Сєрих Л.В. ТОП-10 найвідоміших театрів світу

ТОП-10 найвідоміших театрів світу. Підготувала: Лариса СЄРИХ, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри теорії і методики змісту освіти КЗ Сумський ОІППО, фасилітатор, координатор мистецької освітньої галузі НУШ в Сумській області, тренер, супервізор НУШ

Sierykh_Lara,к.п.н., доцент КЗСОІППО2 Ла Скалаітал. Teatro alla Scala  1 Будинок театру побудований на місці церкви Санта Марія у 1776-1778 роках архітектором Джузеппе П'єрмаріні (італ. Giuseppe Piermarini). Перша вистава - опера Антоніо Сальєрі «Визнана Європа» («L'Europa riconosciuta») - відбулася у 1778 році. Починаючи від XIX століття «Ла Скала» стає міжнародним центром оперного мистецтва. У театрі працювали художники: М. Помпеї, Дж. Де Кіріко, Е. Прамполіні, Р. Гуттузо, Н. А. Бенуа та ін. З 1976 трупою керує П. Добрієвіч. В репертуарі балети класичної спадщини: «Коппелія», «Жизель», «Лебедине озеро», «Лускунчик»; постановки Дж. Баланчина, М. Бежара, С. Лифаря та ін.https://uk.wikipedia.org/wiki

Опера ГарньєПариж / Франція. Sierykh_Lara,к.п.н., доцент КЗСОІППО32https://uk.wikipedia.org/wiki Опера́ Гарньє́ (фр. Opéra Garnier) або палац Гарньє (Palais Garnier) — оперний театр у Парижі, який також відомий під назвами Паризька опера (фр. Opéra de Paris) та Гранд-опера (фр. Grand Opéra). Розташована на правому березі р. Сени між Лувром і вокзалом Сен-Лазар неподалік від Вандомської площі та церкви Мадлен. На фасаді будівлі напис Académie Nationale de Musique (Національна музична академія). Палац Гарньє відкритий для екскурсій. У будівлі Опера Ґарньє розміщено також Бібліотеку-музей, що належить Національній бібліотеці Франції. Саме тут понад 30 років працював киянин Серж Лифар, очоливши в 1929 р. балетну трупу «Гранд-Опера», а згодом і весь театр. За цей час він поставив у «Гранд-Опера» понад 200 балетних вистав, виховав 11 зірок балету. У 1947 році заснував Інститут хореографії при «Гранд-Опера».

Sierykh_Lara,к.п.н., доцент КЗСОІППО43https://uk.wikipedia.org/wiki Віденська операнім. Wiener Staatsoper  Ві́денська держа́вна о́пера (нім. Wiener Staatsoper МФА: [ˈviːnɐ ˈʃtaːtsˌʔoːpɐ], до 1918 року — Віденська придворна опера) — найбільший оперний театр в Австрії, центр музичної культури.[3] Будівля Віденської опери є пам'ятником архітектури; вона вирізняється складним зовнішнім декором і багатою обробкою внутрішніх приміщень. На сцені Віденської опери ставлять класичні опери і балети, виконуються вокальні партії і симфонічні твори. Щорічно в стінах Віденської опери проходить всесвітньо відомий Віденський бал. Понад сто пар у вечірніх сукнях і фраках відкривають цей бал. Почесним головою балу є президент Австрії. Автором архітектурного проекту будівлі Віденської державної опери є Август фон Зіккардсбург. Ідея оформлення інтер'єру в стилі французького нео-ренесансу належить архітектору Едуарду Ван ден Нюлль. Зоряна Ігорівна Кушплер (нар., Львів) - українська оперна співачка (мецо-сопрано), Почесна президентка Галицького музичного товариства. Професорка співу в університеті Моцартеум у Зальцбургу (Австрія). Вікторія Іванівна Лук'янець (лат. Viktoria Lukianets,  нар., Київ) - українська оперна співачка, народна артистка України (2001)[1], солістка Віденської опери .

