Семінар - практикум "Казкотерапія для всіх, дорослих та малюків"

Мета:згуртування педагогічного колективу;зняття синдрому емоційного вигорання;розвиток креативності педагогів;використання даної методики з невеликими змінами в роботі з дітьми.

План.

1. Вступ.

• Ознайомлення учасників з темою та метою семінару-практикуму.

2. Основна частина.

-  Гра-розминка «Пізнай себе через казку»

-  Інформаційне повідомлення «Поняття про казкотерапію».

-  Вправа «Намалюй зле обличчя».

-  Інформаційне повідомлення «Мета застосування казки»

-  Вправа «Пантоміма»

-  Творче завдання «Допиши казку».

3. Заключна частина

-  Медитативна казка «Чарівник».

     -  Підбиття підсумків.

Хід

Педагог. Доброго дня колеги. Сьогодні ми помандруємо у світ дитинства, у світ казки. Напевне, не має у світі людини, яка б не любила казку. Ті з нас, хто не цікавиться класичними варіантами казкових історій, дивиться бойовики, фільми жахів, читають детективи, любовні романи, фантастику. Але що це, як не сучасні казки?

1. Гра-розминка «Пізнай себе через казку»

Відомий психоаналітик Карл Юнг стверджував, що казки, які ми чуємо з дитинства, закріплюються в підсвідомості у вигляді універсальних прикладів  поведінки.

    Я пропоную вам згадати ту казку, яка вам подобалася в дитинстві! І по черзі назвати свою казку, сказати, що вам в ній запам’яталось найбільше? (Учасники по колу протягом 2-3 хвилин кожний знайомить зі своєю улюбленою казкою).

Обрана казка  і буде шляхом до визначення ваших особливостей характеру та поведінки. (Обговорення персонажів казок,проведення аналогій).

2. Інформаційне  повідомлення «Поняття про казкотерапію»

Чому кожного малюка так цікавить казка? Ми обговорюємо різні методи виховання та навчання, використовуємо нові програми, моделі, проекти. Але незмінним помічником у вирішенні різних завдань була, є і буде казка. Що таке казка всі добре знаємо. Термін «терапія» використовуємо рідше. Асоціація, що одразу виникає, — це «лікування». Але не тільки.

КАЗКОТЕРАПІЯ – це: процес утворення зв′язків між казковими подіями і поведінкою в реальному житті: процес перенесення казкових смислів у реальність;

напрям практичної психології що дозволяє формувати характер дитини, використовуючи для цього ресурси казки;

терапія середовищем, особливо казковою атмосферою, в якій можуть виявитись риси особистості, щось не реалізоване, може матеріалізуватися мрія, а головне – виникає відчуття захищеності;

лікування казками: спільне з дитиною відкриття тих знань, які живуть у душі і в цей момент є цілющими;

одна з проективних методик аналізу особистості, один із способів більше дізнатися про себе;

інтегрована діяльність, у якій дії уявної ситуації пов′язані з реальним спілкуванням, спрямованим на самостійність, активність, творчість, регулювання дитиною власного емоційного стану.

ТРАДИЦІЙНІ РОБОТИ З КАЗКОЮ:

читання;

розповідь;

бесіда;

драматизація;

інсценування.

НЕТРАДИЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ РОБОТИ З КАЗКОЮ:

переплутування сюжетів героїв;

змінювання характеру героя;

змінювання місця, часу, події;

змінювання кінцівки казки;

складання казки за схемою.

У повсякденні слухання казок, їх розповідання та інсценування сприяють процесу соціалізації дошкільнят. Участь в інсценуванні казок дає змогу вправлятися в спілкуванні як вербальним, так і невербальними засобами: мовою жестів, рухів, міміки. На казкових заняттях діти багато рухаються. перевтілюються, вчаться передавати різні емоційні стани героїв. Це сприяє накопиченню чуттєвого досвіду, спонукає дітей ділитися враженнями, що дуже важливо в роботі з розвитку мовлення.

