Схема патопсихологічного дослідження порушень психічної діяльності дитини молодшого і середнього шкільного віку

Схема патопсихологічного дослідження порушень психічної діяльності дитини молодшого і середнього шкільного віку

Приблизна схема психологічного дослідження порушень психічної діяльності дитини молодшого та середнього шкільного віку

1. Вивчення психічних процесів та функцій має включати такі обов'язкові параметри:

а) дослідження розумової працездатності з вияв­ленням показників гіпостенічної або гіперстенічної виснажуваності, утрудненої впрацьовуваності, фазових коливань працездатності;

б)      вивчення уваги — її обсягу, здатності дитини до довільної концентрації, розподілу та переключення;

в)      дослідження процесів запам'ятовування та від­творення. Психолога цікавлять механічні та смислові, асоціативні запам'ятовування (різниця в їх успішнос­ті), вербальні та невербальні відмінності між можли­востями самостійного відтворення або впізнання. Ба­жано   також   виявити   обсяг  пам'яті  та   можливості тривалого утримування інформації;

г)       в деяких випадках — вивчення процесу сприй­няття (якщо виникає підозра щодо порушення цього процесу): зорового, фонематичного; сприйняття рит­мічних  послідовностей;

д)      вивчення  інтелекту,  що іноді перетворюється на самостійне завдання (таких станів, як олігофренія або затримка психічного розвитку).

У сфері інтелекту важливо виявити рівень розвитку вербального та невербального інтелекту, формування шкільних умінь та навичок, життєвої орієнтованості, можливостей роз­витку інтелекту в процесі навчання;

е)       дослідження процесу мислення, оскільки при ви­вченні інтелекту психолога насамперед цікавить його рівень. Спрямовується на пошук специфічних фено­менів мислення, характерних для порушень психічного розвитку. Це такі явища, як конкретність, інерт­ність  або  спотворене  мислення.   Вивчення  процесу мислення має проводитися у всіх випадках, коли є підозра щодо порушення психічного розвитку та неза­лежно від визначеного рівня розвитку інтелекту;

є) дослідження особливостей мови. Може виступа­и як одне із завдань патопсихологічного обстеження Психолога цікавлять розвиток та збереження смисло­вої, змістової структури мови, наявність порушень у вигляді фонетичних дефектів, заїкання, недостатності функції читання та письма. Докладніше вивчення особливостей мовного розвитку дитини належить до компетенції логопеда;

ж)      вивчення емоцій. Відіграє велику роль у вияв­ленні причин поведінки дитини, дає змогу визначити її ставлення до світу. Бажано знати такі особливості емоцій, як: переважаючий емоційний фон, наявність різних коливань емоцій, феномени страхів, тривож­ності взагалі та шкільної особливо, наявність схиль­ності до концентрації негативних емоцій;

з) дослідження особистісних особливостей. Має включати такі параметри, як головна мотивація діяль­ності, самооцінка та ставлення до оточуючих, рівень домагань та його динаміка в разі успіху та невдачі, наявність внутрішньо-особистісних конфліктів та меха­нізмів компенсації, реакції в стані фрустрації. В дея­ких ситуаціях може бути бажаним з'ясування парамет­рів екстраверсії, нейротизму, особливостей темпера­менту тощо.

На основі отриманих даних психолог може дійти таких висновків:

-       чи є взагалі в даної дитини порушення психічної діяльності або її проблеми пов'язані тільки з недоліка­ми мікросоціальної ситуації розвитку;

-       якщо є, то який тип порушень переважає в даному випадку, які механізми привели до його формування (структура первинного та вторинного дефектів, явище ретардації, асинхронії тощо);

-       чи потребують виявлені як психологічний діагноз феномени втручання чи ні (є соціальна дезадаптація, формується вторинний