Семінар-практикум для педагогів з патріотичного виховання: "Ми - українці, і нам є чим пишатись!".

Семінар-практикум для педагогів

з патріотичного виховання:

«Ми – українці, і нам є чим пишатись!»

Обґрунтування актуальності та перспективності.

Проблема патріотичного виховання дітей дошкільного віку стала дуже актуальною. Неодмінною умовою національно-патріотичного виховання є системний підхід, який передбачає розгляд цілісного багаторівневого, взаємозалежного процесу в його постійному.

Організовуючи виховну роботу з патріотичного виховання, потрібно враховувати, що в Україні історично склався широкий спектр регіонально - політичних та регіонально-культурних відмінностей, існує неоднозначне ставлення населення до багатьох подій минулого та сучасності. Cаме патріотизм, громадянськість повинні об’єднувати українців, зберегти те, що протягом століть було нашою метою – незалежну державу.

Стисла анотація.

Використання та раціоналізація відомих педагогічних підходів, ідей, форм і методів роботи дозволяє створити комплексну систему виховної роботи, що включає цілі, задачі, зміст, форми, методи та засоби реалізації, які сприяють підвищенню якості виховання засобами як традиційних, так і інноваційних технологій національно-патріотичного виховання, що дає можливість формувати у майбутніх громадян патріотичне мислення, національну свідомість.

Результативність.

Патріотичне виховання наскрізно пронизує весь освітній процес, органічно поєднує національне, громадянське, моральне, родинно-сімейне, естетичне, правове, екологічне, фізичне, трудове виховання. У роботі педагогів добираються та поєднуються різноманітні методи і форми патріотичного виховання. Під час проведення заходів формуються патріотичні почуття, національна свідомість, активна життєва позиція. Безумовно, застосування форм і методів патріотичного виховання покликане формувати в особистості емоційні та поведінкові компоненти, що передбачають вироблення вмінь міркувати, аналізувати, ставити запитання, шукати власні відповіді, критично розглядати проблему, робити власні висновки.

Використана література: 

1. Базовий компонент дошкільної освіти України – К., 2012.
2. Дитина в дошкільні роки: комплексна освітня програма / автор. колектив; наук. керівник К. Л. Крутій. – Запоріжжя: ТОВ “ЛІПС” ЛТД, 2016. – 160 с.
3. Богуш А.М. Українське народознавство в дошкільному закладі: практикум: навч. посіб./А.М.Богуш, Н.В.Лисенко. - К.: Вища шк., 2003. - 204 с. С. 63-84
4. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності // Дошкільне виховання - 2003. - № 2. - С. 3 - 8.
5. Ніколаєнко В.М. Народознавство в дошкільному закладі. 2-6 років – Х.: Вид. група «Основа», 2010.
6. Переходько О.Р. Використання українознавства та етнопедагогіки як основа національного виховання дошкільнят. Навчально-методичний посібник. - Березне, 2012. - 119с.
7.  «Україна – моя Батьківщина». Парціальна програма національно – патріотичного виховання дітей дошкільного віку / О.М Каплуновська, І.І Кичата, Ю.М.Палець; за наук. ред. О.Д.Рейпольської. Тернопіль: Мандрівець,2016.-72с.
8. Українське народознавство в дошкільному закладі/ упор. Н.Лисенко. – К.: Вища школа, 2000. – 398 с.
9. Інтернет ресурси:

•                   http://i.ocvita.com.ua/doc/5140/index.html
•                   http://lifar80.ucoz.ua/load/patriotichne_vikonannja/1-1-0-2
•                   http://dovidka.biz.ua/vidomi-ukrayinski-hudozhniki/

Мета:

• підвищити рівень теоретичної підготовки педагогів щодо питань патріотичного виховання дошкільників в умовах сьогодення;
• розкрити необхідність посилення патріотичного виховання у ЗДО;
• підвищення фахової майстерності педагогічних працівників;
• розширити та уточнити знання  педагогів щодо принципів, методів, приймів і форм роботи з дітьми з основних напрямів патріотичного виховання;
• розвивати творчий потенціал педагогів, їх компетентність з питань національного виховання;
• формувати ціннісне ставлення особистості до українського народу,  Батьківщини, державної мови, народних звичаїв, традицій, свят, обрядів, символів та реліквій, які мають великий пізнавально-виховний потенціал.

