Шекспір-завжди сучасний.

Shakespeare is of all time.

Шекспір – завжди сучасний.

Звучить музика  з художнього фільму Дзеффіреллі «Ромео і Джульєтта»

         Ты памятником без могилы стал.

Ты жив еще, покуда жив твой том

И мы для чтенья снабжены умом…

Ликуй, моя Британия! Твой сын

Над сценами Европы властелин.

Не сын он века, но для всех времен!  

 Ці слова  про Вільяма Шекспіра виявились пророчими, оскільки кожне покоління знаходить у його творах актуальний для себе зміст, впізнає у шекспірівських героях самих себе. І скільки б не існував світ, твори Шекспіра будуть жити, бо він побачив у людях найголовніше – їх людську сутність.

У квітні минає 455 років від дня народження Вільяма Шекспіра, найвидат­нішого поета і драматурга англій­ського Відродження.  Сподіваємось, наша зустріч з генієм буде радісною для вас, бо його твори невичерпані,  як саме життя.

Життя Шекспіра – загадка для наших поколінь.  Біо­графічних відомостей про життя митця, його характер, театральну діяльність  дуже мало, не збереглося жодного рукопису його п’єс, жодного листа. Вся так звана біографія рясніє словами: «можливо», «вірогідно»,  «можна припустити».

 Вважається, що Вільям Шекспір народився 23 квіт­ня 1564 року у місті Страдфорд-на-Ейвоні, в сім’ї торговця шкірою.   Щороку саме  в цей день на батьківщині  драматурга проходить шекспірівський фестиваль, участь в якому може  прийняти будь-який театральний колектив. Це справжнє свято для любителів творчості Шекспіра.

І в цьому році міста Великобританії - вже перетворились в підмостки сцени, глядачі  зможуть ознакомитись с творами Шекспіра на 55 мовах, і навіть  на мові  жестів.

У Лондоні, куди захопившись театром переїжджає Шекспір, він стає актором трупи, яка ввійшла в історію під назвою театр «Глобус». Всі свої 37 п’єс Шекспір написав для цього театру. Актрис за часів Шекспіра ще не було, жіночі ролі виконували юнаки.

 Сцена нагадувала овал або трапецію, видавалась глибоко в партер. Це створювало ефект майданного дійства. Театральних завіс не було, декорацій мінімум, але були люки й балкони, звідки час від часу з’являлись актори, які виконували роль привидів або інших фантастичних істот.

Ще за життя Шекспіра його твори користувалися великою популярністю, і хоча у той час мало хто знав його ім’я, тому що глядачі звертали увагу насамперед на акторів, сьогодні він по праву вважається одним з найпопулярніших драматургів світу. Найбільш відомими з його творів є «Ромео і Джульєтта», «Сон в літню ніч», «Король Лір», «Гамлет», «Макбет», «Отелло», «Багато шуму з нічого».

Персонажі різних  п’єс Шекспіра пов’язані з  Вероною, але для багатьох людей це італійське місто являється містом Ромео і Джульєтти. В ньому вирують пристрасті, насичені емоції, війни родин і кланів, кровна ворожнеча. Кохання за своєю силою може порівнятись тільки з такою ж сильною глибокою ненавистю.

«Верона ждет» з мюзіклу «Ромео і Джульєтта» ( співає студент)

Написано безліч творів про кохання, але імена шекспірівських героїв Ромео і Джульєтти відомі майже кожному. Їх вживають в конкретних життєвих ситуаціях навіть ті люди, які, можливо, і не читали самої трагедії. Ці імена стали символами кохання, вірності, благородства. Щира, душевна та сумна історія кохання стала безсмертною.

чести, благородства, преданности, любви. Над ними не властны ни люди, ни смерть.

В конце XVI века, точнее — в 1596 году английский драматург Уильям Шекспир создал

пьесу, которая не только стала бессмертной, но и дала жизнь множеству произведений

литературы, живописи, музыки, балета, кинематограф

В конце XVI века, точнее — в 1596 году английский драматург Уильям Шекспир создал

пьесу, которая не только стала бессмертной, но и дала жизнь множеству произведений

литературы, живописи, музыки, балета, кинематогра
Род людской один, и он делим

Забыли вы, что

 Род людской один и он делим

Не на Монтекки и Капулетти

Не тех, кто был убит и кто убил,

А лишь на тех, кто любит и любил…

Любовь есть гений и спасенье сердца.

