Семінар-практикум для вихователів з елементами тренінгу.Тема: " Розвиток пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку у різних сферах життєдіяльності"

Семінар - практикум для вихователів з елементами тренінгу

« РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ У РІЗНИХ СФЕРАХ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ»

МЕТА СЕМІНАРУ:

• Організувати аналітико-практичну роботу вихователів щодо розвитку пізнавальної активності дошкільників у різних сферах  життєдіяльності
•  Удосконалювати знання педагогів щодо змісту, принципів, закономірностей та організаційних форм які стимулюють  у дітей  розвиток пізнавальної активності
• Спонукати педагогів до глибшого вивчення теоретичних проблем з теми та застосування теоретичних знань на практиці
• Навчити практичного аналізування , науково обгрунтованої  аргументації власних думок, ведення діалогу, дискусії .
• Сприяти активізації творчого пошуку педагогів та підвищити рівень мотивації до оволодіння ІКТ.
• Активізувати самостійну роботу педагогів у процесі вивчення психолого-педагогічної та методичної літератури.

Очікувані результати:

• спонукати педагогів діяти у напрямі пози­тивних змін з чітким баченням поставленої мети та способів її досягнення;
• згуртувати учасників освітнього процесу на­вколо поставленої мети;
• допомогти кожному педагогу усвідомити осо­бисту відповідальність за розвиток дошкіль­ного закладу;
• створити атмосферу підтримки і порозумін­ня у педагогічному колективі;
• розвивати стратегічне, корпоративне, інноваційне мислення педагогів.

ТЕОРЕТИЧНИЙ МОДУЛЬ

Доброго дня, шановні колеги! Вітаю всіх. Темою нашої сьогоднішньої розмови буде розвиток пізнавальної активності дошкільників у різних сферах життєдіяльності. І перш ніж розпочати роботу нашого семінару я хочу ознайомити вас з його метою та правилами. Пропоную вихователям разом пригадати їх :

Метод  « Відкритий мікрофон»

• не витрачати свій і чужий час даремно;

• ділитися своїми міркуваннями,

• повідомляти про те, що відчуваєш, переживаєш;

• не вдаватися до оцінних суджень і образ;

• говорити по одному — всі інші мають слухати;

• враховувати всі висловлені думки; 

• пам'ятати — результат роботи залежить від активності кожного учасника і групи у цілому.

Визначення очікуваних результатів діяльності

 Звертає увагу вихователів на макет голуба та пропонує обрати кольорове (паперове) пір’ячко, яке відповідає емоційному стану вихователів зараз, написати на ньому свої очікування від семінару і прикріпити до голуба. Якщо Ви обрали жовтий колір – почуваєтесь комфортно,  а якщо обрали блакитний – ваш емоційний стан у цей момент є середнім між почуттям комфорту і дискомфорту. Сподіваюсь,що наша зустріч буде Вам корисною і подарує лише приємні почуття.

 Вправа «Нас із вами об'єднує...»

 Ведучий: Для розминки виконаємо таку вправу. Один з учасників кидає м'яч іншому зі словами: «На мою думку, нас із вами об'єднує...». Далі він називає якусь якість чи особливість, окрім статі, віку та зовнішніх ознак: кольору волосся, очей тощо. Той, хто отримує м'яч, каже: «Я згоден», якщо він згоден, або: «Я подумаю», якщо не згоден, і продовжує виконувати вправу далі, кидаючи м'яч комусь іншому. Щоразу м'яч потрапляє до нового учасника. Вправа триває доти, доки м'яч не отримає кожен.

Ведучий: Ось ми з вами і з’ясували що нас об’єднує тож ми можемо  розпочинати нашу роботу. І хотілося б мені це зробити словами В. Сухомлинського:  «Дитинство - найважливіший період людського життя. не підготовка до майбутнього життя, а справжнє, яскраве, самобутнє, неповторне життя. І від того , як пройшло дитинство, хто вів дитину за руку в дитячі роки, що увійшло до її розуму і серця з навколишнього світу, - від цього у вирішальній мірі  залежить те, якою людиною стане сьогоднішній малюк» 

   Тож дуже важливо замислитись, яку «руку й серце ми простягаємо дитині», що пропонуємо для її «розуму й серця». Відповідь напрошується одна і сама собою: «Виховувати і навчати, як і лікувати, мають фахівці найвищого рівня».    

