галузевих знань та вмінь формувати історико-хронологічне, геопросторове, критичне і системне мислення, розуміння сутностей демократії та прав людини на відповідному віковому рівні. Визначені Державним стандартом обов’язкові результати навчання, які описуються через відповідні орієнтири для оцінювання, мають бути досягнуті протягом двох років опанування навчального предмета чи інтегрованого курсу освітньої галузі. Тому надзвичайно важливого значення набуває розподіл конкретних освітніх результатів у межах навчального року в 5 та пізніше – в 6 класі. Формування наскрізних вмінь, зазначених у Державному стандарті, є відповідальністю педагогічного колективу кожного закладу загальної середньої освіти на всіх уроках. Ефективність спільної роботи над цим завданням полягає у правильному розподілі видів навчальної діяльності між учительками/учителями-предметниками у межах шкільної команди закладу освіти та прописаній в його освітній програмі послідовності запланованих педагогічних зусиль.

Новим є те, що в Державному стандарті не зазначено конкретного змісту вивчення, а запропоновано змістові лінії «Людина і природа. Людина і світ матеріальних речей. Людина і суспільство. Людина і влада. Людина і світ уявлень та ідей». Ці змістові лінії можуть бути реалізовані через усі сюжети чи теми національної, європейської, світової історії. Громадянознавчий компонент має бути присутній як на рівні окремих понять, так і на рівні відповідних запитань і завдань, які дозволять досягти визначених Державним стандартом обов’язкових результатів навчання. Особливої уваги потребують саме ті теми та завдання, які дозволять реалізувати практичні навички участі у розв’язанні проблем малої спільноти – класу, школи; долучитися до усвідомлення та вирішення проблем місцевої громади та українського суспільства в цілому.

В умовах переходу від затвердженого традиційного змісту навчальних предметів до першочергового завдання формування громадянської, соціальної, культурної та інших ключових компетентностей громадянської та історичної освітньої галузі особливої ваги набувають згадані вище модельні навчальні програми, що їх розміщено на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України  й офіційному  вебсайті Державної   наукової   установи   «Інститут  модернізації   змісту   освіти», та навчально-методичне забезпечення до них.

Модельні навчальні програми громадянської та історичної освітньої галузі пропонують три варіанти представлення й реалізації навчальних предметів та інтегрованих курсів:

• інтегрування історії України та громадянської освіти у програмі «Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас» (чотири авторські колективи);
• інтегрування історії України та всесвітньої історії у програмі «Історія України. Всесвітня історія. 6 клас» (один авторський колектив);
• інтегрування всіх трьох предметів у програмах «Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти. 5–6 класи (інтегрований курс)» (три авторські колективи), «Досліджуємо історію і суспільство. 5–6 класи (інтегрований курс)» (три авторські колективи).

Вчительство має зробити вибір модельної навчальної програми, на основі якої можливо створюватиме власні навчальні програми. Очевидно, що надто складно обирати одну модельну навчальну програму з одинадцяти запропонованих. Тому для найвдалішого вибору варто звертати увагу на всі компоненти кожної з модельних навчальних програм: розподілені між темами орієнтири для оцінювання, що є безпосередніми вимогами Державного стандарту, пропонований зміст та види навчальної діяльності для його опанування.

Нової значущості набувають пояснювальні записки до модельних навчальних програм, де учителька/учитель зможе знайти не лише конкретизацію компетентнісного потенціалу освітньої галузі, але і запропоновану кожним авторським колективом послідовність досягнення результатів навчальної діяльності. Обираючи модельну навчальну програму, потрібно звертати увагу на повноту та послідовність досягнення конкретних освітніх результатів та їхнє співвідношення із запропонованими видами навчальної діяльності в розрізі кожної окремої змістової теми. Авторські пропозиції видів навчальної діяльності є орієнтовними та рекомендаційними. Як правило, їхні переліки є варіативними, спрямованими на потреби учнівства та професійні якості вчительства. Учителька/учитель може орієнтуватися на цю частину програми, а може використовувати свої підходи, однак головним критерієм при цьому є можливість за допомогою методів пізнавальної діяльності досягти запланованих освітніх результатів.

