Семінар-практикум для педагогів з патріотичного виховання: «Ми – українці, і нам є чим пишатись!»

Про матеріал
Семінар-практикум для педагогів з патріотичного виховання: «Ми – українці, і нам є чим пишатись!». Матеріал розраховано для вихователів ЗДО. Тема актуальна в наш час!
Перегляд файлу

Семінар-практикум для педагогів

з патріотичного виховання:

«Ми – українці, і нам є чим пишатись!»

Підготувала: вихователь-методист

Віта Цвіток

 

Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну,

 красу її вічно живу і нову і мову її солов'їну.
     В. Сосюра 

 

Мета:

  • підвищити рівень теоретичної підготовки педагогів щодо питань патріотичного виховання дошкільників в умовах сьогодення;
  • розкрити необхідність посилення патріотичного виховання у ЗДО;
  • підвищення фахової майстерності педагогічних працівників;
  • розширити та уточнити знання  педагогів щодо принципів, методів, прийомів і форм роботи з дітьми з основних напрямів патріотичного виховання;
  • розвивати творчий потенціал педагогів, їх компетентність з питань національного виховання;
  • формувати ціннісне ставлення особистості до українського народу,  Батьківщини, державної мови, народних звичаїв, традицій, свят, обрядів, символів та реліквій, які мають великий пізнавально-виховний потенціал.

Обладнання: фішки (сонечка, місяці і зірочки на кожного учасника, папір, олівці, ручки, листи з завданнями для кожної групи, кошик, українські абетки, мішечок, стікери.

 

Проблема патріотичного виховання дітей дошкільного віку стала дуже актуальною. Неодмінною умовою національно-патріотичного виховання є системний підхід, який передбачає розгляд цілісного багаторівневого, взаємозалежного процесу в його постійному.

Організовуючи роботу з патріотичного виховання, потрібно враховувати, що в Україні історично склався широкий спектр регіонально - політичних та регіонально-культурних відмінностей, існує неоднозначне ставлення населення до багатьох подій минулого та сучасності. Cаме  патріотизм, громадянськість повинні об’єднувати українців, зберегти те, що протягом століть було нашою метою – незалежну державу.

Патріотичне виховання наскрізно пронизує весь освітній процес, органічно поєднує національне, громадянське, моральне, родинно-сімейне, естетичне, правове, екологічне, фізичне, трудове виховання. У роботі педагогів добираються та поєднуються різноманітні методи і форми патріотичного виховання. Під час проведення заходів формуються патріотичні почуття, національна свідомість, активна життєва позиція. Безумовно, застосування форм і методів патріотичного виховання покликане формувати в особистості емоційні та поведінкові компоненти, що передбачають вироблення вмінь міркувати, аналізувати, ставити запитання, шукати власні відповіді, критично розглядати проблему, робити власні висновки.

 

Хід семінару – практикуму:

І. Вступна частина.(6 хв.)

Педагоги заходять до зали, вихователь-методист пропонує їм витягнути фішки у формі сонечка,місяця чи зірочки - поділитися на три команди, згідно витягнутих фішок.

Лейтмотив:«Люблячи свою національну культуру, дитина поважатиме і друга, і націю, цікавитиметься їхнім життям, навчиться шукати й знаходити у вселюдській культурі ті скарби художні, наукові й моральні,  які можуть стати їй найріднішими, бо не нав’язані збоку, а органічно прищеплені до її душі» (Софія Русова).

«Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців. І такий народ завжди будуть зневажати і поневолювати» (Олександр Довженко).

Сьогоднішній семінар дозволить перевірити і підвищити кожному педагогу свою компетентність в питаннях патріотичного виховання.

 

ІІ. Лекційний модуль.(15 хв.)

  1.           Міні-лекція «Особливості патріотичного виховання дошкільників на сучасному етапі» (вихователь-методист).

Час перебудови самостійної незалежної держави України викликав небувале зростання інтересу до проблем вітчизняної національної культури, до непересічних досягнень минулого.

Ще з давніх часів українці навчали дітей любити і берегти свою землю, розуміти її як святу матір, годувальницю. Адже людина - це дзеркало свого народу, середовища, в якому вона проживає. Щоб правильно сприймати сьогодення, діти повинні знати історію своєї держави, її народу.

Щоб правильно будувати роботу з патріотичного виховання, за основу необхідно узяти наступні документи:

  • Конституція України;
  • Закон України «Про дошкільну освіту»;
  • Державна національна програма «Освіта» (Україна 21 ст.);
  • Базовий компонент дошкільної освіти в Україні (нова редакція);
  • Програма розвитку дитини дошкільного віку «Дитина в дошкільні роки»;
  • «Концепцію національно-патріотичного виховання дітей та молоді».

