Шарль Бодлер. « Цей король поетів, справжній Бог»». Збірка «Квіти зла»

Тема:  Шарль Бодлер. « Цей король поетів, справжній Бог»». Збірка «Квіти зла»                                                                                                                     

Мета:

 - висвітлити життєвий і творчий шлях Бодлера, особливості його                                         естетики, визначити місце поета в літературному процесі кінця ХIX початку ХХ ст.,  його  зв’язки з романтизмом і модернізмом, охарактеризувати збірку «Квіти зла» й проаналізувати вірш «Альбатрос»;

- розвивати навички виразного читання, усного мовлення, критичного мислення, аналізу поетичного тексту;

- виховувати почуття любові й розуміння мистецтва слова.

Матеріально-методичне забезпечення:  портрет А. Матісса «Шарль Бодлер», тексти віршів у різних перекладах, комп’ютерна презентація.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Вид уроку: урок-дослідження.

Методи:  Словесні, ілюстративні, частково пошукові.

Бодлер… Цей король поетів,

справжній Бог.

А.Рембо

Про книгу треба судити з її

цілісності, і тоді з неї випливає

жорстокий моральний урок.

Ш. Бодлер

Поет – це той, хто вміє

вдивлятися в себе.

А.Жид

Випереджальні завдання:

1. Повторити ознаки романтизму та модернізму, звернутися до ОС.
2. Скласти таблицю «Окремі дати та події з життя Ш.Бодлера».
3. Підготувати інформацію про життя і творчість Ш. Бодлера (індивідуально та в групах).
4. Вивчити напам’ять вірш Ш. Бодлера «Альбатрос» в перекладі Д. Павличка.

Хід уроку

Організаційний момент.  Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

 Хто ж він, Шарль Бодлер, як людина і як митець?

Для багатьох поколінь читачів французький поет Шарль Бодлер залишається самотнім мрійником, романтичною примарою на вулицях світового міста, що чекає вночі заблукалу таємничу красу.

             Яке ж пекло пізнав Бодлер і про мріяв, дізнаємось ми на уроці, простеживши його вершинну збірку «Квіти зла».

1. Словникова робота.

1  Символізм – напрям у мистецтві кінця ХІХ – початку ХХ ст.., основою якого є перетворення конкретно-історичного образу на багатозначний символ.

2  Сплін – стан душі.

3  Парадокс – думка, що розходиться з установленими поглядами, хоча може бути правильною.

4  Символ – умовний знак.

5 Романтизм – ідейно-художній напрям кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст.., в якому  поєднуються реакційні та прогресивні елементи.

6 Антитеза – стилістична фігура, побудована на протиставленні слів, протилежних за значенням.

7  Реалізм -  об’єктивно ідеалістичний напрям, характерною рисою якого є правдиве відображення дійсності.

І. Основний зміст уроку.

1. Поетична хвилинка (прослуховування в оригіналі вірша Ш. Бодлера «Альбатрос»).

2. Слово викладача.

     Якщо ми подумки спробуємо осягнути розвиток літератури, і зокрема поезії ХІХ ст., щоб зрозуміти, про кого наші далекі нащадки вестимуть розмову наприкінці вже третього тисячоліття, то, мабуть, у цьому переліку буде ім’я бунтівного, шокуючого і ліричного водночас Бодлера.

          Мелодекламація поезії С. Городинського «Бодлер»:

                               Гримасою нудьги скривилися уста,

                               Всі хвилі поривань розбилися об скелі,

                               Лишився тільки смак безмежжя й пустота,

                               Хоч випито ущерть гіркий розкоші келих.

                               Вночі, коли важка нестерпна темнота

                               Кудлатим чорним псом снується вкруг пустелі,

                               В обіймах лиш одна коханка – самота,

                               В розбитої душі обідранім готелі.

                               Вона нашіптує і мучить бризком барв,

                               Повій і демонів, скривавлених примар.