Форма проведення: практикум.

Категорія слухачів семінару: педагоги ЗДО.

Попередня робота:

• опрацювання педагогами методичної літератури з зазначеної проблеми;
• анкетування педагогів з проблеми патріотичного виховання дітей дошкільного віку;
• робота з періодикою, пошук, аналіз, систематизація матеріалів.

Обладнання: фішки (сонечка, місяці і зірочки на кожного учасника, папір, олівці, ручки, листи з завданнями для кожної групи, кошик, українські абетки, мішечок, стікери.

План проведення:

І. Вступна частина.

1.1. Вітання учасників семінару-практикуму.

1.2. Прийняття правил семінару.

1.3. Побажання.

ІІ. Лекційний модуль.

2.1.Міні-лекція «Особливості патріотичного виховання дошкільників».

2.2. Вправа «Гаряча картопля».

III. Семінарський модуль.

3.1. Вправа «Ерудит».

3.2. Вправа «Асоціативний кущ».

3.3. Індивідуальна робота. Вправа «Патріотом має бути кожен, тому що…».

3.4. Вправа  «Люби і знай свій рідний край» (інтерактивна вправа «Мікрофон»).

3.5.  Вправа «Продовж вислів».

3.6. Вправа «Склади пам’ятку «Що повинно бути в національно-патріотичному куточку групи».

3.7. Вправа «Розшифруй слова».

3.8. Вправа «Дерево пізнання».

IV. Підведення підсумків.

4.1. Підбиття підсумків роботи. Вправа «SMS-повідомлення колезі».

4.2. Висновок. Коротке інформаційно-підсумкове повідомлення «Нові акценти національно-патріотичного виховання».

4.3. Підведення підсумків конкурсу-огляду «Кращій національний куточок».

4.4. Заключне слово ведучого.

Хід семінару – практикуму:

І. Вступна частина. (6 хв.)

Педагоги заходять до зали, вихователь-методист пропонує їм витягнути фішки у формі сонечка, місяця чи зірочки - поділитися на три команди, згідно витягнутих фішок.

1.       Вітання учасників семінару - практикуму (вихователь-методист) ( 2 хв.)

Лейтмотив: «Люблячи свою національну культуру, дитина поважатиме і друга, і націю, цікавитиметься їхнім життям, навчиться шукати й знаходити у вселюдській культурі ті скарби художні, наукові й моральні,  які можуть стати їй найріднішими, бо не нав’язані збоку, а органічно прищеплені до її душі» (Софія Русова).

«Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців. І такий народ завжди будуть зневажати і поневолювати» (Олександр Довженко).

Сьогоднішній семінар дозволить перевірити і підвищити кожному педагогу свою компетентність в питаннях патріотичного виховання.

2.        Вправа «Прийняття правил» (практичний психолог) ( 1 хв.)

Мета: означити правила для продуктивної роботи групи, на які спиратиметься взаємодія учасників під час тренінгу.

Учасники формулюють рамкові пропозиції щодо забезпечення ефективної роботи в групі. Після короткого узгодження практичний психолог записує ті, що обрала група, на плакаті. Плакат залишається на видному місці до закінчення тренінгу, щоб тренери або учасники групи могли за потреби звертатися до встановлених правил чи доповнювати цей перелік.

Орієнтовні правила роботи групи:

• «Тут і тепер».
• «Щирість і відвертість».
• «Конфіденційність».
• «Я сам».
• «Активність усіх членів групи».
• «Взаємоповага».
• «Доброзичливе ставлення всіх учасників».

3.        Вправа «Віночок побажань» (вихователь-методист) ( 3 хв.)

Мета: підвищити рівень групової згуртованості та емоційного піднесення.

Учасники стають у коло і по черзі проголошують побажання групі, спонукаючи один одного до активної спільної роботи. Вихователь – методист бажає усім гарного настрою на день і просить «заплести» вербальний посил у своєрідний віночок.

 ІІ. Лекційний модуль. (15 хв.)

1.       Міні-лекція «Особливості патріотичного виховання дошкільників на сучасному етапі» (вихователь-методист), 2 хв.