Важливого значення в умовах упровадження адаптаційного циклу базової середньої освіти набуває щільність пропонованого авторами модельних навчальних програм змісту та його розподілення (співвідношення, баланс) між 5 та 6 класами. За умов мінімальної та рекомендованої кількості годин для 5 класу обсягом 35 год річного навантаження календарно- тематичне планування має передбачати не лише уроки опанування змісту, а й уроки формування наскрізних умінь, можливості впровадження діяльнісного підходу до навчання, здійснення повторення, узагальнення, упровадження різних форм оцінювання. Під час створення освітньої програми закладу освіти вчителька/вчитель історії та громадянської освіти можуть обґрунтовувати необхідність виділення для предметів, інтегрованих курсів громадянської та історичної освітньої галузі додатково 1 год із передбаченої Типовою освітньою програмою максимальної кількості годин для галузі, тобто загалом 70 год річного навчального часу. Важливість предметів, інтегрованих курсів громадянської та історичної освіти в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України посилюється потребою зміцнення національної ідентичності, плекання патріотизму, формування ключових громадянських компетентностей і навичок.

Модельні навчальні програми для 5–6 класів, що впроваджуються поетапно з 1 вересня 2022 р., мають послугувати для вчительства основою для можливого створення власних навчальних програм, які стануть складовою освітньої програми школи.

Згідно зі статтею 54 Закону України «Про освіту» педагогічні працівники мають право на «академічну свободу, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі». Тому кожна/кожен учителька/учитель може не лише використати готову модельну навчальну програму, але на її основі на засадах академічної доброчесності укласти навчальну програму тоді, «коли хоче вибудувати в межах навчальної програми власний алгоритм роботи з учнями/ученицями, зокрема акцентувати на певних навчальних цілях, змістових елементах, змінити послідовність вивчення матеріалу, додати матеріал з історії рідного краю, доповнити тематику практичних і творчих робіт тощо». Укладену та належним чином оформлену (за зразком модельної) навчальну програму (із зазначенням назви модельної навчальної програми, на основі якої створено навчальну програму, та авторського колективу модельної навчальної програми) затверджує педагогічна рада/керівник закладу освіти. Головним завданням при створенні власної навчальної програми має стати врахування всіх освітніх результатів, передбачених Держаним стандартом, для адаптаційного циклу 5-6 класів та можливість їх реалізувати.

Оскільки всі модельні навчальні програми для 5 і 5 – 6 класів є авторськими, їхні підходи втілюються в авторських підручниках та додаткових навчально-методичних матеріалах. Вільний доступ до цих матеріалів відкрито на офіційному сайті Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» у рубриці «Навчально-методична скарбниця НУШ 5 – 6 класи». Новостворені навчально-методичні матеріали містять не лише підручники в електронному форматі, але й календарно-тематичні планування, методичні рекомендації для вчительства та навчально-методичні комплекти, запропоновані для пілотування відповідних програм. Усі ці навчально-методичні матеріали надають учительству додаткові перспективи їхнього впровадження завдяки вільному доступу й можливостям комбінування пропонованих різними авторами підходів до організації освітнього процесу.

Варто зазначити, що варіативність змісту та методичного компонента модельних навчальних програм громадянської та історичної освітньої галузі створює передумови для вирівнювання освітніх результатів учнівства різних закладів загальної середньої освіти. Може виникнути ситуація, коли в межах одного закладу освіти вчителька/вчитель виберуть різні програми для паралельних класів. Як наслідок, вчительство зможе критично-емпірично порівняти потенціал кожної програми в досягненні освітніх результатів Державного стандарту. Водночас учительству належить переорієнтувати свою професійну увагу на уроках на створення відповідного освітнього середовища, зорієнтованого на цінності Нової української школи та опанування учнівством компетентнісного потенціалу галузі, відповідно до Державного стандарту.