3. Вправа «Намалюй зле обличчя»

Ні для кого не секрет, що в сучасних мультфільмах і казках є багато негативних персонажів, їхня поведінка на екрані агресивна, часто деструктивно впливає на психіку дитини. Подолати страх і негативні емоції можна за допомогою малюнка. Отже, перше завдання для вас, шановні педагоги, — намалювати злого казкового героя…

• А тепер — домалюйте щось таке, щоб цей герой став більш симпатичним і приємним для вас…

• Поділіться з нами результатами своєї творчості…

(Цю методику можна використовувати для профілактики виникнення страху у дітей.)

• В яких ситуаціях ця техніка може бути корисною для нас, дорослих?..

Часто трапляється так, що людина на когось дуже сердита, але через різницю в соціальному статусі (підлеглий — керівник) чи якісь інші причини мовчки терпить образу. Це негативно впливає на нервову систему й стан здоров’я загалом. Щоб цьому запобігти — можна використовувати техніку «Намалюй зле обличчя».

4. Інформаційне  повідомлення «Мета застосування казки»

Казкотерапію застосовують у різних випадках і відповідно отримують відповідні  результати. Тож залежно від очікуваних результатів потрібно визначитись з метою казкотерапії  у кожному конкретному випадку, зокрема:

казкотерапія, як спосіб передачі досвіду «З ВУСТ У ВУСТА» та прищеплення загальноприйнятих моральних норм і правил поведінки у соціумі. Така казкотерапія допомагає соціалізації дитини.

казкотерапія як інструмент розвитку особистості дитини та її здібностей. У цьому випадку казка позитивно впливає на здатність дитини фантазувати, сприяє розвитку творчого мислення та уяви, розкриває внутрішній світ дитини.

казкотерапія як психотерапія. Таке застосування казкотерапії дає змогу дитині подолати власні страхи, надмірну тривожність, попрацювати над виправленням негативних рис характеру. Завдання педагога чи психолога полягає у тому, щоб підібрати чи створити казку відповідно до потреб дитини. Якщо казку підібрано вдало, дитина «вбудовує» її послання у свій життєвий сценарій. Особливо корисно, коли дитина попросить повторити їй цю казку неодноразово. Адже саме так відбуваються глибокі зміни в житті дитини.

       Наразі казкотерапію вважають найбільш м′яким методом психотерапії. Він працює без обмежень і є надзвичайно ефективним. Найкращі результати  можна спостерігати у роботі з дітьми, які найактивніше співпереживають казковим героям. Як ми знаємо,  у ранньому віці у дітей переважає правопівкульний  тип мислення, орієнтований на цілісне образне осмислення інформації, емоційно – чуттєве сприйняття світу. Тому важлива для дитини інформація ліпше засвоюється через яскраві образи.

5. Вправа «Пантоміма»

Кожній команді пропонується відгадати казки за допомогою міміки та жестів.

Казки:

1. Вовк і семеро козенят
2. Курочка Ряба
3. Котик і Півник
4. Колобок
5. Рукавичка
6. Пан Коцький
7. Колосок
8. Лисиця та Журавель
9. Коза - дереза
10. Солом’яний бичок

6. Творче завдання «Допиши казку»

Попереду у нас останнє завдання — потрібно дописати казку. Учасники діляться на команди та отримують свій зачин казки ,а завданням буде — дописати її, але є такі умови: треба дописати п’ять речень, розповідь має бути логічною, а кінець казки — щасливий. «Зачитайте нам результати колективної творчості…».

Якщо б кожна людина знала для чого вона живе в цьому світі, відчувала себе потрібною, любимою — таких професій як психолог і психотерапевт не існувало б. Звичайно, складно самому вирішувати численні проблеми, які виникають у житті. Але прагнути до контролю над своїми сумними думками, боротися з заниженою самооцінкою ми можемо. В цьому нам теж допоможуть казки. Адже казки є не тільки для дітей, але й для дорослих також. І зараз ми послухаємо одну з них. Сядьте зручно, закрийте очі або опустіть погляд донизу, глибоко вдихніть і видихніть… ми перенесемося в інший світ, світ дивовижної казкової країни й послухаємо одну з її історій.