                               І Май спокусливих відьомським стилем Гойї;

                               І він, підвівши зір з-під хмурого чола,

                               Пірнав у вічний вир людських несупокоїв

                               В’язати китиці з кошмарних квітів зла.

Недарма вже давно існує науковий центр вивчення бодлерівської спадщини, який присвячено понад 15 тисяч досліджень. Так, Бодлер - помітне ім’я у світовій літературі. З ним, пізнім романтиком, пов’язують появу декадансу, в його творчості  вбачають витоки символізму. Сам він заговорив про необхідність створення літератури, яку чітко назвав новою, тобто модерністською.

           Звернімось до епіграфів. Сьогодні їх три. Вони – ідеї тих проблем, які ми повинні вирішити, а саме:

                        Бодлер… Цей король поетів,               

                                                справжній Бог.               

                                                         А. Рембо

           Чому такі суперечливі судження про поета: хто правий – повинні визначити ми, прислуховуючись до його ж таки слів:

                             Про книгу треба судити з її цілісності,

                             і тоді з неї випливає жорстокий моральний урок.

           Який же урок ми винесемо, ознайомившись зі збіркою «Квіти зла»?

            Ще один автор сказав: « Поет – це той, хто вміє вдивлятися в себе» (А. Жид)

            Чи можна на прикладі аналізу одного вірша збагнути долю поета?

ІІ. Робота над темою уроку (в групах).

1. Виступи групи учнів – дослідників, які отримали випереджувальні завдання.

Перша група – біографи та літературознавці. Стисло розповісти про життєвий шлях Ш. Бодлера.

Друга група – шукачі цитат (коментарі преси та сучасників поета).

Третя група – нейтральна сторона (вислуховують факти, представлені обома групами, зіставляють їх, підбивають підсумки).

2. Робота з портретом А. Матісса « Бодлер».

           Вчитель.  Подивіться уважно на роботу Анрі Матісса, експресіоніста, який повинен би, перш за все, виразити почуття. Але тут і приховано парадокс. Що кидається в очі? (Очі поета без зіниць, тобто пусті).

           Але ж у народі кажуть, що очі – душа людина. Та душу поета автор портрета заховав від людей. Що тепер, коли перед вами розкрився внутрішній світ поета, могли б на місці Матісса намалювати в очах Бодлера, щоб цим передати сутність поета?

           Мені хотілося б почути пояснення до словосполучень «трагізм поета».

            Вчитель. Так, його творчість – це сповідь душі. Що свідомо прирекла себе приглядати до зла, аби інші могли бачити добро. Але це тільки його засіб у досягненні мети – діяти від противного. « Квіти зла». А це розпуста, пияцтво, наркоманія, жорстокість, - настільки огидні, що автор сподівалися, що ніколи й нікому  не спади на думку милуватися чи насоджуватися ними. Як зазначив Олександр Олесь, ‘‘Квіти зла’’  Ш. Бодлера – це квіти, що виросли в нашій суперечливій душі на ґрунті жорстокого ХХ століття».

           Прослухавши виступ, опрацювавши критичні матеріали, ми прийшли до висновку, що Бодлер – це «король поетів», який дбав про спасіння душ ближніх і, прагнув добра, «видобував красу саме зі зла». Це геній, який «перебуваючи в пеклі, марив про білосніжні вершини».

3.  Міні-лекція.

            Вчитель. Отже, слова Декарта – «великі душі так само здатні на найбільшу ницість, як і на найбільші благочестя» - цілком стосується одного з класиків нової літератури – Шарля Бодлера.

            Як бачимо, творчість поета виросла із зітхання ніжного серця митця та його оголеної чутливої душі із брудом та лицемірством навколишнього життя.

            Згубні звички та нахили пустили місцем коріння, розквітали примхливими квітами, а душа прагнула краси, віри, надії.