З огляду ефективності методики навчання особливо значущим є дотримання наступності між початковою школою та базовою. Учитель- ці/учителю, яка/який працюватиме в 5 класах Нової української школи, слід заздалегідь з’ясувати, за якою модельною навчальною програмою інтегрованого курсу «Я досліджую світ» вчилися учениці/учні попередньо, адже різні програми мають різне змістове наповнення з неоднорідною кількістю сюжетів, насамперед пов’язаних з історією України. Перші уроки в 5 класі належить спрямувати не стільки на з’ясування рівня знань, скільки на удосконалення вмінь і навичок кооперативного навчання, співпраці, читання з  розумінням,  формулювання  своїх  думок  усно  і  письмово,  володіння «мовою» предмета/курсу. У межах шкільного колективу вчительства, яке розпочне працювати у 5 класі Нової української школи, варто розподілити завдання для полегшення перевірки рівнів сформованості компетентностей відповідно до вимог Державного стандарту початкової освіти. У цьому випадку важливу роль відіграє аналіз результатів навчальних досягнень, набутих учнівством у початковій школі. Учительство базової школи має тісно співпрацювати зі своїми колежанками/колегами з початкової школи щодо гармонійного переходу дітей до нових вимог освітнього процесу, особливо  після  перерваного  навчання  в  другому  півріччі 2021/2022 навчального року.

У цьому контексті дедалі вагомішого значення набуває цифрова компетентність учительства, зокрема щодо володіння інструментами дистанційного та змішаного навчання, використання доступних можливостей онлайн-платформ. Вимушеність масового використання електронних версій підручників вимагатиме від учительства майстерності в поєднанні роботи з текстами, зображеннями, запитаннями і завданнями, вправами та іншими видами контенту зі своєю комунікативною культурою та емпатією.

Необхідною складовою освітнього процесу, як завжди, залишатиметься увага до психологічного комфорту учнівства в умовах дії правового режиму воєнного стану. Кожній/кожному вчительці/вчителю слід опанувати методи психологічної підтримки та розвитку емоційного інтелекту дітей і підлітків. Наскрізне уміння конструктивного керування своїми емоціями набуває особливого значення для збереження психологічного здоров’я усіх учасниць/учасників освітнього процесу.

У системі історичної освіти в 5 класі Нової української школи традиційно реалізується пропедевтичний курс історії. Особливістю цього курсу в 2022/ 2023 навчальному році є упровадження в освітній процес змістового матеріалу відповідно до обраної модельної навчальної програми.

Позаяк курс історичної пропедевтики належить до адаптаційного циклу, зміст модельних навчальних програм для 5 класу передбачає:

• дотримання наступності між початковим та базовим освітніми рівнями, що проявляється в постійній актуалізації знань і умінь, отриманих учнівством у початковій школі;
• пропедевтичний (вступний) характер змістового наповнення, що визначає принципи відбору змісту та стилістичні особливості його викладу;
• оглядовість, лаконічність характеристик історичних подій та явищ, описів життєдіяльності людей, історичних постатей;
• зосередженість основної уваги на формуванні в учнівства початкових уявлень про минуле й сьогодення та елементарних умінь роботи з джерелами інформації;
• послідовність відображення в розділах курсу відповідної інформації, що надає учнівству змогу формувати початкові вміння, ставлення, які стануть основою для здобуття подальшої громадянської та історичної освіти;
• ознайомлення школярів із витоками найважливіших подій і явищ суспільного життя та основними соціальними змінами, що забезпечує інтеграцію змісту знань з історії та громадянської освіти.

Загалом зміст модельних навчальних програм спрямовано на досягнення загальної мети шкільної історичної освіти: формування в учнів самоідентичності та почуття власної гідності на основі осмислення соціального й морального досвіду минулих поколінь, розуміння історії і культури України в контексті загального історичного процесу.

Принципове значення для організації навчання історії та громадянської освіти в 5 класі мають активні й інтерактивні методи та види навчальної діяльності, на яких акцентовано увагу в модельних навчальних програмах. Це зокрема:

• навчально-пізнавальна (здатність розуміти мету діяльності, сприймати та систематизувати інформацію);
• дослідницька (здатність аналізувати різні типи джерел);
• пошукова (здатність знаходити інформацію та відрізняти в ній факти від суджень);
• творча (здатність перетворювати інформацію з одного виду в інший, самостійно продукувати інформацію);
• проєктна (здатність планувати та здійснювати свої активності);
• моделювальна (здатність   створювати  імітаційні   моделі   життєвих ситуацій з метою їх подальшого аналізу та розв’язання);
• інтерактивна (здатність   долучатися  до   різних  форм   колективної взаємодії задля досягнення спільної мети);
• дискусійна (здатність здійснювати самостійне оцінювання, сприймати оцінки інших та виробляти узагальнену позицію).

