Семінар-практикум для педагогів
з патріотичного виховання:
«Ми – українці, і нам є чим пишатись!»
Підготувала: вихователь-методист
Віта Цвіток
Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну,
красу її вічно живу і нову і мову її солов'їну.
В. Сосюра
Мета:
Обладнання: фішки (сонечка, місяці і зірочки на кожного учасника, папір, олівці, ручки, листи з завданнями для кожної групи, кошик, українські абетки, мішечок, стікери.
Проблема патріотичного виховання дітей дошкільного віку стала дуже актуальною. Неодмінною умовою національно-патріотичного виховання є системний підхід, який передбачає розгляд цілісного багаторівневого, взаємозалежного процесу в його постійному.
Організовуючи роботу з патріотичного виховання, потрібно враховувати, що в Україні історично склався широкий спектр регіонально - політичних та регіонально-культурних відмінностей, існує неоднозначне ставлення населення до багатьох подій минулого та сучасності. Cаме патріотизм, громадянськість повинні об’єднувати українців, зберегти те, що протягом століть було нашою метою – незалежну державу.
Патріотичне виховання наскрізно пронизує весь освітній процес, органічно поєднує національне, громадянське, моральне, родинно-сімейне, естетичне, правове, екологічне, фізичне, трудове виховання. У роботі педагогів добираються та поєднуються різноманітні методи і форми патріотичного виховання. Під час проведення заходів формуються патріотичні почуття, національна свідомість, активна життєва позиція. Безумовно, застосування форм і методів патріотичного виховання покликане формувати в особистості емоційні та поведінкові компоненти, що передбачають вироблення вмінь міркувати, аналізувати, ставити запитання, шукати власні відповіді, критично розглядати проблему, робити власні висновки.
Хід семінару – практикуму:
І. Вступна частина.(6 хв.)
Педагоги заходять до зали, вихователь-методист пропонує їм витягнути фішки у формі сонечка,місяця чи зірочки - поділитися на три команди, згідно витягнутих фішок.
Лейтмотив:«Люблячи свою національну культуру, дитина поважатиме і друга, і націю, цікавитиметься їхнім життям, навчиться шукати й знаходити у вселюдській культурі ті скарби художні, наукові й моральні, які можуть стати їй найріднішими, бо не нав’язані збоку, а органічно прищеплені до її душі» (Софія Русова).
«Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців. І такий народ завжди будуть зневажати і поневолювати» (Олександр Довженко).
Сьогоднішній семінар дозволить перевірити і підвищити кожному педагогу свою компетентність в питаннях патріотичного виховання.
ІІ. Лекційний модуль.(15 хв.)
Час перебудови самостійної незалежної держави України викликав небувале зростання інтересу до проблем вітчизняної національної культури, до непересічних досягнень минулого.
Ще з давніх часів українці навчали дітей любити і берегти свою землю, розуміти її як святу матір, годувальницю. Адже людина - це дзеркало свого народу, середовища, в якому вона проживає. Щоб правильно сприймати сьогодення, діти повинні знати історію своєї держави, її народу.
Щоб правильно будувати роботу з патріотичного виховання, за основу необхідно узяти наступні документи:
У «Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді» розкривається поняття «патріотичне виховання», а саме «патріотичне виховання – складова національного виховання, головною метою, якого є становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов’язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин. Воно сприяє єднанню українського народу, зміцненню соціально-економічних, духовних, культурних основ розвитку українського суспільства і держави».
Дуже важливим є розкриття того, що наш народ, як і інші, з давніх давен виховували своїх дітей рідною мовою, засобами мистецтва, на національних традиціях, звичаях і обрядах українського народу. Отже, залучення дітей до джерел народного мистецтва сприяє всебічному розвитку національного типу особистості, створює сприятливий духовний грунт для опанування нею вершинних здобутків культури, як минулих, так і сучасних років.
Виховання у дітей дошкільного віку патріотичних почуттів ґрунтується на принципах національного виховання, а саме: народність, природокультуровідповідність, безперервність, етнізація, послідовність, систематичність, варіативність форм і методів виховання. Робота має плануватися в наступних напрямах:
Педагоги передають по колу м’ячик під музичний супровід. Коли музика зупиняється, той у кого в руках залишається м’ячик, відповідає на запитання:
національної культури, формувати ціннісне ставлення до українських мистецьких традицій та творів українських митців. Виховувати інтерес до українського декоративно-прикладного мистецтва. («Дитина у світі мистецтва»).
