Сенсорні системи смаку, нюху.

Урок № 49

Сенсорні системи смаку, нюху.

2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

2.1.«Біологічний диктант»

Виберіть ознаки:

1 варіант – зорової сенсорної системи

2 варіант – слухової сенсорної ситсеми

1. Складається з трьох основних частин: рецепторів, нерва, зони кори великих півкуль
2. Рецептори знаходяться в органі чуття.
3. Рецептори – палички та колбочки.
4. Рецептори розташовані в кортієвому органі.
5. Сприймає фотони.
6. Сприймає коливання середовища.
7. Нервовий центр знаходиться у скроневій частині кори
8. Нервовий центр знаходиться в потиличній частині кори.
9. Аналізатор може адаптуватися.
10. Має молоточок, коваделко та стремінце
11. Має ціліарне тіло.

Вірні відповіді:

1 варіант - 1,2, 3, 5, 8, 9,11

2 варіант - 1, 2, 4,6,7, 9,10

 

4.Засвоєння нового матеріалу

1. Значення смаку та смакових відчуттів у житті людини

Слово вчителя:

Смак – це відчуття, що виникає при дії розчинів хімічних речовин на спеціальні рецептори, що містяться в ротовій порожнині.

Запитання до учнів:

• Як ви вважаєте, яке значення має смак та смакові відчуття у житті людини?

(Учитель вислуховує відповіді учнів, корегує)

Складання опорного конспекту:

Смакова сенсорна система:

• аналізує;
• контролює якість їжі;
• стимулює секрецію травних залоз і всього апарату травлення ( під час подразнення смакових рецепторів посилається рефлекторне виділення слини і шлункового соку)

2. Будова смакової сенсорної системи  і механізм сприйняття смакових відчуттів

Розповідь вчителя:

Відчуття запаху і смаку пов’язані з дією хімічних речовин, які збуджують специфічні хеморецептори.

• Пригадайте, що таке хеморецептори?

(Хеморецептори - чутливі клітини або їх структури. За допомогою яких організм сприймає суттєві для життєдіяльності організму хімічні речовини (хімічні подразники)

• З яких частин складається смакова сенсорна система?

(смакові рецептори, смаковий нерв, центр смаку у корі великого мозку)

Смакові рецепторні клітини (хеморецептори)  розташовані у порожнині рота – на язиці, в слизовій оболонці внутрішньої поверхні щік і піднебіння. Смакові рецептори розташовані на язиці нерівномірно: чутливі до солодких речовин — на кінчику, до кислих — по краях, до гірких — на корені, а до солоних — на кінчику й по краях .

Проектування зображення на екран:

(На язиці рецептори гіркого розташовані переважно в зоні 1, кислого — 2, солоного — 3,4,  солодкого — 4)

Повідомлення учня:

«Класифікація смакових відчуттів М.В.Ломоносова»

    Одна з перших класифікацій смакових відчуттів була дана М. В. Ломоносовим (1752), який писав: «Головні з виразніших смакових відчуттів такі: 1) смак кислий, як в оцті; 2) їдкий, як у винному спирті; 3) солодкий, як в меді; 4) гіркий, як в смолі; 5) солоний, як в солі; 6) гострий, як в дикій редьці; 7) кислуватий, як в незрілих плодах. Які з них прості, які складні, можна буде пояснити не раніше, ніж коли відома буде природа начал». Ломоносов вірно вказав, що серед перерахованих смаків можуть бути прості і складні. В даний час тільки чотири з перерахованих Ломоносовим семи видів відчуттів вважаються за смакові: солодке, гірке, кисле і солоне. Кожне з цих смакових відчуттів може мати різну інтенсивність; змішення і поєднання їх утворює всю складну гамму смакових сприйнять.

Розповідь вчителя:

      Збудниками смакових рецепторів є хімічні речовини, що знаходяться в розчиненому стані. Природним розчинником у ротовій порожнині є слина. Збудливість смакових рецепторів значною мірою залежить від температури. Найсприятливішою для цього є температура 10-35°С. Холодна і гаряча їжа знижує смакові відчуття. Крім смакових рецепторів у порожнині рота є ще терморецептори, подразнення яких посилює смакові відчуття.

