Селяни в ХІ-ХІІІ століттях

ТЕМА. Селяни в ХІ-ХІІІ століттях

МЕТА: ознайомити учнів із структурою середньовічного суспільства, порівняти його із структурою  античного Риму. Підвести учнів до визначення причин потрапляння селян в залежність від феодала, трьох категорій селян. Порівняти становище залежного селянина і римського раба; розвивати вміння працювати з текстами, визначати головне, робити порівняльний аналіз. Розвивати інтерес до життя людини середньовічного світу.

ТИП УРОКУ: комбінований з елементами інтерактивних методів і технологій групового навчання.

НАВЧАЛЬНО – МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕСПЕЧЕННЯ УРОКУ: альтернативні підручники для      7 класу, альбом ілюстрацій до тем «Середньовічне суспільство» і «Стародавній Рим».

 

                                                                       ХІД УРОКУ

 

І.    ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

 

ІІ.     АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

1.   На які верстви суспільства поділялось суспільство античного Риму? (Метод «Мікрофон». Пропозиції записати на дошці.)

2.   Хто поповнював число рабів у стародавньому Римі?

3.    Якими були обов’язки античних рабів?

4.   Пригадайте, які верстви населення нам зустрічались під час вивчення історичного матеріалу в 7 класі? (пропозиції записати на дошці).

 

Повідомлення вчителя про соціальну структуру середньовічного суспільства.

Самостійна робота в групах: перша група складає таблицю античного суспільства, інша – середньовічного суспільства; завдання для самостійної роботи учні обирають самі. Спочатку структури осмислюються в групах, потім лідери груп презентують свої варіанти структур.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання учням: порівняйте структуру середньовічного і античного          суспільства, виявіть спільне і відмінне.

 

Слово вчителя. Процес формування середньовічного суспільства тривав декілька століть (до ХІ ст.). структура середньовічного суспільства відрізнялась від суспільства Стародавнього світу. Кожна група населення (стан) вела інший спосіб життя, дотримувалась своїх звичаїв, а головне – займала властиве тільки їй місце в суспільстві.

Словник.

Стани – великі групи людей, які різняться своїми правами та обов’язками.

 

ІІІ. «ВЛАСНЕ ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ»

 

 

Завдання учням.

- поставте запитання, на які ви в ході уроку хотіли б одержати відповідь.

 

Учитель записує сформульований учнями запитаннями на дошці, доповнює пропозиції учнів. Наголошує, що дати відповідь на поставлені питання є завданням уроку.

 

        IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ. ( аналітична робота)  

 

     Учитель звертає увагу на місце селян порівняно з двома іншими станами. Селяни вважалися нижчим, третім станом, хоча і були найнеобхіднішою частиною суспільства. Як і в античному Римі, до фізичної праці продовжували ставитись зверхньо, уважаючи її не гідною вільної людини. Тим часом від урожаю чи не врожаю залежало життя всіх мешканців країни, що фактично перетворювало селянина на головну постать середньовічної історії. Селяни були годувальниками суспільства.

Завдання учням.

- На зламі Х – ХІ ст. в Західній Європі вільних селян залишилося не так уже й багато. Передбачте, як селяни стали залежними від феодалів?

 

Повідомлення вчителя

1.     втрачали волю внаслідок королівських земельних пожалувань (феоди).

2.     селянин шукав захисту та добровільно переходив під владу феодала.

3.     безземельні селяни отримували від феодала землю в обмін на зобов’язання працювати.

Перевірка завдання

Повідомлення вчителя.

За користування землею селяни виконували різні повинності

Словник.

Повинності – примусові обов’язки

Панщина – примусове відпрацювання на полі феодала

Оброк – платежі селян продуктами та виробами свого господарства.

Церковна десятина – десята частина врожаю та приплоду худоби на користь християнської церкви.

 

Завдання учням:

З  інформації, наданої учителем, визначити категорію селян. Скласти опорну схему. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перевірка завдання

-Що було спільного й відмінного у становищі залежного селянина і римського раба?

 

Завдання учням:

Опрацювати тексти за варіантами ( у парах) (« навчаючи – вчуся»).

1-й.     – «Сільська громада»;

2-й.      – « Натуральне господарство».

 Робота в парах.

Надати сусіду відповіді на питання.

1.     Що таке громада? Якою була роль сільської громади? 

2.     Що таке натуральне господарство? Чим було зумовлене панування натурального господарства?

 

Перевірка завдання.

Завдання учням.

-Передбачте, як натуральне селянське господарство впливало на світогляд селян?

Опрацювати текст «Світ селянина»

Перевірка завдання

Запитання:

- Про які ознаки феодального ладу ви дізнались на уроці?

Прогнозовані відповіді:

1. Власність феодала на землю
2. Наявність у селян власного господарства і користування наділами.
3. Феодальні повинності селян.
4. Панування натурального господарства.

 

 

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ.

 

 Учні дають відповіді на запитання, сформульовані ними на початку уроку.

 

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

 

а)     Опрацювати матеріал за підручником.

б)     Підготувати репортаж «Моя подорож до середньовічного села».