У «Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді» розкривається поняття «патріотичне виховання», а саме «патріотичне виховання – складова національного виховання, головною метою, якого є становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов’язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин. Воно сприяє єднанню українського народу, зміцненню соціально-економічних, духовних, культурних основ розвитку українського суспільства і держави».

Дуже важливим є розкриття того, що наш народ, як і інші, з давніх давен виховували своїх дітей рідною мовою, засобами мистецтва, на національних традиціях, звичаях і обрядах українського народу. Отже, залучення дітей до джерел народного мистецтва сприяє всебічному розвитку національного типу особистості, створює сприятливий духовний грунт для опанування нею вершинних здобутків культури, як минулих, так і сучасних років.

Виховання у дітей дошкільного віку патріотичних почуттів ґрунтується на принципах національного виховання, а саме: народність, природокультуровідповідність, безперервність, етнізація, послідовність, систематичність, варіативність форм і методів виховання. Робота має плануватися в наступних напрямах:

  • державні та національні символи України;
  • побут українського народу (одяг, страви, іграшки, хата, подвір’я);
  • народні традиції та обряди;
  • культура українського народу:ремесла (різьбярство, ткацтво, килимарство, гончарство, лозоплетіння, писанкарство, вишивка, витинанка, вибійка),  письменники, поети, усний народний фольклор, художники, співаки, науковці, спортсмени.

 

  1. Вправа «Веселий м’ячик» (7 хв.)

Педагоги передають по колу м’ячик під музичний супровід. Коли музика зупиняється, той у кого в руках залишається м’ячик, відповідає на запитання:

  1. Назвіть державний документ, що регламентує роботу ЗДО, щодо компетенцій випускників.
  2. Скільки напрямків в БКДОУ, назвіть їх.
  3. Назвіть освітній напрямок БКДО, в якому формують елементарні уявлен­ня дитини про себе як носія свідомості та само­свідомості, сприйняття себе в контексті відносин з іншими. («Особистість дитини»).
  4. Назвіть освітній напрямок БКДО, в якому формують уявлення дитини про країну, народи, нації, суспільство, людство. Виховувати  готовність сприймати  соціальний досвід, робити добрі вчинки. («Дитина в соціумі»).
  5. Назвіть освітній напрямок БКДО, в якому формують моральні норми гуманної вза­ємодії з природ­ним до­вкіллям. Виховувати любов до приро­ди рідного краю.(«Дитина у природ­ному довкіллі»).
  6. Назвіть освітній напрямок БКДО, в якому залучають до над­бань

на­ціональної культури, формувати ціннісне ставлення до україн­ських мистецьких традицій та творів українських митців. Ви­ховувати інтерес до україн­ського декоративно-прикладного мистецтва. («Дитина у світі мистецтва»).

  1. Назвіть освітній напрямок БКДО, в якому ознайомлюють з україн­ськими на­родними іграшками  та місцями їх виго­товлення. Вчити від­повідально стави­тися до обов’язків, пов’язаних із роллю в грі. («Гра дитини»).
  2.  Назвіть освітній напрямок БКДО, в якому формують інтерес до довкіл­ля та самої себе. Сти­мулювати активне сприйман­ня людей та подій, що відбува­ються в со­ціумі. (Освітня лінія «Дитина в сенсор­но-пізна­вальному просторі»).
  3. Назвіть освітній напрямок БКДО, в якому формують уявлення  дітей про україн­ську мову як держав­ну. Вчити вести діа­лог, вико­ристовуючи етикетну українську лексику. («Мовлення дитини»).

 

III.Семінарський модуль:

  1.   Вправа «Ерудит».(5 хв.)

Мета: виявити рівень знань педагогів з питання національного виховання; розвивати вміння логічно і послідовно висловлювати свої думки.

 Вихователь-методист: Шановні  вихователі  пропоную завдання  під час якого кожен з вас матиме змогу продемонструвати свою компетентність з питання національної культури.