Смакові рецептори на своїх верхніх кінцях мають мікроворсинки, які і сприймають смакові подразнення. Виникають рецепторні потенціали, які викликають утворення нервових імпульсів.

Пошукова робота учнів з підручником:

• Що таке смаковий поріг?
• Чи однаковий він для різних хімічних речовин?

(обговорення відповідей учнів)

Розповідь учителя:

Адаптація смакових рецепторів до одноманітних подразників проявляється у втраті апетиту до їжі, яка вживається щоденно. Підвищують активність і збудливість смакових рецепторів різні спеції і приправи, а також продукти, контрастні за смаком (солодкий чай і бутерброд із ковбасою або сиром).

Це цікаво:

• У новонародженої дитини орган смаку, порівняно з іншими органами чуття, розвинений найкраще. Так, на подразнення солодким, новонароджена дитина реагує смоктанням і ковтанням, на кисле, солоне, гірке скороченням мімічних м'язів. Після народження дитини орган смаку продовжує розвиватись, головним чином, у напрямку точнішого розрізнення смаків.
• Смакові цибулини мають найкоротший вік серед інших рецепторів. Час існування усього 240 годин, після чого вони гинуть і замінюються новими.

Запитання до учнів:

• Як ви розумієте вислів «Про смаки не сперечаються»?

Очікувана відповідь учнів:

Вислів «Про смаки не сперечаються» (варіант: «На смак і колір товаришів немає», «На смак і колір всі фломастери різні»), відомий в багатьох мовах, чудово ілюструє розуміння людьми нечіткості і розпливчастості описів смаку, слабке диференціювання основних понять, величезні відмінності в чуттєвому сприйнятті у різних народів, і навіть у різних людей, в межах одного етносу.

3. Значення нюху в житті людини

Слово вчителя:

    У житті людини запахи мають дуже велике значення. Впливом на людину через його нюх користувалися ще в давні часи при виконанні різних релігійних обрядів, магії, чаклуванні.

Повідомлення учня:

«Значення запахів у житті людини»

     Запахи через нюхову сенсорну систему людини впливають на слинні залози, а потім і на органи травлення. Особливу роль відіграє нюх при визначенні якості харчових продуктів.

     Найбільш позитивну фізіологічну дію на людину чинять приємні, нерізкі запахи невеликої концентрації. Саме такими є ароматичні речовини, якими насичене повітря садів, полів, луків, степу, узбережжя морів, соснових, дубових та березових лісів. Це повітряні вітаміни, вони надзвичайно корисні, вони вкарбовані в пам'яті більшості людей. Хто не пам'ятає запаху свіжого сіна, вечірнього вогнища...

     Духмяні речовини впливають на працездатність, м’язову силу (збільшують її солодкі та гіркі запахи, аміак), змінюють ритм дихання та пульсу (учащає та поглиблює ориганова олія, зворотну дію має олія троянди, ванілін).

    Але крім приємних запахів, існують і прямо протилежні, що викликають стан пригніченості, депресії і роздратування, - це запах нечистот, розкладання, гнилі, поту та інші. Неприємні запахи не тільки погіршують настрій, вони можуть викликати відразу до їжі, змінити температуру тіла, аж до появи блювоти і нудоти.

     Розумова активність і працездатність теж багато в чому залежить від оточуючих запахів. Ще в минулому столітті знаменитий англійський поет Дж. Байрон зазначав, що завжди відчуває прилив натхнення, якщо обкурює себе запахом трюфелів. Авіценна писав про трояндове масло, що підвищує можливості розуму і збільшує швидкість мислення. Фізіолог Д. І. Шатенштейн в 1939 році науково обгрунтував і довів в експерименті, що деякі нюхові подразники впливають на багато функцій і особливо на працездатність.

