Тема уроку :Середньовічні школи. Університети
Мета: охарактеризувати стан розвитку середньовічної освіти .Розвивати ключові компетентності:хронологічну,логічну,мовленнєву та розвивати в учнів дослідницькі уміння, спостережливість, уміння узагальнювати, розвивати аналітичне мислення, уміння працювати з текстовими та візуальними історичними джерелами.
Очікувані результати:
Після цього уроку учні зможуть:
Знати:
Вміти:
Обладнання: Всесвітня історія :О.Гісем, підручник для 7класу,
атлас «Історія середніх віків» «Картографія»,презентація
Тип уроку:вивчення нового матеріалу,формування знань і навичок учнів.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів.
Бесіда
- Що ми розуміємо під поняттям освіта?
- Чому виникає потреба суспільства в освіті?
- Від чого залежить зміст і рівень освіти?
- Який вплив на середньовічну освіту мала церква?
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
1.Учні розглядають на екрані малюнок «Середньовічна школа» і співставляють зображене на ньому з текстом наукового документу.
Обговоріть в парах і зробіть висновок про те, чому і як навчали в середньовічній парафіяльній школі.
Церковні школи були важливим інструментом релігійного виховання. У них вивчали Біблію, богословську літературу. Майже в повному нехтуванні було фізичне виховання. Християнські вчителі керувалися догматом: "Тіло - ворог душі". У школах панували жорстокі покарання: голод, карцер, побиття. До XI ст. учнів били по щоках, губах, носі, вухах, спині, пізніше - по голому тілу. Покарання розглядалися як природна і богоугодна справа. Переважна кількість церковних шкіл обмежувалося елементарною освітою.
У більшості шкіл три роки вчили початків грамоти, співу псалмів, дотримання релігійних ритуалів; іноді до цього додавали початки астрономії.
Основними навчальними книгами були Абецедарій і Псалтир. Абецедаріем називалося посібник, що нагадує сучасний буквар. Псалми заучували спочатку напам'ять. Спочатку вчитель читав матеріал для сприймання (латинською мовою звичайно), а учні всі разом повторювали його вголос з метою вивчити почуте напам’ять. Потім кожний учень викликався до дошки i повинен був повторювати вивчене без будь-яких затримок. Після засвоєння алфавіту псалми не тільки заучували, а й читали. Потім вчили письму. Писати вчилися на навощених дерев'яних дощечках металевою загостреною паличкою (стило).
Дайте відповідь на питання:
Об’єднуємо учнів класу у три групи.
І група користуючись картою «Культура і освіта в Західній Європі ХІ-ХУст.», позначає на контурній карті місця розташування та дату заснування зазначених у тексті перших університетів
ІІ група користуючись документом «Середньовічні університети»
Заповнює таблицю «Навчання на підготовчому факультеті університету»
Ступінь |
Предмети, що вивчаються |
|
|
|
|
Ініціаторами заснування університетів виступали, як правило, вчені, які були незадоволені тим, що церковні школи ігнорували нові знання, оскільки вони не відповідали догматам віри.
Середньовічна вища школа мала зазвичай такі факультети: юридичний, медичний та філософський (богословский). Але якщо підготовка майбутнього медика чи юриста продовжувалась 5-6 років, то на філософському факультеті навчання велось цілих 15.
Заняття в університеті мали назву лекції — їх читали професори латинською мовою, лекції доповнювалися диспутами (обговорення). Учні називались студентами, що з латинської означає старанно вчитися.
Серед перших були засновані університети в Болоньї (1158 р. , Італія, Став визнаним центром юридичної науки. Одним із ректорів університету був українець-русин за походженням Юрій Дрогобич. До Болонського університету приймали вчитися жінок), Оксфорді (1168 р. , Англія), Кембриджі (1209 р. , Англiя), Парижі (1253 р. , Франція), Празі (1348 р. , Чехія), Кракові (1364 р. , Польща) та iн.
Перед тим як вступити до одного з факультетів, студент повинен був закінчити артистичний факультет, який був підготовчим i виконував роль середньої школи (термін навчання– 6-7 років). Там вивчали «сім вільних мистецтв» («артис» латиною – «мистецтво»).
Студенти факультету мистецтв вважалися "школярами", тому їх дозволялося шмагати різками за непослух і лінощі. На інших факультетах фізичні покарання не практикувалися.
Система вільних мистецтв складалась з двох рівнів. Перший ступінь – граматика (навчання грамоти), риторика (вміння правильно будувати фразу), діалектика (вчили робити правильні висновки з посилок). Другий ступінь – арифметика (зводилася до чотирьох основних дій), геометрія (переважно вивчали властивості поверхні – землемірне мистецтво), астрономія (вивчали розташування сузір’їв, щоб вміти обчислювати перехідні свята християнського календаря) , музика (вивчення церковного співу). [Західноєвропейська середньовічна школа і педагогічна думка. Вип.1, ч.1-2. М., 1989-1990. ]
ІІІ група з допомогою підручника складає схему «Сім вільних наук»
Учні переглядають відеопрезентацію та дають відповідь на питання :
Випереджувальне завдання « Життя середньовічного студента» за планом:
1.Хто та яким чином міг стати студентом у середньовіччя?
2. В яких умовах жили середньовічні студенти?
3.Хто такі «ваганти» та чому стала можливою поява мандрівних студентів?
4.Які традиції мали середньовічні студенти?
ІІІ. Закріплення знань.
1.Що змінилося в системі освіти у період розквіту Середньовіччя?
2.Які якості розвивала в учня середньовічна школа? Вивченню яких предметів приділяли основну увагу в церковних парафіяльних школах?
3.Як вплинув на рівень освіти суспільства винахід Йоганна Гутенберга ?
4.Чому виникають університети?
5.Як ви вважаєте, чому студенти і викладачі різних країн розуміли один одного?
6.Які предмети вивчали в університетах?
ІV. Домашнє завдання:
1.Опрацювати параграф 17 підручника.
2.Скласти лист середньовічного студента додому.
3. Завершити роботу на контурній карті та надписати університетські центри й міста, пов’язані з початком Відродження.
4.Створити колаж « Я навчаюсь в середньовічній школі» (для бажаючих учнів).