Схема патопсихологічного дослідження порушень психічної діяльності дитини молодшого і середнього шкільного віку
Приблизна схема психологічного дослідження порушень психічної діяльності дитини молодшого та середнього шкільного віку
1. Вивчення психічних процесів та функцій має включати такі обов'язкові параметри:
а) дослідження розумової працездатності з виявленням показників гіпостенічної або гіперстенічної виснажуваності, утрудненої впрацьовуваності, фазових коливань працездатності;
б) вивчення уваги — її обсягу, здатності дитини до довільної концентрації, розподілу та переключення;
в) дослідження процесів запам'ятовування та відтворення. Психолога цікавлять механічні та смислові, асоціативні запам'ятовування (різниця в їх успішності), вербальні та невербальні відмінності між можливостями самостійного відтворення або впізнання. Бажано також виявити обсяг пам'яті та можливості тривалого утримування інформації;
г) в деяких випадках — вивчення процесу сприйняття (якщо виникає підозра щодо порушення цього процесу): зорового, фонематичного; сприйняття ритмічних послідовностей;
д) вивчення інтелекту, що іноді перетворюється на самостійне завдання (таких станів, як олігофренія або затримка психічного розвитку).
У сфері інтелекту важливо виявити рівень розвитку вербального та невербального інтелекту, формування шкільних умінь та навичок, життєвої орієнтованості, можливостей розвитку інтелекту в процесі навчання;
е) дослідження процесу мислення, оскільки при вивченні інтелекту психолога насамперед цікавить його рівень. Спрямовується на пошук специфічних феноменів мислення, характерних для порушень психічного розвитку. Це такі явища, як конкретність, інертність або спотворене мислення. Вивчення процесу мислення має проводитися у всіх випадках, коли є підозра щодо порушення психічного розвитку та незалежно від визначеного рівня розвитку інтелекту;
є) дослідження особливостей мови. Може виступаи як одне із завдань патопсихологічного обстеження Психолога цікавлять розвиток та збереження смислової, змістової структури мови, наявність порушень у вигляді фонетичних дефектів, заїкання, недостатності функції читання та письма. Докладніше вивчення особливостей мовного розвитку дитини належить до компетенції логопеда;
ж) вивчення емоцій. Відіграє велику роль у виявленні причин поведінки дитини, дає змогу визначити її ставлення до світу. Бажано знати такі особливості емоцій, як: переважаючий емоційний фон, наявність різних коливань емоцій, феномени страхів, тривожності взагалі та шкільної особливо, наявність схильності до концентрації негативних емоцій;
з) дослідження особистісних особливостей. Має включати такі параметри, як головна мотивація діяльності, самооцінка та ставлення до оточуючих, рівень домагань та його динаміка в разі успіху та невдачі, наявність внутрішньо-особистісних конфліктів та механізмів компенсації, реакції в стані фрустрації. В деяких ситуаціях може бути бажаним з'ясування параметрів екстраверсії, нейротизму, особливостей темпераменту тощо.
На основі отриманих даних психолог може дійти таких висновків:
- чи є взагалі в даної дитини порушення психічної діяльності або її проблеми пов'язані тільки з недоліками мікросоціальної ситуації розвитку;
- якщо є, то який тип порушень переважає в даному випадку, які механізми привели до його формування (структура первинного та вторинного дефектів, явище ретардації, асинхронії тощо);
- чи потребують виявлені як психологічний діагноз феномени втручання чи ні (є соціальна дезадаптація, формується вторинний