Школа як простір дитинства: створення безпечного освітнього середовища

 «Школа як простір дитинства: створення безпечного освітнього середовища»

Творча лабораторія

Дорожню карту 

розробила 

вчитель української мови 

та літератури

Бондаренко Олена Григорівна

Дорожня карта 

«Школа як простір дитинства: створення безпечного освітнього середовища»

Тема: Створення безпечного освітнього середовища

 
Предмет:  безпечне освітнє середовище учасників освітнього процесу.

Мета: проаналізувати умови створення безпечного освітнього простору для захисту дітей від насильства; умови запобігання наслідків впливу на особистість несприятливих чинників в навчальному закладі. 

Ідея: теоретично обґрунтувати та практично перевірити педагогічні умови використання безпекових технологій в освітньому процесі.

Поняття «безпека освітнього середовища» – це наявність безпечних умов навчання та праці, комфортної міжособистісної взаємодії, емоційного благополуччя учнів, педагогів та батьків, відсутність проявів насильства, наявність ресурсів для дотримання прав і норм фізичної, психологічної, інформаційної та соціальної безпеки кожного учасника освітнього процесу.

Аспекти безпеки освітнього середовища: 

• психологічний: конфлікти у ланках «вчитель – учень», «учень – учень», «учень – батьки»; проблема адаптації в освітньому середовищі; атмосфера конкуренції між однолітками; надмірна вимогливість педагогів
• екологічний: захищеність особистості від негативного впливу екологічних чинників
• інформаційний: негативний вплив інформації на сучасне освітнє середовище (відсутність належних механізмів контролю якості інформації; неконтрольоване проникнення інформації сумнівного, агресивного змісту, яке може сприяти виникненню насильства, булінгу, кібербулінгу тощо.

Ознаки безпечного освітнього середовища

Якість міжособистісних взаємин, які визначають 

• позитивні чинники: довіра, доброзичливість, схвалення, толерантність
• негативні чинники: агресивність, конфліктність, ворожість, маніпулятивність.

Захищеність в освітньому середовищі – оцінка відсутності насильства в усіх його видах, формах для всіх учасників освітнього простору. 

Часто жертвами насильства стають певні категорії дітей, зокрема ті, які: 

• мають фізичні недоліки, особливості зовнішності чи поведінки;
• страждають від хвороб;
• мають низький рівень інтелекту та труднощі в навчанні;
• відчувають страх перед школою;
• мають погані соціальні навички;
• не мають досвіду життя в колективі («домашні діти»).

Головним завданням створення безпечного освітнього середовища у закладі освіти є навчання дітей і дорослих безпечній взаємодії у навчально-виховному процесі, а також захист дітей від насильства та зловживань з боку однолітків і дорослих. 

Серед учнівської молоді активізувалися такі явища, як насильство, булінг, що не може не викликати у педагогів стурбованості. Для дітей і молоді несприятливі впливи середовища виявляються у вигляді складних ситуацій у спілкуванні з батьками, друзями, вчителями, проявах психологічного та емоційного насильства, пов’язаних з процесом навчання.

Зміст безпечного освітнього середовища

Безпечне освітнє середовище – це стан освітнього середовища, в якому наявні безпечні умови навчання праці, де комфортна взаємодія вчителів, учнів та батьків, відсутні прояви насильства.   

Комфортність в освітньому середовищі – оцінка емоцій, почуттів та домінуючих переживань у процесі взаємодії дорослих та дітей в освітньому середовищі закладу. 

Задоволеність освітнім середовищем – задоволення базових потреб дитини у:

• допомозі та підтримці;
• збереженні та підвищенні її самооцінки;
• пізнанні та діяльності;
• розвитку здібностей та можливостей.

Принципи безпечного освітнього середовища:

• принцип домінування життя людини як головної цінності що визначає модель необхідної безпеки, максимально усуває ризики, які загрожують життю як дітей, так і дорослих;
• принцип регіональної специфіки передбачає облік небезпек і можливих надзвичайних ситуацій конкретного регіону;
• принцип комплексності оцінки небезпек (оцінки різних освітніх ризиків на основі комплексного системно-синергетичного підходів;
• принцип мінімакса, що визначає досягнення максимального ефекту безпеки при наявності мінімуму ресурсного забезпечення;
• принцип максимальної ефективності управління системою заходів і педагогічних умов спрямованих на забезпечення максимальної безпеки освітнього середовища і школи, як соціального інституту в цілому.

Запобігання та протидія насильству.

Основна характеристика процесу взаємодії учасників освітнього середовища щодо запобігання та протидії насильству – це особистісно-довірливе спілкування, відсутність якого спричиняє досить негативні наслідки, як-от: 

• емоційний дискомфорт;
• небажання висловлювати свою точку зору,  думку;
• негативне ставлення до себе;
• втрата особистої гідності;
• небажання звертатися по допомогу;
• ігнорування особистих проблем і труднощів інших дітей та дорослих;
• неуважність до прохань і пропозицій.

Робота над створенням освітнього середовища не припиняється з досягненням певного результату, адже це:

• безперервний процес реагування на нові виклики життя;
• пошуку нових можливостей, ресурсів;
• генерування ідей та правил.

Одним з варіантів усунення прогалини в системі захисту та безпеки особистості у навчальному закладі є створення та запровадження КБОС (кодекс безпечного освітнього середовища).

КБОС – це документ закладу освіти, що регулює всі напрями діяльності закладу щодо порушень прав особистості на безпеку, а також її підтримки та втручання в ситуації, коли може виникати загроза її життю, здоров’ю та благополуччю. 

У КБОСі прописані конкретні дії щодо захисту дітей від різного роду загроз, ризиків під час перебування в навчальному закладі, а також чіткі рекомендації щодо забезпечення учням і вчителям комфортних умов життєдіяльності.

КБОС передбачає визначення критеріїв фізичної, психологічної, соціальної, інформаційної безпеки учнів відповідно до яких розробляються конкретні дії.

Реалізація КБОС стає можливою за умови проведення спеціального навчання (внутрішнього чи зовнішнього або через мережу Інтернет)  для всіх учасників освітнього процесу навчального закладу. Для вчителів і батьків навчання передбачає набуття знань і навичок, необхідних для створення та підтримки безпечних умов, нейтралізації ризиків і загроз, які можуть виникнути під час освітнього процесу.

У навчанні школярів варто передбачити теми, які спрямовані на розвиток навичок уникнення потенційних небезпек, з якими вони можуть зустрітися як у реальному житті, так і в мережі Інтернет, а також на розвиток навичок подолання труднощів у своєму житті.  

Теми для навчання учнів:

• Як протистояти тиску та відстоювати власну позицію.
• Моя поведінка в конфлікті/небезпечній ситуації.
• Як будувати стосунки з однолітками.
• Правила безпеки в інтернеті.
• Вчимося розуміти один одного.
• Як адаптуватися до нових умов/незнайомої ситуації.
• Насильство. Як його уникнути?
• Взаєморозуміння – гарантія твоєї безпеки.
• Маніпуляції та захист від них.
• Для чого потрібна конкуренція в групі?
• Вчимося довіряти один одному.
• Безпечна школа. Маски боулінгу.
• Конфлікт і взаємодія.

Теми для навчання батьків:

• Боулінг у школі: як діяти батькам?
• Школа, батьки, діти – як сформувати взаємини?
• Безпечний Інтернет.
• Як спілкуватися з власною дитиною? (Мистецтво ефективного спілкування з дитиною).
• Попередження насильства, жорстокості в сім’ї або дитинство починається з любові.
• Як правильно подолати свою та чужу агресію?
• Методи позитивної дисципліни.
• Як навчитися довіряти власній дитині або поговоримо про довіру.
• П’ять шляхів до серця дитини.
• Поняття безпеки. Безпека освітнього середовища.

Теми для навчання вчителів:

• Цькування у школі: як лікувати клас від боулінгу.
• Особливості підтримки дітей і їхніх сімей у ситуації домашнього насильства.
• Законодавство з питань протидії насильства над дітьми.
• Як уникнути конфліктів з учнями?
• Педагогіка партнерства.
• Як подолати агресію учнів?
• Як згуртувати/здружити колектив?
• Майстерність педагогічного спілкування.
• Безпечне освітнє середовище.
• Принципи захисту особистих даних учнів, їх зображень.

На основі онлайн-курсу «Безпечна і дружня дитина до школи» визначаємо такі цілі безпечної і дружньої дитини:

1. Подарувати учням особливий час і місце в школі. (Діти сідають в коло, обмінюються думками з певної теми, кожен може висловитися з приводу будь-якої проблеми і при цьому вислуховуючи думку інших).
2. Допомогти дітям відчути єднання з групою. (Деяким дітям важко навчатися, якщо вони почувають себе самотніми. Для цього з дітьми створюємо групи взаємодопомоги, щоб дитина відчула себе потрібною).
3. Дати дітям точку опори. (Наставляємо, підказуємо, направляємо їх на правильний шлях). 
4. Навчати дітей приймати рішення. (Розвивати в учнів навички критичного мислення, вчити аналізувати ситуації та брати на себе відповідальність за скоєне).
5. Навчити дітей долати стреси. (Пропонуємо намалювати малюнок, навести приклади з оповідань, запропонувати описати свій стрес на аркуші паперу).
6. Показати дітям як можна жити у світі без насилля. (Навчати учнів спілкуватися і розуміти один одного, розвивати співчуття, створювати різні ситуації, де діти мають вибрати правильну відповідь, обґрунтувавши її).

На батьківських зборах «Створення безпечного освітнього середовища, комфортного для дітей в закладі освіти» розглядаємо такі питання:

1. Запобігання та протидія негативним явищам серед дітей таким як насильство, кібер третирування (форма насильницької поведінки в інтернеті), боулінг тощо.
2. Запобігання та протидія торгівлі людьми.
3. Профілактика девіантної поведінки, правопорушень та злочинності серед неповнолітніх.
4. Профілактика залежностей та шкідливих звичок, пропаганда здорового способу життя, збереження та зміцнення фізичного та психічного здоров’я. 