            Бодлер сам був і жертвою і прокурором. Мотив боротьби добра і зла став основним у творчості поета, котрий взяв на себе тягар вічних питань, маючи за плечима нещасливе дитинство, розпусне життя, істеричну коханку, брудну хворобу. Худорлявий і невродливий, він як міфічний герой вийшов на двобій з цілим світом, із Богом і Сатаною, із визначними авторитетами та пересічними людьми.

             Розуміння Бодлера добра і зла у житті людини слід шукати у його творах, зокрема збірці «Квіти зла»

             В історії літератури не так вже й часто зустрічаються випадки, коли митців переслідували за крамольні (з точки зору суспільства) думки. Але іноді справа доходила до абсурду: поетів судили за всіма правилами чинного законодавства.

             Г. Флобера, Ш. Бодлера, Й. Бродського звинувачували в арольності сюжетів, відвертості почуттів. Що саме налякало офіційну владу в збірці, про яку сам поет писав: «У цю жорстоку книгу я вклав усе своє серце, всю свою ніжність, всю свою релігію (вивернуту), всю свою ненависть»?

             Допоможуть нам вирішити це питання, зрозуміти, який моральний урок дає нам автор. Індивідуальним завданням для них було підготувати матеріал про задум збірки «Квіти зла».

4.          Повідомлення групи літературних експертів про задум збірки «Квіти зла», її творчу історію, композицію, тематику, ліричного героя.
5.          Узагальнення вчителя.

              Книга, яка була видана тиражем усього 1100 примірників і ще й не розпродана до кінця, була піддана нищівній критиці, а проти її автора було висунуте судове обвинувачення в «образі суспільної моралі».

              З якою дбайливістю він готував до друку свою книжечку! Бодлер надзвичайно пишався тим, що «кожна сторінка цієї книги дихала ненавистю до Зла». Втім, сучасники побачили в ній зовсім інше. Судовий процес був би невідворотним. Ш. Бодлер мусив сповна зазнати судових тортур.

              20 серпня 1857 року в Палаці правосуддя у Парижі відбувся суд над Ш. Бодлером. Шоста палата суду, що займалася його справою, зазвичай розглядала обвинувачення проти шахраїв, сутенерів, проституток. Дивним чином до шостої палати потрапив і Бодлер. А можливо, тут і немає нічого дивного, бо суспільство, яке засудило поета за його мистецтво, карало самого себе – довгими роками морального занепаду. Адвокат поета не зумів вдало провести захист, і в результаті Бодлерові присудили 300 франків штрафу, видавцеві – 100. Окрім того, суд вимагав виключення шести віршів зі збірки. А за вирок через «згубний вплив віршів Бодлера на читачів і принизливий і прикрий для суспільної моралі реалізм» увесь тираж книги був заарештований.

              Бодлер був у розпачі. Він написав розпачливого листа імператриці, де зазначав, що писав свою книгу зі світлими почуттями, а її чомусь сприйняли як образу суспільству. Імператриця пройнялася сповіддю поета і штраф зменшили до 50 франків.

              Пум-Малассі, той самий видавець, що надрукував книгу «Уламки перевидав збірку «Квіти зла», за що на місяць був ув’язений та змушений сплатити за рішення суду 500 франків. Та поет до цього не дожив.

              Трагічна історія збірки і після смерті поета. Аж через 89 років, після Другої Світової війни, французький уряд скасував вирок щодо збірки «Квіти зла».

6.  Проблемне запитання: - Що ми можемо винести з почутого?

              Зло – всюдисуще, але не панівне.

              Зло -  огидне, з ним потрібно боротися.

              Гріх бути байдужим. Нехай ціною власних страждань, так, як Бодлер, але не мовчати.

7. Слово вчителя

         Поет… Не кожен може ним бути. Адже його – це дар від Бога, є просто людська доля, і є доля поета. Якщо талант даний згори талант даний згори, то по суті цим визначається доля поета наперед» поневіряння Шевченка, цькування Пушкіна та Лермонтова.