  1. Дайте визначення  поняття національне виховання (це система поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв, створена впродовж віків українським народом і покликана формувати світоглядні позиції та ціннісні орієнтири молоді, яка реалізується через комплекс відповідних заходів)
  2. Дайте визначення поняття патріотизм (це любов та відданість Батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам);
  3. Дайте визначення поняття патріотичне виховання (це формування патріотичних почуттів, виховання готовності до захисту Батьківщини);
  4. Дайте визначення поняття  народознавство  (система знань про конкретний народ, особливості його побуту й трудової діяльності, національний характер, світогляд, історико-культурний досвід,родовід, спосіб життя та виховання, рідний край);
  5. Дайте визначення поняття  народна педагогіка (педагогіка  галузь педагогічних знань, які полягають у прояві певних поглядів народу на завдання і мету виховання та сукупність засобів, умінь та навичок виховання та навчання);
  6. Чи однакові за змістом поняття «народна педагогіка» та  «етнопедагогіка»  Народна педагогіка – галузь педагогічних знань, які полягають у прояві певних поглядів народу на завдання і мету виховання та сукупність засобів, умінь та навичок виховання та навчання.

 (етнопедагогіка – це галузь емпіричної (Емпі́рика — все те, що отримано шляхом експерименту, на практиці, засноване на досвіді, спостереженні) педагогіки про виховання підростаючих поколінь, здобутих упродовж історичного розвитку того чи іншого етносу)?;

Поняття «народна педагогіка» та «етнопедагогіка» збігаються, однак перше частіше використовують у літературі на означення донаукових педагогічних знань і тих, що існували й існують поза теоріями і науковими системами і випливають з живого досвіду підготовки до життя підростаючих поколінь; друге ж переважно вказує на національну самобутність, етнічну специфіку й оригінальність традиційних педагогічних знань. 

  1. Які форми та методи організації роботи з патріотичного виховання ви знаєте та використовуєте в роботі?

(формах:

  • як навчальні заняття;
  • як міжпредметна форма діяльності в рамках освітянського простору;
  • як організація ігрової та розважальної діяльності;
  • як організація заходів, що сприяють демократичній поведінці.

Методами національно-патріотичного виховання є:

  • Переконання;
  • стимулювання;
  • особистий приклад;
  • самопідготовка)
  1. Які напрямки роботи з патріотичного виховання ви знаєте?
  • ( Екскурсії вулицями рідного міста, до історичних пам'яток, визначних місць
  • Розповіді вихователя
  • Бесіди з цікавими людьми
  • Екскурсії
  • Спостереження
  • Дидактичні, сюжетно-рольові ігри
  • Заняття з циклу «Історичні цікавинки»)
    1.   Вправа «Асоціативний кущ».( 5 хв.)

Мета: активізувати пізнавальну діяльність,розвивати вміння логічно і послідовно висловлювати свої думки.

Вихователь-методист: Які асоціації виникають у вас зі словами Україна, спадщина, Батьківщина? Доберіть слова, що асоціюються в їх розумінні з цими словами.

Вихователі працюють в групах. Кожна група записує свої асоціації, презентує їх, потім робиться загальний висновок.

  1.   Вправа«Люби і знай свій рідний край» (інтерактивна вправа «Мікрофон») ( 5 хв.)

Мета: поповнити знання про історію свого народу, родоводу, української нації, її культури та побуту.

 Вихователь-методист: щоб виховати патріота, самі дорослі мають бути ними, знати, любити, берегти і примножувати традиції і культуру рідного народу. Отож, щоб перевірити, а відтак і поповнити свої знання про нашу Батьківщину пропонуємо вам продовжити речення. Я буду підходити до кожного бажаючого, починаю речення, а ви закінчуєте це речення своїм визначенням.

  1. Народні символи України (Калина · Писанка · Рушник · Українська хата · Хліб · Верба · Барвінок · Український вінок.;
  2. Державні символи (Державний Прапор, Державний Герб і Державний Гімн);
  3. Природні обереги (сонях, калина, часник, цибуля, горобина);
  4. Хатні обереги (вишиті рушники, образи, дзвіночки, підкова, розписаний посуд);
  5. Обереги людини (прикраси, оздоблення і вишивки. Скажімо, коралі, каблучки, вінки, зрештою, вишивка на подолі сорочок та блуз, рукавах, комірі – не просто прикраси, а насамперед охоронне коло, яке мало убезпечити людину від злої сили. Не менш важливе значення відігравали й колір, крій та форма носіння одягу: це ж саме стосувалося взуття й прикрас;
  6. «Народні назви місяців»

Січень – сніговик, льодовик, просинець, щипун, тріскун.

Лютий – вовчий час, бокогрій, сніговій, зимобор, криводоріг.

Березень – зимобор, крапельник, марець, протальник, свистун, весновій, новачок, красовик, сухин, з гір потоки, заграйярочки

Квітень – березозоль, цвітень, дзюрчальник, водолій, красенець, лелечник, вередун, обманщик, пустун, крапельник, снігогін, лукавець.