Пропоновані види навчальної діяльності, не обмежуючи автономії і творчості учительства, забезпечують багатоманітність і полілогічність організації діяльності учнівства. Учителька/учитель може диференціювати та/або ускладнювати кожний із пропонованих видів діяльності за рахунок зменшення рівня допомоги ученицям/учням аж до їх повної самостійності, ускладнення завдань, пропонуючи дітям оперувати більшими обсягами інформації чи складнішими способами діяльності. Учителька/учитель може добирати індивідуальні завдання і корегувати очікувані результати для конкретних учениць/учнів, ураховуючи їх рівень зацікавленості, інтелектуальні здатності та емоційний стан.

Передумовою активного навчання є чергування різних форм діяльності учнівства. Наприклад, працюючи з текстами або ілюстраціями, учениці/учні можуть ставити запитання до фрагмента тексту чи ілюстрації, шукати від- повіді на запитання, добирати коментарі до текстів або ілюстрацій, складати план, порівнювати тексти з ілюстраціями та картами, співвідносити відомості текстів та ілюстрацій з відомостями інтернет-джерел, виділяти у тексті головне (основну думку), переглядати та аналізувати відео, знаходити нові слова та витлумачувати їх за інструкціями підручника.

Учительству варто якнайширше залучати життєвий досвід учнівства, особливо під час розгляду питань громадянознавчого змісту та краєзнавства.

Застосування технологій активного навчання на заняттях із курсу, як-от мозковий штурм, дискусія, рольова гра, моделювання, взаємонавчання в малих групах, драматизація, слід поєднувати, наприклад, із роботою з підручником, короткою розповіддю, роботою із зошитом. Навчання також має передбачати різноманітну самостійну роботу учнівства як на уроках, так і вдома з наступним обов’язковим аналізом в класі.

Із-поміж продуктивних методів навчання варто надавати перевагу дослідницьким та ігровим. Виконання учнівством пошукових завдань може передбачати такі етапи: 1) пошук, опрацювання інформації (наприклад, щодо тлумачення поняття) із різних джерел; 2) обговорення здобутої інформації в класі; 3) витлумачення за допомогою вчительки/вчителя поняття й порівняння його визначення з підручником, словником тощо. А під час вивчення дітьми окремих тем курсу можна організувати їх участь в ігрових ситуаціях. Доречними виявляться ігри-подорожі та ігри-дослідження, що обмежуються однією темою чи навіть одним заняттям. Варто практикувати уроки-екскурсії (в тому числі й віртуальні), наприклад, до місцевого музею чи історичної пам’ятки.

Навчальні заняття з курсу мають перетворитися у своєрідні дослідницькі лабораторії чи дискусійні клуби, де кожна/кожен учениця/учень отримає змогу індивідуально чи в групі дослідити суспільні, історичні явища та процеси, висловити свою думку, аргументувати свою позицію, поміркувати вголос або письмово, поділитися особистим досвідом, враженнями.

Беручи до уваги вікові особливості пізнавальної діяльності дітей 10- 11 років, учителька/учитель має формувати первинні уявлення та розуміння про розвиток, предмет вивчення й суспільну роль історії як науки і як живої пам’яті про життя людей минувшини. Зі свого боку учнівство має опанувати на початковому рівні (уміти оперувати) значною кількістю історичних понять і термінів. Зрозуміло, що навчаючи історії, успішних результатів можна досягти за умови формування в учнівства вмінь і навичок опрацювання навчального історичного матеріалу. Тому саме це має стати осердям спеціального відпрацювання на заняттях. Передбачається також ознайомлення дітей з історичними джерелами різних типів – як писемними, так і речовими, у тому числі з пам’ятками культури, що відображують навколишнє історичне середовище.

Основна мета саме пропедевтичного курсу – допомогти п’ятикласницям/ п’ятикласникам, вивчаючи історію, зрозуміти, який шлях подолало людство, щоб досягти сьогодення, з’ясувати, чому відбуваються події та до яких на- слідків приводить вибір людини.

Громадянознавчий компонент модельних навчальних програм для 5 кла- су допоможе з’ясувати особливості сьогодення, навчить співжиттю та спів- організації в суспільстві, дасть змогу ефективно планувати майбутнє і робити виважені рішення. Вивчаючи матеріали курсу, юні здобувачки/здобувачі освіти мають осягнути витоки багатоманіття спільнот, навчитися їх цінувати. У модельних навчальних програмах відсутній розподіл навчальних годин    у  розрізі розділів.  У  межах  загальної річної                кількості    годин учителька/учитель  може самостійно визначати  час,  необхідний для опрацювання кожного розділу програми, але не нівелюючи при цьому очікуваних результатів навчання.

Діяльність учительства з оцінювання учнівства за обраною модельною навчальною програмою здійснюється способами поточного і підсумкового оцінювання. Основою оцінювання учениць/учнів є передбачені відповідною модельною навчальною програмою очікувані результати навчання або складники  ключових  компетентностей  і  наскрізних  умінь,  а  саме:

1) мінімальний обсяг знань, обов’язковий для засвоєння ученицею/учнем у відповідності до її/його індивідуального розвитку та пізнавальних можливостей;  2) основні уміння  й  навички, формування/розвиток/удосконалення   яких   передбачено   програмою;

3) ціннісні ставлення учениці/учня до історичних, суспільних, життєвих явищ і подій, що вивчаються. Такі результати укладено до кожного з розділів модельних навчальних програм, і вони мають слугувати орієнтирами для тематичного/підсумкового оцінювання. Очікувані результати, визначені й сформульовані для кожного уроку в календарно-тематичному плануванні, можуть слугувати критеріями формувального оцінювання.

Під час оцінювання важливо керуватися моніторингом особистісного поступу здобувачок/здобувачів освіти у ході/після виконання ними навчальних завдань, дотримання ними принципів академічної доброчесності. Для усвідомлення ученицями/учнями своєї динаміки пізнавальної діяльності варто послідовно упроваджувати практики самооцінювання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Графи свідотства «Характеристика навчальної діяльності»

 

Заповнюється класним керівником за результатами спостережень, проведених спільно з вчителями-предметниками, які працюють з класом.

 

№ п/п	ПІ учня	Особливо виражені наскрізні вміння учня/учениці   На уроках                       (назва предмета)
		Виявляє інтерес до навчання	Розуміє прочи тане	Вміє виражати власну думку	Критично та системно мислить	Логічно обґрунтовує власну позицію	Діє творчо	Виявляє ініціативу   у процесі навчання	Керує емоці-ями	Спів- пра -цює з іншими
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28

Додаткові критерії «Оцінювання навчальних досягнень окремого учня»:

 

ПІП учня
Загальні критерії розвитку	Примітки (записи, відмітки, позначення)
Характеристики відповіді учня:правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність
Якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність
Сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і навичок
Рівень володіння  розумовими операціями:аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо
Досвід творчої діяльності (вміння виявляти  проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези)
Самостійність оцінних    суджень

№ п/п	ПІ учня	Наскрізні ключові компетентності
		Умін-ня вчи-тися	Здоров’язбережу-вальна  компетентність	Загальнокультурна (комунікатив-на) компетентність	Соціально- трудова компетен-тність	Інформа--ційна компетент-ність
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12

 «Виокремлені наскрізні ключові компетентності»

Пояснення компетентностей:

        Уміння вчитися — передбачає формування індивідуального досвіду участі школяра в навчальному процесі, вміння, бажання організувати свою працю для досягнення успішного результату; оволодіння вміннями та навичками саморозвитку, самоаналізу, самоконтролю та самооцінки.

        Здоров’язбережувальна компетентність — пов’язана з готовністю вести здоровий спосіб життя у фізичній, соціальній, психічній та духовній сферах.

        Загальнокультурна (комунікативна) компетентність — передбачає опанування спілкуванням у сфері культурних, мовних, релігійних відносин; здатність цінувати найважливіші досягнення національної, європейської та світової культур.

        Соціально-трудова компетентність — пов’язана з готовністю робити свідомий вибір, орієнтуватися в проблемах сучасного суспільно-політичного життя; оволодіння етикою громадянських стосунків, навичками соціальної активності, функціональної грамотності; уміння організувати власну трудову та підприємницьку діяльності; оцінювати власні професійні можливості, здатність співвідносити їх із потребами ринку праці.