И нет тому счастливее примера,

Чем повесть о Джульетте и Ромео.  ( Б.Ахмадуліна)

В конце XVI века, точнее — в 1596 году английский драматург Уильям Шекспир создал

пьесу, которая не только стала бессмертной, но и дала жизнь множеству произведений

литературы, живописи, музыки, балета, кинематограф

В конце XVI века, точнее — в 1596 году английский драматург Уильям Шекспир создал

пьесу, которая не только стала бессмертной, но и дала жизнь множеству произведений

литературы, живописи, музыки, балета, кинематограф

В конце XVI века, точнее — в 1596 году английский драматург Уильям Шекспир создал

пьесу, которая не только стала бессмертной, но и дала жизнь множеству произведений

литературы, живописи, музыки, балета, кинематограф

В конце XVI века, точнее — в 1596 году английский драматург Уильям Шекспир создал

пьесу, которая не только стала бессмертной, но и дала жизнь множеству произведений

литературы, живописи, музыки, балета, кинематограф

  «Щастя» з мюзиклу «Ромео і Джульєтта» ( співають студенти)  Кліп на екрані з х/ф 1968р

Було б несправедливо заслуги Шекспіра вбачати лише в галузі театру. Як поет він розкрив своє серце  в написанні сонетів.

Сонети Шекспіра вважають ліричним щоденником автора. Вони не призначалися для широкого загалу. Їх читали у колі друзів і знайомих. Основні проблеми, які піднімав в своїй творчості В.Шекспір – це теми кохання, дружби, взаєморозуміння та безсмертя.

Більшість сонетів присвячена Другові та коханій. Ліричний герой розуміє, що любов до «смаглявої леді» не принесе йому щастя та  відверто говорить про  розлад розуму і серця, почуття та думки.

Сонет 141

Мои глаза в тебя не влюблены,

- Они твои пороки видят ясно.

 А сердце ни одной твоей вины

Не видит и с глазами не согласно.

Ушей твоя не услаждает речь.

Твой голос, взор и рук твоих касанье,

Прельщая, не могли меня увлечь

 На праздник слуха, зренья, осязанья.

 И всё же внешним чувствам не дано –

Ни всем пяти, ни каждому отдельно –

Уверить сердце бедное одно,

Что это рабство для него смертельно.

В своём несчастье одному я рад,

Что ты - мой грех и ты - мой вечный ад.      Перевод С.Маршака

Кохання є джерелом творчого натхнення поета. Ні походження людини, ні статус у суспільстві, ніякі дари світу не можуть зрівнятись з високим  призначенням  та великою цінністю кохання.

Сонет 91 англійською мовою відео,

Some glory in their birth, some in their skill,

Some in their wealth, some in their body's force,

Some in their garments though new-fangled ill:

Some in their hawks and hounds, some in their horse.

And every humour hath his adjunct pleasure,

Wherein it finds a joy above the rest,

But these particulars are not my measure,

All these I better in one general best.

Thy love is better than high
birth to me,

Richer than wealth, prouder than garments' costs,

Of more delight than hawks and horses be:

And having thee, of all men's pride I boast.

Wretched in this alone, that thou mayst take,

All this away, and me most wretchcd make.

* * *
Хтось славу від народження вже має,
Хтось вихваляє богатирську вроду,
Хтось про свої достатки тільки дбає,
Хтось у собаках цінить лиш породу.
І кожен власну радість має й мрію.
Комусь – це одяг, яструб, кінь буланий.
Та я інакше щастя розумію:
Щоб був для тебе лиш завжди коханий.
Твоя любов – найвища в світі сила,
Герби і золото тьмяніють перед нею.
З кохання в мене виростають крила,
І я , як птах, злітаю над землею.

Не покидай мене, не забирай любов,
Бо я на самоті тоді лишуся знов.                     Бобейко Ілона

Серце Шекспіра співає про  кохання, а разом з ним через століття співаємо і ми. 130 сонет Шекспира  «Її очей до сонця не рівняли…» навіяв ідею пісні групи БІ 2. Звучить пісня «Ее глаза», кліп на екрані.

Для всіх творів поета характерне глибоке розуміння життя. Кожний з нас не ідеальний. Грішника в кожній людині намагається побачити той, хто сам багато грішить, а потім міряє інших по собі.

Сонет 121

Слух о пороке хуже, чем порок.

Не лучше ли не быть, чем лишь казаться?

В чужих глазах и радость - лишь предлог,

Я предпочту по-своему терзаться.

