Зима
Зима
Зима – це найхолодніша пора року і саме взимку настають суворі морози і бувають сильні хуртовини. Для багатьох людей зима є найулюбленішою порою року. Адже взимку ми зустрічаємо Новий рік і інші свята, без яких просто неможливо уявити зиму.
Зима приносить радість, особливо її люблять маленькі діти, адже для них у цю пору відкривається цілий світ пригод – можна покататися на санях, ковзанах чи лижах, пограти в сніжки, зліпити сніговика або снігову бабу, та й просто повалятися в снігу.
Зима всюди починається по-різному, але найчастіше початок зими – це холодні вітри і сонячні морозні дні, що прийшли на зміну дощовій осені. На деревах вже давно немає листя, вони поринули в глибокий зимовий сон. Шкода тільки що насолодитися яскравим сонцем взимку непросто, адже в цю пору року сонце світить лише кілька годин на добу. Люди одягнені в гарні шуби або пуховики, закутані в теплі шарфи. Правда ніс і щоки не завжди вдається вберегти від морозу – вони набувають рум’яні відтінки.
Довгоочікуваний сніг огортає землю в лічені хвилини. Це той чистий і густий сніг, який вже не розтане через півгодини і не перетвориться в сльоту. Сніг робить із звичайного світу справжню казку. Він лягає товстим шаром на дахи будинків і на гілки дерев, а в повітрі продовжують кружляти великі пластівці снігу. З часом починають замерзати річки. З’являються довгоочікувані катки, на яких можна кататися на ковзанах або просто весело проводити час. Повсюди чути радісні крики дітвори.
Коли приходить час новорічних свят, всюди запалюються різнокольорові гірлянди – на центральній ялинці в центрі міста, в будинках і магазинах.
Зима схожа на справжню Снігову королеву. Вона холодна, але дуже красива, її прекрасними білими нарядами зі снігу і прикрасами з діамантів льоду не можна не захоплюватися.
Фенологічі спостереження
Зимові явища в житті рослин.
Рослини взимку перебувають у стані глибокого спокою. Сніговий покрив має для них важливе значення. Сніг - поганий провідник тепла. Вкриваючи землю, мов килимом, він захищає рослини від переохолодження.
Насіння однорічних рослин, яке залишилося зимувати, має чудову здатність не замерзати навіть під час найбільшого морозу. Досліди, проведені із сухим насінням гарбузів, пшениці та іншими рослинами, показали, що вони переносять температуру рідкого кисню і навіть гелію (-263°С).
У багаторічних рослин гинуть надземні частини, а живими лишаються кореневища, бульби, цибулини - підземні. Коріння деяких рослин (кульбаби, цикорію) перед зимівлею скорочується, втягуючи під землю на 1-3 см кореневу шийку з бруньками відновлення.
Інакше можуть боротися з холодом соковиті рослини, які не можуть сховатися від морозу, наприклад озимі культури. Готуючись до зими, вони проходять так зване загартування. Насамперед у них відбувається складна фізіологічна перебудова клітини, нагромаджується багато цукру. Соки клітин густішають і не замерзають при досить низьких температурах. Рослина припиняє ріст, ніби впадаючи у глибокий сон. Озимі культури добре загартовуються, якщо восени вдень стоять погожі сонячні дні, а вночі - невеликий морозець. Загартовані рослини нормально переносять найлютіші морози.
У наших лісах взимку можна побачити багато зелених рослин. Це - численні трав'янисті і напівкущові рослини: брусниця, грушанка, копитняк, верес та інші, які зеленіють під снігом. В одних з них листя живе протягом року, в інших змінюється через кілька місяців, як у суниці, але всі вони зеленіють як влітку, так і взимку.
Стовбури й гілки дерев і кущів укриті корою. Протягом життя дерева відкладається особлива коркова тканина, клітини якої досить швидко відмирають і наповнюються повітрям, а їх стінки просочуються речовиною - суберином. Коркова тканина майже в 20 разів гірше проводить тепло, ніж інші тканини рослин. Ось чому старі дерева з товстою корою, як у доброму кожусі, витримують без усякої шкоди для себе найлютіші морози.
Найстійкішими органами, які формує рослина для перенесення морозу, є бруньки. Всі зимуючі бруньки з осені перебувають у стані спокою. Від холоду вони захищені товстими, водонепроникними лусками, восковим нальотом, кількість вологи в них зменшується. В бруньках нагромаджується багато інгібіторів - спеціальних консервуючих речовин, які гальмують проростання, частина крохмалю перетворюється на цукор. З настанням морозів стан глибокого внутрішнього спокою зникає, і бруньки можуть проростати, якщо їх перенести у сприятливі умови.