             Як же визначає долю поета, а власне свою, Шарль Бодлер? Чи можна це збагнути на прикладі одного вірша? Прошу звернутися до третього епіграфу: «Поет – це той, хто вміє вдивлятися в себе».

8. Виразне читання вірша Ш. Бодлера «Альбатрос» у перекладі Павличка.
9. Аналіз поезії.

- Поміркуйте над запитанням: «Як визначає долю поета у вірші Ш. Бодлер?».

- Чому автор порівнює поета з альбатросом?

- Чому так вороже ставляться моряки до альбатроса?

ІІІ. Підбиття підсумків роботи.

Заключне слово вчителя.

            Спробуємо підсумувати наші роздуми. Основний мотив поезії «Альбатрос» - мотив боротьби добра і зла, втілений у протиставленні  поета і натовпу. Бодлера був пізнім романтиком, тому у творі переплітаються традиції романтизму і модернізму. Автор утверджує велич душі, що прагне високого ідеалу, краси, духовності. Натовп, навпаки, не розуміє, цих поривань. Духовності виявляється беззахисно перед грубою силою, тому й гине, залишаючи пам’ять про високий злет.

           Але прекрасне, навіть коли викликає захоплення, співчуття. Прекрасне завжди вище за потворне, а мистецтво та особливість – вищі за натовп. Така позиція автора.

           У «Квітах зла» перед читачем постав поет нової формації. Поет, який не йшов за кимсь, а вів поезію за собою. Бодлер випередив свій час і ніби зазирнув у майбутнє, угадавши новий тип героя, характерний для нашого дисгармонійного ХХІ ст..

              Хіба не про наше сьогодення його слова: «Будь-яка газета – від першого і до останнього рядка – лише плетиво жахів. Війни, вбивства, крадіжки, тортури, злочини націй, приватних осіб, універсальне сп’яніння жорстокістю…»

              Бодлера не зрозуміло тогочасне суспільство. А чи зможемо ми осягнути його? Відродити у собі духовну цілісність? Його не збагнули сучасники. За винятком вузького кола мистецтва, в ньому вбачили небезпечного амораліста, бог7охульника, божевільного, кого завгодно, тільки не великого поета.

              Поезія Бодлера спершу мала визнання тільки серед строкатого прошарку покидьків, які не приймали моралі й культури буржуазного суспільства.

              Та найсправедливішим суддею є час. Людству потрібно було пережити дві світові війни, низку революцій, голод, екологічні катастрофи, аби зрозуміти, що поет був провидцем, а не наклепником, моралістом, а не боговідступником. Тож пам’ятаємо про це і цінуємо митця, котрий одним із перших вказав на постійну присутність зла в цивілізованому світі та право вибору, яке має кожен і нас.

Виразне читання уривку поезії «Благолословення».

Розлюблені йому щедротно подають,

І хочуть стогони з душі його здобути,

І випробовують на ньому власну лють…

Я добре знаю: біль – єдине благородство,

Яке не погризуть ні пекло, ні земля,

А щоб мені вінок сплести, потрібне мнозтво

Часів, віків, епох, що світять оддаля.

Та не коштовності античності Пальміри,

Тобою підняті з дна моря до зірок,

Не перли мерехткі, не дорогі сапфіри

Вплітатимуться в мій божестви ний вінок.

Він буде створений, як день в безоболоччі,

З прасвітла, що його безмірність берегла,

Перед яким всі ясні та чудові людські очі –

То тільки стемнених свічад – нужденні скла.

ІV. Оцінювання учнівської діяльності.

V. Домашнє завдання.

Вивчити напам'ять вірш «Альбатрос»; Опрацювати статтю підручника Є. Волощук «Зарубіжна література для 11-го класу» про особливості творчості Ш. Бодлера.