    Сучасне життя як нiколи ранiше потребує вiд людини вмiння оперативно й мобiльно орiєнтуватися в навколишньому свiтi. З огляду на це перед освiтянами постає завдання виховувати особистiсть не лише творчу, всебiчно розвинену, але й спроможну освоювати принципово новi сфери й види дiяльностi, активну в пiзнаннi. 

  В сучасній освіті актуальною є проблема оптимізації пізнавальної діяльності дітей як одного із головних засобів розумового розвитку. Важливою є розробка ефективних способів розвитку пізнавальної активності дошкільнят, а також запобігання інтелектуальній пасивності 5-6-річних дітей.

Щоб освітній процес сприяв становленню особистості, необхідно пробудити в дитині ключове джерело її розумової діяльності – пізнавальну потребу, яка є витоком пізнавальної активності і лежить в основі розвитку пізнавального інтересу людини.

Тож  давайте разом  з вами пригадаємо, що ж таке пізнавальна активність.

 Вправа « Асоціативний ряд»

Для кожної підгрупи ми підготували аркуш паперу, на якому написане слово АКТИВНІСТЬ. Вашим завданням є  написати напроти кожної літери ті поняття, що асоціюються у вас із поняттям « активність». Літери що утворюють вертикальний стовпчик, мають бути початковими літерами для утворених вами слів. (після відповідей вихователів ведучий уточнює,що:

Пізнавальна активність – це специфічна риса особистості , що характеризується прагненням і здатністю до енергійного опанування знаннями, які відповідають її потребам та інтересам, емоційним піднесенням і вольовим зусиллям.

 Пізнавальна активність, або допитливість – це прагнення якомога більше дізнатися про навколишній світ. Це й пізнавальна потреба, і збуджувана нею пізнавальна діяльність. Вона притаманна кожній дитині, проте її міра та спрямованість у кожного свої.

Пізнавальна діяльність поділяється на:

Репродуктивну  – коли дитина використовує лише свою пам'ять, а не своє мислення і розум, і при зіткненні  з новим, нестандартним завданням стає безпомічною, не знає як вчинити.

 Продуктивну  - спрямована на розвиток дитини. Стикаючись з новою проблемою дитина може використати свій досвід під час пошуку шляхів розв’язання проблемної ситуації.

         Пізнавальна активність не є вродженою. Вона формується протягом усього процесу свідомої життєдіяльності людини. Соціальне середовище – ось той грунт, від якого залежить, чи перетвориться ця потенційна можливість на реальну дійсність, рівень її розвитку також визначається індивідуально – психологічними особливостями дитини та умовами виховання.

Чинники пізнавальної активності

1. Добір змісту знань та форм організації навчальної діяльності дитини, що відповідає її потребам та інтересам.
2. Спілкування дитини з дорослим.
3. Самостійна пізнавальна діяльність, яка скеровується дорослим за допомогою методів та прийомів навчання, які відповідають індивідуальним особливостям дитини.
4. Розвиток вольової сфери дитини (довільної уваги, зосередженості,  прагнення позитивного результату).

Рівні розвитку пізнавальної самостійності:

1. Несвідомий – несвідома пошукова активність та потреба цілеспрямованого керівництва з боку дорослого, без допомоги якого дитина не в змозі виконувати складні інтелектуальні дії .
2. Свідомо раціональний – дитина розумію про, що вона хоче дізнатися і як для цього має діяти, але ще потребує допомоги дорослого з рефлексування та планування розумових дій.
3. Автоматичний – самостійні пізнавальні дії дитини з розв’язання проблемного завдання.

Пізнавальну активність у дошкільнят вихователі реалізують щоденно

- під час проведення занять;

- при організації гурткової роботи;

- при проведенні спостережень і екскурсій в природу та соціум;

- в пізнавально-розвивальних бесідах;

- в дидактичних, конструкторсько-будівельних та настільних іграх;

- при проведенні дослідницької діяльності та експериментування в повсякденному житті;

- в театралізованій діяльності, іграх - драматизаціях;

- пізнавально-ігрова діяльність з піском, снігом, водою, повітрям.

Вправа « Лабіринтами помилок»

Ведучий зачитує командам типові помилки вихователів  у організації пізнавальної діяльності, а команди у себе на столах на запропонованих аркушах  добирають наслідки цих помилок та з’єднують між собою

Типові помилки вихователя у організації пізнавальної діяльності дітей :

• Нечітко сформульоване пізнавальне та практичне завдання ( заважає дитині діяти цілеспрямовано, сповільнює темп роботи, провокує у виконавця бажання підмінити мету, дезорієнтує пошукову активність)

• Передчасне й необґрунтоване втручання дорослого у процес самостійної діяльності дитини, схильність «нависати» над нею (стояти поруч, перепитувати, порушувати хід її думок)

• Прямі підказки, показ способів дій замість навідних запитань, опосередкованих нагадувань, асоціативних зв’язків у тих випадках, коли дитині об’єктивно необхідна допомога.

• Як наслідок попереднього – розвивається не пошукова активність вихованця, а навичка відтворювати покрокові вказівки дорослого (власні зусилля дитини фактично підмінюються підказками вихователя)

• Суперечливість емоційних та поведінкових реакцій дорослого на труднощі, з якими зіткнулася дитина під час виконання конструктивного (або іншого) завдання: емоційна неврівноваженість, непослідовність дій, використання образливих, таких, що пригнічують дитину слів, слів недовіри.

• Зловживання оцінними судженнями, висловлювання своїх вражень спонтанно, без усвідомлення впливу кожного вислову на стан, а отже, й на характер пізнавальної та практичної активності виконавця. Прагнення привчити дитину діяти, покладаючись лише на оцінки дорослого, абсолютно їм довіряти, не враховуючи їх можливого суб’єктивізму. Як наслідок – вихованці не вміють орієнтуватися на об’єктивні параметри результати, не здатні на самооцінку.

• Недооцінка морального внеску дитини у виконання певного завдання, тобто зусиль, докладених до роботи; відсутність аналізу застосованих прийомів – раціональні чи  нераціональні, чого було більше – запозичень чи творчих знахідок. Акцент в оцінних судженнях на зовнішніх параметрах виробу (конструкції) – якості виготовлення, наявності або відсутності помилок, кількісних параметрах результату. Внаслідок цього дитина усвідомлює: дорослі оцінюють що, а не як вона робить, тобто виріб, а не зусилля, вкладені в його виготовлення. Так народжується прагнення досягти високих стандартів, які соціально схвалюються, за будь-яку ціну, будь-якими засобами.

• Нечітке визначення дорослим критеріїв високого результату. Вже на початку роботи дитина має розуміти, чого від неї чекають авторитетні дорослі, що саме оцінюватиметься насамперед – охайність, відсутність помилок зовнішня схожість споруди із справжньою, прояви фантазії та раціоналізаторства, вміння виявляти наполегливість чи здатність обходитися власними силами? Чітке знання орієнтирів сприяє ефективній, продуктивній діяльності, стимулює творчість та ініціативу.

• Недостатнє надання вихованцеві права на вибір: кожна дитина повинна знати, якої вимоги вихователя вона обов’язково має дотримуватися, а що віддається на її власний розсуд, самостійне розв’язання. Чітке розмежування педагогом понять повинна і маєш право є надійним орієнтиром, допомагає дитині обрати оптимальні шляхи розв’язання практичного завдання.

Зовнішні прояви пізнавальної активності:

• Увага та особливий інтерес до предмета.
• Емоційне ставлення до предмета (подив, нерозуміння, заклопотаність, тобто розмаїття емоцій, викликаних предметом).
• Дії, спрямовані на детальніше розпізнавання предмета, усвідомлення його функціонального призначення.
• Постійний інтерес дитини до предмета, навіть за його відсутності.

Вправа « Методичний дартс »

Ведучий пропонує об’єднатися в дві команди. Кожна команда обирає навмання  з капелюха показники пізнавального розвитку дошкільників  і розподіляє їх по рівнях (у вигляді мішені) відповідно до програми, пояснюючи свій вибір. Картки із завданням за допомогою дротиків закріплюються на «мішенях».

Рівні пізнавального розвитку старших дошкільників:

Високий рівень

• Помічають нове (нову книжку, іграшку в групі, матеріал для заняття на столі у вихователя тощо)
• Уважні до того, як вихователь готує роздатковий матеріал, завжди готові йому допомогти.
• Активно, організовано  і швидко включаються в запропоновану діяльність
• Працюють самостійно

• Звертаються до дорослого лише в критичних моментах, запитання чіткі, відповідь схоплюють швидко.
• Зацікавлені в найкращому результаті своєї роботи, отримують від нього задоволення
• Здатні самостійно виправити власні помилки, правильно оцінити свою роботу

Середній рівень

• Охоче відгукуються на пропозиції дорослого, але не дуже вслухаються у те, що їм пропонують
• Відразу розповідають про себе все, діляться останніми яскравими враженнями, повідомляють про нові події вдома, власні досягнення. І якщо дорослий виявляє інтерес до такого спілкування, повністю переключаються на бесіду і не згадують, що відгукнулися на пропозицію попрацювати.
• Активно включаються і у виконання завдання, проте самостійно виконувати навіть цілком посильні завдання не вміють.
• Інструкцію слухають неуважно, покладаючись на те, що дорослий кілька разів повторить завдання, тож досить запам’ятати лише початок роботи.
• Потребують постійної присутності дорослого для постійного схвалення виконаного кроку, підказки – стимулу.
• Результатом роботи дуже пишаються, але не дуже переймаються точним дотриманням інструкції.

Низький рівень

• Дітям характерний низький рівень научуваності.
• На заняттях поводяться по-різному, залежно від особливостей темпераменту, рівня вихованості, організованості тощо.
• Можуть виконувати тільки конкретні, з елементами показу – підказки, дії.
• Якщо вихователь довго залишає дитину без уваги, вона припиняє роботу, не переймаючись тим, що інші діти вже завершують свої завдання.
• Не виявляють належного інтересу до результату своєї роботи, взагалі – до пізнавальної діяльності.

 Щоб досягти високого рівня   пізнавального  розвитку в дітей педагогам необхідно стимулювати пізнавальну активність дошкільника. Як зробити цей процес успішним давайте поміркуємо разом.

Стимулювання розвитку пізнавальної активності:

1. Створення відповідного розвивального середовища згідно вимог чинних програм та осередків згідно вікових особливостей, в яких дитина могла б розвивати свої уміння, отримувати нові знання і досвід.
2.   Створення умов для пошуково-дослідницької діяльності, підготовлено матеріал для проведення експериментальної роботи.
3. Оновлений підхід до наповнення осередку  художньо зображувальної діяльності, в якому є більше умов для самостійного вибору індивідуального творчого заняття, матеріалу, засобів.
4. Система пізнавальної ігрової діяльності з піском, снігом, водою, повітрям.
5. Організація творчих завдань,робота з казкою, театралізована діяльність.
6. Використання в роботі коректурних таблиць, моделей, схем, лабіринтів

Саме пізнавальна активність, сформована в період дошкільного дитинства, є потужною силою, яка рухає пізнавальний розвиток дитини .  

ПРАКТИЧНИЙ МОДУЛЬ

Перегляд відкритого заняття та його обговорення, демонстрація ігор та вправ на розвиток пізнавальної активності.

Продовження роботи з вихователями

Шановні колеги, для того щоб педагог міг на високому рівні збагачувати дитину знаннями, забезпечити їй пізнавальний розвиток, слід, перш за все, пізнавальну активність розвинути у самого педагога. Тож, сьогодні ми спробуємо зробити це в діловій грі « Пазли ».

  Вправа «Сходинки»

Щоб вразливі сторони  діяльності вихователя зробити сильними я пропоную  кожній команді намалювати драбинку з п'ятьма сходинками. На другій сходинці напишіть «завтра», на третій — «через тиждень», на четвертій — «через місяць», на п'ятій — «через рік». Зосередившись на меті і бажаному результаті, поміркуйте і запишіть на кожній сходинці, що ви на своєму робочому місці можете зробити для розвитку  у дошкільників пізнавальної активності.

 Вправа «Пазли ідей»

   Ведучий пропонує кожній команді створити ідеї ігор, вправ, завдань різного спрямування до коректурної таблиці: «Йдемо до школи». Усі ідеї учасники записують на кольорових пазлах і складають з них велику різнокольорову картину.

Вправа «На розвиток творчої уяви»

Ведучий пропонує кожній групі вихователів по чотири іграшки. Завдання: створити дидактичну гру яка б сприяла розвитку пізнавальної активності у будь-якій освітній лінії та провести її з колегами.

 Вправа «Слухай, малюй, відгадуй»

Одна з команд обирає художника, інша людину «тлумачника». Ведуча показує предмет який необхідно графічно описати не називаючи його. Завдання художника намалювати та відгадати цей предмет.

 Вправа «Створи модель пізнавально активної дитини»

А зараз кожній групі вихователів я пропоную створити і презентувати образ  дитини з розвиненою пізнавальною активністю. Для цього у Вас на столах лежать площинні  дитячі силуети, маркери, журнали, кольоровий папір, клей.

Підсумкова рефлексія

12 Вправа «Валіза, м’ясорубка, кошик»

На намальованих вами драбинках залишилася вільною перша сходинка. Напишіть на ній, що ви вже зробили на шляху до означеної нами мети.

Вихователь методист пропонує учасникам записати на кольорових аркушах свої враження від заходу:

- на жовтому, те найважливіше, корисне, цікаве, про що учасник дізнався під час сьогоднішньої нашої зустрічі, що обов’язково використає в своїй діяльності. Жовтий аркуш учасники приклеюють до малюнка із зображенням валізи.

- На червоному – інформацію яка виявилася цікавою для учасника, але яку слід осмислити, щоб згодом використати у своїй роботі. Червоний аркуш приклеюють до малюнка із зображенням м’ясорубки.

- На синьому зазначають нецікаві та непотрібні відомості, які учасник не використовуватиме у роботі. Синій аркуш приклеюють до малюнка із зображенням кошика для сміття.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВИХОВАТЕЛІВ

по темі: « Розвиток пізнавальної активності дошкільників

у різних сферах життєдіяльності

1. Створити умови для реалізації  творчого потенціалу дитини.

2. Ознайомитися з матеріалами періодичних видань щодо планування, тематичної направленості та методів організації дітей.

3. Креативно застосовувати свої теоретичні,практичні і методичні знання, аби щоразу робити  навчання для своїх вихованців нестандартним, цікавим, захопливим.

4. Забезпечити рівноправні партнерські позиції вихователя і дитини, виховувати почуття власної гідності.

5. Підтримувати в кожній дитині віру в себе в свої сили, заохочуючи її довірою, позитивними оцінками.

6. Підтримувати такі бажання дітей, як «Хочу все знати», «Хочу дізнатися, що це».

7. Користуватися запитаннями: «А як інакше це можна зробити», «Чи можеш ти запропонувати, як по - іншому розв’язати це питання », «Що сталося якби… »

8. Створюйте проблемні ситуації, в яких діти можуть займатися цілеспрямованою  пізнавальною діяльністю: скажімо, відшукати певні відомості під час розв’язання завдання, встановлювати залежності та закономірності.

9. Спрямовуйте дітей робити висновки, використовуючи власний життєвий досвід, аналіз ситуації; підтримуйте ініціативу дітей висловлювати свої міркування.

10) Порадьте батькам використовувати кожну слушну нагоду, щоб дитина могла    поспостерігати, порівняти, виділяти, узагальнити, дослідити предмети вдома.

Пам’ятайте! Завдання над якими працює дитина, не мають бути простими, але  й не занадто складними, тоді така діяльність принесе й задоволення, радість від пізнання і вона проявлятиме як свою активність, так і набуті знання.