Сіднейський оперний театрангл. Sydney Opera House Sierykh_Lara,к.п.н., доцент КЗСОІППО54https://uk.wikipedia.org/wiki Сіднейський оперний театр (англ. Sydney Opera House) — одна з найвідоміших і найлегше впізнаваних будівель світу, що є символом Сіднея і однією з головних визначних пам'яток Австралії. Вітрилоподібний дах робить цю будівлю не схожою ні на одну іншу у світі. Оперний театр визнаний одним із найвідоміших зразків сучасної архітектури у світі і з 1973 року є поряд з мостом Вішалка візитною карткою Сіднея. Будівля розташована в Сіднейській гавані на мисі Беннелонг Пойнт і займає площу 2,2 га. Вона включає 900 приміщень, зокрема Концертний зал, Оперний театр, Драматичний і Камерний театри, 4 ресторани і Зал прийомів. Дах будівлі, побудованої у формі чотирьох черепашок, покриває більше мільйона плиток, які при різному освітленні створюють різноманітну колірну гамму. Цей красивий твір мистецтва та архітектури, розроблений Йорном Утзоном, був оголошений ЮНЕСКО об'єктом Світової спадщини у 2007 р. У цьому приміщенні було проведено кілька заходів та вистав, що охоплюють різні стилі — музику, танці, театр і багато іншого. З його культовим стилем, Сіднейський оперний театр став синонімом міста, а також країни Австралії.

Sierykh_Lara,к.п.н., доцент КЗСОІППО65https://uk.wikipedia.org/wiki Королівський театр Ковент-Гарденангл. Royal Opera House Королі́вський теа́тр Ко́вент-Га́рден або Королі́вський о́перний теа́тр (англ. Royal Opera House) - театр у Лондоні, розміщений у кварталі Ковент-Гарден, звідки й отримав назву. Споруджений у 1858 році й реконструйований у 1990-ті. Зал Королівської опери вміщає 2268 глядачів. Ширина просценіуму 12,2 м, висота 14,8 м. У Королівській опері виступають такі всесвітньо відомі виконавці, як Рене Флемінг з США, Йонас Кауфман з Німеччини, Хосе Кура з Аргентини, а також Чечілія Бартолі і Пласідо Домінго з Італії. За рік оперна трупа дає близько 150 вистав, а її покровителем є принц Уельський. Королівський балет - найбільша танцювальна трупа в країні. Він показує як класичні балети, так і сучасні хореографічні постановки. Балетові протегує сама королева Великої Британії Єлизавета II. З 1995 року в театрі проводяться «вердіївські фестивалі». Глядацька зала Ковент-Гардена може вмістити 2268 відвідувачів і оснащена відповідно до найсучасніших вимог. Театр застосовує нові технології, над авансценою висить екран з титрами, а в спинках деяких крісел вмонтовані екрани, на яких транслюють лібрето вистави, яку грають на сцені. Щодо цифровізації театру варто також додати, що у 2011 році Королівський театр створив гру для користувачів i. Pad, i. Phone та i. Pod Touch «Шоу має продовжуватися» (Show Must Go On). Гравець може стати режисером Королівського театру, керувати постановками опер «Кармен» і «Весілля Фігаро», а також балетів «Лускунчик» і «Лебедине озеро».

Театр Колумба (Буенос-Айрес)Аргентина Sierykh_Lara,к.п.н., доцент КЗСОІППО76https://uk.wikipedia.org/wiki Театр Колумба (ісп. Teatro Colón) - оперний театр в Буенос-Айресі (Аргентина), один з найвідоміших оперних театрів у світі. Площа театру 8 200 м². Зала для глядачів має форму підкови та вміщує 2487 сидячих місць (близько 4000 стоячих місць). Сцена розмірами 35,25 м завширшки, 48 м заввишки і 34,5 м завглибшки [8]. Зала також відома чудовою акустикою. З 1960 по 1963 рр. солісткою була українка Галина Андреадіс. У театрі Колумба часто виступають й відомі іноземні трупи та співаки, а сам театр періодично виїжджає на гастролі, переважно до Монтевідео, Сан-Паулу і Ріо-де-Жанейро.

Сан-Карло. Неаполь Італія Sierykh_Lara,к.п.н., доцент КЗСОІППО87«Сан-Ка́рло»[3] (итал. Teatro di San Carlo) - оперный театр в Неаполе. Самый вместительный театр Европы XVIII века[4]. Старейший оперный театр Европы и мира.https://uk.wikipedia.org/wiki В XIX веке в «Сан-Карло» состоялись мировые премьеры многих опер, в числе которых «Медея в Коринфе» Симона Майра (1813), «Елизавета, королева английская[англ.]», «Моисей в Египте», «Дева озера» и другие произведения Джоаккино Россини (1815, 1818, 1819), «Лючия ди Ламмермур», «Роберто Деверё», «Полиевкт» и др. Гаэтано Доницетти (1835, 1837, 1848), «Альзира» и «Луиза Миллер» Джузеппе Верди (1845, 1849). Среди значительных постановок послевоенного времени — итальянские премьеры опер «Воццек» Альбана Берга (1949) и «Луна» Карла Орфа (1960); «Макбет» Верди (1984), «Персефона» и «Царь Эдип» Игоря Стравинского (2001), «Питер Граймс» Бенджамина Бриттена (2009).

Національний театр. Прага. Sierykh_Lara,к.п.н., доцент КЗСОІППО98 Будівля Національного театру в Празі, вид на річку Влтава зі Стрілецького острова. Національний театр у  Празі є одним із найвідоміших театрів Чеської  Республіки . Неоренесансний театральний будинок Йозефа Зітека на розі Національної площі та набережної Масарика в Новому місті , національний пам'ятник культури , є однією з найважливіших будівель країни як із загальнонаціональної культурно-історичної точки зору, так і з суто архітектурної точки зору . Ансамблі Національного театру поділяються на Драматичний , Оперний , Балетний та Латерна Магіка.

Sierykh_Lara,к.п.н., доцент КЗСОІППО109https://uk.wikipedia.org/wiki Саксонська державна опера Дрезденанім. Semperoper  Саксонська державна опера Дрездена (нім. Sächsische Staatsoper Dresden) - оперний театр у Дрездені, будівля якого відома також як Оперний театр Земпера нім. Semperoper. Театр був споруджений в 1841 році за проектом архітектора Готтфріда Земпера, і спочатку в ньому проводилися спектаклі різних жанрів. Першою оперною постановкою стала «Евріанта» Карла Марії фон Вебера. 1843 року головним капельмейстером театру був призначений Ріхард Вагнер, композиторові вдалося поставити на сцені театру Земпера дві свої опери - «Летючий голландець» (1843) і «Тангейзер» (1845). Проте невдовзі Вагнер, як і Земпер, змушений був покинути Дрезден через політичні мотиви. У 1869 році була поставлена драма Ґете «Іфігенія». Біля входу в театр були встановлені скульптури Йоганна Вольфганга Ґете і Фрідріха Шиллера, у нішах бічних фасадів - Шекспіра, Софокла, Мольєра й Евріпіда. Дрезденська опера стала місцем прем'єр опер Ріхарда Штрауса, зокрема «Саломеї» (1905), «Електри» (1908), «Кавалера троянди» (1911), «Олени Єгипетської» (1928), «Арабелли» (1933), «Мовчазної жінки» (1935).

Метрополітен-операангл. The Metropolitan Opera. Sierykh_Lara,к.п.н., доцент КЗСОІППО1110https://uk.wikipedia.org/wiki «Метропо́литен-о́пера»[2] (англ. Metropolitan Opera) — оперный театр на Манхэттене, в центре Нью-Йорка, основанный в 1880 году. Традиционно рассматривается как самый престижный и богатый театр на Американском континенте[3][4]. Неформальное сокращённое название — Мет (англ. The Met). В русском языке название этого театра склоняется[2]. С 1966 года базируется в Линкольн-центре, в специально построенном для этого здании[англ.] (1963-66, архитектор Уоллес Харрисон). На постоянной основе работают только оркестр и хор театра; солисты и дирижёры приглашаются по контракту на сезон или на определённые спектакли. Каждую весну в здании театра выступает Американский театр балета; собственная балетная труппа была распущена в 2013 году[5]. Метрополитен-опера открылась 22 октября 1883 года оперой Шарля Гуно «Фауст» с участием Кристины Нильсон (в роли Маргариты). С 2006 года Метрополитен-опера транслирует свои постановки в режиме реального времени в Интернете на своём официальном сайте, а также в кинотеатрах многих стран мира в режиме цифрового вещания высокого качества (Прямые показы Метрополитен-опера в HD).

Дякую за увагу!Sierykh_Lara, к.п.н., доцент КЗСОІППО12https://uk.wikipedia.org/wiki