Травень – май, розмай, травник, пісенник, місяць-громовик;

Червень – полудень, рум’янець, різноцвіт, сінокісник, першоліто, кресник, кресень, червець, ізок, гнилець, світозар, сонцекрес.

Липень – дощовик, сінокіс, косень, білень, грозовик, іллюх

Серпень – жнивець, хлібосол, хлібочол, зарев, зорничник, копень, гедзень, прибериха-припасиха, спасівець.

Вересень – хмурень, руєнь, зарев, сівень, ревун, вареснець, маїк

Жовтень – листобій, древопилець, весільник, передзимник, зазимник, грязень, хмурень.

Листопад – листогній, полузимник, перезимник, напівзимник, коваль, сонцеворот, падолист, братчин.

Грудень – студень, мостовик, стужайло, вітрозим, зимник, лютовій, хмурень, мочавець, андрієць.

  1. Українські свята
  2. Відомі люди України (Тарас Шевченко. Ярослав Мудрий, Богдан хмельницький, Григорій Сковорода, Леся Українка, Іван Франко. Іван Мазепа…..).
    1.   Вправа «Встав необхідне слово». (5 хв.)

Мета: Формувати вміння вихователів доносити народну мудрість до дітей в доступній і цікавій формі.

Представники трьох команд по черзі виймають конверти зі скриньки із прислів’ями чи приказками (в кожному варіанті відсутнє одно слово):

І команда - «Моя хата – з краю, першим ворога стрічаю!»

ІІ команда - «Не святі горщики ліплять».

ІІІ команда - «Два українці – три гетьмани».

Завдання:

  • Українські прислів’я за допомогою  мнемо таблиці
  1. Батьківщина починається з сім’ї
  2. Нема на світі другої країни, немає другого Дніпра
  3. Без верби і калини немає України
  4. Та земля мила, де мати родила
  5. У чужій сторонці не так світить і сонце
  6. Людина без рідної землі, як соловей без гнізда
  7. Грудка рідної землі дорожча за золото
  8. Без Батьківщини немає людини
  9. В чужий край не залітай, щоб крилечка мати
  10. Батьківщина починається з сім’ї
  11. Без любові до людини, немає любові до Батьківщини

Вихователь-методист: Як підсумок можна сказати, що виховати свідомого патріота і громадянина означає сформувати в дитині комплекс певних особистісних якостей і рис характеру, що є основою специфічного способу мислення та спонукальною силою у повсякденних діях, вчинках, поведінці. Про що може йтися мова в даному випадку?

Йдеться про:

  • патріотичну відповідальність і мужність, самосвідомість, громадську ініціативність та активність, готовність працювати для розвитку Батьківщини, захищати її;
  • повагу до Конституції, законів Української держави, прийнятих у них правових норм, сформовану потребу в їх дотриманні, високу правосвідомість;
  • повагу до батьків, свого родоводу, традицій та історії рідного народу;
  • знання української мови;
  • дисциплінованість, працьовитість, творчість, турботу про природу та екологію рідної землі;
  • гуманність, шанобливе ставлення до культури, традицій та звичаїв, високу культуру спілкування тощо.

Отже перед педагогами дошкільної ланки стоїть завдання надзвичайної ваги – виховати патріота – громадянина своєї Батьківщини, культурну, освічену людину, яка гідно представлятиме свою державу у всесвітній спільноті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1.   Вправа «Ерудит».(5 хв.)

 

  1. Дайте визначення  поняття національне виховання
  2. Дайте визначення поняття патріотизм
  3. Дайте визначення поняття патріотичне виховання
  4. Дайте визначення поняття  народознавство  
  5. Дайте визначення поняття  народна педагогіка
  6. Чи однакові за змістом поняття «народна педагогіка» та  «етнопедагогіка»
  7. Які форми та методи організації роботи з патріотичного виховання ви знаєте та використовуєте в роботі?
  8. Які напрямки роботи з патріотичного виховання ви знаєте?

 

Вправа «Асоціативний кущ».( 5 хв.)

Які асоціації виникають у вас зі словами

 

Україна

 

 

спадщина

 

 

Батьківщина

 

  1.   Вправа Встав необхідне слово». (5 хв.)

 

 

І  - «Моя …………. – з краю, першим ворога стрічаю!»

 

 

ІІ  - «Не ………….. горщики ліплять»

 

 

ІІІ  - «Два ………… – три гетьмани»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
28 березня 2023
Переглядів
3745
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку