Практичне  заняття.

Тема: Середньовічні замки: візитна картка туристичної Європи

Мета:вияснити  особливості елементи будови середньовічного замку; визначити його функцію; аналізувати замки як архітектурні пам’ятки цього періоду; вдосконалювати набуті навички та вміння учнів працювати з історичними картою, схемою,  писемними, візуальними джерелами; формувати в учнів ціннісне ставлення до мистецтва, до історичних надбань людства.

Обладнання: карти Утворення та розквіт Київської держави», «України», атласи, презентація «Середньовічні  замки Європи», ілюстративний та дидактичний матеріал

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, формування та вдосконалення предметних умінь

Основні терміни та поняття: замок, донжон, фортеця,форт, палац

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

розповідати про функції середньовічного замку; показувати на схемі елементи будови замку; описувати замки як архітектурні споруди; висловлювати своє ставлення до історичних пам’яток – середньовічних замків Європи; визначити значення замків для сучасності.

 

Хід уроку

І.Організаційний момент уроку

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

                                        (інсценівка)

Привід: Я - Біла Дама, привід замку Ель. Я знаю всі події, які пов’язані з цією    героїчною спорудую. На жаль, був період занепаду, забуття. Замок має багато таємниць, секретів. Я оберігатиму його вічно. Запрошую вас відвідати середньовічні замки.

 (вчитель оголошує тему уроку)

Вправа «Цеглинки»

(замість знаків питань, поставити питання на які ви хотіли б отримати на уроці )

?		?		?
?	?		?		?

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Вправа «Правда - неправда»

1.Середньовічний землевласник – феодал.(Так)

2.Старший феодал – васал.(Ні)

3.Військовий слуга – сеньйор.(Ні)

4.Турнір – це змагання рицарів.(Так)

5.Девіз – знак, символ рицаря.(Ні)

6. Деталлю щита є забороло.(Ні)

7.Рицар – це озброєний феодал.(Так)

8.Основною зброєю рицаря був мушкет.(Ні)

9.Феодали належали до стану ті, що воюють.(Так)

10.Васалами короля були віконти та барони.(Ні)

11.Лати, кольчуга, шолом – це елементи захисту тіла феодала.(Так)

12.Феодали жили за правилами, які називались статут. (Ні)

 

                                                                                            (самоперевірка)

IV. Вивчення нового матеріалу. Формування та вдосконалення вмінь та навичок

Вчитель: До сьогодення зберіглось чимало замків, палаців, фортець, фортів. Що це за споруди?

Словникова робота

Замок -укріплене житло феодала.

Палац -велика монументальна парадна будівля.

Фортеця-укріплена фортифікаційна споруда з міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, великим запасом провіанту та озброєння; призначена для протидії довготривалій облозі та перебування у круговій обороні.

Форт - окреме укріплення, що складається з однієї або кількох фортифікаційних споруд відкритого або закритого типу.

 

Завдання: опрацювати інформаційну картку (додаток 1) та написати на ілюстрованій картці елементи будови замку (додаток 2).

Завдання: заповніть схему «Призначення(функції) замку»

 

Очікувана відповідь

                                             Призначення(функції) замку

 

 

 

                 оборонна      житлова    культурна            адміністративно-політична

 

Вчитель: Ці споруди було задумано як довговічні, завдяки чому багато з них збереглося до наших днів. Давайте здійснимо віртуальну подорож до європейських середньовічних замків.

Перегляд презентації «Середньовічні  замки Європи»

 

Бесіда

- Чи вразили вас середньовічні замки? Чим саме?

- Як сьогодні використовують замки Середньовіччя?

- «Мій дім – моя фортеця». Як ви розумієте цей вислів?

- В якому значенні цей вислів використовується нині?

- Як ви розумієте біблійні слова : «Не будуйте свій замок на піску»?

Вчитель: 116 твердинь — або лише їх руїн — збереглося до нашого часу в Україні. Є замки на теренах Рівненської області. Збереження даних пам'яток – це справа всіх громадян нашої держави. Адже, ці споруди є частиною історії не тільки України, але й Європи.

Робота  в міні – групах( (додатки 3.1. і 3.2.).: опрацювати інформаційні картки і:

1-ша – прикріпити ілюстрації на карті України населені пункти Рівненщини, в яких є замки 

2-га – прикріпити ілюстрації на карті України населені пункти  в інших областях, в яких є замки 

 

 

ІV. Закріплення  вивченого  матеріалу

 

Вправа «Римовані загадки»

1.Розкриті, мов очей зіниці

Маленькі замкові  …   (бійниці)

 

2.Я - сеньйор, я -  знатний феодал

У мене є не один…(васал)

 

3.Дайте про рицарів точну інформацію -

З’ясуйте феодальну …(градацію)

 

4.Полюбляли феодали змагання,

А також вдале…(полювання)

 

5.Середньовічний люд хотів мати статки і доходи

І йшов в далекі хрестові… (походи)

 

6.Замок має в’їздну браму,

А кожен  рицар – серця… (даму).