7. Медитативна  казка «Чарівник»(автор Т. Зінкевич-Євспшгнєєва)

Давним-давно це було. Жив на світі чарівник. Був він красивим і добрим. Важко сказати, скільки йому було років. У нього так блищали очі, що багато хто думав: «Він ще молодий». Але, поглянувши на його сиву бороду й волосся, говорили: «Він мудрий і літній чоловік». Цей чарівник умів робити те, що не вміли інші. Він розмовляв із деревами й квітами, тваринами й рибами. Він умів лікувати не тільки людей, але й тварин і рослин. Він знав, коли піде дощ чи сніг, коли буде спека чи вітер.

Багато людей приходили до нього за порадами. Ніхто не знав, звідки він прийшов, але говорили, що раніше він був звичайною людиною, таким, як усі.

Минали роки, а чарівник жив серед людей, і вони почували себе в безпеці поряд із ним.

Одного разу чарівник сказав: «Я дуже довго жив серед вас, настав час мені відправлятися в дорогу».

«Навіщо ти покидаєш нас, — відговорювали його люди, — нам буде важко жити без тебе, без захисту й підтримки. Передай нам хоча б частинку своєї мудрості.»

«Погляньте навколо, — сказав чарівник, — ви живете в прекрасному світі. Кожний день ви можете спостерігати, як встає й заходить сонце, як шумить вітер, як блищать краплинки роси. Давайте на хвилинку затихнемо й прислухаємося. Все, що нас оточує — живе в своєму ритмі. Свій ритм має й кожен із нас.»

Люди завмерли, закрили очі й почули, як дихає свіжо виорана земля — рівно й спокійно; як шумить вітер — то сильніше, то повільно й лагідно. І головне, кожна людина відчула свій ритм: спокійне биття серця, вільне дихання… І раптом людей охопило відчуття, що з ними відбувається щось незвичайне.

«Щось казкове й чарівне знаходиться всередині нас», — здивовано сказали вони чарівникові.

«Здається, ви відкрили найбільшу мою таємницю, — посміхнувся чарівник, — адже чари — це вміння слухати й відчувати ритм природи, всього, що нас оточує, жити у відповідності з ним. Треба тільки вміти прислухатися до себе, почути свій ритм і розбудити всередині себе Творця. Ось тоді й почнуться чудеса».

«Як же нам навчитися користуватися чарами?» — запитав дехто.

«Наприклад, можна уявити себе здоровим і щасливим, не дозволяти сумним думкам отруювати ваше життя. Через деякий час образ здоров’я й щастя міцно поселиться всередині вас, і ви почнете змінюватися.

Можна прислухатися й почути внутрішній ритм іншої людини, знайти спільне з вашим ритмом, і тоді кожний новий день буде приносити вам радість взаєморозуміння.

Можна навчитися бачити в кожній події урок для себе, тоді на зміну тривогам і хвилюванням прийде спокій і ясність».

Сказавши це чарівник відправився у дорогу. А люди залишилися, вони добре запам’ятали його слова. Жили, прислухаючись до свого внутрішнього ритму, й дуже скоро в них проснувся Творець. Спокійно і з любов’ю вони зустрічали кожний день, дарували іншим тепло й радість.

І зараз, якщо ми прикладемо руку до грудей, то почуємо спокійне биття свого серця, відчуємо ритм дихання… І Творець, який живе всередині кожного з нас, нагадає про себе теплою хвилею радості…

А ми глибоко вдихнемо й видихнемо й потихеньку будемо повертатися з чарівної країни.

Підведення підсумків

Педагог дякує членам групи за роботу, підводить підсумки заняття і запрошує на наступну зустріч.