III.Семінарський модуль:
Мета: виявити рівень знань педагогів з питання національного виховання; розвивати вміння логічно і послідовно висловлювати свої думки.
Вихователь-методист: Шановні вихователі пропоную завдання під час якого кожен з вас матиме змогу продемонструвати свою компетентність з питання національної культури.
(етнопедагогіка – це галузь емпіричної (Емпі́рика — все те, що отримано шляхом експерименту, на практиці, засноване на досвіді, спостереженні) педагогіки про виховання підростаючих поколінь, здобутих упродовж історичного розвитку того чи іншого етносу)?;
Поняття «народна педагогіка» та «етнопедагогіка» збігаються, однак перше частіше використовують у літературі на означення донаукових педагогічних знань і тих, що існували й існують поза теоріями і науковими системами і випливають з живого досвіду підготовки до життя підростаючих поколінь; друге ж переважно вказує на національну самобутність, етнічну специфіку й оригінальність традиційних педагогічних знань.
(формах:
Методами національно-патріотичного виховання є:
Мета: активізувати пізнавальну діяльність,розвивати вміння логічно і послідовно висловлювати свої думки.
Вихователь-методист: Які асоціації виникають у вас зі словами Україна, спадщина, Батьківщина? Доберіть слова, що асоціюються в їх розумінні з цими словами.
Вихователі працюють в групах. Кожна група записує свої асоціації, презентує їх, потім робиться загальний висновок.
Мета: поповнити знання про історію свого народу, родоводу, української нації, її культури та побуту.
Вихователь-методист: щоб виховати патріота, самі дорослі мають бути ними, знати, любити, берегти і примножувати традиції і культуру рідного народу. Отож, щоб перевірити, а відтак і поповнити свої знання про нашу Батьківщину пропонуємо вам продовжити речення. Я буду підходити до кожного бажаючого, починаю речення, а ви закінчуєте це речення своїм визначенням.
Січень – сніговик, льодовик, просинець, щипун, тріскун.
Лютий – вовчий час, бокогрій, сніговій, зимобор, криводоріг.
Березень – зимобор, крапельник, марець, протальник, свистун, весновій, новачок, красовик, сухин, з гір потоки, заграйярочки
Квітень – березозоль, цвітень, дзюрчальник, водолій, красенець, лелечник, вередун, обманщик, пустун, крапельник, снігогін, лукавець.
Травень – май, розмай, травник, пісенник, місяць-громовик;
Червень – полудень, рум’янець, різноцвіт, сінокісник, першоліто, кресник, кресень, червець, ізок, гнилець, світозар, сонцекрес.
Липень – дощовик, сінокіс, косень, білень, грозовик, іллюх
Серпень – жнивець, хлібосол, хлібочол, зарев, зорничник, копень, гедзень, прибериха-припасиха, спасівець.
Вересень – хмурень, руєнь, зарев, сівень, ревун, вареснець, маїк
Жовтень – листобій, древопилець, весільник, передзимник, зазимник, грязень, хмурень.
Листопад – листогній, полузимник, перезимник, напівзимник, коваль, сонцеворот, падолист, братчин.
Грудень – студень, мостовик, стужайло, вітрозим, зимник, лютовій, хмурень, мочавець, андрієць.
Мета: Формувати вміння вихователів доносити народну мудрість до дітей в доступній і цікавій формі.
Представники трьох команд по черзі виймають конверти зі скриньки із прислів’ями чи приказками (в кожному варіанті відсутнє одно слово):
І команда - «Моя хата – з краю, першим ворога стрічаю!»
ІІ команда - «Не святі горщики ліплять».
ІІІ команда - «Два українці – три гетьмани».
Завдання:
Вихователь-методист: Як підсумок можна сказати, що виховати свідомого патріота і громадянина означає сформувати в дитині комплекс певних особистісних якостей і рис характеру, що є основою специфічного способу мислення та спонукальною силою у повсякденних діях, вчинках, поведінці. Про що може йтися мова в даному випадку?
Йдеться про:
Отже перед педагогами дошкільної ланки стоїть завдання надзвичайної ваги – виховати патріота – громадянина своєї Батьківщини, культурну, освічену людину, яка гідно представлятиме свою державу у всесвітній спільноті.
Вправа «Асоціативний кущ».( 5 хв.)
Які асоціації виникають у вас зі словами
Україна
спадщина
Батьківщина
І - «Моя …………. – з краю, першим ворога стрічаю!»
ІІ - «Не ………….. горщики ліплять»
ІІІ - «Два ………… – три гетьмани»