У другій половині зими збільшується сонячне опромінювання і у багатьох дерев з'являється передвесняний "загар". Буруватий колір їх кори набуває червонуватого відтінку (верба, липа). Закінчується період спокою у багатьох рослин.
Уже в січні біля верб можна побачити коричневі лусочки, а на гілках - сірі "котики". Поява їх у середині зими - одне з найцікавіших явищ у житті нашої природи. Період спокою у верби триває до середини січня, після чого квіткові бруньки починають виявляти всі ознаки росту. Ковпачки їх тріскаються, розсуваються, а потім і зовсім опадають. Цей процес відбувається повільно й завершується повністю лише в березні.
Зимові явища в тваринному світі.
Риби
У підводному царстві взимку тихо. Риби живуть біля дна, де завжди зберігається стала температура - не нижча від +4°С. Маса води найбільша при цій же температурі. Більш холодна або тепла вода має меншу масу і спливає над шаром, температура якого +4°С. У такій воді риби звичайно зимують, але при цьому часом виникає загроза їх життю від нестачі кисню.
Крига, що вкриває товстим шаром поверхню ставків і річок, заважає припливу й розчиненню вільного кисню у воді, внаслідок чого трапляється замор риби. Рятуючи риб від замору, у льоду прорубують ополонки, вставляють у них снопи з очерету, соломи, щоб сприяти поповненню кисню. В Україні є риби, що у люті морози почувають себе чудово.
Птахи
Зимівля птахів пов'язана з труднощами добування необхідної і більшої проти літа кількості поживи. Це зумовлюється як зменшенням кількості їжі (зникнення багатьох комах, обсипання насіння, ягід), так і меншою можливістю добути її у зв'язку із зменшенням світлової частини доби, наявністю снігового покриву, замерзанням більшості водойм.
Деякі з наших зимуючих птахів (горобці, галки, ворони, граки) тримаються поблизу житла людей і живляться різними відходами. У холодні дні вони сидять, настовбурчивши пір'я, а у відлигу купаються, влаштовують бійки.
Зерноїдні лісові птахи (снігурі, омелюхи) взимку блукають у пошуках корму. Омелюхи взимку живляться виключно ягодами, які ковтають цілими. М'якуш ягід перетравлюється в шлунку, а кісточки птах викидає. Заносячи на значну відстань насіння, омелюхи сприяють поширенню багатьох порід ягідних дерев і кущів.
Зовсім інакше їдять ягоди горобини снігурі. Вони викидають м'якуш, а споживають кісточки. За залишками ягід можна впізнати, хто гостював на горобині.
Озброєні міцним дзьобом дятли добувають комах з-під кори або довбають ялинові чи соснові шишки. На пеньку або в розгалуженні гілок дятел влаштовує "кузню", в якій закріплює шишки.
Роздовбуючи їх, він виймає насіння, яким живиться. Часто біля "кузні" дятла підгодовуються дрібні пташки - синиці, чечітки.
Осілі птахи - тетеруки, глухарі, куріпки - взимку переміщуються по угіддях.
Шишкарі взимку виводять пташенят. Така особливість пов'язана з тим, що у зимовий час вони не мають нестачі в кормі - насінні хвойних дерев. А навесні, коли вилітають молоді пташенята, насіння легко добувати з шишок, які розкриваються.
Взимку під час ожеледі маленьким пташкам важко добути корм і вони часто гинуть від голоду і холоду. Великі птахи - тетеруки, куріпки інколи стають жертвами сніжного полону. Ховаючись від холоду, вони зариваються на ніч у сніг. Якщо утворюється міцний наст, вони не можуть вибратися з-під нього й знесилені гинуть.
Гризуни
Багато звірів узимку ведуть діяльний спосіб життя. У сніговій товщі роблять численні галереї миші. Тут вони ховаються від морозу й пернатих хижаків. До молодих сходів озимини добираються полівки. Ці гризуни так добре почувають себе взимку, що у товщі снігу споруджують теплі гнізда.
Хоч як затишно у снігових нірках, однак і тут гризунам загрожують вороги. У сніжних галереях переслідує мишей, полівок хижа ласка. Вздовж річок і річечок полює на гризунів горностай. Маленькі землерийки забираються у підсніжні кубла полівок, у стіжки сіна й нападають на мишей, які часом у 2-3 рази більші за них. Гризуни, що мешкають у товщі снігу, дуже бояться холоду. Коли їм доводиться, рятуючись від переслідування, морозного дня вибігти на відкрите повітря, вони швидко гинуть.
Савці
Білки у великий мороз майже не залишають своїх гнізд, коли ж морози невеликі - вони активно рухаються, відшукують свої запаси - горіхи, жолуді, насіння хвойних.
Лисиця, вбравшись узимку в пухнасте руде хутро, виходить ввечері на полювання, добуваючи найчастіше дрібних гризунів - мишей і полівок, але при нагоді не обминає птахів і зайців. Своїми досконалими органами чуття лисиця добре відчуває під снігом мишу і, миттю зарившись у сніг, добуває собі поживу.
Голодні вовчі зграї блукають полями, заходять у села, щоб поживитися худобою або свійською птицею. Наприкінці січня у вовків починаються шлюбні ігри. У ведмедиці у барлозі народжуються малята.
У листяних лісах взимку трапляються лосі, козулі, дикі кабани. Від морозів їх захищає густе хутро і запас жиру. Живляться вони здебільшого гілками дерев - осик, травою. Дикі кабани добувають з-під снігу бульби, кореневища, жолуді.
Нежива природа взимку
У неживій природі спостерігай:
За зміною висоти Сонця.
За погодою ( температурою, хмарністю, вітром, опадами).
Коли водойми повністю покрилися кригою.
Коли замерз ґрунт.
Коли встановився сніговий покрив.
Утворення бурульок.
Найхарактерніша ознака зими - випадання снігу. Сніжинки - шестикутні кристали льоду з променями, які утворилися з водяної пари. Величина й форма сніжинок залежить від вологості й температури повітря, через яке вони проходять. Якщо в нижніх шарах атмосфери повітря тепле, вони підтають, злипаються й утворюють пластівці (лапатий сніг).
За умов високої вологості повітря випадає сніжна крупа. В сильний мороз при ясному небі випадають кристали у вигляді голок.
Праця людей взимку
Певні клопоти приносить зима і людям. Їм потрібно дбати про утеплення та опалення житла. В сільській місцевості необхідно ще й подбати про утеплення приміщень для домашніх тварин.
Під час великих снігопадів потрібно розчищати подвір’я від снігових заметів, очищати дахи будинків від великої кількості снігу.
Слід також подбати про зимовий одяг для дорослих і дітей, про тепле зимове взуття. А також подбати про своє здоров’я.
Люди не повинні забувати про диких тварин і підгодовувати їх взимку.
Прикмети про зиму
• Снігурі прилетіли в грудні - зима буде суворою. Хлібородність - перед суворою зимою.
• Зима морозяна, з великим снігом віщує гарний врожай хліба.
• На полях сніг хвилястий - будуть хліба рясні.
• Дощова зима - ознака неврожайного року.
• Зима малосніжна - літо посушливе.
• Якщо взимку вітер подув з півночі -буде дуже холодно, зі сходу - на мороз.
• Багато снігу намете - багато хліба прибуде.
• Зима по коліна - бути врожаєві.
• Якщо взимку сніг лягає рівно - літо передбачається сухе; якщо гребенями, то вологе.
• Зима багата на сніги й ожеледицю -на гарний врожай.
• Якщо грудень сухий, то буде довга суха весна і сухе літо.
• Як у грудні сніг заляже, то у серпні жито виляже.
• Сніг на полі лежить пагорбами, хвилями - на врожай жита.
• Якщо на початку зими йде сильний сніг, то на початку літа падатиме сильний дощ.
• Перший сніг щільний і мокрий - на вологе літо, сухий і легкий - на сухе.
• Галки збираються великими зграями і сильно кричать - на ясну погоду і мороз.
• Граки в’ються високо зграями і стрілою спускаються на землю - буде снігопад; кружляють над гніздами - то сядуть, то знову злетять - перед зміною погоди.
• Горобці ховаються у затишок - під дах чи залазять у купи хмизу - на мороз і заметіль.
• Снігур під вікном сповіщає про себе -на відлигу.
• Яскраві зірки взимку - на мороз.
• Якщо взимку ранкова зоря швидко гасне - на холодну погоду, а коли вечірня раптово згорає - на відлигу.
Грудень
Місяцеслів
Грудень земля грудить
Розпочинає зиму грудень. Назва цього місяця пов'язана із замерзанням
розгрузлих восени доріг, поораних нив, що в цю пору перетворюються на суцільне міцне груддя, й сучасна назва цього місяця походить від "мерзлих грудок на шляхах". Тому в народі казали: грудень на возі витрусить не тільки сіно, а й душу. У народі його прозвали "першозимник". У давнину казали: грудень-студень на всю зиму землю вистужує. Відомі й такі назви: "хмурень", "стужайло", "лютовій", "вітрозим", "річкостав", "мостовик", "мочавець", "молчавець", " андрієвець" та інші. Народна мудрість твердить: "Грудень і замостить, і зацвяшить, і саням хід дасть.
Грудня називають шапкою зими, перед новоріччям, заспівом зими: грудень рік закінчує, зиму розпочинає. Це місяць найдовших ночей у році і запізніших світанків. Дедалі коротшають дні,тому в давнину цей місяць називали "похмурим", а ще "ніч року".