  З цією метою у навчальному закладі здійснюються наступні заходи:

• Чергування працівників в приміщенні і на території закладу.
• Чергування класів по школі.
• Години спілкування з метою засвоєння учнівською молоддю морально-етичних, соціальних ціннісних орієнтирів.
• Спостереження за мікрокліматом в учнівському колективі.
• Позакласні спортивні заходи, змагання.
• Інформаційно-просвітницька робота з пропаганди здорового способу життя.
• Постійний контроль за станом відвідування учнями навчальних занять.
• Оперативно з’ясовувати у батьків причини відсутності учнів у гімназії.
• Навчальні планові евакуації у разі виникнення пожежі.
• Робота з батьками.
• Індивідуальні консультації та інше.

Порядок реагування у випадках насильства проти дітей

Працівник закладу, який підозрює, що дитина стала жертвою насильства, надає інформацію в письмовій формі класному керівнику, педагогу, психологу або керівнику закладу. Вони повинні викликати батьків або опікунів цієї дитини і повідомити їм про це. Необхідно підготувати опис ситуації дитини в закладі та в родині на підставі своїх розмов з дитиною вчителями, батьками і розробити план допомоги дитині.

План допомоги – це вжиття заходів для забезпечення безпеки дитини; підтримка навчального закладу або направлення дитини до спеціалізованого центру для отримання допомоги.

Принцип захисту особистих даних дитини

Працівник закладу може використати інформацію про дитину з освітньою або навчальною метою за умови анонімності та неможливості її ідентифікації. 

Працівник закладу не має права надавати інформацію про дитину представникам засобів масової інформації.

Принцип захисту зображень

Працівники закладу не мають права давати дозвіл на фото-, відеозйомку дітей або їх аудіозапис на території закладу без попередньої згоди батьків або опікунів дитини в письмовій формі. 

Принципи доступу дітей до мережі Інтернет

На території закладу дитина має доступ до мережі Інтернет в таких випадках:

• під наглядом вчителя на заняттях з вивченням комп’ютера. Вчитель має розповісти дитині про принципи безпечного користування мережею Інтернет;
•  без нагляду вчителя на комп’ютерах навчального закладу для вільного доступу з постійно доступними навчальними матеріалами;
• відповідальний учитель за безпечний доступ до мережі Інтернет надає кожній дитині індивідуальний логін і пароль і забезпечує доступ до мережі Інтернет через сервер закладу;
• відповідальний учитель за безпечний доступ до мережі Інтернет встановлює регулярне оновлення таких елементів: 

• програмне забезпечення для блокування доступу до небажаних ресурсів;
• програмне забезпечення для контролю користування дітьми мережею Інтернет;
• програмне забезпечення для блокування спаму;
• антивірусне програмне забезпечення;
• мережевий захист (брандмауер);
• програмне забезпечення оновлюється один раз на місяць та перевіряється, чи не має небезпечних матеріалів на комп’ютерах.

Відповідальна особа має повідомити педагога про дитину, яка використовувала комп’ютер для завантаження небезпечних матеріалів. Педагог повинен провести розмову з такою дитиною стосовно безпечного використання мережі Інтернет.

Глосарій понять і термінів

Безпечне освітнє середовище – це наявність у ньому безпечних умов навчання та праці, комфортної міжособистісної взаємодії, яка сприяє емоційному благополуччю учнів, педагогів, батьків, відсутність будь-яких проявів насильства та достатньо ресурсів для їх запобігання, а також дотримання правил і норм фізичної, психологічної, інформаційної та соціальної безпеки кожного учасника навчально-виховного процесу.

Кодекс безпечного освітнього середовища – це документ закладу освіти, який повинен регулювати всі напрямки діяльності закладу, пов’язані з порушеннями прав дитини на безпеку, а також питання підтримки дітей і втручання в ситуації, коли може виникати загроза їхньому життю, здоров’ю або благополуччю.

Моніторинг – (від англ. monitoring – контролювання) нагляд, контроль за певними процесами або станом чого-небудь.

Освітнє середовище – це характеристика життя всередині освітнього закладу, система впливів і умов формування особистості, а також система можливостей для розвитку особистості, які містяться у соціальному та просторово-предметному оточенні. 

Показники результативності – це статистичний індикатор, який містить інформацію про результати виконання програм, проекту тощо.   

Список використаних джерел

1. Азарова Т.В., Абрамов Л.К. Менеджмент неприбуткової організації. Кіровоград: ЦПТІ, ІСКМ, 2003. 140 с.

2.               Водолазська Т. В. Модель доброзичливого до дітей освітнього середовища// ПостМетодика, №5(108), 2012.

3.               Нова українська школа: порадник для вчителя/ під заг. ред. Н. М. Бібік. Київ: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. С. 50-69.

Додатки