 

7.Завершуємо між рицарями турнір,

Нехай панують завжди злагода і …(мир)

 

Оцінювання навчальних досягнень учнів

 

Домашнє завдання: завдання: Ви - журналіст і повинні виконати завдання редакції туристичного глянцю - написати замітку про  середньовічний замок Європи

 

 

 

 

Додатки

 

1. Інформаційна картка

Замок феодала  мав обороні, господарські, культові та інші будівлі, звичайно

був оточений високим кам'яним муром з кількома вежами. Як правило, замок займав найвигідніше (з військової точки зору) положення на місцевості. До наших днів зберіглася велика кількість замків, які визнані пам'ятками історії та культури. Через своє подвійне значення (фортеці та помешкання) середньовічні замки нерозривно пов'язані з фортифікаційною та житловою архітектурою.З ростом місцевих громад стало необхідним запровадити більші та надійніші укріплення, які б могли забезпечити міцний захист периметра. Замкові стіни разом з вежами, призначеними для володаря, та з житлом в межах замку для певної частини місцевих мешканців, добре слугували цій меті. Замки також будувалися для оборони ключових точок місцевості, таких як гірські переходи або гирла річок. Для цієї мети широко використовувалися елементи рельєфу: скелі, річки, пагорби тощо. Основні елементи замка: рів (заповнений водою або сухий), внутрішній двір (двори), донжон (головна вежа),вежі(бастіони),захисна стіна (оборонний мур), брама (ворота ),підйомний міст.

 

 

 

2. Ілюстрована картка

 

 

 

Відповіді:1- оборонна стіна; 2- вежа; 3- рів з водою; 4- ворота; 5- внутрішній двір; 6 - донжон; 7 – житлові приміщення.

 

3.1. Інформаційна картка

 Україна має право пишатися своєю історичною спадщиною, яка по собі залишила шедеври архітектури минувшини — казкові замки, величезні палаци та непорушні фортеці.

     Білгород-Дністровська, або Аккерма́нська фортеця будувалася ще на залишках грецького міста Тіра. Вона розташована в Одеській області. Фортеця свого часу контролювала весь Дністровський лиман. Більше тижня її не могли здолати татари, а козакам і полякам вона так і не піддалася. Кажуть, що тут колись бував і сам римський поет Овідій, автор знаменитих «Метаморфоз» . Основні елементи фортеці були закінчені до 1440‑х років. У фортеці налічувалося 34 башти. Висота деяких із них сягала 20 метрів.. Площа двору цитаделі — 300 квадратних метрів. Тут є багато приміщень та розгалужена мережа підземних ходів, майже не досліджених.

  Кам’янець-Подільська фортеця (Хмельницька область) відома з XIV століття як частина оборонної системи міста Кам’янця, колишньої столиці Подільського князівства XIV–XV ст., Подільського воєводства XV–XVIII ст., а далі Подільської губернії (1793–1924 pp.). Є складовою частиною Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець», що належить до «Семи чудес України». Острів, на якому знаходиться фортеця, оточений каньйоном. По каньйону протікає річка Смотрич, яка своєю течією утворює петлю. Кам’янецький замок з’єднується з містом вузенькою смужкою скелі, на якій збудовано Замковий міст. Замок має солідну будівельну історію. За підрахунками науковців, існує близько 15 будівельних періодів замку (приблизно від ХІ століття до початку ХІХ‑го). Але якщо говорити про час, коли замок набув вигляду, близького до теперішнього, то це середина XVI століття. Сам замок складається з двох частин: старого замку з мурами та баштами і нового замку з земляними валами та ровами. Загальна площа обох замків — близько 4,5 га. У замку було понад 10 башт, з яких зосталося лише чотири. Фортеця в усі часи була неприступною, серед десятків нападів її вдавалося завоювати лише кілька разів.

 Замок Любарта, або Луцький замок, — верхній замок Луцька. Головний об’єкт історико-культурного заповідника «Старий Луцьк», культурний осередок та найстаріша споруда Луцька. Будівництво Верхнього замку розпочалося у 1350-ті роки і було переважно завершене у 1430‑ті, хоча деякі елементи (наприклад, висота веж) ще змінювалися протягом наступних століть. Окольний замок почали реконструювати у цеглі з 1502 року. Від часу побудови замки були резиденцією Великого князя, а після Люблінської унії — резиденцією королівської влади, де були зосереджені політичні, адміністративні, судові, оборонні, релігійні функції центру Волинського воєводства. 1429 року в князівському палаці, що знаходився у Верхньому замку, тривав з’їзд європейських монархів, який мав на меті розв’язати політичні й економічні проблеми центрально-східної Європи та вирішити питання коронації Вітовта. В 2011 році за підсумками акції «Сім чудес України» Верхній замок посів перше місце.