Загальна характеристика місяця
Переступає поріг біла королева Зима, покровителька крижаних вітрів, господарка сплячого королівства. Перемінивши вологий хмурий листопад, зима відразу встановлює свої правила. Природа взимку дбайливо вкрита сніжним покривалом, стягши крижаними оковами, зима буде довго охороняти її сон. Якщо листопад ще не стійкий до снігопадів і сніжного покриву не так багато, то прихід зими може характеризуватися випаданням великої кількості снігу. Уже до початку грудня приріст покриву помітний по обсязі заметів, які з'являються уздовж доріг, приріст снігу становить близько 30 див. Всі меншими днями радує нас місяць, і усе більше довгими стають холодними ночі, коли стовпчик термометра стрімко падає долілиць.
З випаданням великої кількості снігу, наступають перші нетривалі морози. Природа взимку надягає білу шубу, засипає снігом ніколи квітучі галявинки, дерева наряджаються в пишні білі вбрання, лісові стежки стають непрохідними, на лід лягає сніжний покрив. Зимова природа тиха й безмовна, тільки чутно рідке щебетання зимових птахів, так сухий хрускіт гілок у зимовому лісі. Погода в грудні ще не сам зимова й сувора, часом трапляються відлиги, але температура стабільно негативна з рідкими заморозками й зниженням до -20° C. І незважаючи на часті відлиги й нестійкість негативних температур, холодні арктичні вітри усе більше будуть остуджувати повітря. Зима ще покаже свій суворий характер
Зима наступає відразу. Опис зими в народному календарі починається із Платона й Романа на 1 грудня. Затяжні холоди наступають поступово, чергуючись зі стрибками відлиг з раптовими морозцами. Грудень місяць сніжний, сніг запорошить дороги, схили берегів завмерлої ріки, додасть зимовому лісу сніжний соромливий вид. Природа взимку тиха й спокійна, затишно спить, закутавшись у сніжні замети білої ковдри, до 4 грудня - Введенью сковує на Русі ріки чіпким льодом. Завмирають ріки, тепер лід протримається всю зиму до самих теплих весняних днів
З 5 грудня із дня Прокопа на Русі пробивалися перші санні доріжки. Хуртовиною багато намело снігу, а торований шлях для саней ставав гладким і слизьким. Відомі в описі зими на Русі санні катання. Запрягали коней по російських трійках і влаштовували катання й навіть теперішні перегони на санях, що доводилося на 7 грудня - Катерину-Санницу. А 9 грудня - Юрій-Холодний холоднечу вдихає, так так, що ведмедя в барлогу тепер на розбудити. Із цього дня вечорами бути в глибинному селі осторожней потрібно, вовки все ближче до жевріючих будинків підходять, так на самотній місяць голодними ночами виття піднімають. А спереду по народному календарі тиждень хуртовин і заметілей підходить із 12-х чисел зими, з Парамона й до самого Николина дня сніг мести без утоми буде.
Теперішня й холодна зима починається із третього тижня грудня й буде тривати до середини лютого. Зимова природа в грудні повністю занурена в сон, сонце менше проводить часу на небі й піднімається низько над обрієм. Часом кілька грудневих днів, особливо ближче до нового року, можуть стати досить морозними. Небо в такі дні кристалізується й стає чистим і світлим. З кінця місяця сонце починає додавати по мінуті світлового дня, природа із цього часу вже бере курс на майбутнє, хоч і далеке літо.
Наближається сонцестояння, доводиться на 22 грудня, сонце повертається убік збільшення тривалості дня, і знуджений під час відсутності сонця природний мир начебто оживає, до теплих днів ще дуже далеко, а природа вже тягнеться до нової весни. Тепер дні стають не тільки ледве длиннее, але і яскравіше й світлішай. Хмари пестристие, пливуть високо в небі. Сонце світить яскраво, наповнюючи кристально чисте повітря світлом холодного зимового ранку, свіжістю ясного дня й швидко ховається за обрієм ще поки швидкого зимового вечора.
Поєтична хвилинка
Казка
Капці для Миколая
Високо-високо в небі жило маленьке янголятко. Там йому було дуже весело. Воно стрибало з хмарки на хмарку, спускалося вниз із сонячним промінням і бігало під небесним дощем. А коли ставало холодно, ловило сніжинки і робило з них блискучі ланцюжки. Воно було дуже щасливе!
Янголятко особливо полюбляло зиму, бо в цей час на небі все мінялося. Починався рух і метушня: старші янголи бігали, щось носили, складали, прикрашал; великі небесні робітні відкривалися, і там всі завзято працювали. Так! Наближався час, коли Святий Отець Миколай завітає до всіх чемних дітей зі своїми дарунками.