Час перебудови самостійної незалежної держави України викликав небувале зростання інтересу до проблем вітчизняної національної культури, до непересічних досягнень минулого.

Ще з давніх часів українці навчали дітей любити і берегти свою землю, розуміти її як святу матір, годувальницю. Адже людина - це дзеркало свого народу, середовища, в якому вона проживає. Щоб правильно сприймати сьогодення, діти повинні знати історію своєї держави, її народу.

Щоб правильно будувати роботу з патріотичного виховання, за основу необхідно узяти наступні документи:

• Конституція України;
• Закон України «Про дошкільну освіту»;
• Державна національна програма «Освіта» (Україна 21 ст.);
• Базовий компонент дошкільної освіти в Україні (нова редакція);
• Програма розвитку дитини дошкільного віку «Дитина в дошкільні роки»;
• «Концепцію національно-патріотичного виховання дітей та молоді».

У «Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді» розкривається поняття «патріотичне виховання», а саме «патріотичне виховання – складова національного виховання, головною метою, якого є становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов’язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин. Воно сприяє єднанню українського народу, зміцненню соціально-економічних, духовних, культурних основ розвитку українського суспільства і держави».

Дуже важливим є розкриття того, що наш народ, як і інші, з давніх давен виховували своїх дітей рідною мовою, засобами мистецтва, на національних традиціях, звичаях і обрядах українського народу. Отже, залучення дітей до джерел народного мистецтва сприяє всебічному розвитку національного типу особистості, створює сприятливий духовний грунт для опанування нею вершинних здобутків культури, як минулих, так і сучасних років.

Виховання у дітей дошкільного віку патріотичних почуттів ґрунтується на принципах національного виховання, а саме: народність, природо-культуровідповідність, безперервність, етнізація, послідовність, систематичність, варіативність форм і методів виховання. Робота має плануватися в наступних напрямах:

• державні та національні символи України;
• побут українського народу (одяг, страви, іграшки, хата, подвір’я);
• народні традиції та обряди;
• культура українського народу: ремесла (різьбярство, ткацтво, килимарство, гончарство, лозоплетіння, писанкарство, вишивка, витинанка, вибійка),  письменники, поети, усний народний фольклор, художники, співаки, науковці, спортсмени.

2.  Вправа «Гаряча картопля» (7 хв.)

Педагоги передають по колу «гарячу картоплю» під музичний супровід. Коли музика зупиняється, той у кого в руках залишається «гаряча картопля», знімає верхню «кожушку» і відповідає на запитання:

1. Назвіть державний документ, що регламентує роботу ЗДО, щодо компетенцій випускників.
2. Скільки ліній в БКДОУ, назвіть їх.
3. Назвіть освітню лінію БКДО, в якій формують елементарні уявлен­ня дитини про себе як носія свідомості та само­свідомості, сприйняття себе в контексті відносин з іншими. (Освітня лінія «Особистість дитини»).
4. Назвіть освітню лінію БКДО, в якій формують уявлення дитини про країну, народи, нації, суспільство, людство. Виховувати  готовність сприймати  соціальний досвід, робити добрі вчинки. (Освітня лінія «Дитина в соціумі».
5. Назвіть освітню лінію БКДО, в якій формують моральні норми гуманної вза­ємодії з природ­ним до­вкіллям. Виховувати любов до приро­ди рідного краю. (Освітня лінія «Дитина у природ­ному довкіллі»).
6. Назвіть освітню лінію БКДО, в якій залучають до над­ бань на­ціональної культури, формувати ціннісне ставлення до україн­ських мистецьких традицій та творів українських митців. Ви­ховувати інтерес до україн­ського декоративно-прикладного мистецтва. (Освітня лінія «Дитина у світі культури»).
7. Назвіть освітню лінію БКДО, в якій ознайомлюють з україн­ськими на­родними іграшками  та місцями їх виго­товлення. Вчити від­повідально стави­тися до обов’язків, пов’язаних із роллю в грі. (Освітня лінія «Гра дитини»).
8.  Назвіть освітню лінію БКДО, в якій формують інтерес до довкіл­ля та самої себе. Сти­мулювати активне сприйман­ня людей та подій, що відбува­ються в со­ціумі. (Освітня лінія «Дитина в сенсор­но-пізна­вальному просторі»).
9. Назвіть освітню лінію БКДО, в якій формують уявлення  дітей про україн­ську мову як держав­ну. Вчити вести діа­лог, вико­ристовуючи етикетну українську лексику. (Освітня лінія «Мовлення дитини»).