Но почему чужой дерзает глаз

Судить, что хорошо во мне, что дурно?

Мой соглядатай сам не без проказ,

А кровь моя играет слишком бурно.

Но я есмь только я, никто иной,

А сколько их, клеймить меня охочих

И попрекать своею кривизной,

Хоть я прямой в отличие от прочих.

Всеобщее в них торжествует зло.

Ко власти на земле оно пришло. Перевод В. Микушевича

Правда почуттів  – ось головний принцип Шекспіра. Тому так вражає все те, що він написав. А його сонети – насправді крик серця. Не тільки кохання, а й стан суспільства, в якому немає справедливості,  турбує героя.

Сонет 66.Муз. Вивальді.Зима

Я смерть зову, глядеть не в силах боле,
      Как гибнет в нищете достойный муж,
      А негодяй живет в красе и холе;
      Как топчется доверье чистых душ,
      Как целомудрию грозят позором,
      Как почести мерзавцам воздают,
      Как сила никнет перед наглым взором,
      Как всюду в жизни торжествует плут,
      Как над искусством произвол глумится,
      Как правит недомыслие умом,
      Как в лапах Зла мучителько томится
      Все то, что называем мы Добром.

Все мерзостно, что вижу я вокруг...
Но как тебя покинуть, милый друг!             Перевод Румера

  В творчості великого драматурга і поета найшли  широке   відображення  характери  людей епохи Відродження. В трагедії "Гамлет" створений  один з найбільш глибоких і складних образів світової літератури, що і нині наштовхує на пізнання себе і навколишнього світу. Причина цього – споконвічна для людини ситуація вибору.  Бути чи не бути –  це головне питання, що постає перед людиною.  

Гамлет - це юний безтурботний принц. Він не замислювався над тим, що відбувалося в світі. У нього був батько, якого він поважав, мати, яку любив,  друзі, з якими йому було легко та весело. І раптом все змінилось: вбивство батька і правда про його смерть, непристойне заміжжя матері, зрада друзів, слабкість та легкодухість коханої, підлість придворних.  Гамлета охопив жах, коли він так близько побачив смерть, а ще більший, коли він зрозумів, яке життя.

 В його свідомості виникають питання : чого варте життя? Що таке смерть? Чи можна вірити в кохання? Чи можна знищити зло? Так що ж робити, яке рішення прийняти?  .

*Монолог Гамлета «Бути чи не бути» (мовою оригінала) в супроводі  музики.

Поставити на сцені чи екранізувати твір Великого Шекспіра мріє чи не кожний режисер, а успішно зіграна роль шекспірівського персонажа давно вже сприймається як найвищий прояв акторської майстерності.

Сьогодні ми теж спробували себе в ролі шекспірівських героїв. Представляємо до вашої уваги уривок з веселої та повчальної комедії «Приборкання норовливої» в нашому сучасному баченні. 

Гордовитій та неприступній Катаріні, героїні ко­медії В. Шекспіра «Приборкання норовливої», огидні безхарактерні й манірні чоловіки. Їй потрібен сильний, енергійний, та рішучий чоловік. Тільки такого вона зможе покохати.  Їдка на язичок, норовлива  Катаріна, та Петруччо, який їй  ні в чому  не поступається. Прекрасна пара, дві сильні особистості.  Вона вперше знаходить рівного собі противника.

З норовливої, зарозумілої та гордовитої красуні, вона перетворюється, в люблячу всім серцем, дбайливу, ніжну дівчину, готову на все заради коханого чоловіка. Так, дівчата, все правда, ваша сила - в вашій слабкості, пам’ятайте про це.

Інсценіровка уривку з комедії. (Акт 2. Діалог Катаріни і Петруччо).

Вільям Шекспір – коштовний діамант в короні не тільки английської, але й світової літератури. Він  самий успішний драматург. Здатність Шекспіра зрозуміти людський характер і дала йому можливість стати самим відомим поетом усіх часів.

 Його п’єси перекладені на всі основні мови світу, їх видають багатомільйонними тиражами. Цікаво, що Шекспір посідає 2 місце за цитованістю після Біблії.

У чому унікальність і вічність Шекспіра? Він озвучив ті людські почуття й переживання, які є вічними і нетлінними. Він сказав за нас і про нас. І тому думаємо, усі погодяться, що Шекспір -  завжди сучасний.

Звучить уривок з пісні «Шекспір» («Любовні історії»). Всі учасники виходять на сцену.