У небі аж кипіло. Всі янголи старалися бути найкращими і зробити якнайбільше, щоб Святий Миколай саме їх вибрав допомагати йому обдаровувати дітей.
І маленьке янголятко теж старалося.Воно знало, що Святий Миколай його десь аж за кілька років може вибрати, бо ще зовсім маленьке. Але воно мало добре серце і дуже хотіло всім допомагати.
Бувало, піде янголятко до фабрики, де виробляють смачні шоколадки і різні цукерки. Завинені в срібні папірчики. Стане біля казана розтопленого шоколаду і почне мішати. Всі янголи довкола обприскані шоколадом, мале янголятко з голови до ніг бронзове, і навіть головний янгол-кухар має велику шоколадну пляму на фартуху.
Тоді янголи випихають маленького з фабрики:
- Краще йди допомагай у друкарні!
А там друкували цікаві книжки для дітей та дорослих, які із задоволенням читали й самі янголи. Стане янголятко помагати при машині, що зшиває сторінки книжок. І раптом з'являються книжки з помішаними сторінками, з малюнками, оберненими догори ногами, і з плямами чорнила на обкладинках.
- Нам більше допомагати не треба. – випрошують його . – Іди допомагай на фабриці іграшок!
Та коли янголятко допомагає на фабриці іграшок, дивні випадки трапляються: пожежне авто чомусь на синє помальоване, лялька блакитноока має тільки одне око, а ведмедик волохатий загубив свій кожушок. І з фабрики іграшок його випрошують .
Бідне янголятко, воно так хотіло допомагати, а його завжди посилали в інше місце, і завжди сварили за якісь чудернацькі випадки.
Зажурилося маленьке янголятко. Сіло під хмаринку і гірко заплакало з відчаю. У цей час відчинилися великі золоті ворота і вийшов Святий Миколай. Янголятко дуже любило Святого Миколая. Він завжди мав лагідне слово для кожного янгола, всіх пильнував, всім допомагав. Маленьке янголятко Миолай при зустрічі часто гладив по голівці і поправляв йому ореол.
« Так, Святий Миколай дуже добрий, - думаю маленьке янголятко. – Він про всіх дбає, дарунки всім роздає».
Серце янголятка так наповнилося любов'ю до Святого Миколая, що воно хотіло йому щось приємне зробити, щось надзвичайне. Але що?
Довго думало янголятко, аж поки вирішило подарунком для Святого Отця будуть теплі капці, бо ж йому доводиться багато мандрувати взимку, у пекучий мороз, щоб вручити усім дітям дарунки.
Але з чого їх зробити? А ж тут незвичайна думка промайнула у його голівці, і янголятко швиденько кудись подалося…
У переддень Святого Миколая старші янголи почали сварити янголятко:
- Хто тобі дозволив?! - грізно запитали вони.
- Нитки веселки! Тому вона наче зблідла. Ой буде тобі, буде ! – говорили всі. – Святий Миколай, напевно, за це покарає.
У ту ж хвилину ввійшов Святий Миколай. Маленьке янголятко не знало, де й заховатися. Воно не хотіло жодної шкоди наробити, воно справді бажало тільки добра, а тепер за це ще й покарають. Раптом маленьке янголятко почуло, що Святий Миколай його кличе. Може, хоче сварити? Підійшло воно до Святого.
А ні, Святий Миколай зяв коробку, витягнув капці і взув. Ще й хвалить-вихваляє, які вони тепленькі, які м'якенькі . Янголятко не вірило вухам своїм.
Тоді Святий Миколай взяв янголятко на коліно і сказав:
- Ти маленьке янголятко, показало цим дарунком своє добре ставленн і свою любов до мене , тому я візьму тебе з собою на землю, допоможеш мені роздавати дітям дарунки!
- Маленьке янголятко з радості нестямилося, навіть забуло подякувати. Воно сиділо в Святого Миколая на колінах і до всіх весело усміхалося.
Тому, діти. Коли ви між своїми дарунками знайдете іграшку, поляпану шоколадом, або книжечку з оберненим образком, не журіться. Це, напевно. Разом із Святим Миколаєм до вас завітало і маленьке янголятко
Свята
1 грудня
2 грудня
Міжнародний день боротьби за скасування рабства
3 грудня
4 грудня
5 грудня
6 грудня
День Збройних Сил України
7 грудня
9 грудня
10 грудня
12 грудня
13 грудня
Андрія. Андріївські вечорниці
15 грудня
17 грудня
День працівників державної виконавчої служби України
19 грудня
22 грудня
25 грудня,
Різдво Христове у християн західного обряду. Католицьке Різдво. Лютеранське Різдво.
31 грудня
- Останній день року. Зустріч Нового року
Про грудень кажуть…
• Влітку важко без корови, а в грудні – без кожуха.