III. Семінарський модуль (50 хв):

1.  Вправа «Ерудит». (5 хв.)

Мета: виявити рівень знань педагогів з питання національного виховання; розвивати вміння логічно і послідовно висловлювати свої думки.

     Вихователь-методист: Шановні  вихователі  пропоную завдання  під час якого кожен з вас матиме змогу продемонструвати свою компетентність з питання національної культури.

1. Дайте визначення  поняття національне виховання;
2. Дайте визначення поняття патріотизм;
3. Дайте визначення поняття патріотичне виховання;
4. Дайте визначення поняття  народознавство;
5. Дайте визначення поняття  народна педагогіка;
6. Чи однакові за змістом поняття «народна педагогіка» та  «етнопедагогіка»?;
7. Які форми та методи організації роботи з патріотичного виховання ви знаєте та використовуєте в роботі?;
8. Які напрямки роботи з патріотичного виховання ви знаєте?;

2. Вправа «Асоціативний кущ». ( 5 хв.)

Мета: активізувати пізнавальну діяльність, розвивати вміння логічно і послідовно висловлювати свої думки.

Вихователь-методист: Які асоціації виникають у вас зі словами Україна, спадщина, Батьківщина? Доберіть слова, що асоціюються в їх розумінні з цими словами.

Вихователі працюють в групах. Кожна група записує свої асоціації, презентує їх, потім робиться загальний висновок.

3. Індивідуальна робота. Вправа «Патріотом має бути кожен, тому що…» (метод «Прес») ( 5 хв.)

Мета: закріпити отриману інформацію, виробити вміння аргументації своєї позиції.

Метод «Прес» має таку структуру та етапи:

• Позиція…Я вважаю, що …(висловіть свою думку, проясніть, у чому полягає ваша позиція).
• Обґрунтування … тому, що … (наведіть причину появи цієї думки, тобто поясніть, на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції).
• Приклад … наприклад …(наведіть факти, дані, що підтверджують вашу позицію).
• Висновки Отже (тому), я вважаю … .

Учасники самостійно виконують завдання за запропонованим алгоритмом. Варіанти виконаних завдань довільно зачитуються учасниками у великому колі й обговорюються.

4.   Вправа «Люби і знай свій рідний край» (інтерактивна вправа «Мікрофон») ( 5 хв.)

Мета: поповнити знання про історію свого народу, родоводу, української нації, її культури та побуту.

      Вихователь-методист: щоб виховати патріота, самі дорослі мають бути ними, знати, любити, берегти і примножувати традиції і культуру рідного народу. Отож, щоб перевірити, а відтак і поповнити свої знання про нашу Батьківщину пропонуємо вам продовжити речення. Я буду підходити до кожного бажаючого, починаю речення, а ви закінчуєте це речення своїм визначенням.

1. Народні символи України;
2. Державні символи;
3. Природні обереги;
4. Хатні обереги;
5. Обереги людини;
6. «Народні назви місяців»;
7. Визначні дати народних свят;
8. Відомі люди України.

5. Вправа «Продовж вислів». (5 хв.)

Мета: Формувати вміння вихователів доносити народну мудрість до дітей в доступній і цікавій формі.

Представники трьох команд по черзі виймають конверти зі скриньки із прислів’ями чи приказками (в кожному варіанті відсутнє одно слово):

І команда - «Моя хата – з краю, першим ворога стрічаю!»

ІІ команда - «Не святі горщики ліплять».

ІІІ команда - «Два українці – три гетьмани».

Завдання:

• Склади з частин прислів’я чи приказку.
• Продовжи прислів’я.
• Поясни дитині прислів’я за допомогою використання цікавої форми, методу, прийому.

6. Вправа «Склади пам’ятку «Що повинно бути в національно-патріотичному куточку групи» (5 хв.)