 Замок Паланок ( м.Мукачево Закарпатської області) побудований на горі вулканічного походження заввишки 68 м і займає площу 13 930 кв. м. Точна дата заснування замку невідома, але в  документах, які датуються XI століттям, він уже згадується. Протягом XІV-XVI століть замок побував у руках багатьох володарів, які його розбудовували та укріплювали. У цей час в оборонній системі замку було 14 веж, а у верхній частині — великий палац. Фортеця мала потрійний захист, і в останньому (третьому) розташовувався замок. У замку були також глибокі підвали в скелях, куди могло сховатися населення. Внизу біля гори розкинулась Паланка, тобто містечко, оточене палями та ровом з водою, завглибшки до 12 стоп. Навколо рову розлягалося болото. На території замку було зроблено критий вибитий у скелі колодязь, який виходив до водяного рову. Князі династії Ракоці перетворили замок на столицю свого князівства і володіли ним  з 1633  до 1711 року.

Хотинська фортеця  — фортеця XIII–XVIII століть у місті Хотині на Дністрі, що у Чернівецькій області. Сьогодні «Хотинська фортеця» є Державним історико-архітектурним заповідником. Вважається одним з семи чудес України. Загальна територія цієї фортифікаційної споруди складає близько 0,7 га, а її зведення бере свій початок з 1476 року. Із зовні стіни Старої фортеці оздоблені мозаїкою, викладеною червоною цеглою, а їх висота сягає 40 м завширшки 7 м. Довкола на обороні фортеці височать п'ять веж, сполучені між собою бойовим коридором.

 

3.2. Інформаційна картка

 

    Дубенський замок  почали будувати ще у Х ст, але через постійні війни він часто перебудовувася і декілька разів повністю був зруйнований. Офіційною датою спорудження Дубенського замку вважається 1492 рік.  Між старим городищем і новим замком пролягав глибокий рів, який за потреби легко заповнювався водами Ікви. Під замком було прокладено широкі кам’яні підземні ходи-тайники, куди під час ворожих нападів ховалися місцеві жителі зі своїм майном. У XVI ст. замок мав на озброєнні 73 гармати. Арсенал постійно поповнювався за рахунок власної ливарної майстерні. За всю історію існування замок наче був свідком розвитку вогнепальні зброї: від мушкетів, кремінних рушниць, фальконетів, гаківниць, стародавніх гармат аж до сучасних гвинтівок, автоматів, кулеметів, пістолетів тощо. Замок, як родовий маєток князів Острозьких, переходив через шлюби від однієї князівської династії до іншої, а загалом був приватною власністю князів Острозьких, Заславських, Сангушків,Любомирських.

          Острозький замок. Перші укріплення були зруйновані монголо-татарами, і тільки в XIV столітті князем Острозьким були відновлені. Тоді ж і була побудована вежа-донжон, яку зараз називають Кам'яною. У наступні століття фортеця неодноразово перебудовувалася і добудовувалась. На сьогоднішній день Острозький замок складається з чотирьох веж: Кам'яної, Круглої, Нової та Надвратною, а також Богоявленської церкви. У найстарішій вежі – Кам'яній зараз діє краєзнавчий музей.

 

           Дерев'яний замок в Корці був побудований в 1386 році князем Острозьким. У XVI столітті, коли замок перебував у володінні роду Корецьких, він був укріплений кам'яними стінами, а через кілька десятиліть замок повністю перебудували з дерев'яного в кам'яний. У 1780 році, коли замком володів рід Чарторийських, він був перебудований у палац. А через 50 років комплекс згорів. На початку XX століття планували провести реконструкцію, проте вона так і не була доведена до кінця. Зараз від замку Корецьких залишилися тільки зовнішні кам'яні стіни, міст, підземелля і надбрамна вежа. З замкової гори відкривається красивий вид на місто.

              У Клевані, крім відомого тунелю кохання знаходиться замок Чарторийських. Замок був заснований в 1475 році князем Федором Чарторийським. З 1632 року замок був переданий єзуїтській колегії. Після понад 60 років запустіння замок у 1836 році був знову перебудований. В даний час зруйнована східна стіна.

 

3.Відповіді:

 

Камянець – Подільська фортеця (2)

 

 

 

 

 

 

 

 

Луцький замок(замок Любарта) (2)

 

 

Острозький замок (1)

 

 

Дубенський замок (1)

 

 

Білгород – Дністровська фортеця(Акерманська) (2)

 

 

Клеванський замок(1)

 

 

Замок паланок в м. Мукачево (2)

 

 

Корецький замок (1)

 

 

 Хотинська фортеця (2)

 

 

Література

Баханов К.О. Традиції та інновації у навчанні історії в школі: Дидактичний словник-довідник. – Запоріжжя: Просвіта, 2002

Пометун О. Енциклопедія інтерактивного навчання // Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання, №5 -6 (8), 2014

Пустиннікова І.С., Безпалова Н.Ю. Середньовічні замки Європи.-К.: Мікко Сервіс, 2010

 

 

 

 

. Джерело: CREDO: https://credo.pro/2016/11/167201