• Готуйтеся,люди, бо вже грудень.
• Грудень – кінець року, початок зими.
• Грудень без снігу, як літо без хліба.
• Грудень затули дверима, а він тобі вікном залізе.
• Грудень землю грудить і поле студить.
• Грудень землю грудить, а не вистудить.
• Грудень землю грудить, хату студить.
• Грудень і замастить, і загвоздить, і санками хід дасть.
• Грудень м'який – зима буде люта.
• Грудень на возі витрусить не тільки сіно, а й душу.
• Грудень не брат, а морознеча не сестра.
• Грудень око снігом радує, а вухо морозом рве.
• Грудень рік кінчає, а зиму починає.
• Грудень снігом замете – буде літо золоте.
• Грудень сухий буває – суха весна і сухе літо довго потриває.
• Грудень тримає студень – весна не за горами.
• Грудень холодний та сніжний – хліб буде буйний та пишний.
• Грудень-гараздник, що не день – то празник.
• Грудень-студень на всю зиму землю студить.
• Груднева дорога не для воза, а для полоза.
• Груднева пора постійно з прогнозом плутає – то сніг, то завірюха, бо зима коло вуха.
• Днина груднева куца – сюди тень, туди тень, от і минув день.
• Заступи грудня дверима, то він тобі вікном улізе.
• Погода в першім тижні грудня стала – зима буде довготривала.
• Прийшов грудень – приніс студень, бо він око снігом радує, а вухо морозом рве.
• Прийшов грудень – приніс студень.
• Рихтуйтеся, люди, бо іде студень.
• Смутний грудень, як прийде студень.
• Смутно, як в грудню пополудню.
• Сніг в грудні глибокий - урожай високий.
• Сніг в грудні заляже – в серпні жито виляже.
• Сонце в грудні на літо, а зима на мороз повертають.
• Сподівайся від нього добра, як від грудня погоди.
• Трапляється такий год, що в грудні на день сім погод.
• У грудні студень – влітку тепло.
• У грудні сонце на літо, а зима на мороз повертає.
• Хто літом спеки не боїться, той вже в грудні не має чим погріться.
• Якщо сухий грудень буває, то суха весна і сухе літо довго триває.
Січень
Місяцеслів
Перший місяць року — січень. Як тільки його не називають: і «сніжень», і «сніговик», і «льодовик», і «просинець», і «щипун», і «тріскун», і «січко». А ще його величають царем морозів, володарем і серцем зими, бо він найхолодніший місяць. У січні не тільки сніг січе, а ще й мороз вогнем пече. Товщає лід на річках, ростуть сніжні кучугури.
А ще кажуть, що січень відсікає прожитий рік від наступного, у січні Новий рік проганяє Старий і свариться з ним.
Загальна характеристика місяця
Із приходом січня люди частенько дивляться в небо, бо коли Місяць щербатий — весна на воду буде багата.
У січні — мороз і сонце. Мерехтять, немов алмазний пил, сніжинки. Гілочки дерев убираються в «морозяні квіти» — пухнастий іній. Берізки стоять, немов вирізьблені з найчистішого кришталю.
Ліс неначе вбрався у святковий одяг для зустрічі з Новим роком. Здавна кажуть, що «зима будує літо». А її будівельником є сніг. Чим пишніше снігове вбрання на полях, у садах, тим краще перенесуть холоднечу осінні посіви, ягідні кущі, плодові дерева. Чим більше снігу, тим більше навесні талої води, краще зволожаться поля, повноводішими будуть ріки.
Поетична хвилинка
Вірш про Січень
Січень –року перший син.
Носить одяг він з перлин.
Всіх морозами страхає
Путь –доріжки замітає. Але люблять його діти.
Як же січню не радіти?
Новий рік,Різдво Христове,
Водохреща-ці чудові свята
Січень нам дарує,
Всіх гостинцями частує.
Свята
Прикмети про погоду в січні
Прикмети про природу в січні
Народні прикмети по днях січня
1 січня Сильний вітер – до урожаю горіхів в цьому році, а місячна зоряна ніч — гороху, сочевиці і ягід.
2 січня Чим сильніші морози, тим спекотніше літо.
3 січня Вітер змінює напрямок за годинниковою стрілкою — до хмарної і відносно теплою січня погоду.
4 січня Багато довгих бурульок на південній стороні – до великого врожаю і хорошим уловам.
5 січня Вітряна погода в цей день – до хорошого врожаю.
6 січня Якщо у святвечір зоряне небо, то буде багатий приплід худоби і урожай ягід.
7 січня Велика кількість снігу – до благополучного році, відлига – до ранньої весни.
8 січня Йде м’який і липкий сніг – скоро відлига.