Мета: закріпити знання вихователів, активізувати творчий потенціал вихователів, стимулювати розвиток ініціативності.

Вихователі кожної команди складають пам’ятки для кожної вікової групи.

7.  Вправа «Розшифруй слова» ( 5 хв.)

Мета: Уточнити знання педагогів про те, які риси характеру свідомого патріота і громадянина треба виховувати з дошкільного віку.

І команда: відповідальність, мужність, самосвідомість, ініціативність, повага.

ІІ команда: правосвідомість, активність, дисциплінованість, творчість, турбота.

ІІІ команда: доброзичливість, гуманність, толерантність, працьовитість, любов.

Вихователі за допомогою української абетки розшифровують слова із цифр, які позначають риси характеру дитини як свідомого патріота і громадянина і зачитують їх. Вихователь-методист в кінці підводить загальний підсумок

Вихователь-методист: Як підсумок можна сказати, що виховати свідомого патріота і громадянина означає сформувати в дитині комплекс певних особистісних якостей і рис характеру, що є основою специфічного способу мислення та спонукальною силою у повсякденних діях, вчинках, поведінці. Про що може йтися мова в даному випадку?

Йдеться про:

• патріотичну відповідальність і мужність, самосвідомість, громадську ініціативність та активність, готовність працювати для розвитку Батьківщини, захищати її;
• повагу до Конституції, законів Української держави, прийнятих у них правових норм, сформовану потребу в їх дотриманні, високу правосвідомість;
• повагу до батьків, свого родоводу, традицій та історії рідного народу;
• знання української мови;
• дисциплінованість, працьовитість, творчість, турботу про природу та екологію рідної землі;
• гуманність, шанобливе ставлення до культури, традицій та звичаїв, високу культуру спілкування тощо.

   Отже перед педагогами дошкільної ланки стоїть завдання надзвичайної ваги – виховати патріота – громадянина своєї Батьківщини, культурну, освічену людину, яка гідно представлятиме свою державу у всесвітній спільноті.

8. Дерево пізнання» (форми роботи з батьками). (5 хв.)

Мета: активізація знань педагогів з форм роботи з батьками з питань патріотичного виховання дошкільників, встановлення партнерських відношень з сім'єю кожного вихованця, надання допомоги сім`ї в питаннях розвитку дітей.

Вихователь - методист:  Які види роботи з батьками ви пропонуєте проводити в дошкільному закладі з патріотичного виховання, напишіть на листочках та закріпіть їх на дереві пізнання.

ІV. Підведення підсумків.

4.1.  Вправа «SMS-повідомлення колезі» (практичний психолог), (5 хв.).

Мета: підсумувати досвід учасників, набутий під час роботи впродовж семінару.

Практичний психолог пропонує учасникам написати на стікерах SMS-повідомлення на тему «Що сьогодні для мене було найбільш цікавим на тренінгу?». Учасники по черзі зачитують свої SMS-повідомлення і приклеюють стікери з його текстом на плакат.

2. Висновок. Коротке інформаційно-підсумкове повідомлення «Нові акценти національно-патріотичного виховання». (2 хв)

Мета: сприяти усвідомленню учасниками необхідності та особливостей здійснення національно-патріотичного виховання дітей.

Вихователь – методист акцентує увагу учасників на таких твердженнях:

• зміст і спрямованість патріотизму визначаються, насамперед, духовним і моральним кліматом суспільства та його історичним корінням, що живить суспільне життя багатьох поколінь;
• найважливішим пріоритетом патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості як до українського народу, Батьківщини, держави, нації, так і до себе самої;
• осердям сучасного патріотичного виховання має стати вироблення переконаності дітей, що сила українців в їхній єдності. Лише завдяки почуттям національної єдності, злагоди можна зберегти Україну, зміцнитись, стати рівними серед рівних;
• громадянам України потрібно навчитися жити в повазі, у солідарності і толерантності;
• дитина має змалечку виростати в національно-патріотичному дусі (має бути забезпечений комплексний вплив сім’ї, школи, ЗМІ, громади, інших навчально-виховних закладів).

3. Підведення підсумків конкурсу-огляду: «Кращій національний куточок».
4. Заключне слово ведучого.