 

 

Прізвище ім’я здобувача освіти
Предмет	Дата і стан результатів навчання									Підсумковий рівень досяг-нень
Вступ до істо-рії України	Орієнтується в історичному часі й просторі
	Працює з інформацією історичного змісту
	Виявляє повагу до гідності людини та соціальну активність
	Загальа оцінка резуль- татів навчан-ня**

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Індивідуальна карта загального розвитку учня на уроках

Прізвище та імя     Уміння

Місяць

Число

Виявляє інтерес до вивчення  предметів

Веде активну роботу в групі, співпрацюючи з іншими дітьми

Висловлює свої думки, припущення та пропозиції та вміє їх обґрунтувати

Відповідально ставиться до навчання, готовий і здатний до саморозвитку та самоосвіти

Вміє контролювати та корегувати процес і результат навчальної діяльності

Креативно мислить, проявляє ініциативу та винахідливість,

Критично мислить, вміє розпізнавати логічно некоректні висловлювання, відрізняти гіпотезу від факту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

___________КЛАС                        І Семестр

_____________місяць

№

____________  ( 1-тиждень)

( 2 тиждень)

_______________ ( 3 тиждень)

_________________ ( 4 тиждень)

Прізвище Ім’я учня

Орієнтується в історичному часі і просторі

Працює з інформацією історичного змісту

Виявляє повагу до гідності людини та оціальної активності

Орієнтується в історичному часі і просторі

Працює з інформацією історичного змісту

Виявляє повагу до гідності людини та оціальної активності

Орієнтується в історичному часі і просторі

Працює з інформацією історичного змісту

Виявляє повагу до гідності людини та оціальної активності

Орієнтується в історичному часі і просторі

Працює з інформацією історичного змісту

Виявляє повагу до гідності людини та оціальної активності

 

 

 

 

 

 

___________КЛАС                        ІІ Семестр

_____________місяць

№

____________  ( 1-тиждень)

_______________ ( 2 тиждень)

_______________ ( 3 тиждень)

_________________ ( 4 тиждень)

Прізвище Ім’я учня

Орієнтується в історичному часі і просторі

Працює з інформацією історичного змісту

Виявляє повагу до гідності людини та оціальної активності

Орієнтується в історичному часі і просторі

Працює з інформацією історичного змісту

Виявляє повагу до гідності людини та оціальної активності

Орієнтується в історичному часі і просторі

Працює з інформацією історичного змісту

Виявляє повагу до гідності людини та оціальної активності

Орієнтується в історичному часі і просторі

Працює з інформацією історичного змісту

Виявляє повагу до гідності людини та оціальної активності

 

 

 

 

Характеристика навчальної діяльності

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Стан сформованості (сформовано/ формується)   Прізвище, ім’я  учня

виявляє інтерес до навчання

виявляє розуміння прочитаного

висловлює власну думку

критично та системно мислить

логічно обґрунтовує власну позицію

діє творчо

виявляє ініціативу в процесі навчання

конструктивно керує емоціями

оцінює ризики

самостійно приймає рішення

розв’язує проблеми

співпрацює з іншими

 

 

В(V) - має значні успіхи; Д (+) -  демонструє помітний прогрес; С (?) - досягає результату з допомогою вчителя; П (!)-  потребує значної уваги і допомоги.

 

 

 

 

 

 

 

 

(назва закладу загальної середньої освіти)

 

 

 

СВІДОЦТВО ДОСЯГНЕНЬ

 

учня / учениці     класу

 

(прізвище та ім’я учня / учениці)

 

             навчальний рік

 

Характеристика навчальної діяльності*	Стан сформованості (сформовано/формується)
виявляє інтерес до навчання
виявляє розуміння прочитаного
висловлює власну думку
критично та системно мислить
логічно обґрунтовує власну позицію
діє творчо
виявляє ініціативу в процесі навчання
конструктивно керує емоціями
оцінює ризики
самостійно приймає рішення
розв’язує проблеми
співпрацює з іншими

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

№ П.п.	Прiзвище Ім’я
1
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
21.
22.
23.
24.
25.
26.
27.
28.
29
30

 

Жовтень

 

№ П.п.	Прiзвище Ім’я
1
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
21.
22.
23.
24.
25.
26.
27.
28.
29
30