9 січня Сніг падає великими пластівцями – до негоди і мокротинні.
10 січня Кішка лягає, згорнувшись клубком, на що-небудь м’яке або на піч — до ясного морознім дня.
11 січня Подув північний вітер, а хмар немає – мороз стукне.
12 січня Ворони сідають на нижні гілки дерев — до вітру.
13 січня Якщо в цю ніч вітер дме з півдня – рік буде жаркий і благополучний, а з заходу – до достатку молока і риби, зі сходу – урожай фруктів.
14 січня Туман на Старий Новий рік – до урожаю.
Якщо Васильєв день морозний і сніжний — бути хорошому врожаю.
15 січня Сині вечірні хмари – до зміни погоди.
16 січня Сонце сідає в хмари — до снігопаду.
17 січня Якщо безхмарно при сильному морозі, то ще збережеться морозна погода.
18 січня Якщо у цей день буде хуртовина – те ж саме буде і на Масниці, якщо сильні південні вітри – літо буде грозове.
19 січня Якщо день теплий – хліб буде темний, тобто густий; холодний, ясний – літо належить посушливе; похмурий і сніжний – чекайте рясного врожаю.
20 січня Якщо цього дня ясна й холодна погода — до посушливого літа, якщо похмура й снігова — до рясного урожаю.
21 січня Якщо подуют сильні вітру, то літо буде голодне, грізне.
22 січня Сонячна погода у цей день обіцяє влітку хороший урожай.
23 січня Якщо іній на деревах і стогах – до мокрого і холодного літа.
24 січня Якщо у цей день тепло – чекайте ранню весну.
25 січня Якщо на Тетянин день ясно, сонячно або крізь хмари проглядає сонце – чекайте раннього прильоту птахів, рання весна; якщо йде сніг – літо буде дощове.
26 січня. Туманний круг близько місяця – до заметілі.
27 січня Часті зірки – до тепла і снігу, рідкісні – до негоди та бурі.
28 січня Дме вітер – до сирого року.
29 січня Вночі туман — до стійкої малохмарної погоди.
30 січня Ворони сідають на верхів’я дерев — до холодів.
31 січня Ворони літають і кружляють зграями – до морозів.
Лютий
Місяцеслів
Місяць лютий вітрами дує, на воді з льоду мости будує
Назва «лютий» закріпилася за місяцем в середині минулого століття. Хоча другий місяць року і є найкоротшим серед зимових місяців, але він найпримхливіший. Справа в тім, що зима силкується втримати свої права, нагадуючи про себе частими завірюхами, снігопадами та морозами. Під цю пору селяни вже готувалися до весни – лагодили транспорт, вивозили на поля добрива, підготовляли посівний матеріал. Відтак з лютим пов’язано чимало прикмет і завбачень. Люди ретельно стежили за поведінкою погоди, аби передбачити, якими мають бути весна й літо. Адже в лютому сонце повертає на літо. День уже помітно збільшується. Крім офіційної назви місяця «лютий», у народі існує чимало інших назв. Більшість їх характеризує сувору і вередливу вдачу місяця – «сніжень», «лютий», «крутень»( за часті бурувії й поземки, хуртовини та метелиці), «зимобор», «бокогрій», «криводоріг», «межень» (тобто той, що межує з весною), «казибрід», «казидорога» (від слова казитися») «вітродуй», « завірюхо дуй», «завірюхо вий»( через часті вітори і заметілі).
Загальна характеристика місяця
Оцій порі шаленіють вітри, сичать морози, лютують хуртовини, падає густий сніг. Зима не хоче покидати землю. Проте в природі вже відчувається поворот до весни: частіше бувають відлиги, з дахів звисають бурульки, довшим стає день, сильніше пригріває сонце.Наближається кінець зими. Та сонце все вище, світить яскравіше, починає пригрівати дужче. Для мешканців лісу – це найважча пора року. Навіть копитним тваринам нелегко добиратися до закритої сніговою ковдрою збляклої трави.Птахам важко добувати зледенілі бруньки та пагони.
Поєтична хвилинка
Місяць лютий на гостину
Кличе всю свою родину.
Та родина – не мала,
Суне й суне без числа.
Морозища, морозенки –
І великі, і маленькі,
Завірюхи клаповухі,
І сніжинки-балеринки,
І вітренко, і вітрисько –
Вже вони близенько-близько.
Ще до ночі в темнім борі
Вся родина буде в зборі.
Запита родину Лютий,
Чи то кожний добре взутий?
Геть у танець!.. – і зі сну
Збудять танцями весну.
Свята
1 лютого – Макарія-весноукажчика. Яка погода першого числа, такий і весь місяць.Якщо у цей день погода гарна – весна буде рання.