 

Формулювання висновку:

Нюхова сенсорна система забезпечує здатність організму сприймати і розрізняти різноманітні запахи, дозволяє здійснювати аналіз повітря, що вдихає.

Це цікаво:

• Експериментально встановлено, що вдихання запаху лимона, евкаліпта, мускусу знімає відчуття втоми, збуджує нервову систему, сприяє розумовій праці, підвищує працездатність. Розмарин сприяє процесу пізнання, стимулює пам'ять. Троянда викликає підвищену здатність до зосередження і швидкому виконанню завдань.
• Клінічні та лабораторні дослідження показали, що певні запахи викликають розслаблення і зменшують стрес.

Запитання до обговорення:

• Як ви гадаєте, яким професіям потрібен нюх?
• Де в практиці можна застосувати знання про нюх?

4.Будова нюхової сенсорної системи

Запитання до учнів:

• Як ви вважаєте, з яких частин складається нюхова сенсорна система?

Очікувані відповіді учнів:

Нюхова сенсорна система складається з нюхових рецепторів, нюхового нерву та нюхового центру кори великих півкуль.

Розповідь вчителя:

    Нюхові рецептори містяться у слизовій оболонці в зоні верхнього носового ходу на внутрішній і на боковій поверхнях порожнини носа. Ця частина слизової оболонки носової порожнини називається нюховою ділянкою. Нюхова ділянка вкрита епітелієм, в якому розрізняють опорні та нюхові клітини, останні виконують рецепторну функцію в органі нюху. Число нюхових клітин у людини дорівнює 40 млн.

Проектування зображення на екран:

 

(Нюхова сенсорна система: А – носові ходи носової порожнини; Б – нюхові рецепторні клітини; В – кірковий центр нюху (скронева доля великих півкуль); Г – епітелій нюхової ділянки носової порожнини)

        Периферичний відросток нюхової клітини  закінчується нюховою булавою, на верхівці якої розташовано до 10-12 рухомих чутливих волосків. Вони збільшують поверхню контакту рецепторів із молекулами запашних речовин, рухаються і активно «виловлюють» запашні молекули. Молекули запашних речовин розчиняються у секреті слизистих залоз, взаємодіють із рецепторними білками війок і утворюють нервовий імпульс, який через нюховий нерв прямує спочатку до піркіркових центрів головного мозку (проміжний мозок), від яких передається у нюховий центр кори великого мозку.

Запитання до учнів:

• Пригадайте, у якій частці  кори  головного мозку знаходиться нюховий центр? (у скроневій)

Самостійна робота учнів з підручником

Завдання:

• Які існують класифікації запахів?

За результатами самостійної роботи складається опорна схема:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Запитання для обговорення:

• Чому розподіл запахів на приємні і неприємні є відносною?

Це цікаво:

• Чуття нюху надзвичайно гостре і тонке: для збудження однієї нюхової клітини достатньо одній молекули запашної речовини.
• У дітей раннього віку чуття нюху розвинене слабше, ніж у старших дітей, це зв'язано з недорозвиненням у них носової порожнини. Проте новонароджена дитина уже в перші дні життя реагує на сильні запахи скороченням мімічних м'язів і відвертається від речовин, що неприємно пахнуть. Гострота нюху підвищується до 6 років, а потім поступово знижується. Тонкість нюху (розрізнення запахів) з віком підвищується.
• Чутливість до запаху підвищується на світлі, після збудження симпатичної нервової системи.

 

5.Узагальнення і закріплення знань

Бесіда

 

1.На яких сприйняттях спеціалізується нюхова сенсорна система?

2.Де розташовані рецептори нюху? Чи впливають запахи на процес травлення?

3.Чи впливає концентрація пахучої речовини на формування відчуття запаху?

4.Чим вимірюють граничну концентрацію пахучої речовини?

5.Чи однакова чутливість до запахів у різних людей?

6.Як влаштований смаковий аналізатор?

7.Які смакові відчуття ви знаєте?

8.Чи однаковий смаковий поріг для різних хімічних речовин?