4 лютого – Тимофія-напівзимника. Тимофіївський мороз – півзими з собою поніс.Замітіль, морози, як правило, на тиждень.
6 лютого – Ксенії. Вважалося, що з цього дня до нового врожаю потрібно хліба, не менше з'їденого. Яка Оксана – така й весна. Яка погода по обіді – така буде зима до березня.
7 лютого – Єфрема. На Єфрема домовика задобрювали,адже кожен вважав, що вн є внього.
10 лютого – Юхимів день. Якщо в цей день вітряно, то літо буде дощовим.
14 лютого — День святого Валентина; Трифона. Небо зоряне – весна пізня.
15 лютого — Стрітення Господнє. За сивої давнини це свято мало інші назви – Зимобор, Громовиця, Зима з літом борються. Тому й казали: «На Громницю маєш зими половицю». Люди щиро вірили: яка погода цього дня, такою виявиться весна. Тепло і відлига вцей день віщували ранню і теплу весну, мороз – тривалу зиму. Коли на Стрітення йшов сніг – весна передбачалася дощова, коли лютувала хурделиця – пізня і холодна, а коли день був похмурий, без сонця, - ще дошкулять морози…
15 лютого — День вшанування учасників бойових дій на території інших держав
18 лютого – Агафії-корівниці. Ународі її ще називали покровителькою корів. Особливо берегли худобу від загибелі.
19 лютого – Вакули-телятника. Морози обіцяють дружну весну, сухе й спекотне літо.
21 лютого — Міжнародний день рідної мови
22 лютого — Міжнародний день підтримки жертв злочинів
23 лютого — День захисника Вітчизни.
24 лютого – Власів день(бог скотарства Велес, або Волос заступник тварин). У наших предків скотарство відігравало дуже велику роль. Домашня тварина була не лише помічником у господарстві – у давні часи вона вважалася священною.
29 лютого – Касяна. День цього свята через кожні чотири роки.Його в давнину ще називали « Касяновим оком», а тому вдень навіть з хат не виходили. Вірили в те, що кінець світу, якщо він прийде, буде саме на Касяна. У такий спосіблюди відгороджувалися від «зайвого дня» у році.
Про лютий кажуть…
• Лютий виганяє ковалів з гути.
• Лютий - гострокутий.
• Лютий — місяць вітрів і кривих шляхів.
• Лютневі прикмети: метелиці та замети.
• Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур.
• Лютневий сніг за золото дорожчий.
• Питає лютий, чи добре взутий.
• У лютому зима вперше з весною зустрічається.
• Лютий воду відпускає, а березень — підбирає.
• Лютий лютує, та весні дорогу готує.
• У лютому у дня більше світла, у ночі менше холоду.
• Лютневий сніг весною пахне.
• У лютому багато інею – влітку багато роси.
• Лютий без снігу – літо без хліба.
• У лютому зорепад – тиха весна.
• Великий іній, кучугури снігу, глибоко промерзла земля – на врожайний рік.
• Прикмети
• Лютневі прикмети: метелиці та замети.
• Лютневий сніг зимою пахне.
• У лютому зима вперше з весною зустрічається.
• Лютий лютує, та весні дорогу готує.
• Лютий сухий і холодний – серпень спекотний.
• Лютневі прикмети віхоли і замети.
• Сніг лютневий весною пахне.
• У лютому багато інею – влітку багато роси.
• У лютому сильні морози – коротка зима.
• У лютому сонце крізь плач сміється.
• Ще рано лютому до березня в свати ходити.
• Лютий м'якший од січня.
• Лютий без снігу – літо без хліба.
• Батько –лютий прийшов – мужик зиму пережив.
• Вже лютий геть підгриз – кидай сани, бери віз.
• Воду лютий підпустить, березень підбере.
• Лютий теплий – обмане і принесе холодну весну з приморозками.
• Лютий багатий снігом – квітень буде багатий водою.
• Лютий бджолиному воєводі (ведмідю) у барлозі бік зігріває.
Висновок
Зима – це прекрасна пора року, яка вражає своєю красою. Білим простирадлом накриває вона землю, кожен кущ,кожн гілочку, кожен шматочок землі. І це дійсно гарно. Але зима приходить не тільки з неймовірними пейзажами, а й з сильними вітрами та моразами. Іноді сильні заметілі приносять шкоду людям, тваринам, руйнують годівнички птахів, які залишаються зимувати у нас. Майже весь рослинний світ засинає і тваринкам нічого їсти, саме тому люди повинні годувати тваринок, пташок. Відбуваються значні зміни в неживій природі, наприклад, утворення бурульок. Іноді вони досягають значних розмірів і можуть завдавдати шкоду здоров'ю людини, саме тому слід бути обережними і не ходити під дахом будинків. Потрібно тепло одягатися взимку, щоб не отримати обмороження.